Ухвала суду № 8640329, 17.03.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий суду І інстанції-Логойда Т.В.

Суддя-доповідач-Арабей Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

17 березня 2010 року справа № 2а-12014/09/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Арабей Т.Г.

суддів Геращенка І.В., Малашкевича С.А.

при секретарі Тімченко М.Ю.

за участю:

представників відповідача Присяжного С.М., за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року по адміністративній справі № 2а-12014/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейд хауз АКС” до

про 1)Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька

2)Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області

стягнення бюджетного відшкодування,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року у справі №2а-12014/09/0570 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “трейд хауз АКС” до Державної податкової інспекції в Київському районі м Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетного відшкодування, в наслідок чого стягнуто з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “трейд хауз АКС” бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 53 508 грн. та судові витрати у розмірі 536,08 грн.

Не погодившись з судовим рішенням Державна податкова інспекція в Київському районі м Донецька подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду і інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивується порушенням місцевим судом норм матеріального права, а саме п.п. 7.7.4 п. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та норм процесуального права.

Крім того, Головним управлінням Державного казначейства України в Донецькій області подана апеляційна скарга на вказане судове рішення. Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не були з'ясовані обставини щодо дотримання органами Державної податкової служби положення спільного Наказу Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України від 03.08.2004р. № 451/501/132 при формуванні відповідного реєстру на відшкодування ПДВ ТОВ "трейд хауз АКС" та надання його до органів Державного казначейства, що призвело до незаконності та обґрунтованості оскаржуваної постанови суду.

Представник 1 відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Позивач та другий відповідач до суду не з'явилися, подали клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

17 квітня 2009 року товариство подало до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за березень 2009 року, у якій сума податку має від'ємне значення та зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 54 058 грн.

В той же день товариство подало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за розрахунок суми бюджетного відшкодування, п'яті основні аркуші вантажних митних декларацій, які підтверджують суму бюджетного відшкодування.

За результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Донецька документальної невиїзної (камеральної) перевірки товариства з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 20 квітня 2009 року по 15 травня 2009 року, складено акт від 15 травня 2009 року № 3042/15-213/32804896, в якому зазначено висновок податкового органу про те, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 54 058 грн., що задеклароване у податковій декларації за березень 2009 року, відповідає сумі бюджетного відшкодування. Вказано на порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим відповідно до п.п. 7.7.7 п.7.7 ст.7 вказаного Закону підприємство добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 450 грн. як бюджетного відшкодування.

Після закінчення перевірки податковий орган висновок органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, не надав.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного Закону, з урахуванням його преамбули, регулюються всі питання, повязані із визначенням та сплатою податку на додану вартість. Наявність у позивача бюджетного відшкодування у відповідних сумах відповідачем не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначених сум.

Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений підпунктами 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Підпунктом «в» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі зясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Порядок взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, на який посилаються відповідачі в запереченнях проти позову, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03 серпня 2004 року №451/501/132, зокрема, з метою забезпечення координації дій органів державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України.

Недотримання суб'єктами владних повноважень вказаного Порядку не може бути підставою для відмови в поверненні платнику податку з бюджету суми податку на додану вартість у зв'язку з надмірною сплатою.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій, зокрема, з коштами державного бюджету.

Відповідно до п. 4.1 та п. 4.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України 02 липня 1997 №209/72, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів (форма наведена в додатку 2) або за рішенням суду. Висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством.

Оскільки позивачем дотримані вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» для отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а податковий орган за результатами перевірки достовірності заявленої суми прийшов до висновку про відповідність зазначеної в декларації суми сумі бюджетного відшкодування, однак в порядку встановленому законодавством відповідний висновок до органу державного казначейства надано не було, тому суд приходить до висновку про те, що вказана позивачем сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення з Державного бюджету України.

З огляду на принцип певності доказів, що визначений частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не вникає спору. Відповідач не надав жодного доказу відмови у надані позивачеві бюджетного відшкодування, яке б вплинуло на його право дострокового погашення податкових векселів, шляхом включення визначеного ними податку на додану вартість до податкових зобовязань.

Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій, що зробив відповідач у справі.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Стосовно зауважень другого відповідача - апелянта, слід зазначити що позивачем визначений матеріально правовий захист порушеного права передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», примусове надання висновку при виконані судового рішення повинне здійснюватися з додержанням Порядку запровадженого між органами податкової служби і органами Державного Казначейства України, оскільки висновок підстава для формування реєстру, то надання висновку без реєстру не можливе.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає постанову суду І інстанції такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2009 р. у справі № 2-а-12014/09/0570 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий Т.Г.Арабей

Судді І.В.Геращенко

С.А.Малашкевич