Ухвала суду № 86340041, 12.12.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/8287/19

Провадження № 1-кс/202/12816/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

12 грудня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Мазниці Х.О., прокурора Степанченка А.В., розглянувши клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області Болкарьова Є.С. про накладення арешту, яке подане в рамках кримінального провадження № 42019040000000753 від 11.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області Болкарьов Є.С. звернувся до суду з клопотанням, в якому просив накласти арешт на об`єкт нерухомого майна площею 786,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ПАТ «ВТБ Банк» (код ЄРДПОУ 14359319); заборонити державним реєстраторам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів (посадовим особам Міністерства юстиції, нотаріусам), вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного нерухомого майна; зобов`язати державного реєстратора або інших осіб, уповноважених на вчинення реєстраційних дій (посадових осіб Міністерства юстиції України, нотаріусів), внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаного рухомого та нерухомого майна.

Клопотання прокурора обґрунтовано тим, що слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42019040000000753 від 11.12.2019 року за ч. 4 ст. 190 КК України щодо заволодіння шляхом обману об`єктом нерухомості, яке на праві приватної власності належать ОСОБА_1 .

У поданій заяві ОСОБА_1 зазначає, що працівники ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 вчинили шахрайських дії, спрямовані на заволодіння належним йому та його дружині на праві приватної власності майном, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на суму 11597000 грн.

Органом досудового розслідування встановлено, що невстановлені посадові особи ПАТ «ВТБ Банк» та громадянка ОСОБА_2 , маючи умисел на заволодіння майном, належним на праві приватної власності ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 07.06.2002 року та реєстраційного посвідчення №1515-33 від 15.07.2002 року, в порушення норм Цивільного кодексу України без отримання згоди власника ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_3 , яка відповідно до рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04.04.2017 року є недієздатною, з метою його подальшого незаконного продажу, здійснили дії по незаконному оформленню права власності на об`єкт нерухомості, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , та дії щодо підготовки для проведення незаконних торгів через систему "Прозоро" без повідомлення законних власників цього майна, чим завдали збитків власникам в особливо великих розмірах.

Під час досудового розслідування допитаний власник об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 показав, що він перебуває в шлюбі з ОСОБА_3 . Від спільного шлюбу мають дочку ОСОБА_4 . В період шлюбу з ОСОБА_3 7 червня 2002 року був придбаний нежитловий об`єкт за адресою: АДРЕСА_1. На даній площі знаходиться медичний центр «Ваш доктор».

У 2008 році ОСОБА_4 звернулася до нього з проханням виступити поручителем за кредитним договором у «ВТБ Банку» для оформлення кредиту на її особисті потреби. Даний іпотечний договір він підписав у нотаріуса, не вдаючись у зміст договору, так як зі слів дочки розумів, що кредит буде нею погашений в повному обсязі протягом найближчих двох років.

У документах, наданих йому нотаріусом, він бачив суму близько 2 млн. грн. Зі слів дочки йому було відомо, що вона бере саме таку суму кредиту.

Протягом усього часу будь-яких претензій від банку на його адресу не надходило.

15 листопада 2019 року на його телефон зателефонував співробітник торгового майданчика «Прозоро» і запропонував взяти участь у торгах в якості покупця майна - приміщення за адресою: м Дніпро, пр. Яворницького (Карла Маркса), 123а.

Після чого 16 листопада 2019 роки він з`ясував, що «ВТБ Банк» переоформив право власності та займається реалізацією предмета іпотеки.

Відповідно до Інформаційної довідки з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 11.12.2019 року об`єкт нерухомого майна загальною площею 786,8 кв.м., розташований за адресою: м Дніпро, пр. Карла Маркса (Дмитра Яворницького), будинок 123а, належить на праві приватної власності ПАТ «ВТБ Банк», код ЄДРПОУ 14359319.

Таким чином, в результаті вищевказаних шахрайських дій ОСОБА_1 та його дружину протиправно позбавлено права власності на вищевказаний об`єкт нерухомості.

У зв`язку з чим з метою запобігання ризику відчуження вказаного майна ПАТ «ВТБ Банк» на користь третіх осіб виникла необхідність у накладенні арешту на це майно.

В судовому засідання прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області Степанченко А.В. клопотання підтримав та просив задовольнити.

Власник майна - АТ «ВТБ Банк» явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про розгляд клопотання був повідомлений належним чином.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Слідчим суддею встановлено, що 11 грудня 2019 року прокуратурою Дніпропетровської області за заявою ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019040000000753 були внесені відомості по кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, а саме заволодіння посадовими особами «ВТБ Банку» та ОСОБА_2 шляхом обману нерухомими майном в особливо великих розмірах. Органом досудового розслідування зазначено ГУНП в Дніпропетровській області.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з частиною другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК).

Так, за приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому згідно статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до частини третьою статті 132 КПК України не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Частиною другою статті 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В силу статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

В своєму клопотанні прокурор ставить питання про накладення арешту на нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 786,8 кв.м., що розташоване по АДРЕСА_1 , в якому розміщується приватний медичний центр «Ваш доктор», шляхом заборони відчуження та розпорядження цим майном, зокрема, заборони державним реєстраторам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного нерухомого майна.

Між тим, законні підстави для накладення арешту на вказане майно у клопотанні та прокурором у судовому засіданні необґрунтовані, оскільки з самого клопотання прокурора вбачається, що зазначений об`єкт нерухомості у 2008 році на підставі нотаріально посвідченого договору іпотеки був переданий ОСОБА_1 в іпотеку ВАТ «ВТБ Банк» у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, укладеним між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 .

Тобто у даному випадку між ОСОБА_1 як іпотекодавцем та ПАТ "ВТБ Банк" як іпотекодержателем наявні цивільно-правові відносини.

Слідчий суддя враховує, що згідно загальнодоступної інформації, розміщеної на офіційному веб-порталі "Судова влада", між банком та ОСОБА_1 був наявний ряд судових спорів з приводу іпотечного майна, які вирішені на користь іподекодержателя - ПАТ "ВТБ Банку", до якого у зв`язку з невиконанням боржником кредитних зобов`язань перейшло право власності на предмет іпотеки.

Зокрема, рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 203/2438/15-ц, яке набрало законної сили, було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса від 07.04.2011 року, яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 в рахунок погашення кредитної заборгованості в розмірі 13 705 020 грн. 44 коп.

Крім того, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 грудня 2017 року у справі № 203/612/17 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Римської Анастасії Вікторівни, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_2 , про визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, скасування державної реєстрації права власності.

Слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено існування такого ступеню підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки доводи заявника, на які посилається прокурор у своєму клопотанні, щодо введення його в оману боржником стосовно виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, ніяким чином не спростовують дійсності договору іпотеки та правомірності набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Будь-яких об`єктивних даних щодо незаконності набуття банком права власності на іпотечне майно клопотання прокурора не містить.

Сам по собі факт визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні не є безумовною підставою для його арешту та накладення заборони щодо розпорядження та відчуження цього майна, оскільки заходи забезпечення кримінального провадження не можуть використовуватися на шкоду законним правам та інтересам учасників цивільних відносин, а накладенням арешту на нерухоме майно буде явно порушено законні права та інтереси АТ "ВТБ Банк" як нового власника майна.

На переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права власника майна АТ "ВТБ Банк" як накладення арешту на нерухоме майно, яке розташоване у м. Дніпрі по пр. Дмитра Яворницького, 123а, оскільки це не відповідатиме завданням кримінального провадження, засадам розумності та співмірності обмеження права власності.

Враховуючи наведене, в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 131-132, 170, 173, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області Болкарьова Є.С. про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна площею 786,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ПАТ «ВТБ Банк», відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Строк складання та оголошення повного тексту ухвали відповідно до частини 2 статті 376 КПК України - о 09 годині 00 хвилин 16 грудня 2019 року.

Слідчий суддя Н.Ю. Марченко