Вирок № 8635977, 18.03.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-300

2010 року

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Ясельського А.М.,

при секретарі Годинській К.Л.,

з участю прокурора Амельченка В.В.,

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року

народження, українця, громадянина України,

уродженця м. Києва,освіта середньо-спеціальна,

одруженого, працюючого вагарем в ДП «Оріфлейм

Косметікс Україна», зареєстрованого та проживаючого:

АДРЕСА_1, раніше не

судимого, -

в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, 27 жовтня 2009 року, приблизно о 21 годині 35 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1 , рухався по Житомирському шосе зі сторони м. Житомир в напрямку м. Києва .

Рухаючись у вказаному напрямку, він наблизився до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого біля заїзду до вул. Бударіна в м. Києві, позначеного відповідними дорожніми знаками і дорожньою розміткою 1.14.1.

Незважаючи на це, водій ОСОБА_2 не вжив всіх можливих заходів для забезпечення безпечного проїзду пішохідного переходу, достовірно не впевнився у відсутності пішоходів на переході і не вибрав безпечну швидкість руху керованого ним автомобіля в умовах темної пори доби.

В цей час по вказаному нерегульованому пішохідному переході зліва направо відносно руху вищевказаного автомобіля НОМЕР_1 рухалась невстановлена дівчина .

Під час руху ОСОБА_2 допустив порушення вимог п.п. 2.3.(б), 12.3 та 18.1 1 Правил дорожнього руху України:

- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний:

- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 12.3: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди;

- п. 18.1: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України збоку водія ОСОБА_2 виявились в тім, що він, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, у вищезазначеному місці та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, по якому перетинала проїзжу частину Житомирського шосе пішохід - невстановлена дівчина, не переконався у відсутності пішоходів на пішохідному переході, не зупинився перед пішохідним переходом і не дав дорогу останній, не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіля, а продовжив рух далі та вчинив наїзд на неї.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу - невстановленій дівчині, спричинені тілесні ушкодження у вигляді: а) садна па правій половині обличчя; забійна рана волосистої частини голови правої скроневої області, лобної, тімяної і потиличної області справа, а також правої вушної раковини; відповідні ним крововиливи в мякі тканини голови і обличчя справа; уламковий перелом кісток основи і склепіння черепа справа з розривами твердої мозкової оболонки; уламковий перелом обличчя, більш виражені справа; розмноження тканин мозку випуклої поверхні і основи правої великої півкулі мозку, атакож мозочка і стволових відділів мозку; обмежено-дифузні субарахноідальні крововиливи на збереженні відділи правої великої півкулі мозку і на всій протяжності лівої великої півкулі головного мозку; крововиливи в шлуночки головного мозку; б) садна, подряпини і поверхневі різані рани на правій боковій поверхні грудної клітини; садна на задньозовнішній поверхні правої сідничної області; відповідні їм крововиливи в мякі тканини з розможенням і відшаруванням підшкірної жирової клітковини в правій сідничній області; переломи нижньої гілки правої лонної кістки і перелом на границі нижньої гілки лівої ленної і брові лівої седалищної кістки, перелом поперечного відростку 5-го поперекового хребця справа; розрив правої долі печінки крововиливи в жирову капсулу правої нирки, розрив сечового міхура, крововиливи з розривами брюшини по зовнішній поверхні основи брижейки східної частини ободочної кишки; крововиливи в області легеневих звязок і кореня правої легені в області кореня брижейки топкої кишки (ознаки струсу тіла); в) розлиті синці, забійні рани, садна, поверхові різані рани і подряпини на «правих» поверхнях стегон, області колінних суглобів і гомілок; синці на внутрішніх поверхнях стегон, на лівій статевій губі з садном і розривом слизової оболонки лівої малої статевої губи, садна на внутрішній і задній поверхні верхньої третини лівого стегна; відповідні ним крововиливи в мякі тканини-нижніх кінцівок з розмноженням і відшаруванням мяких тканин на їх «правих» поверхнях; ламковий перелом гомілкової кістки справа і зліва; крововилив в площину лівого колінного суглобу; г) садна на кистях рук і їх пальцях; забійна рана на задній поверхні області правого ліктьового суглобу, які у свої сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя, від яких вона померла на місці пригоди. Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винність в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст. 286 ч.2 КК України визнав повністю, в скоєному розкаявся та підтвердив вищезазначені обставини справи.

Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників судового розгляду та розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 доведена повністю та кваліфікація його дій за ст. 286 ч.2 КК України вірна, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої.

Призначаючи підсудному ОСОБА_2 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння злочину, враховує особу підсудного, що має постійне місце роботи, де характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утримані малолітню дитину, раніше не судимий, вчинений ним злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Згідно ст. 66 КК України, помякшуючими його відповідальність обставинами, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, судом не встановлено. На підставі чого, суд вважає за необхідне йому обрати міру покарання у виді позбавлення волі.

Стягнути з підсудного ОСОБА_2 вартість проведення авто-технічної експертизи 709 гривень 88 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України і призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 змінити з підписки на невиїзд на тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань, взявши його негайно під варту в залі судового засідання.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 18.03.2010 року.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 вартість проведення авто-технічної експертизи, що становить 709 (сімсот девять) гривень 88 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (код 25575285, банк УДК у Київській області, МФО 821018, р/р 31253272210699, призначення платежу 11521 послуги експерта).

Речові докази: автомобіль НОМЕР_2, який був переданий на зберігання власнику ОСОБА_3 залишити в останнього.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в тож же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва.

СУДДЯ: