Рішення № 8632972, 12.03.2010, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2-1911/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

12 березня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю.,

при секретарі Распутній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Злата Рось" про розірвання інвестиційного договору та стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про розірвання інвестиційного договору та стягнення грошових коштів (суми інвестиційного внеску) в розмірі 16174,50 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що між нею та відповідачем 27.10.2008 р. було укладено договір про залучення інвестиційного внеску в розмірі 13150 грн. на строк до 27.10.2009 р. з процентною ставкою 23% річних.

Згідно умов договору, позивачем 27.10.2008 р. в касу відповідача було внесено грошові кошти в розмірі 13150 грн.

Станом на 27.10.2009 р. грошові кошти повернуті не було, у зв’язку з чим позивач звернулася до суду з позовом про розірвання зазначеного договору та стягнення суми депозитного вкладу в розмірі 13150 грн. і несплачених відсотків в розмірі 3024,50 грн., а також судових витрат.

Позивач в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду клопотання в якому позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд розглядати справу у її відсутності.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, про причини неявки суду не повідомив.

Стаття 224 ЦПК України визначає, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, та враховуючи клопотання позивача, суд вважає, що дану справу можливо розглянути у відсутності відповідача, визнавши його неявку без поважних причин, а позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

Статтею 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" передбачено, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Відповідно до ст. 19 зазначеного Закону, інвестиційна діяльність може здійснюватись за рахунок: власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо).

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем 27.10.2008 р. було укладено договір № 17242 про залучення інвестиційного внеску в розмірі 13150 грн. на строк до 27.10.2009 р. з процентною ставкою 23% річних.

Згідно умов договору, позивачем 27.10.2008 р. в касу відповідача було внесено грошові кошти в розмірі 13150 грн.

27 жовтня 2009 року відповідач суму внеску та нараховані відсотки позивачу не повернув.

21 жовтня 2009 року позивач звернулася до відповідача із письмовою заявою про повернення суми вкладу та нарахованих відсотків до 27.10.2009 р., але відповіді на неї не отримала.

Таким чином, станом на час розгляду справи сума інвестиційного внеску в розмірі 13150 грн. та 3024,50 грн. процентів за договором позивачу не повернуто.

Згідно із положеннями ст. 20 Закону, при недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення суми інвестиційного внеску в розмірі 13150 грн. та відсотків за договором в розмірі 3024,50 грн. знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що договір про залучення інвестиційного внеску, відповідно до п. 9, набуває чинності з моменту його підписання сторонами та внесення грошових коштів в касу відповідача і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Оскільки на день розгляду справи відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, договір є чинним, а тому вимоги позивача щодо розірвання договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені нею витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн. та судовий збір в розмірі 161,75 грн.

Керуючись Законом України "Про інвестиційну діяльність", ст. ст. 526, 610, 625, 626, 629, 631 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 58, 60, 88, 208-209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Розірвати договір від 27.10.2008 р. № 17242 про залучення інвестиційного внеску, укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Злата Рось".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Злата Рось" (ЄДРПОУ 34569153) на користь ОСОБА_1 16174 (шістнадцять тисяч сто сімдесят чотири) гривні 50 коп. заборгованості за договором №17242 від 27.10.2008 р., а також 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 161,75 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після його проголошення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя