Ухвала суду № 8648080, 01.03.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2010 року № 62868/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Ліщинського А.М. та Носа С.П.,

при секретарі судового засідання Козирі В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2009р. у адміністративній справі за позовом Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Авто» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції і Головного управління Державного казначейства України у Волинській обл., з участю прокуратури Волинської обл., про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

21.07.2009р. позивач Виробничо-комерційна фірма у формі товариства з обмеженою відповідальністю /ВКФ ТзОВ/ «Віта-Авто» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути на його користь з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування за квітень, травень, червень, липень 2008 року в загальному розмірі 1222892 грн. (а.с.3-5).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2009р. заявлений позов задоволено; стягнуто з Державного бюджету України на користь ВКФ ТзОВ «Віта-Авто» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість /ПДВ/ за квітень, травень, червень, липень 2008 року в розмірі 1222892 грн. (а.с.188-190).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Луцька обєднана державна податкова інспекція /ОДПІ/, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.194-196).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом неправомірно встановлено, що відповідачем в порушення вимог пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не було подано до органу державного казначейства висновку на відшкодування позивачу зазначеної суми ПДВ; частина заявленої до відшкодування суми 311471 грн. була підтверджена і запропонована податковим органом до відшкодування, однак через вказівку ДПА України така повернута на доопрацювання; також відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затв. спільним наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України № 451/501/132 від 03.08.2004р., і телеграми № 8473/19-0417 від 04.05.2006р. «Про затвердження регламенту формування реєстрів про відшкодування ПДВ та передачі до ДПА України» відшкодування ПДВ можливе лише за обовязковим погодженням з ДПА України.

Окрім цього, згідно з п.5 наказу ДПА України № 538 від 12.11.2002р. «Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ» податковим органом проводяться зустрічні перевірки основних постачальників (до виробника або імпортера товарів, робіт, послуг), станом на 23.07.2009р. неотримані результати зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника на загальну суму 911421 грн., через що вказана сума є непідтвердженою, а її відшкодування - неможливим.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами квітня 2008 року позивачем подано до Луцької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ, згідно рядка 25.1 якої сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню ВКФ ТзОВ «Віта-Авто», становить 420877 грн., при цьому платником податку визначений напрямок відшкодування на рахунок платника у банку (а.с.7-15).

По підсумках травня 2008 року позивачем подано до Луцької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ, згідно рядка 25.1 якої сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника ВКФ ТзОВ «Віта-Авто», становить 184315 грн. (а.с.16-24).

За результатами червня 2008 року позивачем подано до Луцької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ, згідно рядка 25.1 якої сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню ВКФ ТзОВ «Віта-Авто», становить 430876 грн., при цьому платником податку визначений напрямок відшкодування на рахунок платника у банку (а.с.25-33).

По підсумках липня 2008 року позивачем подано до Луцької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ, згідно рядка 25.1 якої сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника ВКФ ТзОВ «Віта-Авто», становить 186824 грн. (а.с.34-42).

Впродовж 20.08.2008р. - 10.09.2008р. відповідачем проведена виїзна позапланова перевірка ВКФ ТзОВ «Віта-Авто» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень, травень, червень 2008 року, по результатам якої складена Довідка № 03101/23-4/30473709 від 17.09.2008р., згідно висновків якої перевіркою буде підтверджено суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2008 року в розмірі 420877 грн., за травень 2008 року в розмірі 184315 грн. та за червень 2008 року у розмірі 430876 грн. після надходження зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника; при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку субєкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки (а.с.95-131).

Також протягом 08.01.2009р. - 20.01.2009р. відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка ВКФ ТзОВ «Віта-Авто» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень, серпень та вересень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося за період з 01.06.2008р. по 31.08.2008р., по результатам якої складено Акт перевірки № б/н від 26.01.2009р., згідно висновків якого перевіркою буде підтверджено заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ після отримання результатів зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника за липень 2008 року в розмірі 186824 грн.; при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку субєкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки (а.с.43-94).

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом при перевірці визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування порушено встановлений пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» 30-денний термін для проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки поданих декларацій або позапланової виїзної (документальної) перевірки платника для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування; відповідачем безпідставно не подано до органів державного казначейства висновку на відшкодування ПДВ, оскільки матеріалами проведених перевірок підтверджені суми заявленого бюджетного відшкодування за квітень, травень, червень, липень 2008 року.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»:

п.1.8. ст.1 - бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом;

пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду;

пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

п.п.7.7.5 п.7.7. ст.7 - протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

пп.7.7.6 п.7.7. ст.7 - на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Матеріалами справи стверджується заявлення у встановленому порядку позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень, травень, червень, липень 2008 року в загальному розмірі 1222892 грн. шляхом подання податковому органу відповідних податкових декларацій з податку на додану вартість; правильність заявлених до відшкодування сум податків стверджується результатами проведених податковим органом перевірок.

Таким чином, правильність обчислення суми бюджетного відшкодування ПДВ квітень, травень, червень, липень 2008 року в розмірі 1222892 грн. підтверджена документально і не спростована податковим органом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Закон України «Про податок на додану вартість» передбачає єдиною підставою для відшкодування ПДВ лише дані податкової декларації за звітний період, останній не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування від податкового обліку інших осіб та фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому сама по собі несплата податку продавцем (в тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Таким чином, твердження апелянта про неможливість проведення бюджетного відшкодування до закінчення зустрічних перевірок згідно Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затв. спільним наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України № 451/501/132 від 03.08.2004р. , а також перевірок органами податкової міліції, позитивні результати яких є передумовою для отримання бюджетного відшкодування, не відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

Неможливість проведення зустрічної перевірки постачальника товару, реалізованого в подальшому позивачу, не позбавляє правового значення виданих таким постачальником податкових накладних.

Доводи апелянта щодо можливості відшкодування ПДВ лише за погодженням з ДПА України, що витікає із змісту Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затв. спільним наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України № 451/501/132 від 03.08.2004р., і телеграми № 8473/19-0417 від 04.05.2006р. «Про затвердження регламенту формування реєстрів про відшкодування ПДВ та передачі до ДПА України», колегія суддів відхиляє, оскільки приписами ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яка регулює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, не передбачено такої обовязкової підстави для відшкодування ПДВ.

Слід також врахувати, що у розглядуваній справі податковий орган не стверджував і не доводив безтоварний характер господарських операцій, не приймав податкових повідомлень-рішень про зменшення розглядуваної суми бюджетного відшкодування, при цьому дійсність проведення товарних операцій підтверджена наданими позивачем документами (а.с.132-156).

За наведених обставин підстав для втрати позивачем права на бюджетне відшкодування колегія суддів не знаходить; також матеріалами справи та нормами чинного податкового законодавства підтверджено правомірність заявлення позивачем суми бюджетного відшкодування за квітень, травень, червень, липень 2008 року , а також залишок невідшкодованої суми у загальному розмірі 1222892 грн.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

При цьому колегія суддів також враховує лист прокуратури Волинської обл. № 05-116 вих від 10.02.2010р., відповідно до якого прокуратура з прийнятим рішенням суду погоджується (а.с.222-223).

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2009р. у адміністративній справі № 2а-18519/09/0370 залишити без задоволення, а згадану постанову суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

С.П.Нос