Ухвала суду № 86370872, 10.12.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3936/19

Провадження № 2/0203/1349/2019

УХВАЛА

10 грудня 2019 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, в особі судді Колесніченко О. В., розглянувши у провадженні № 2/0203/1349/2019 заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, –

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою про стягнення заборгованості за працю, в якій не визначив ані відповідача, ані предмету та підстав позову з відповідними позовними вимогами, ані ціну позову.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2019 року позов залишено без руху, в тому числі з підстав несплати судового збору відповідно до закону або надання підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору без визначення в ухвалі розміру судового збору з огляду на відсутність в позовній заяві позовних вимог та розміру заявленої до стягнення суми.

28 листопада 2019 року ОСОБА_1 подав через канцелярію суду клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», вважаючи свій позов таким, що виник з трудових відносин.

05 грудня 2019 року до суду поштою надійшла уточнена позовна заява, в якій вимоги заявлені до відповідача ОСОБА_2 на предмет стягнення заборгованості (недоплати) за виконану роботу за договором про надання юридичних послуг в розмірі 6 655,67 грн. та 231,60 грн. витрат по справі.

Розглянувши заяву, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Так, предмет та підстави заявленого позову позивач обґрунтовує порушенням відповідачем зобов`язань за договором про надання юридичних послуг від 19 лютого 2015 року (та додаткового договору від 27 березня 2017 року) з посиланням на підстави виникнення правовідносин на ст. ст. 204, 509, 252, 526, 533, 599, 610, 611, 626, 629, 638, 901 ЦПК України, які регулюють виключно договірні відносини між сторонами правочину та відповідальність за порушення/неналежне виконання зобов`язань.

Посилання позивача на наявність між ним та відповідачем трудових правовідносин як на підставу звільнення від сплати судового збору за п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не відповідають обставинам викладеним у позові та підставам заявленого позову, оскільки трудові правовідносини і договірні, зокрема, ті, що виникають з договору про виконання робіт, надання послуг не є тотожними і не підміняють одні одного, тому неналежне виконання зобов`язань за договором про надання послуг, не є заборгованістю із заробітної плати і не тягне за собою звільнення позивача від оплати судового збору за п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з чим заявлене позивачем клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 136, 260 ЦПК України, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Колесніченко