Вирок № 8632891, 16.03.2010, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 1 - 39/2010 р.

ВИРОК

Іменем України

16 березня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бойка О.В.

при секретарі Борисейко М.О.,

за участю прокурора Ткачук Ю.Б.,

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тбілісі, Грузія, вірмена, громадянина України, одруженого, із вищою освітою, раніше не судимого, працюючого дорожнім виконробом ПФ «Калюс», зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

підсудний ОСОБА_2. 25 червня 2009 року приблизно о 21 годині 30 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем „ЗАЗ-1102" д.н.з. НОМЕР_1, рухався в м. Києві по проїзній частині вул. Столичне шосе, зі сторони вул. Заболотного в напрямку м. Обухів Київської області та підїжджав до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований біля зупинки громадського транспорту «Конча-Заспа».

В цей час проїзну частину вул. Столичне шосе, по нерегульованому пішохідному переходу, зліва на право відносно напрямку руху зазначеного автомобіля, переходила пішохід ОСОБА_3

Під час руху ОСОБА_2. допустив порушення вимог п.п. 2.3(б); 12.1; 18.1 Правил дорожнього руху України, в яких зазначено:

- п. 2.3: Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 12.1: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух;

- п. 18.1: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_2 виявились в тім, що він керуючи автомобілем „ЗАЗ-1102" д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вищезазначеній проїзній частині, проявив неуважність до дорожньої обстановки і її змін, наближаючись до вищезазначеного нерегульованого пішохідного переходу, що був позначений дорожніми знаками 5.35.1 і 5.35.2, та дорожньою розміткою 1.14.1, по якому переходила проїзну частину пішохід ОСОБА_3, не зменшив швидкість, аж до повної зупинки транспортного засобу, яким він керував, щоб дати дорогу пішоходу, виїхав на пішохідний перехід, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3

В результаті даної дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень 25 червня 2009 року померла.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 118/1964 від 31.07.09 року смерть ОСОБА_3 настала від множинних переломів кісток з пошкодженням внутрішніх органів з шоком і крововтратою.

Порушення вимог п.п. 2.3(6); 12.1; 18.1 Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_2 знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. винуватим себе не визнав та показав, що 25.06.09 приблизно о 21 годині 30 хвилин він керував автомобілем «ЗАЗ-1102» д.н.з. НОМЕР_1 та рухався по Столичному шосе зі сторони м. Києва, в напрямку м. Обухів, зі швидкістю 50-60 км/год, на четвертій передачі. Проїзна частина по напрямку його руху горизонтальна, має два напрямки руху по одній смузі в кожному напрямку. Напрямки руху розділені островком безпеки, який з обох сторін проїзної частини відділяється суцільною лінією. З права від смуги його руху мається додаткова смуга, однак вона відділена суцільною розміткою. Проїзна частина була суха. На дворі на той час були сумерки і в його автомобілі було включено ближнє світло фар. В той час, коли він доїжджав до зупинки громадського транспорту «Конча-Заспа» він побачив, що в даному місці мається нерегульований пішохідний перехід, який позначений дорожньою розміткою та дорожніми знаками. Пішохідний перехід він бачив добре пішоходів на ньому не було. Приблизно не доїжджаючи 30 метрів до пішохідного переходу надав дорогу автомобілю джип, який мигав йому світлом фар. Далі увімкнув третю швидкість повернувся в свою смугу де продовжив рух зі швидкістю 40-45 км/год. Проїхавши 10 15 метрів за пішохідний перехід, він раптово побачив, поза пішохідним переходом жінку, яка зліва направо відносно напрямку руху його автомобіля у темпі швидкої ходи, вийшовши із-за задньої частини маршрутного автобуса, який повільно рухався у зустрічному йому напрямку, перетинала проїжджу частину. В цей момент він різко почав гальмувати, однак відбувся наїзд і пішохід впав на капот і лобове скло, а після повної зупинки автомобіля жінка впала на дорогу.

Він одразу вибіг з автомобіля, зняв із себе речі, підклав під постраждалу та почав організовувати виклик швидкої медичної допомоги. В подальшому частково відшкодував потерпілому заподіяну матеріальну та моральну шкоду в розмірі 35000 гривень з урахуванням свого матеріального становища.

Не дивлячись на невизнання підсудним ОСОБА_2. своєї вини у вчиненні вказаного злочину, його вина повністю доказана зібраними по справі доказами, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив, що 25.06.2009 р. його мати ОСОБА_3 знаходилась у нього вдома за АДРЕСА_2, звідки о 21 годині 00 хвилин він відвіз її до м. Обухова, звідки вона на маршрутному таксі № 311, поїхала до м. Києва, за місцем проживання. Повернувшись додому, через деякий час йому зателефонував батько та повідомив, що матір збив автомобіль. Він одразу поїхав в напрямку м. Києва, де біля «Конча-Заспи» забрав батька з яким поїхав до лікарні № 17 в м. Києві. В лікарні йому повідомили, що матір померла. В даний час підсудний йому відшкодував витрати матеріального характеру в розмірі 35000 гривень.

- показами свідка ОСОБА_4., який в судовому засіданні показав, що 25.06.2009 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин він керував технічно-справним автомобілем «ВАЗ-21053» д.н.з. НОМЕР_2 та рухався по проїзній частині Столичного шосе зі сторони м. Києва в напрямку м. Обухів, зі швидкістю приблизно 120 км/год оскільки поспішав, а потім скинув швидкість до 100 км/год, і рухався ближче до лівого краю своєї смуги. По дорозі він обігнав декілька автомобілів та коли під'їжджав до зупинки громадського транспорту «Конча-Заспа» попереду нього в попутному напрямку рухався автомобіль «Таврія» червоного кольору. Даний автомобіль рухався з такою ж швидкістю, як і його автомобіль. Він спробував обігнати вказаний автомобіль «Таврія», однак її водій не дав йому цього зробити і вони рухалися таким чином один за одним на відстані 15 метрів, він позаду. Він та водій автомобіля «Таврія» рухались зі швидкість 90 км/год. Швидкість він контролював по спідометру. Водій автомобіля «Таврія» рухався приблизно з інтервалом 20см. від лівої суцільної смуги. Попереду автомобіля «Таврія» автомобілів не було. На момент ДТП по зустрічній смузі автомобілі не рухалися. Під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, що мається за зупинкою громадського транспорту «Конча-Заспа» та знаходячись від нього на відстані 20-25 метрів він ще скинув швидкість, оскільки знав що проїжджає повз житлового масиву. В цей момент він почув звук удару і побачив, як із-за передньої частини автомобіля «Таврія» червоного кольору, що рухалась попереду нього вгору підлетів кульок на висоту близько 10 метрів з якого випали речі, наскільки він пам'ятає це були шльопанці, один з яких впав перед пішохідним переходом, а інший за пішохідним переходом. Поліетиленовий кульок впав за пішохідним переходом і з нього вилетіли інші речі, які впали на проїжджу частину. Коли вгору підлітали речі передня частина автомобіля «Таврія» знаходилась на пішохідному переході. Зразу ж після цього в автомобіля «Таврія» загорілись задні стоп-сигнали і той почав різко скидати швидкість. Він також застосував гальмування, скерував автомобіль праворуч та зупинився, оскільки зрозумів, що відбулась дорожньо - транспортна пригода. Автомобіль «Таврія» також зупинився за межами пішохідного переходу. Він зі своїх мобільних телефонів, номери НОМЕР_3 та НОМЕР_4 подзвонив на номер 102 та 103 і викликав співробітників міліції та швидку допомогу. Бачив як з автомобіля «Таврія» з правих дверей вийшли два пасажира після чого вийшов водій. На місці події він простояв декілька секунд і продовжив рух об'їхавши дану ДТП по обочині з права. Обїжджаючи місце ДТП побачив перед автомобілем «Таврія» на проїзній частині жінку; - показами свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні показав, що працює ДІМ Голосіївського РУГУМВС України в м. Києві і на місце пригоди біля зупинки громадського транспорту «Конча-Заспа» по Столичному шосе 25.06.09 року прибув ввечері близько 21.30. Бачив червоний автомобіль «Таврія», який стояв через 20 метрів за нерегульованим пішохідним переходом з пошкодженнями в передній частині, в напрямку м. Обухова, а жінка лежала на відстані 5 метрів попереду. Її речі лежали здається на зебрі та були розкидані в бік потерпілої. Скло лежало на зебрі та землі. Він викликав швидку однак йому повідомили що вона вже виїхала. На даній ділянці дуже інтенсивний рух ввечері. Дорогу можна перейти, але ніхто поза пішохідним переходом не ходить. В напрямку м. Обухова спочатку зупинка, а потім пішохідний перехід. Яке саме скло сказати не може. При складанні схеми присутній не був. Приїхала швидка забрала потерплу і вони пішли. Потерпіла була при свідомості просила допомогти піднятися, однак він їй заборонив, бо це було для неї небезпечно. Він прийшов на місце ДТП через 10 хвилин як вона сталася. Машини обїжджали ДТП з правого боку по узбіччю. На пішохідному переході були речі. Скло по всьому пішохідному переході. Зебу добре видно. Підсудний про механізм ДТП нічого не розповідав. Схема ДТП не повністю відповідає картині, яка була одразу після ДТП на проїжджій частині, оскільки не вказані уламки скла, які знаходилися на пішохідному переході. На пішохідному переході була сумка і тапочки потерпілої які хтось попросив забрати та віднести до швидкої. Забрали з зебри речі, щоб по них не їздили інші автомобілі.

- показами свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7., та ОСОБА_8., які в судовому засіданні надали аналогічні покази до показів ОСОБА_5;

Крім того ОСОБА_6., ОСОБА_8. та ОСОБА_7. вказали, що з пішохідного переходу речі потерпілої зібрали ОСОБА_7., і ОСОБА_8. які передали їх чоловіку постраждалої, оскільки по ним могли проїхати транспортні засоби.

- показами свідка ОСОБА_8., який в судовому засіданні показав, що працює інспектором відділення оформлення ДТП з обслуговування АП Голосіївського району і 25.06.09 знаходячись на чергуванні близько 21 - 21 години 30 хвилин від чергового по УДАІ м. Києва отримав повідомлення про ДТП, що сталося на Столичному шосе біля зупинки громадського транспорту «Конча-Заспа» в м. Києві. Прибувши разом з інспектором ОСОБА_9 на місце пригоди там знаходився патруль «Ребус», який організовував безпечний обїзд пригоди, а швидка надавала допомогу жінці. На місці події ним було встановлено, що водій ОСОБА_2. керуючи автомобілем «ЗАЗ-1102» д.н.з. НОМЕР_1 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 на пішохідному переході. Коли він прибув на місце події автомобіль «ЗАЗ-1102» д.н.з. НОМЕР_1 знаходився за пішохідним переходом передньою частинною в напрямку м. Обухів. В автомобіля була пошкоджена по центру передня частина, а саме: передній бампер, капот, решітка радіатора, та вибите лобове скло. Позаду автомобіля аж до пішохідного переходу були розкидані речі потерпілої на скільки він пам'ятає, що речі були також і на пішохідному переході. На той час, коли вони приїхали на місце події там знаходилось багато людей в тому числі і як потім з'ясувалось рідні потерпілої. Під час спілкування з водієм ОСОБА_2. останній пояснив, що він рухався з пасажирами в автомобілі «ЗАЗ-1102» в напрямку м. Обухів. Також він пояснював, що до наїзду потерпілу не бачив. На пішохідному переході був кульок. Свідки казали, що жінка переходила проїжджу частину по пішохідному переходу.

- показами свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні надав аналогічні покази до показів свідка ОСОБА_8. - показами свідка ОСОБА_10., який в судовому засіданні показав, що 25.06.2009 року їхав зі сторони «Конче Заспи» і був зупинений працівниками ДАІ, які склали схему ДТП і показали її йому. Вона відповідала дійсності, тому він її підписав. Бачив, що на проїжджій частині знаходилися кульки.

- показами свідка ОСОБА_11., який в судовому засіданні показав, що 25.06.2009 року оглядав місце пригоди по Столичному шосе, в якій зафіксував всі обєкти, які знаходилися на проїжджій частині на момент огляду. Відображав лише ті обєкти які бачив. Яка слідова картина була до його приїзду не знає і зобовязаний фіксувати лише те, що особисто сприймає. Також на місці події був районний патруль. Бачив, що позаду машини, яка скоїла наїзд було скло. Як сталася пригода підсудний не пояснював. ОМП було проведено в присутності понятих.

- показами свідка ОСОБА_12, який в судовому засіданні показав, що 25.06.2009 року він здійснив виїзд на місце пригоди на Столичне шосе, де складав схему пригоди, на якій відобразив всі обєкти та частини автомобілів і інші речі, які там знаходилися.

- протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_2. та свідком ОСОБА_13. від 10.07.09, в ході якої ОСОБА_13 вказував, що пішохід переходила проїжджу частину, а не перебігала;

(том 1;а.с. 166-168).

- протоколом очної стави між свідком ОСОБА_4. та свідком ОСОБА_13. від 13.07.2009 р. згідно якої ОСОБА_4 підтвердив свої покази щодо наїзду автомобілем «Таврія» на пішохода ОСОБА_3 на пішохідному переході;

(том 1;а.с. 169-170).

- протоколом очної стави між свідком ОСОБА_4. та свідком ОСОБА_2. від 13.07.2009 р. в ході якої ОСОБА_4 підтвердив свої покази з приводу наїзду автомобілем ОСОБА_2 на пішохода ОСОБА_3 на пішохідному переході; (том 1;а.с. 171-172).

- висновком автотехнічної експертизи № 356ат від 03.08.2009 р. згідно якої:

- швидкість руху автомобіля «ЗАЗ-1102» д.н.з. НОМЕР_5 перед початком гальмування становила 48.6 км/год.;

- покази водія автомобіля «ЗАЗ-1102» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_13 отримані слідством під час проведення відтворення обстановки та обставин події, в частині параметрів зближення автомобіля з пішоходом, з технічної точки зору, не спроможні;

- в ситуації, що сталася на дорозі безпосередньо перед дорожньо - транспортною пригодою, водій автомобіля «ЗАЗ-1102» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2. повинен був керуватися вимогами пунктів: 12.2; 18.1 ПДР України;

- в ситуації, що сталася на дорозі безпосередньо перед дорожньо - транспортною пригодою, водій автомобіля «ЗАЗ-1102» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2. мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом виконання вимог п. 18.1 ПДР України;

- в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо - транспортною пригодою, в діях водія автомобіля «ЗАЗ-1102» д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_2., з технічної точки зору, експертом вбачаються невідповідності вимогам пункту 18.1 ПДР України;

(том 2; а.с. 6-14).

- висновком судово-медичної експертизи № 118/1964 від 31.07.09 відповідно до якого смерть ОСОБА_3 настала в результаті множинних переломів кісток з пошкодженням внутрішніх органів з шоком і крововтратою;

(том 1; а.с. 80-86).

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою та фототаблицею до нього від 25.06.09, в якому зафіксовано обстановку на місці ДТП;

(том 1;а.с. 13-29).

- протоколом додаткового огляду місця пригоди, схемою та фототаблицею до нього від 05.07.2009 р., на яких зафіксовано місце пригоди та зону пішохідного переходу біля зупинки громадського транспорту «Конча Заспа»;

(том 1; а.с. 95-104).

- протоколом додаткового огляду автомобіля «ЗАЗ-1102» д.н.з. НОМЕР_1 та фототаблицею до нього від 11.07.09, яким зафіксовані пошкодження автомобіля;

(том 1;а.с. 195-201).

- протоколом відтворення обстановки і обставин ДТП з свідком ОСОБА_4 від 09.07.09, схемою та фототаблицею до нього;

(том 1;а.с. 173-181).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що 25.06.2009 року приблизно о 21 годині 30 хвилин він знаходився в якості пасажира в автомобілі «ЗАЗ-1102» д.н.з. НОМЕР_1, сидів на передньому пасажирському сидінні. Керував автомобілем його начальник (прораб) ОСОБА_2 На задньому сидінні в автомобілі перебували три чоловіка на ім'я ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16. Як саме вони сиділи ззаду він не пам'ятає, оскільки не звертав на це увагу. У вказаний час вони рухались по Столичному шосе з м. Києва в напрямку м. Обухів. Був темний час доби, в їх автомобілі було ввімкнено ближнє світло фар. Проїзна частина освітлювалась міським електроосвітленням. Асфальт був сухий, видимість доброю. В обох напрямках був інтенсивний рух транспорту. Проїзна частина там має два напрямки руху по одній смузі в кожному напрямку, смуги руху розділені резервною смугою, завширшки близько 2-3 метра. Їх автомобіль рухався зі швидкістю близько 50 км/год. Коли вони наближались до зупинки громадського транспорту «Конча-Заспа», їх автомобіль прийняв вправо і пропустив автомобіль типу «Джип» темного кольору. Далі ОСОБА_2 повернувся в попередню смугу і продовжив рух. На пішохідному переході людей не було і проїхавши нього вони побачили як з ліва на право жінка в темпі швидкої ходи поза пішохідним переходом перетинала проїжджу частину, вийшовши перед їх автомобілем за 2-3 метри. Відразу ж стався наїзд на цю жінку передньою частиною автомобіля, і її закинуло на капот і вдарило об лобове скло. Після наїзду їх автомобіль почав гальмувати, зупинившись повністю через 4-5 секунд. Жінка впала на землю і вони вийшли з автомобіля, а ОСОБА_2 почав викликати міліцію та швидку.

Покази свідка ОСОБА_13. суд до уваги не бере вважає їх не обєктивними та даними з метою уникнення кримінальної відповідальності його безпосереднім керівником ОСОБА_2. До такої думки суд надходить, оскільки вони не узгоджуються з показами не зацікавленого свідка ОСОБА_4., що наїзд відбувся на пішохідному переході та інших свідків - ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_8. та ОСОБА_9., які вказували, що коли вони одразу прийшли на місце події речі потерпілої були розкидані на пішохідному переході і в безпосередній близькості до нього. Також покази свідка ОСОБА_13. визнані експертом не спроможними з технічної точки зору в частині параметрів зближення автомобіля з пішоходом ( т. 2 а.с. 14).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17. показав, що 25.06.2009 року приблизно о 21 годині 30 хвилин він в якості пасажира їхав в автомобілі «ЗАЗ-1102» д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2. В автомобілі був водій та ще два чоловіка. Він сидів на задньому пасажирському сидінні з правого боку біля вікна і не звертав увагу на дорогу. Раптом почув крик стій чи гальмуй і ОСОБА_2 почав гальмувати. Відбувся удар і після зупинки він вийшов з автомобіля та побачив жінку, яка лежала на проїжджій частині. Пізніше приїхала швидка яка забрала її в лікарню. На його думку швидкість автомобіля була близько 60 км/ год. Хоч на спідометр він не дивився. Як він пригадує наїзд на пішохода відбувся на відстані 15-20 метрів за пішохідним переходом і після наїзду автомобіль зупинився через 1-2 секунди. Через 20 метрів після пішохідного перехода чув як хтось крикнув гальмуй.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_16. показав, що 25.06.2009 року приблизно о 21 годині 30 хвилин він в якості пасажира їхав в автомобілі «ЗАЗ-1102» д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2. В автомобілі був водій та ще три чоловіка. Він сидів ззаду за водієм. Хто знаходився поруч не памятає. Їхали в село ночувати. Працює разом з підсудним. Їхали і дивився в ліве вікно. Помітив, як перемикав водій на третю передачу і знизив швидкість до 50 км/год. Нікого не обганяли а їх обїжджали автомобілі зліва. Зліва бачив пішохідний перехід а на зупинці написано « Конча Заспа». Після ДТП вийшов з машини. Через 20 метрів за зупинкою автомобіль трохи призупинився потім відчув удар, писк гальм і авто зупинилося. Між ударом і повною зупинкою пройшло близько секунди. Вийшли з авта побачили зупинку, а потім пішохідний перехід. У автомобілі пошкоджене скло і бампер. Де знаходилися речі постраждалої не памятає. Машини обїжджали не зупиняючись. Він зателефонував у швидку. Не памятає чи кричав хтось в автомобілі. Вийшов з автомобіля він останнім. ОСОБА_2 підклав їй під голову свої речі. Інші автомобілі обїжджали ДТП з правого боку.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14. показав, що 25.06.2009 року приблизно о 21 годині 30 хвилин він в якості пасажира їхав в автомобілі «ЗАЗ-1102» д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2., з яким він працює. Рухалися зі швидкістю 40-50 км/год. Самого ДТП не бачив. Почув звук удару через 20 метрів після пішохідного переходу за і автомобіль зупинився. Вийшов ОСОБА_2 та інші. Він вийшов та скеровував інші машини обїжджати пригоду. Сторонніх речей на проїжджій частині не помітив. Швидка стала попереду автомобіля «Таврії». ДТП трапилася неподалік зупинки «Конча Заспа» і в автомобілі до пригоди ніхто не кричав. До поїздки випив бутилу пива, проте пяним не був.

Такі покази ОСОБА_17., ОСОБА_16. та ОСОБА_14. суд також вважає не обєктивними та до уваги не приймає оскільки зазначені свідки не спостерігали за дорожньою обстановкою і не змогли в судовому засіданні зі стовідсотковою впевненістю стверджувати про місце наїзду на пішохода. Свідок ОСОБА_17. спочатку вказував, що за дорогою не спостерігав, а думав про своє, проте в подальшому на запитання давав точні відповіді, щодо швидкості руху та місця наїзду. Свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_14 також вказували що не спостерігали за дорожньою обстановкою, однак як один вказувати точну відстань наїзду 20 метрів за пішохідним переходом, таким чином підтверджуючи покази ОСОБА_2, з яким перебувають у товариських стосунках.

На думку суду оскільки ОСОБА_17., ОСОБА_16 та ОСОБА_14. перебувають з ОСОБА_2. в товариських стосунках вони викривляють обставини пригоди з метою виправдання підсудного. Їх покази не послідовні і плутані. Памятають ті обставини, на яких наполягає ОСОБА_2 і не пригадують інші важливі обставини на які вказують інші свідки ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_10., ОСОБА_8. та ОСОБА_9. а саме щодо розташування речей потерпілої на пішохідному переході.

Проаналізувавши показання підсудного ОСОБА_2 співставляючи їх з показами свідків, іншими матеріали кримінальної справи, суд прийшов до висновку, що вони є не правдивими і такими, що дані виключно з метою уникнення від кримінальної відповідальності за фактично вчинений злочин.

До такої думки суд надійшов виходячи з того, що підсудний одразу після ДТП не стверджував про те, що наїзд відбувся поза пішохідним переходом, а взагалі відмовився давати будь які пояснення ( т. 1 а.с. 32). Міняв покази, вказуючи, що постраждала перебігала проїжджу частину, але в ході судового слідства вислухавши покази всіх свідків та дослідивши документи, в яких вказано, що ОСОБА_3 за станом здоровя не могла бігати, почав стверджувати що остання переходила проїжджу частину швидким кроком.

Далі, підсудний наполягав на обставинах що наїзд відбувся поза пішохідним переходом, вказавши механізм ДТП. Однак за показами ОСОБА_2 була проведена судово авто технічна експертиза, яка визнала його пояснення не спроможними з технічної точки зору, а отже не правдивими. ( т. 2 а.с. 7-14). Ці покази ОСОБА_2 також не узгоджуються із показами свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7., та ОСОБА_8, ОСОБА_10., ОСОБА_8. та ОСОБА_9., які перевірені в судовому засіданні та прийняті судом до уваги як такі що відповідають дійсним обставинам справи.

На спростування версії підсудного що наїзд на постраждалу стався поза пішохідним переходом свідчать покази зазначених свідків, що речі потерпілої знаходилися на пішохідному переході і далі були розкидані по напрямку до автомобіля ОСОБА_2

Не знайшли вони відображення на схемі, оскільки їх зібрали до огляду місця події та передали чоловіку постраждалої бо по ним могли їздити.

Серед іншого основним доказом якій свідчить про не щирість ОСОБА_2 щодо механізму ДТП є покази свідка ОСОБА_4., який і під час досудового слідства (т. 1 а.с. 113-116) та в судовому засіданні ( т. 2 а.с. 128 130), стверджував, що бачив, як автомобіль під керуванням ОСОБА_2 скоїв наїзд на потерпілу ОСОБА_3, коли остання переходила проїжджу частину по пішохідному переходу. Підтвердив це і під час відтворення обстановки і обставин події (т. 1 а.с. 172 -181).

На підтвердження присутності свідка ОСОБА_4. на місці пригоди вказує довідка штабу ГУМВС України в м. Києві про те що дійсно 25.06.2009 року о 21 год. 36 хвилини по лінії 02 з телефонного номеру НОМЕР_4 надійшло повідомлення, що по столичному шосе перед вїздом на Кончу Зваспу сталася ДТП. Як зясовано в судовому засіданні вказаний номер належить свідку ОСОБА_4

Покази ОСОБА_4. суд приймає до уваги як доказ, оскільки вони є послідовні, логічні. Підстав обмовляти ОСОБА_2 у ОСОБА_4. немає.

Окрім цього на хибність версії підсудного вказує й те, що згідно додаткового протоколу огляду місця події та фото таблиці до нього (т. 1 а.с. 103) підхід до пішохідного переходу може бути здійснений лише з боку зупинки громадського транспорту, і через 10 метрів за пішохідним відсутня пішохідна доріжка.

Як зясовано в судовому засіданні ОСОБА_3, вийшла на зупинці громадського транспорту і прямувала на інший бік дороги. Слідуючи версії підсудного ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_13., ОСОБА_17., ОСОБА_16. та ОСОБА_14. потерпіла пройшла по пішохідній доріжці до пішохідного переходу, минула його, ділі продовжила рух по узбіччю де зелена рослинність і пройшовши 10 метрів, почала перетинати проїжджу частину, що є не логічним, оскільки з показів дільничного інспектора та свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7., та ОСОБА_8, ОСОБА_5, та потерпілого ОСОБА_1. в цій частині дороги інтенсивний рух і часто трапляються ДТП, про що було відомо ОСОБА_3 Остання неодноразово проходила проїжджу частину в цій місцевості і знала про необхідність перетину лише по пішохідному переходу.

Проаналізувавши викладене, суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 по ч. 2 ст. 286 КК України, так як він, керуючи транспортним засобом вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, згідно ст. 66 КК України суд визнає добровільне часткове відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який класифікується як тяжкий, особу винного, який раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується по місцю проживання, працює. Клопотання мешканців села Великоолександрівка.

Його позицію до скоєного, а саме те, що він не дивлячись на неспростовні докази своєї вини не визнав провину та не розкаявся.

Суд зважив на те, що зазначеним злочином спричинені не зворотні наслідки у вигляді смерті людини, що збільшує суспільну небезпеку даного діяння.

Також, суд враховує думку потерпілого, який наполягає на призначенні підсудному ОСОБА_2. покарання лише повязаного з позбавленням волі і на максимальний строк, що передбачає законодавець.

З урахуванням наведеного суд вважає не можливим виправлення підсудного без ізоляції від суспільства а тому призначає покарання повязане з позбавленням волі, в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Суд також вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_1. в частині витрат матеріального характеру в сумі 52304, 60 підлягає повному задоволенню та стягненню з підсудного в сумі 17304 грн. 60 коп., з урахуванням добровільно відшкодованої підсудним ОСОБА_2. суми в розмірі 35000 гривень.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1. про стягнення з підсудного на його користь 300000 грн. моральної шкоди суд вважає достатньо не обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню на суму 100000 грн., з урахуванням душевних страждань, повязаних з втратою близького родича та у звязку з цим зі зміною укладу життя потерпілого. Також при визначенні суми моральної шкоди суд враховує матеріальне становище та стан здоровя підсудного, який хворіє та здійснює догляд за хворою дружиною.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

Судові витрати по справі підлягають стягненню із підсудного.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. гроші в сумі 17304 (сімнадцять тисяч триста чотири) грн. 60 коп. завданих злочином матеріальних збитків та 100000 (сто тисяч) грн. моральної шкоди.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на р/р №35226002000466 код №25575285, №821018, Отримувач платежу: УДК в Київській області для НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (з приміткою «Послуги експерта») гроші в сумі 253 (двісті пятдесят три) грн. 30 копійок.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2., до вступу вироку в законну силу, залишить без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду м. Києва протягом 15-ти діб з наступного дня після його проголошення.

Суддя О.В.Бойко