Ухвала суду № 8648603, 18.02.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2010 року № 94275/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Шавеля Р. М., Ліщинського А. М.,

при секретарі судового засідання Козирі В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спедітор» на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року про залишення без розгляду позовної заяви в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спедітор» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

22 січня 2004 року, господарським судом Закарпатської області зареєстровано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Спедітор» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 15/102/23-2-20453949 від 10 січня 2004 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Спедітор» штрафних санкцій в сумі 8308153 грн. 50 коп.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Спедітор» обґрунтовано тим, що за наслідками проведеної працівниками Державної податкової адміністрації України у Закарпатській області позачергової перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу складено акт № 009058, який став підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення. Дану перевірку проведено з порушенням норм чинного законодавства, а саме, ст. 3 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», тому така є незаконною, як і складений акт перевірки та прийняте повідомлення-рішення.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 22 березня 2004 року позов задоволено частково.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11 січня 2005 року рішення господарського суду Закарпатської області від 22 березня 2004 залишено без змін, а апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02 листопада 2005 року касаційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11 січня 2005 року передано для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 грудня 2008 року касаційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області задоволено частково. Рішення господарського суду Закарпатської області від 22 березня 2004 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11 січня 2005 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

25 листопада 2009 року, Закарпатським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спедітор» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Зазначену ухвалу мотивовано тим, що позивач, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, повторно не прибув у судове засідання, повідомлення про причини свого неприбуття до суду не направляв, заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем товариством з обмеженою відповідальністю «Спедітор», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою справу направити на новий розгляд в іншому складі суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції недотримано вимог ст. ст. 6, 10, 11, 12 , 33, 35 КАС України.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не зявились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Частиною 3 ст. 33 КАС України передбачено, що повістки надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою) або курєром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами.

Строки та процедуру вручення повісток врегульовано ст. 35 КАС України, у ч. 1 якої зокрема зазначено, що повістка вручається під розписку. Крім того вказано, що повістка може бути вручена безпосередньо в суді.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів приходить до висновків, що повістка супроводжується зворотною розпискою, що підтверджує факт і дату одержання повістки адресатом або причини неодержання. Розписка після її заповнення повертається до суду у такий же спосіб, що й надіслана повістка. Розписка має значення при визначенні, чи був відповідний учасник адміністративного процесу належним чином повідомлений про судове засідання, а тому суд зобовязаний приєднати таку до матеріалів справи.

Судом першої інстанції вказано, що підставою для постановлення оскаржуваної ухвали стали факти неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання 21 вересня 2009 року та 25 листопада 2009 року, однак такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, не відповідають обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні 01 червня 2009 року оголошено перерву до 21 вересня 2009 року (А.с 156-157). 21 вересня 2009 року, розгляд справи відкладено на 25 листопада 2009 року у звязку з неявкою позивача (А. с. 159-160).

Матеріали справи не містять належних доказів, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, які дають змогу вважати доведеним факт повідомлення позивача про судові засідання, які відбувались 21 вересня 2009 року та 25 листопада 2009 року, що в свою чергу свідчить про недотримання судом першої інстанції вимог ст. ст. 33-35 КАС України.

Неврахування судом першої інстанції вищевказаних процесуальних норм, свідчить про відсутність законних підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необєктивно і всебічно незясованих обставинах, доводи апеляційної скарги її частково спростовують, а тому ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та постановити нову з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 33-35, 158-160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 199, ст. ст. 202, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

А пеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спедітор» задовольнити частково.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року про залишення без розгляду позовної заяви в справі № 2а-1073/09/0770 скасувати.

Справу № 2а-1073/09/0770 направити в Закарпатський окружний адміністративний суд для продовження розгляду справи по суті.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: Р. М. Шавель

А. М. Ліщинський

Ухвалу складено в повному обсязі 23 лютого 2010 року