Ухвала суду № 864092, 19.04.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-7948/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19квітня2007 року                                                                                                     м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Гордійчук М.П., Шипуліної Т.М.

при секретарі                                  Павлушку Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08.04.2005р.

у справі№ 23/5 господарського суду Запорізької області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Земля плюс, ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та зобов‘язання внести зміни до облікової картки особового рахунку платника податку

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.02.2005 р., залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 08.04.2005р., позов з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог від 25.01.2005р. № 145 задоволено частково: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 15.07.2004 р. № 0000472601/0/21606 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Земля плюс, ЛТД» податкового зобов’язання за платежем з податку на прибуток у сумі 173400,00 грн., в тому числі 115600,00 грн. – основний платіж та 57 800,00 грн. – штрафні санкції, накладені на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; в частині позовних вимог про спонукання ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя відмінити відображення в обліковій картці особового рахунку позивача 57800,00 грн. штрафних санкцій, застосованих до позивача податковим повідомленням-рішенням цієї ж ДПІ від 23.11.2004р. № 0000932601/0/26235 на підставі підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», провадження у справі припинено на підставі пункту 1 статті 80 ГПК України.

Судові рішення вмотивовані висновком судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність дій позивача щодо віднесення на валові витрати у ІІ-ІVкварталах 2002 року витрат з придбання робіт у ПП «Дон-Промтехніка», ПП «Донбас-Екотехносервіс», ПП «УкрДонецькТехноБуд», ТОВ «Опт-Трейдинг» та ТОВ «Дан» в загальній сумі 385,3 тис. грн. Зазначений висновок обґрунтований тим, що визнання в судовому порядку недійсними установчих документів з моменту їх державної реєстрації та свідоцтв платника ПДВ з моменту їх видачі вказаних підприємств не є підставою для визнання недійсними вчинених позивачем разом з цими суб‘єктами господарювання юридично значимих дій, в тому числі щодо придбання позивачем робіт впродовж ІІ - ІVкварталів 2002 року; виконання робіт та витрати на їх оплату підтверджуються документами первинного обліку, які відповідають вимогам підпунктів 2.1, 2.4, 2.16 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704. Разом з тим, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін в частині припинення провадження у справі щодо вимоги про спонукання ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя відмінити відображення в обліковій картці особового рахунку позивача 57800,00 грн. штрафних санкцій, застосованих до позивача податковим повідомленням-рішенням цієї ж ДПІ від 23.11.2004р. № 0000932601/0/26235, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зроблений судом першої інстанції висновок про непідвідомчість заявленої вимоги господарським судам не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права, однак, з огляду на той факт, що оцінка доводу позивача про те, що його скарга на вказане податкове повідомлення-рішення, подана до ДПІ в порядку адміністративного оскарження, вважається задоволеною у зв‘язку з ненаданням податковою інспекцією вмотивованого рішення за результатами розгляду цієї скарги дана лише судом апеляційної інстанції, вимога про спонукання ДПІ внести зміни до облікової картки особового рахунку платника податку є передчасною, у зв‘язку з чим предмет спору в цій частині позовних вимог відсутній.

В касаційній скарзі ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», частин 4, 5 статті 35 ГПК України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що фактичною підставою для донарахування позивачу податкового зобов’язання за платежем з податку на прибуток за ІІ, ІІІ, ІУ квартали 2002 року в загальній сумі основного платежу 115600,00 грн. та накладення штрафних санкцій в сумі 57 800,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 15.07.2004 р. № 0000472601/0/21606 слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 13.07.2004 р. № 15/35-02/23787586, про порушення позивачем статті 3, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок віднесення на валові витрати в ІІ кварталі 2002 року 178717,44 грн., ІІІ кварталі – 154318,72 грн. та у ІУ кварталі 2002 року 52298,78 грн. вартості картографічних робіт, робіт по створенню растру м. Бердянськ, векторизацію мапи, придбаних у ПП «Дон-Промтехніка», ПП «Донбас-Екотехносервіс», ПП «УкрДонецькТехноБуд», ТОВ «Опт-Трейдинг» та ТОВ «Дан». При цьому контролюючий орган виходив з того, що документи первинного обліку, видані вказаними підприємствами або складені з їх участю, що засвідчують учасників та зміст господарських операцій з поставки робіт / накладні, рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт/, не мають сили документів та не можуть бути підставою для відтворення в бухгалтерському обліку зазначених операцій, а отже і в податковому обліку, оскільки рішеннями судів, які набрали законної сили, статутні документи цих підприємств та видані їм свідоцтва платника податку на додану вартість визнані недійсними з моменту державної реєстрації чи видачі.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу /валові витрати / - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів /робіт, послуг/, які придбаваються / виготовляються /платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених /нарахованих / протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції /робіт, послуг / і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії / включаючи реактивну /, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті / підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону /.

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 зазначеної статті встановлено, що не належать до валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно підпунктів 2.1 та 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи адміністрації / власника / на їх проведення. Первинні документи / на паперових та машинозчитуваних носіях інформації / для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити, як назву підприємства, установи, від імені яких складено документ; назву документа /форми /, код форми; дату і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники / у натуральному та вартісному виразі /; посаду, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам / підпункт 2.16 пункту 2 цього Положення /.

Матеріали справи свідчать, що витрати позивача на придбання робіт у вищезазначених сумах підтверджені первинними документами /рахунками, платіжними дорученнями, накладними, податковими накладними, актами приймання-передачі/, які складені відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Позивач, як свідчить акт перевірки, на момент проведення перевірки контролюючим органом здійснив розрахунок на повну суму поставки з ПП «Дан». Сальдо взаєморозрахунків з ПП «Дон-Промтехніка», ПП «Донбас-Екотехносервіс», ПП «УкрДонецькТехноБуд» та ТОВ «Опт-Трейдинг» в бухгалтерському обліку позивача складає відповідно 100000,00 грн., 82472,23 грн., 6994,99 грн. та 10863,54 грн. / а.а.с. 6-14 /.

Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Будь-яких доводів з приводу обізнаності позивача щодо встановлених рішеннями судів фактів реєстрації вищезазначених підприємств на осіб, які не мали наміру здійснювати підприємницьку діяльність та не здійснювали її, та визнання недійсними статутних документів цих підприємств і свідоцтв платника податку на додану вартість податкова інспекція в судовому процесі не наводила, так само як і не оспорювала факт придбання позивачем робіт у цих підприємств та зв'язок витрат на таке придбання з господарською діяльністю позивача.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність законних підстав для збільшення позивачу об’єкту оподаткування, донарахування йому суми податкового зобов’язання та застосування до нього штрафних санкцій.

Щодо вимоги позивача про спонукання ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя відмінити відображення в обліковій картці особового рахунку позивача 57800,00 грн. штрафних санкцій, застосованих до позивача податковим повідомленням-рішенням цієї ж ДПІ від 23.11.2004р. № 0000932601/0/26235, то ухвалені в цій частині позовних вимог судові рішення не оскаржуються.

Згідно правила частини 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08.04.2005р.– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                                                               Усенко Є.А.

Судді                                                                                                            Бившева Л.І.

                                                                                                                      Костенко М.І.

                                                                                                                      Гордійчук М.П.

                                                                                                                      Шипуліна Т.М.

З оригіналом згідно

Суддя                                                 Усенко Є.А.