Ухвала суду № 8640776, 18.03.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Шальєва В.А.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

м. Донецьк 18 березня 2010 року справа № 2а-10825/09/ 0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Нікуліна О.А. суддів:

при секретарі

за участі:

представника позивача

представника відповідача Сіваченка І.В., Шаптала Н.К.

Асєєвій Я.В.

не з*явився

не з*явився розглянувши у відкритому

апеляційну скаргу судовому засіданні

державної податкової інспекції у м. Димитрові

Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року по справі № 2а-10825/09/ за позовом Державного підприємства «Красноармійськвугілля» до державної податкової інспекції у м. Димитрові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2009 року позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року позов задоволено частково.

Зазначеною постановою суд визнав недійсними податкові повідомлення-рішення № 0001651640/0 від 27.05.2009 року, № 0001661640/0 від 27.05.2009 року, № 0001651640/1 від 24.06.2009 року та № 0001661640/1 від 24.06.2009 року.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач по справі та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню з наступною відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

Позивач Державне підприємство «Красноармійськвугілля» зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, реєстрація проведена виконавчим комітетом Димитрівської міської ради 25.03.2003 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32087941, здійснює діяльність, визначену статутом підприємства та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Димитрове.

Відповідач - державна податкова інспекція у м. Димитрові є суб'єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні" повноваження.

Державною податковою інспекцією у м. Димитрові була проведена невиїзна документальна перевірка Державного підприємства «Красноармійськвугілля» з питань своєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість за період з 30.03.2009 року по 25.05.2009 року, за результатами якої був складений акт № 189/120-32087941 від 27.05.2009 року. Вказаним актом відповідачем були встановлені порушення, а саме, несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість. ДП «Красноармійськвугілля» здійснювало погашення податку на додану вартість з порушенням граничних термінів сплати, а саме фактичне погашення податкового зобов'язання згідно податкової декларації № 3654 від 21.04.2009 року у сумі 681207,74 грн. затримано на 13 днів, згідно податкової декларації № 1689 від 20.03.2009 року у сумі 451162 грн. затримано на 31 день. Погашення податкового зобов'язання згідно уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 4698 від 14.05.2009 року у сумі 705795 грн. затримано на 11 днів, № 4710 від 14.05.2009 року на суму 15695 грн. затримано на 11 днів, № 4698 від 14.05.2009 року на суму 1618882,02 грн. затримано на 11 днів.

Відповідачем 27.05.2009 року на підставі зазначеного акту були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001651640/0 про визначення суми штрафних санкцій у розмірі 302158,07 грн. та № 0001661640/0 на суму 90232,40 грн.

Державним підприємством «Красноармійськвугілля» були оскаржені вказані податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби у м. Димитрові. Рішенням податкового органу скарга залишена без задоволення та винесені податкові повідомлення-рішення № 0001651640/1 та №0001661640/1.

Підстави для застосування до платника податків штрафних санкцій передбачені ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно п.п. 17.1.7 п. 17.1 якої, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Умовою застосування штрафної санкції у відповідності до приведеної норми Закону є наявність несвоєчасно оплаченого узгодженого податкового зобов'язання.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст.5 вказаного Закону передбачено узгодження податкового зобов'язання платника податку, нараховане контролюючим органом. При цьому законодавець зазначає, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

В акті перевірки податковий орган зазначав, що податкові зобов'язання позивача були узгоджені податковими деклараціями № 3654 від 21.04.2009 року у сумі 681207,74 грн., згідно податкової декларації № 1689 від 20.03.2009 року у сумі 451162 грн. Погашення податкового зобов'язання згідно уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 4698 від 14.05.2009 року у сумі 705795 грн., № 4710 від 14.05.2009 року на суму 15695 грн., № 4698 від 14.05.2009 року на суму 1618882,02 грн. та погашені з порушенням граничних строків сплати податкового зобов'язання, тому позивачу були нараховані штрафні санкції за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Разом з тим, в цей період платник податків самостійно проводив погашення податкових зобов'язань по податку на додану вартість за поточні періоди, а не сплачував заборгованість, що виникла в попередніх податкових періодах.

Згідно п.п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами

самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Позивачем у квітні та травні 2008 року проводились оплати податку на додану вартість платіжним дорученням № 1159 від 30.04.2009 року на загальну суму 160000 грн. згідно договору 8/24 від 31.03.2008 року, платіжним дорученням № 1326 від 15.05.2009 року на суму 26570 грн. згідно договору 81/24 від 18.03.2009 року , та платіжним дорученням № 1335 від 15.05.2009 року на суму 5000 грн. згідно договору 81/24-113 від 18.03.2009 року. В платіжних дорученнях при сплаті узгоджених сум та податкового боргу по податку на додану вартість вказане призначення платежу.

Платник податків - Державне підприємство «Красноармійськвугілля» не сплачував у зазначені в акті перевірки періоди узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими деклараціями заборгованість, що виникла в інших податкових періодах, а проводив поточні платежі та платежі згідно з графіком розстроченої заборгованості за рішеннями відповідача № 8/24 від 31.03.2008 року, № 8/24-113 від 18.03.2009 року, тому у податкового органу не було передбачених п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" правових підстав для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Так, в платіжних дорученнях, наданих позивачем, в графі «призначення платежу» зазначено - «податок на додану вартість» та договори, за які проводилася сплата податкового зобов'язання.

Посилання відповідача на правомірність нарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є необгрунтованим.

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Вказана норма не визначає коло осіб на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось

чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-яким іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Норми п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п. 10.1 ст. 10, п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 зазначеного Закону уповноважують податковий орган на здійснення самостійних заходів з погашення податкового боргу за платника податків (а не через нього, як у даному випадку, при самостійному виконанні таким платником свого конституційного обов'язку по сплаті сум при самостійному виконанні таким платником свого конституційного обов'язку по сплаті сум податку) шляхом винесення безпосередньо податковим органом як органом стягнення рішення про стягнення активів, надіслання банку, обслуговуючому платника, платіжної вимоги на суму податкового боргу, складення та наслання платнику податків повідомлення про здійснення перерозподілу суми, що сплачена платником податку саме в погашення податкового боргу, окремо на погашення пені та інше.

За нормами п. 16.3.3 ст. 16 цього Закону, податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу, на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Ухвала за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 1 місяця.

Головуючий О.А.Нікулін

Судді І.В.Сіваченко

Н.К.Шаптала

/підписи/

з оригіналом згідно

суддя О.А.Нікулін