Ухвала суду № 864103, 31.05.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-7980/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31травня2007 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі Гончаренку Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Відділення Державного казначейства у Іршавському районі

на постановуЛьвівського апеляційного господарського судувід 27.04.2005 р.

у справі№ 14/145 (нр-7) господарського суду Закарпатської області

за позовомдочірнього підприємства «Украгріколсемі-Закарпаття»

до 1. Державної податкової інспекції у Іршавському районі

2. Відділення Державного казначейства у Іршавському районі

простягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 327511,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 08.02.2005 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2005 р., позов задоволено частково: стягнуто на користь дочірнього підприємства «Украгріколсемі-Закарпаття» за рахунок коштів Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 286586,82 грн.; стягнуто з ДПІ у Іршавському районі на користь позивача судові витрати в сумі 1591,00 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судові рішення вмотивовані висновком про наявність у позивача переплати податку на додану вартість за податкові звітні періоди січень 2000 року січень 2003 року в сумі 286586,82 грн., право позивача на стягнення якої за рахунок коштів бюджету передбачено підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» .

В касаційній скарзі ВДК у Іршавському районі просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким змінити процесуальне положення ВДК у Іршавському районі у справі з відповідача на третю особу, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій ст.1 ГПК України, частини 2 ст.50 Бюджетного кодексу України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Позивачем заявлена вимога про стягнення за рахунок коштів Державного бюджету України бюджетної заборгованості з ПДВ в загальній сумі 327511,00 грн. за податкові звітні періоди з січня 2000 року по січень 2003 року. Вказана сума складається із сум бюджетного та сум експортного відшкодування.

Відповідно до пункту 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За правилом підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст.7 цього Закону в редакції, чинній до 1 червня 2005 року, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-якою поставкою товарів / робіт, послуг / протягом звітного податкового періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має відємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації / підпункт 7.7.3 пункту 7.7 ст.7 зазначеного Закону в редакції, чинній до 1 червня 2005 року /.

Особливості експортного відшкодування визначалися ст.8 цього Закону, яка була виключена згідно із Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-ІУ. Згідно пункту 8.1 цієї статті платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

Зазначений розрахунок подається разом із такими документами: а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України; б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, - ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України.

Суди попередніх інстанцій встановили, що бюджетна заборгованість з ПДВ перед позивачем за період січень 2000 року січень 2003 року склала 328558,21 грн., що підтверджується наявними у справі копіями податкових декларацій, розрахунками сум бюджетного відшкодування, даними карток особового рахунку позивача як платника ПДВ; рішенням господарського суду Закарпатської області від 24.03.2003 р. по справі № 7/13-2003, яке вступило в законну силу та яким визнано недійсним розпорядження ДПІ у Виноградівському районі від 12.02.2002 р. № 1/25437117 про зменшення визначеної ДП «Украгріколсемі-Закарпаття» суми бюджетного відшкодування за травень, червень, липень 2000 року на загальну суму 52516,44 грн.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Іршавському районі від 02.09.2003 р. № 0002202301/0-642/224371/7/23-0/4963 зменшено в картці особового рахунку позивача суму бюджетного відшкодування, задекларовану за квітень 2002 року січень 2003 року, на загальну суму 41971,39 грн. Оскільки вказане податкове повідомлення-рішення не було оскаржене позивачем ні в адміністративному, ані в судовому порядку, зазначена в ньому сума зменшення бюджетного відшкодування в силу підпунктів 5.2.2, 5.2.4, 5.2.5 пункту 5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є узгодженою, а тому обґрунтовано визнана судами попередніх інстанції такою, позовні вимоги щодо стягнення якої не підлягають задоволенню.

Згідно з підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 ст.15 зазначеного Закону заява на повернення надміру сплачених податків, зборів / обовязкових платежів / або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Матеріалами справи підтверджено, що сума позову включає в себе залишок бюджетної заборгованості станом на 01.01.2000 р. в сумі 83549,00 грн. та за січень 2000 року в сумі 8589,00грн. / а.с.6 т. 1 /, тобто сума бюджетної заборгованості, вимога щодо відшкодування якої заявлена за межами граничного строку, встановленого підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», складає 92136,00 грн.

Пропуск позивачем граничного строку на предявлення вимоги про відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ є підставою для відмови в задоволенні позову у відповідній частині позовних вимог.

Суди першої та апеляційної інстанцій на вказану обставину, однак, не звернули увагу, у звязку з чим ухвалені по справі судові рішення відповідно до ст.225 КАС України підлягають зміні із задоволенням позовних вимог на суму 194450,82 грн. / 286586,82 грн.-92136,00 грн.=194450,82 грн./.

Доводи касаційної скарги щодо неправильного визначення судом процесуального положення ВДК у Іршавському районі по справі не відповідають пункту 6 ст.7 Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.1995 р. № 590.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Відділення Державного казначейства у Іршавському районі задовольнити частково.

Змінити постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2005р., рішення господарського суду Закарпатської області від 08.02.2005р., стягнути на користь дочірнього підприємства «Украгріколсемі-Закарпаття» з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 194450,82 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1009,33 грн. та витрати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 70,06 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Усенко Є.А.

Судді Бившева Л.І.

Костенко М.І.

Маринчак Н.Є.

Шипуліна Т.М.

З оригіналом згідно

Суддя Усенко Є.А.