Ухвала суду № 8646288, 12.02.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-2866/09 Головуючий у І інстанції Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«12» лютого 2010 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Межевича М.В., суддів Зайця В.С. та Земляної Г.В., при секретарі Бурді Л.М., за участю представника відповідача Жданова Михайла Євгенійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський граніт» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський граніт» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій , -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з неправильним застосуванням судом норм права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що податковим органом не пропущені строки застосування штрафних (фінансових) санкцій передбачених ст. 250 ГК України.

З таким висновком суду не можна не погодитися, враховуючи наступне.

Колегією суддів встановлено, що податковою інспекцією було проведено виїзну позапланову документальну перевірку дотримання вимог валютного законодавства України за період з 02.08.2007 року по 12.02.2008 року.

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків і іноземній валюті», в результаті чого встановлено несвоєчасне надходження товару по імпорту з простроченням в 27 днів, що відображено в акті перевірки від 12.02.2008 року №671/2200/34183041.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.02.2008 року №0000142200/0, яким нараховано до сплати штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10851,44 грн.

Перевіряючи правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій та строк їх застосування, колегія суддів враховує наступне.

Законом України N 2181 встановлюється порядок нарахування та сплати штрафних санкцій, в тому числі за порушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із Законом України від 04.12.90 N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами та доповненнями) завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, та згідно зі ст. 4 Закону України від 23.09.94 N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", державним податковим інспекціям надано право стягувати з резидентів за порушення ними термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Нацбанку України на день виникнення заборгованості.

Статтею 2 Закону N 185/94-ВР установлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Нацбанку України.

У разі пред'явлення резидентом ВМД уповноважений банк знімає імпортну операцію з контролю лише після отримання реєстру ВМД від відповідного митного органу згідно і вимогами постанови Кабінету Міністрів України і Нацбанку України від 26.12.95 N 1044, тобто оформленої ВМД відповідно до п. 8 Положення про вантажну митну декларацію.

При проведені перевірки (в разі наявності на момент проведення документальної перевірки в імпортера лише товаросупровідних документів з відтиском штампа "під митним контролем") при відсутності належним чином оформленої ВМД типу ІМ-40 після закінчення законодавчо встановлених термінів ввезення товарів на митну територію України з резидента стягується пеня, передбачена ст. 4 Закону N 185/94-ВР.

Отже, у випадку, коли належним чином оформлена ВМД подається до податкового органу після підписання акта перевірки у період узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу, то вона не дає підстав для ненарахування пені, що передбачена ст. 4 Закону N 185/94-ВР.

В даному випадку перевіркою встановлено, що ТОВ «Житомирський граніт» 19.07.2007 уклало Контракт з нерезидентом компанією «Tecnoidea Impianti s.r.l» (Італія) в особі директора на отримання та монтаж обладнання (споруди).

На виконання умов контракту ТОВ «Житомирський граніт» зробило попереднью оплату : 02.08.2007 18000,00 Євро, термін надходження товару по імпорту 31.10.2007 року; 05.12.2007 року 90000,00 Євро. Товар по імпорту надійшов згідно ВМД №010986 від 27.12.2007 року на суму 119347,57 Євро (867774,70 грн.). Станом на 12.02.2008 року контролюючим органом встановлено, що по даному контракту існує кредиторська заборгованість в сумі 11347,53 Євро.

Згідно зі ст. 189 Митного кодексу України від 11.07.2002 ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:

- подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;

- сплату податку і зборів, якими обкладаються товари під час введення на митну територію України відповідно до законів України;

- дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

Згідно зі ст. 1 п. "3" Митного кодексу України від 11.07.2002 із змінами та доповненнями вільний обіг це розпорядження товарами, пропущеними через митний кордон України без митного контролю.

ВМД №010986 складена від 27.12.2074 на суму 119347,53 Євро (867774,70 грн.).

Тобто, визначено несвоєчасне надходження товару по імпорту в сумі 18000,00 Євро (з дати здійснення попередньої оплати термін прострочення складає 27 днів).

Таким чином, ненадходження товару в установлені законодавством терміни (в тому числі передбачається вільне користування на території України) до України, за якими відповідно до імпортних договорів здійснено попередню оплату, тягне за собою згідно ст. 4 Закону України "Про здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94 N 185/94-ВР зі змінами та доповненнями застосування пені, яка була обчислена в акті перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва та визначена в рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.02.2008 року №0000142200/0 .

Статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що моментом здійснення експортного/імпортного контракту є момент, на який здійснено усі обов'язки за зазначеним контрактом. Момент здійснення експорту/імпорту - це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця. Переміщення через митний кордон (момент перетину кордону) у відповідності зі ст. 1 п. 23 Митного кодексу визначається як ввезення на митну територію України, вивезення або транзит через митну територію України.

Доводи апеляційної скарги про пропущення податковим органом строків застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ст. 250 ГК України, не приймаються до уваги судовою колегію, оскільки як вірно визначено судом першої інстанції, спірні правовідносини є триваючими та виявлені контролюючим органом у лютому 2008 року, що повністю відповідає законодавчо визначеним строкам застосування адміністративно-господарських санкцій.

Оскільки судом першої інстанції постановлено обґрунтоване рішення, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, то підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський граніт» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя В.С. Заяць

Суддя Г.В. Земляна

Повний текст ухвали виготовлений 17 лютого 2010 року.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-2866/09 Головуючий у І інстанції Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

«12» лютого 2010 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Межевича М.В., суддів Зайця В.С. та Земляної Г.В., при секретарі Бурді Л.М., за участю представника відповідача Жданова Михайла Євгенійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський граніт» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський граніт» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський граніт» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя В.С. Заяць

Суддя Г.В. Земляна