Ухвала суду № 8647099, 04.02.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2010 року № 1400/09/ 9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

Пліша М.А.,

Довгополова О.М., Стародуба О.П.,

Вітер І.П .,

головуючого судді

суддів

при секретарі судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватної фірми «Юкон-Плюс» на постанову господарського суду Волинської області від 04 грудня 2008 року у справі за позовом приватної фірми «Юкон-Плюс» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

приватна фірма «Юкон-Плюс» звернулась в суд першої інстанції до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції в якому просила визнати недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача від 04.02.2008р. № 00019123/0 про донарахування податкового зобов'язання та застосування штрафних ( фінансових) санкцій на загальну суму 41205,0 грн., в тому числі основного платежу -27470,0 грн. та фінансових санкцій - 13735,0 грн.

Постановою господарського суду Волинської області від 04 грудня 2008 року в задоволення позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції приватна фірма «Юкон-Плюс» оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що судом неповно з'ясовано обставини , що мають значення для справи, не доведено обставини , що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими,висновки суду наведені у постанові не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального права , що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідачем на підставі Акту виїзної планової перевірки ПФ «Юкон-Плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2007р. від 29 січня 2008 року № 72/23-32616117 прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.02.2008р. № 00019123/0 про донарахування податкового зобов'язання та застосування штрафних ( фінансових) санкцій на загальну суму 41205,0 грн., в тому числі основного платежу - 27470,0 грн. та фінансових санкцій - 13735,0 грн.

Суд першої інстанції у постанові помилково дійшов до висновку, що Ковельська МДПІ при прийнятті оспорюваного рішення діяла в межах чинного законодавства.

ПФ «Юкон-Плюс» вважає, що постанова суду прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки, відповідно до пункту 11.1 статті 11 та пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. Цим Законом не визначено окремо податковий період IV квартал року, як це відображено у акті перевірки. Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р. за №271/7592), визначено єдиний порядок складання декларації, а саме у пункті 1.5 відображено, що податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п.11.1 ст.11 і п. 16.4 ст.16 вище загаданого Закону, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року. Відповідно до даного порядку ПФ «Юкон-Плюс» при складанні податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік врахувала валові витрати з придбання товарів (робіт, послуг) у І кварталі 2006 року, які не були враховані та відображені у декларації по податку на прибуток підприємства за І квартал 2006 року. Таке право дано платнику податків відповідно до статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Так, пунктом 5.1 статті 5 цього Закону встановлено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник має право надати уточнюючий розрахунок. Платник має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені, що й було зроблено ПФ «Юкон - Плюс» при поданні річної декларації за 2006 р., а тому висновок суду про те, що якщо фірма занизила валові витрати в І кварталі 2006 р. то відповідно до Порядку заповнення декларації з податку на прибуток № 143 від 29.03.2003 р. та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», повинна була їх відобразити у податковій декларації наступного звітного періоду, тобто за півріччя 2006 р. і до початку проведення попередньої перевірки за період з 01.01.2005 р. по 30.09.2006 р. суперечить вказаним вище законодавчим актам та є незаконним.

В ході проведення перевірки працівниками Ковельської МДПІ не були прийняті до уваги виправлення самостійно виявлених показників у декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік з наростаючим підсумком з початку року, а розцінені як порушення у завищенні валових витрат за IV квартал 2006 року , які виведені не встановленим будь-якими нормативними документами шляхом арифметичного вирахування річних показників від показників за три квартали 2006 року, хоча для перевірки були надані бухгалтерські документи (Головна книга, фінансова звітність і т.д.) за 2006 рік, яка відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291 (зареєстровано у Мінюсті 21.12.99. за №893/4186), відображає обороти по рахунках за місяць та з наростаючим підсумком з початку року. Щодо посилання в акті перевірки на те, що у попередньому проревізованому періоді не виявлено заниження загальної суми валових витрат, то відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать це заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Оскільки господарська ( в т.ч. фінансова) діяльність фірми відображається у бухгалтерських регістрах та книгах, які на вимогу податкового органу надаються для перевірки, то податковий інспектор, який проводив попередню перевірку, зобов'язаний був відповідно до Закону виявити заниження валових витрат у І кварталі 2006 року та відобразити у акті перевірки.

Приватною фірмою «Юкон - Плюс» було подано декларацію з податку на прибуток за І квартал 2006 р. та річну за 2006 р. з відповідними розрахунками, що підтверджують заниження валових витрат за І квартал 2006 р., які судом не були прийнятті до уваги та не дослідженні в судовому засіданні, що є порушенням норм процесуального права.

Заниження валових витрат у І кварталі 2006 року та врахування їх шляхом відображення у декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік не призвело до завищення валових витрат ПФ «Юкон-Плюс» за податковий звітний період - 2006 рік та не вплинуло на заниження податку на прибуток за 2006 рік і, відповідно,не призвело до втрат бюджету.

Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Ковельської МДПІ проведена виїзна планова перевірка приватної фірми «Юкон-плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2007 року по результатах якої складений акт № 72/23-32616117 від 29.01.2008 року і в ході якої встановлено порушення: п.1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року за № 271/7592, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за звітний період 2006 рік у розмірі 27470 грн. На підставі матеріалів перевірки 04.02.2008 року Ковельською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 00019123/0 про визначення податкового зобов'язання в сумі 41205 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств, з якої 27470 грн. основний платіж та 13735 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Матеріалами перевірки, розділ 3.1.2 «валові витрати», встановлено завищення загальної суми валових витрат на 109881 грн., в т.ч. за період з 01.10.2006 року по 31.12.2006 року (звітний (податковий) період - 2006 рік). Згідно даних декларації з податку на прибуток за 2006 рік, валові витрати в частині придбання товарів (робіт, послуг) (код рядка 04.1 декларації) та інших витрат, крім визначених у 04.1-04.12 (код рядка 04.13 декларації) становлять 31143927 грн., в т.ч. валові витрати по декларації з податку на прибуток за звітний період 3 квартали 2006 року за даними платника - 22945610 грн. В ході перевірки правильності визначення валових витрат за період з 01.10.2006р. по 31.12.2006 року (ІV-й квартал 2006 року) згідно наданих платником документів (Головна книга, відомостей бал.рах.281 «Товари на складі», 284 «Тара під товарами», 311 «Поточні рахунки в національній валюті» 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 372 «Розрахунки з підзвітними особами», 31 «Розрахунки з іншими дебіторами», 92 «Адміністративні витрати», первинні бухгалтерські документи) встановлено, що сума валових витрат в частині придбання товарів (робіт, послуг), яка підлягає відображенню по коду рядка 04.1 декларації та інших витрат, крім визначених у 04.1-04.12 (яка підлягає відображенню по коду рядка 04.13 декларації) становить 8088436 грн., та, відповідно: звітний період подання податкової звітності з податку на прибуток за 2006 рік (в частині наведених показників валових витрат) - 31034046 грн. (22945610 грн. + 8088436 грн.). Відомості даних бухгалтерського обліку ПФ «Юкон-плюс», підтверджуючих суми валових витрат (в частині придбання товарів (робіт, послуг) на момент перевірки, за період з 01.10.2006р. по 31.12.2006р. наведено в додатку до акту № 5. В результаті зазначеного, за даними перевірки сума скоригованих валових витрат за звітний (податковий) період 2006 рік становить 31998498 грн., за даними платника-32108379 грн.

Розбіжність між даними платника та даними перевірки складає 109881 грн., яка не підтверджена платником на момент перевірки відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Частиною 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, визначено, що не належать, до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Порядок заповнення декларації з податку на прибуток, затверджений ДПА України від 29.03.2003р. №143, та зареєстрований в Міністерств України 08.04.2003 за № 271/759. Відповідно до зазначеного Порядку, зокрема п.1(передбачено, що дані наведенні в декларації, повинні підтверджуватись первинними документам обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Відповідно до п. 11.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податковим періодом по податку на прибуток є календарні квартали, півріччя, три квартали, рік, тобто обчислення податку відбувається з наростаючим підсумком. А згідно матеріалів справи позивачем при складанні податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік було враховано валові витрати з придбання товарів (робіт, послуг), які виникли у І кварталі 2006 року та не були враховані та відображені у декларації по даному податку за І квартал 2006 року. Згідно п. 2.3 вище вказаного Порядку № 143 платник податку, який до початку перевірки податковим органом виявляє факт заниження (завищення) податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок, або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Крім того згідно п. 5.1 ст. 5 цього Закону якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Суд зазначив, що попередньою перевіркою позивача за період з 01.01.2005 року по 30.09.2006 року, акт перевірки від 15.12.2006 р. № 1371/23-326161117, при перевірці правильності визначення валових витрат завищення (заниження) загальної суми валових витрат не встановлено. Отже якщо позивач занизив валові витрати в І кварталі 2006 року то відповідного до вище вказаних норм Порядку та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» повинен був їх відобразити у податковій декларації наступного звітного періоду, тобто за півріччя 2006 року і до початку проведення попередньої перевірки за період з 01.01.2005 року по 30.09.2006 року. В даній спірній ситуації наступна податкова перевірка, по матеріалах якої і було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 04.02.2008 року проведена в період з 01.10.2006 року по 30.09.2007 року, за який і було виявлено завищення валових витрат на суму 109881 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 27470 грн..

У відповідності до п.п.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та держаними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, встановлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи зазначене суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що податковим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.02.2008 року № 000191123/0.

З огляджу на це суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

апеляційну скаргу приватної фірми «Юкон-Плюс» залишити без задоволення , постанову господарського суду Волинської області від 04 грудня 2008 року справі № 02/157-2А без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

М.А. Пліш

О.М. Довгополов

О.П. Стародуб

Головуючий суддя

судді

Повний текст ухвали виготовлено 09.02.2010 р.