Ухвала суду № 8640334, 17.03.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Матвєєва В.В.

Суддя-доповідач Арабей Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

17 березня 2010 р. справа № 2-а-1283/09/1270

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Арабей Т.Г. суддів Геращенка І.В.,Малашкевича С.А. при секретарі Тімченко М.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2009 року у справі № 2-а-1283/09/1270 за позовом

до

третя особа Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську

Приватного підприємства "Комерційна фірма "Ольвіс"

Державний реєстратор управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради про визнання запису про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності недійсним та припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства "Комерційна фірма "Ольвіс", третя особа:державний реєстратор управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради про визнання запису про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності недійсним та припинення юридичної особи.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2009 року позов задоволено частково. Припинено юридичну особу відповідача - Приватне підприємство "Комерційна фірма "Ольвіс", зареєстроване управлянням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради за № 25370169Ю0054425 від 19.05.2004р. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Сторони до апеляційного суду не прибули, про дату, день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що відповідач ПП "Комерційна фірма "Ольвіс (ідентифікаційний код 32968899) було зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію від 19 травня 2004 року № 25370169Ю0054425 управлянням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради.

Державна реєстрація Приватного підприємства "Комерційна фірма "Ольвіс" проведена у відповідності із вимогами Господарского та Цивільного кодексів України та Положення про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 р. № 740, діючими на той час. Необхідною умовою створення і реєстрації субєкта підприємницької діяльності є волевиявлення її засновників. Засновником та керівником відповідача ОСОБА_5 здійснені всі заходи по створенню та держреєстрації Приватного підприємства "Комерційна фірма "Ольвіс" . Підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи не було, оскільки документи для державної реєстрації Приватного підприємства "Комерційна фірма "Ольвіс" були подані у повному обсязі та відповідали вимогам діючого законодавства.

Апелянт не вказує на будь-які порушення законодавства при створені та реєстрації ПП «КФ «Ольвіс», яка де-який час функціонувало та припинило свою діяльність у звязку з вибуттям статутних документів та печатки із володіння засновника та керівника ОСОБА_5, про що він неодноразово зазначав у судовому засіданні.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року №755-ІУ (далі - Закон №755-ІУ), який набрав чинності з 1 липня 2004 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону №75 5-IV підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути:

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Неподання податкових декларацій та документів податкової звітності податковому органу є порушенням пунктів 1 і 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року N 1251-XII, якими визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, суд першої інстанції правильно встанови наявність у справі підстав для ухвалення судового рішення про припинення юридичної особи у зв'язку з встановленням факту неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності відповідно до закону та наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи Приватного підприємства "Комерційна фірма "Ольвіс" від 19.04.2004 року, що є предметом апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками Луганського окружного адміністративного суду, що такі позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 5 ст. 111 Цивільного кодексу України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з частиною 7 ст. 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Водночас, частиною 2 ст. 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Таким чином, як Господарський кодекс України, так і Цивільний кодекс України та Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» повязують момент ліквідації юридичної особи (субєкта господарювання), а так само момент її припинення з однією і тією самою подією, а саме внесенням до державного реєстру запису про припинення такої особи (субєкта господарювання).

При цьому, як випливає з частини 4 статті 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, з моменту втрати юридичною особою цивільної правоздатності ця юридична особа є такою, що припинилася.

За таких обставин, поняття «припинення юридичної особи» означає правовий наслідок втрати такою особою цивільної правоздатності. При цьому всі інші поняття, які використовуються для визначення правового результату втрати юридичною особою цивільної правоздатності, є синонімічними поняттю «припинення юридичної особи».

Отже, будь-які вимоги, спрямовані на втрату юридичною особою цивільної правоздатності, слід визнати різновидами вимог про припинення такої юридичної особи.

Зокрема, позовні вимоги про скасування державної реєстрації субєктів господарювання спрямовані на ліквідацію такого субєкту як юридичної особи, а отже, на її припинення. Це випливає зі змісту вимог частини 6 ст. 59 Господарського кодексу України, згідно з якою субєкт господарювання ліквідується, зокрема, в разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Таким чином, особливості формулювання позовних вимог, наслідком задоволення яких може бути припинення юридичної особи, не повинні впливати на прийняття судами зазначених вимог до розгляду і на їх розгляд по суті.

Визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, є лише однією з підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, визначених частиною другою статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Відтак, в изнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ з моменту його видачі через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, не може бути самостійним предметом позову, а лише підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.

У зв'язку з цим апеляційний суд приходить до висновку, що самостійні позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним запису про державну реєстрацію відповідача не обґрунтовані чинним законодавством України і в цій частині задоволенню не підлягають.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів також наголошує, що органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених частиною 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а лише в разі, якщо підставою позову є неподання субєктом підприємницької діяльності протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності.

Це вбачається з наступного:

- згідно пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, інших платежів,

- вказана норма кореспондує з приписами частини 2 статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ”, якою визначено як підставу для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи - неподання податкової звітності,

- пунктом 17 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено право податкових органів звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не впливають на правильність цих висновків, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську - залишити без задоволення .

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2009 року у справі № 2-а-1283/09/1270 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.Г.Арабей

Судді: І.В.Геращенко

С.А.Малашкевич