Ухвала суду № 864204, 16.05.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“16” травня 2007р. №К-32380/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Сергейчука О.А.

Суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Бойченко Ю.П.

за участю представників:

позивача: Руда Л.В. (дов. від 15.05.2007р.);

відповідача: Лещук Н.В. (дов. від 09.01.2007р. №08/л-10)

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства “Козлівський спиртзавод”

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2006р.

у справі №6/231-3153

за позовом Державного підприємства “Козлівський спиртзавод”

до Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

10.11.2005р. Державне підприємство “Козлівський спиртзавод” (далі по тексту позивач, ДП “Козлівський спиртзавод”) звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (далі по тексту відповідач, Козівська МДПІ), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.10.2005р. №0000542301/0.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 29.05.2006р. у справі №6/231-3153 (суддя Шумський І.П.) позовні вимоги ДП “Козлівський спиртзавод” задоволено, скасовано податкове повідомлення Козівської МДПІ від 04.10.2005р. №0000542301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання у розмірі 29 000,00 грн. основного платежу та 8 700,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2006р. у справі №6/231-3153 (головуючий суддя Бобеляк О.М., судді Дубник О.П., Якімець Г.Г.) скасовано постанову Господарського суду Тернопільської області від 29.05.2006р. та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

ДП “Козлівський спиртзавод” не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2006р. у справі №6/231-3153 подала касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДП “Козлівський спиртзавод” підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.10.2005р. Козівською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000542301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 37 700,00 грн., в т.ч. 29 000,00 грн. основного платежу та 8 700,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту “Про результати невиїзної документальної перевірки Державного підприємства “Козлівський спиртовий завод” код за ЄДРПОУ 00375042 з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати частини прибутку (доходу) відрахувань до Державного бюджету за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році” від 03.10.2005р. №12-23/00375042 (далі по тексту Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено, що позивачем в порушення п. 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.12.1999р. №318 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2000р. за №27/4248 та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999р. за №893/4186 відображено витрати на утримання апарату управління концерну “Укрспирт” та апарату управління Тернопільського обєднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості на рахунку 949 “Інші операційні витрати”.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ДП “Козлівський спиртзавод” виходив з того, що відображення позивачем в бухгалтерському обліку витрат на утримання апарату управління концерну “Укрспирт” та апарату управління Тернопільського обєднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості на рахунку 949 “Інші операційні витрати” не суперечить п. 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.12.1999р. №318 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2000р. за №27/4248 та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999р. за №893/4186, що підтверджено дослідженим судом першої інстанції висновком Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.02.2006р. №216.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції виходив з того, що позивач в порушення п. 20 вказаного Положення 16 “Витрати”, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій відображав витрати на утримання апарату управління концерну “Укрспирт” та апарату управління Тернопільського обєднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості у рядку 090 ( інші операційні витрати ) звіту про фінансові результати за 2004 рік, в результаті чого занизив чистий прибуток по рядку 220 Звіту про фінансові результати за 2004 рік на 193,3 тис. грн. чим порушив ст. 72 Закону України “Про державний бюджет України на 2004 рік”, згідно з яким державні та казенні підприємства та їх обєднання за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року та щоквартально за результатами фінансово господарської діяльності у 2004 року сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

При цьому, судом апеляційної інстанції висновки судової експертизи до уваги не прийнято.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України для зясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Поряд з цим, згідно ч. 5 ст. 82 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не є обовязковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що в постанові суду апеляційної інстанції будь-яка мотивація незгоди з висновком експертизи відсутня.

Крім того, судом апеляційної інстанції на відміну від суду першої інстанції не прийнято до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з викладеного, Вищий адміністративний суд України зазначає, що постанову Господарського суду Тернопільської області від 29.05.2006р. у справі №6/231-3153 ухвалено відповідно до вимог законодавства і скасовано постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2006р. помилково.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, касаційна скарга ДП “Козлівський спиртзавод” підлягає задоволенню, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2006р. у справі №6/231-3153 підлягає скасуванню, а постанова Господарського суду Тернопільської області від 29.05.2006р. залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства “Козлівський спиртзавод” на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2006р. у справі №6/231-3153 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2006р. у справі №6/231-3153 скасувати.

Постанову Господарського суду Тернопільської області від 29.05.2006р. у справі №6/231-3153 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.А. СергейчукСудді(підпис)Л.В. Ланченко(підпис)О.М. Нечитайло(підпис)Н.Г. Пилипчук(підпис)О.І. СтепашкоЗ оригіналом згідно

Суддя О.А. Сергейчук