Рішення № 86318779, 12.12.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 12.12.2019

ЄУН 320/5787/19

2/320/2926/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із заявою до відповідача про стягнення заборгованості за договором № ZPMOG100000061 від 06.07.2007 року. Згідно з вказаним договором позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 123847,60 гривень на термін до 05.07.2027 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановленими кредитним договором. Однак відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 29.03.2019 року має заборгованість - 295922.59 грн., яка складається з наступного: - 52231.84 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); - 99603.67 гри. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; - 404.40 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;- 143682,68 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Позивач вказує, що кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 152239.91 грн., яка складається з наступного: - 52231.84 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); - 99603,67 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; -404.40 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі. Проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує. Крім того, надіслав відповідь на відзив. З приводу надання інформації щодо істотних умов кредитування та сукупної вартості кредиту зазначив, що банком на виконання відповідних положень Закону України «Про захист прав споживачів» надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору. Враховуючи, що законодавчо не встановлений обов`язок кредитора на відібрання підпису позичальника під наданою інформацією, доказом наявності факту виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» є положення ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією (отримання кредиту боржником та сплата ним періодичних платежів) та відсутність від позивача претензій протягом передбачених законом 14 днів й протягом 3-х років (строк позовної давності). Своїм підписом позивач підтвердив факт надання йому повної інформації про умови кредитування в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», а саме: мету, для якої кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; тип відсоткової ставки ; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); строк на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється. Таким чином, кредитний договір укладений відповідно до норм чинного законодавства та є чинним. Стосовно того, що відсутній графік погашення кредиту представник позивача зазначив, що згідно п.7.1 Договору встановлено, що періодом сплати вважати період з 05 по 11 числа кожного місяця. Погашення заборгованості за цим Договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати Позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 1631,82 грн. для погашення заборгованості за кредитним Договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди. Також, у вищевказаному пункті Договору вказано, що кредит надається на придбання квартири у розмірі 101100,00 грн., а також у розмірі 22747,60 грн. на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,34 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Тобто 1,34 % помножити на 12 місяців = 16,08 % річних (така відсоткова ставка підтверджується розрахунком заборгованості). Також зауважив, що строк виконання зобов`язань за даним кредитним договором 05.07.2027 року. Отже, твердження відповідача стосовно недоведеності вартості кредиту та відсутності узгодження графіку погашень боргу не відповідають дійсності, оскільки всі істотні умови були викладені в договорі. Зазначив, що розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу. Відповідачем при сплаті коштів за кредитним договором було допущено прострочення, в результаті чого виникла заборгованість, тому в подальшому відповідач мав вносити щомісячний платіж більший за попередні з метою погашення заборгованості, яка виникла, чого останній не зробив. Отже, в подальшому, отримані платежі відповідача були розподілені банком у відповідності до черговості, встановленої умовами кредитного Договору. Відповідно до рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 07.06.2010 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області, було визнано незаконним одностороннє збільшення ПАТ «Акцент-Банк» розміру процентної ставки за кредитним договором № 2РМ00100000061 від 06.07.2007 року. У свою чергу, розмір процентної ставки за кредитним договором № 2РМ00100000061 від 06.07.2017 року був незмінним з моменту укладення кредитного договору, що підтверджується розрахунком заборгованості, який міститься в матеріалах справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, але від його представника – адвоката Цимбалюка М.Г. надійшов відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги не визнає у повному обсязі. 06 липня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі директора Мелітопольського відділення Запорізького РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» Торопчинова С.К., були укладені Кредитні договори №ZPM0G100000061 з цільовим призначенням «Придбання квартири». Відповідно до умов кредитних угод відповідач отримала кредитні кошти готівкою в сумі 123 847,60 гривень строком до 05.07.2027 року. Згідно п. 7.1 Договорів 1 та 2 щомісяця в період сплати Позичальник (Позивач) повинен надавати Банку (Відповідачу) кошти (щомісячний платіж) у сумі 1631,82 грн. та 407,95 грн. Заборгованості за кредитним договором не існує, оскільки починаючи з першого місяця кредитування і до серпня 2019 року сплачені всі платежі згідно кредитного договору, у сумі та строки, встановлені угодою. Одностороння зміна угоди не допускається. Між банком та позичальником вже неодноразово розглядалися судами спори щодо відсоткової ставки, розміру щомісячного платежу, відступлення прав вимоги за договором факторингу на ім`я ПАТ Акцент-Банк, розірвання банком в односторонньому порядку договору, звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнення заборгованості за кредитом тощо. Всі вказані спори завершені на користь ОСОБА_1 у зв`язку із повним виконанням умов договору кредиту. Розрахунок банку містить вказівку на збільшені проценти, хоча угод про збільшення не укладалось, рішенням судів було встановлено незаконність дій банку щодо збільшення процентної ставки. Представник відповідача у відзиві вказує, що відповідно до зазначених в Договорах 1, 2 умов відповідач належним чином виконує кредитні зобов`язання та щомісячно сплачує всі платежі в повному обсязі, що підтверджується квитанціями про сплату. Причини виникнення заборгованості за кредитом відповідачу не відомі, бо всі платежі вона сплачує у повному обсязі. Тим більше, що відповідач не повідомив відповідача ані про причини виникнення заборгованості, ані про склад (економічно обґрунтований розрахунок) суми заборгованості. Під час укладання кредитних угод Банком не було надано графіку щомісячних платежів та вичерпної інформації щодо розміру сукупної вартості кредитних ресурсів, тому відповідач вказує, що була позбавлена можливості вести облік виконання мною умов кредитного договору, оскільки позивачем всупереч чинному законодавству не було надано графіку погашення боргу за кредитним договором. Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що були затверджені постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 р. № 168, зокрема п.п. в) п. 2.1 Правил передбачено, що банки зобов`язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, зазначивши орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням: процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту (у тому числі на користь третіх осіб - страховиків, оцінювачів, реєстраторів, нотаріусів тощо); варіантів погашення кредиту, уключаючи кількість платежів, їх періодичність та обсяги; можливості та умов дострокового повернення кредиту. Банки зобов`язані в кредитному договорі зазначати сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов`язань споживача, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також зазначити її в процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором (п. 3.3 Правил). Згідно з п. 3.2 Правил кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих Правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом. Зазначені обставини є суттєвим порушенням умов кредитних договорів та моделюють виникнення заборгованості за кредитним договором, якої не існує.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає, за необхідне провадити розгляд справи на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і виплати проценти.

06 липня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приват Банк» в особі директора Мелітопольського відділення Запорізького РУ ПАТ КБ «Приват Банк» Торопчинова С.К., був укладений кредитний договір №ZPM0G100000061 з цільовим призначенням «Придбання квартири».

Відповідно до п.7.1 укладеного кредитного договору банк зобов`язується надати позичальникові кредитні кошти шляхом: видачі готівки через касу на строк з " 06 " липня 2007р. по "05 " липня 2027 року, включно, у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 123 847,60 гривень (сто двадцять три тисячі вісімсот сорок сім грн. 60 коп.) на наступні цілі: на придбання Квартири у розмірі 101 100,00 гривень ( сто одна тисяча сто грн. 00 коп.), а також у розмірі 22 747,60 гривень (двадцять дві тисячі сімсот сорок сім грн. 60 коп.) на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,34 % на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, та щомісячної сплати винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11. даного Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно з п.6.2 даного договору. Періодом сплати вважати період з "05" по "11" число кожного місяця.

Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди) здійснюється в наступному порядку:

Щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) в сумі 1631,82 гривня для погашення заборгованості, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, а також сплачує відсотки, розраховані відповідно до п.п.3.1, 3.2, 3.4, винагороди, розрахованої відповідно до п.1.1, 3.7 цього договору. У порушення вищевказаних термінів оплати (зокрема оплати заборгованості не в повному обсязі) на 120 календарних днів – позичальник зобов`язаний повернути (сплатити) суму кредиту (залишок заборгованості по кредиту), відсотків, винагороди, пені в повному обсязі в останній день місяця, в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з наданим позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості відповідач станом на 29.03.2019 року має заборгованість - 295922.59 грн., яка складається з наступного: - 52231.84 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); - 99603.67 гри. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; - 404.40 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;- 143682,68 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Позивач вказує, що кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, у зв`язку з простроченням відповідачем сплати кредиту позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 152239.91 грн., яка складається з наступного: - 52231.84 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); - 99603,67 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; - 404.40 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідачем при сплаті коштів за кредитним договором було допущено прострочку, в результаті чого виникла заборгованість, тому в подальшому відповідач повинен був вносити щомісячний платіж більший за попередні з метою погашення заборгованості, чого відповідачка не робила.

Однак всупереч зазначеному позивачем не надано доказів на порушення відповідачем умов договору, не надано детального розрахунку на підтвердження періоду часу, з якого утворилася прострочена заборгованість, її складові тощо. Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором не містить деталізацію періоду прострочення.

Згідно з вказаним розрахунком, залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом, починаючи з 11.04.2012 року відсутній (а.с. 8) графа четверта.

Також графа дев`ята відповідно до якої зазначаються відомості про нарахування процентів на залишок простроченої заборгованості за кредитом починаючи з 11.04.2012 року містить показник нуль.

При тому, що відсутня також і заборгованість за процентами на залишок простроченої заборгованості за кредитом, загальний залишок заборгованості за процентом визначено 99603,67 гривень, однак доказів та обґрунтування виникнення вказаної заборгованості позивачем не надано.

Не вказано період з якого утворилась прострочена заборгованість, що стало підставою для висунення вимоги про дострокове повернення кредиту.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем в обґрунтування своїх заперечень проти позову надано копії банківських квитанцій на підтвердження належного виконання своїх обов`язків за кредитним договором та сплату відповідних платежів, починаючи з моменту укладення договору та до серпня 2019 року (а.с.62-124).

Таким чином, суд встановив, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором виконував належним чином, зокрема надавав своєчасно банку грошові кошти відповідно до умов укладеного договору, та банк не повідомляв її про порушення виконання зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження у матеріалах даної цивільної справи, тому задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, тому судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 259, 279, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 527,530 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити повністю.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: