Ухвала суду № 864029, 24.05.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-7900/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24травня2007 року                                                                                                  м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі                                Павлушку Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова

на постановуЛьвівського апеляційного господарського судувід 26.05.2005 р.

у справі№ 5/1978-19/239 господарського суду Львівської області

за позовомзакритого акціонерного товариства «Імпекс»

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова

провизнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення

та зустрічним позовом Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова

дозакритого акціонерного товариства «Імпекс»

про визнання реорганізації ЗАТ «Імпекс» неправомірною

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 01.02.2005р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.05.2005р., позов ЗАТ «Імпекс» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 18.06.2004р. № 0001662320/0 в частині визначення вказаному товариству податкового зобов‘язання за платежем з податку на додану вартість у сумі основного платежу 1235086,30 грн. та у сумі штрафних санкцій – 617543,00 грн. задоволено; в задоволенні зустрічного позову про визнання реорганізації ЗАТ «Імпекс» недійсною відмовлено.

Судові рішення вмотивовані висновком про те, що операція з передачі позивачем за первісним позовом /далі за текстом - позивач/ ПП «Агрофірма «Сімекс-Агро» та ПП «Західний Буг», створених в процесі реорганізації ЗАТ «Імпекс» шляхом виділення з останнього, основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та незавершених капітальних вкладень згідно розподільчого балансу ЗАТ «Імпекс» від 31.05.2003р. на підставі рішення зборів засновників цього товариства від 10.02.2003р. не є об‘єктом оподаткування податком на додану вартість згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» як операції з безоплатного надання перелічених активів, оскільки компенсацією вартості таких активів розподільчий баланс фактично визначає зобов‘язання ЗАТ «Імпекс» перед кредиторами, які разом з активами перейшли до новостворених підприємств, та у зв‘язку з тим, що продажем товарів згідно пункту 1.4 статті 1 зазначеного Закону вважаються операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу права власності на такі товари, тоді як передача основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та незавершених капітальних вкладень позивачем мала місце на підставі рішення зборів засновників товариства від 10.02.2003р. Висновок судів про відмову в задоволенні зустрічного позову про визнання реорганізації ЗАТ «Імпекс» неправомірною обґрунтований посиланням на акт перевірки ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 18.06.2004р. про результати документальної перевірки дотримання податкового та валютного законодавства ЗАТ «Імпекс» за період з 01.01.2001р. по 31.12.2003р., яким порушень з приводу здійснення в цей період реорганізації товариства не встановлено.

В касаційній скарзі ДПІ у Личаківському районі м. Львова просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові повністю, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій, зокрема пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов‘язання з податку на додану вартість у спірній сумі слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 18.06.2004р. № 123/23-2/20843887, про порушення ЗАТ «Імпекс» пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», який базою оподаткування операцій з безоплатного надання товарів /робіт, послуг/ визначає фактичну ціну операції, але не нижчої за звичайні ціни. Встановивши перевіркою факт передачі ЗАТ «Імпекс» на користь ПП «Агрофірма «Сімекс-Агро» та ПП «Західний Буг», створених в процесі реорганізації ЗАТ «Імпекс» шляхом виділення з останнього, основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та незавершених капітальних вкладень згідно розподільчого балансу ЗАТ «Імпекс» від 31.05.2003р. на підставі рішення зборів засновників цього товариства від 10.02.2003р., контролюючий орган таку операцію позивача кваліфікував як операцію з безоплатного надання товарів /робіт, послуг/, яка в контексті пункту 1.4 статті 1 та підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» підлягає оподаткуванню за ставкою 20 відсотків до бази оподаткування, встановленої пунктом 4.2 статті 4 цього ж Закону.

Пунктами 1.3, 1.4 статутів ПП «Агрофірма «Сімекс-Агро» та ПП «Західний Буг» встановлено, що вказані підприємства створені внаслідок виділення зі складу ЗАТ «Імпекс», є правонаступниками останнього в частині його прав та обов‘язків, які перейшли до цих підприємств відповідно до передаточного балансу.

З огляду на це ЗАТ «Імпекс» передано, а ПП «Агрофірма «Сімекс-Агро» та ПП «Західний Буг» прийнято активи загальною балансовою вартістю 2035,7 тис. грн., в тому числі ті, спір щодо оподаткування операції з передачі яких є предметом розгляду в даній справі, та зобов‘язання перед кредиторами ЗАТ «Імпекс» на загальну суму 2035,7 тис. грн.

Зазначені обставини підтверджуються дослідженими в судовому процесі протоколом зборів акціонерів ЗАТ «Імпекс» від 10 лютого 2003 року № 31, розподільчим балансом станом на 31 травня 2003 року та сторонами не заперечуються.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції Закону, що діяла впродовж березня, травня 2003 року, тобто в період, за який позивачу донараховано податкові зобов‘язання, об'єктом оподаткування є, зокрема операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця. При цьому під продажем товарів розуміються - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або надання майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу /пункт 1.4 статті 1/.

Оскільки об‘єктом оподаткування податком на додану вартість наведені норми визначають операції з передачі товарів, які здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари, висновок ДПІ у Личаківському районі м. Львова про те, що передані позивачем по розподільчому балансу від 31 травня 2003 року активи вважаються проданими ПП «Агрофірма «Сімекс-Агро» та ПП «Західний Буг» без компенсації їх вартості, а відтак операції з їх передачі підлягають оподаткуванню за правилами пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», не відповідає правильному застосуванню цих норм матеріального права. Реорганізація, як акт волевиявлення засновників ЗАТ «Імпекс», виключає волевиявлення ЗАТ «Імпекс» та новостворених підприємств щодо передачі та прийняття права власності на основні засоби та товарно-матеріальні цінності, як необхідної ознаки цивільно-правового договору.

За безспірності факту передачі основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та незавершених капітальних вкладень позивачем згідно розподільчого балансу від 31.05.2003р. на підставі рішення зборів акціонерів ЗАТ «Імпекс» від 10.02.2003р. та невстановленні судом обставин щодо укладання позивачем з ПП «Агрофірма «Сімекс-Агро» та ПП «Західний Буг» будь-яких з цивільно-правових договорів щодо передачі таких активів у власність цих підприємств, суди першої та апеляційної інстанцій дали правильну юридичну оцінку встановленим обставинам справи та вирішили спір відповідно до закріпленого статтею 7 КАС України принципу законності.

Реорганізація ЗАТ «Імпекс» була здійснена відповідно до чинного на час реорганізації законодавства.

Враховуючи викладене, судові рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.05.20005 р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                                                             Усенко Є.А.

Судді                                                                                                           Бившева Л.І.

                                                                                                                      Костенко М.І.

                                                                                                                      Маринчак Н.Є.

                                                                                                                      Шипуліна Т.М.