Ухвала суду № 86318786, 07.12.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 07.12.2019

Справа № 320/6611/19

Провадження № 1-кс/937/6457/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді – Бахаєва І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання – Фурсової Л.І.,

прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, що поширює свою діяльність на Запорізьку область – Гордієнка Т.Є.,

слідчого Другого СВ СУ ТУ ДБР у м. Мелітополі – Маханькова Д.Ю.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката Гончара Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Маханькова Д.Ю., погоджене прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Запорізьку область Колодяжним І.Д., у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019080000000362 від 05 серпня 2019 року, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, –

В С Т А Н О В И В:

Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 05 серпня 2019 року за №62019080000000362, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3, 5 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що перебуваючи на посаді слідчого СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Бехбудов Хілал Сархан огли на початку серпня 2019 року діючи на замовлення невстановленої досудовим розслідуванням особи вирішив організувати виконання умисного вбивства мешканця міста ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З цією метою, ОСОБА_4 виконуючи злочинну роль організатора злочину, а саме умисного вбивства на замовлення, в якості пособників по підшукуванню можливих виконавців злочину, залучив ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Надалі, 03.08.2019 в денний час доби, ОСОБА_5 знаходячись на території Вознесенівського ринку за адресою м. Запоріжжя, пр. Перемоги, 72, виконуючи злочинну роль пособника в організації умисного вбивства ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, запропонував ОСОБА_6 зустрітися з ОСОБА_4 для обговорення питань, пов`язаних з виконанням умисного вбивства на замовлення вказаного громадянина.

Усвідомивши злочинність намірів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також незаконність їх дій, ОСОБА_6 надав згоду правоохоронним органам на проведення заходів, спрямованих на викриття протиправних дій ОСОБА_4 , виконуючи при цьому роль виконавця умисного вбивства на замовлення ОСОБА_3 .

Так, 09.08.2019 у вечірній час доби перебуваючи на території автосалону “AUDI” за адресою м. Запоріжжя, вул. Космічна, 121, ОСОБА_5 представив ОСОБА_4 в якості виконавця умисного вбивства ОСОБА_3 громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_4 в процесі діалогу з ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на організацію умисного вбивства на замовлення, діяючи умисно, з корисливих мотивів, доручив останньому виконати умисне вбивство ОСОБА_3 за грошову винагороду у розмірі 4000 доларів США (що станом на 09.08.2019 згідно офіційного курсу НБУ становить 101 240 грн.), після чого надав ОСОБА_6 інформацію щодо контактних даних та адреси проживання ОСОБА_3

14 серпня 2019 року, у встановленому законом порядку, співробітниками УСБУ в Запорізькій області створені умови, щодо імітації умисного вбивства ОСОБА_3 шляхом ножового поранення за місцем його мешкання, за адресою АДРЕСА_1 .

В подальшому, 14 серпня 2019 року, в денний час доби, ОСОБА_6 засобами мобільного зв`язку повідомив ОСОБА_4 про успішне вчинення умисного вбивства ОСОБА_3 .

Цього ж дня, приблизно о 16 год. 30 хв. ОСОБА_4 знаходячись у автомобілі “Volkswagen Passat B5” АР8444ЕМ на території автозаправки “Окко” за адресою м. Запоріжжя, пр. Соборний, 17, будучи впевненим у реалізації свого злочинного наміру, а саме умисного вбивства ОСОБА_3 , продовжуючи виконувати злочинну роль організатора умисного вбивства на замовлення, діючи умисно, з корисливих мотивів, доручив ОСОБА_1 передати ОСОБА_6 в якості винагороду за виконане умисне вбивство на замовлення грошові кошти в розмірі 2000 доларів США (що станом на 14.08.2019 згідно офіційного курсу НБУ становить 50 280 грн.), при цьому ОСОБА_6 з вказаної суми грошових коштів мав передати ОСОБА_1 500 доларів США (що станом на 14.08.2019 згідно офіційного курсу НБУ становить 12 570 грн.), як винагороду пособнику в організації умисного вбивства на замовлення ОСОБА_3 .

В цей же час, ОСОБА_1 знаходячись на території автозаправки “Окко” за адресою м. Запоріжжя, пр. Соборний, 17, виконуючи злочинну роль пособника в організації умисного вбивства ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів передав ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 2000 доларів США (що станом на 14.08.2019 згідно офіційного курсу НБУ становить 50 280 грн.), в якості винагороди за виконання умисного вбивства на замовлення ОСОБА_3 , а останні в свою чергу передав ОСОБА_1 500 доларів США (що станом на 14.08.2019 згідно офіційного курсу НБУ становить 12 570 грн.), як винагороду пособнику в організації умисного вбивства на замовлення ОСОБА_3 .

Таким чином, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3 , але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 , діючи як посібник, своїми порадами та допомогою у передачі грошової винагороди виконавцю за вчинення умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчинив злочин передбачений ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України тобто закінчений замах на вбивство вчинене на замовлення групою осіб, з корисливих мотивів який не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

ОСОБА_1 15.08.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. 6, 11, 12, ч. 2 ст. 115 КК України.

Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджуються наступними доказами:

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , в яких останній зазначив обставини знайомства із підозрюваними та організації виконанян злочину;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , який показав обставини знайомства з ОСОБА_6 та передачі грошових коштів останньому за виконання останнім умисного вбивства;

- протоколом затримання ОСОБА_4 , згідно якого останнього було затримано після вчинення злочину;

- протоколом затримання ОСОБА_1 , згідно якого у останнього вилучені грошові кошти передані ОСОБА_4 для вручення їх виконавцю злочину;

- протоколами огляду мобільних телефонів вилучених під час обшуків, згідно яких встановлені обставини діалогу між часниками злочину;

- іншими матеріалами справи у їх сукупності.

На теперішній час стороною обвинувачення вживаються заходи щодо встановлення усіх обставин вчинення ОСОБА_1 злочину, у тому числі допити свідків, відшукання речей та документів, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, отримуються розсекречені матеріали негласних слідчих (розшукових) дій.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання лише у вигляді реального позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо щодо підозрюваного не буде застосовано такий запобіжний захід.

Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.

Незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Так, слідством встановлено, що підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на свідків та інших учасників кримінального провадження, шляхом застосування до останніх методів залякування, методів фізичного та морального впливу, що не виключає можливість вчинення іншого злочину.

Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Враховуючи, що на території Донецької та Луганської областей наразі проходить операція об`єднаних сил, тривають бойові дії, частина територій не підконтрольна владі та правоохоронним органам України, існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, розуміючи невідворотність та тяжкість покарання, яке йому загрожує за вчинений злочин, може перейти на вказану територію, де тривалий час буде у подальшому переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Враховуючи викладене, спроби підозрюваного будь-яким чином ухилитися від слідства та перешкодити досудовому розслідуванню є дуже ймовірними.

У наведені способи підозрюваний також матиме можливість перешкоджати кримінальному провадженню та затягувати хід досудового розслідування.

Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Вказані обставини, свідчать про можливість продовження протиправної діяльності, а саме скоєння інших злочинів, в тому числі, щодо свідків, експертів та інших учасників у даному кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності.

Підозрюваний проживає на відстані від органу досудового розслідування (м. Мелітополь Запорізької області), місцем вчинення ним злочину є м. Запоріжжя, а тому обрання відносно нього іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, створить передумови для його подальшого переховування від органів досудового розслідування або суду.

Зокрема, у випадку обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, останній повернеться до м. Запоріжжя, та отримає можливість незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Перебування підозрюваного навіть під цілодобовим домашнім арештом, не виключає його можливості здійснення впливу на свідків у кримінальному провадженні та знищенні доказів, які мають суттєве значення для встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення.

Застосування запобіжного заходу в вигляді застави також жодним чином не зможе запобігти вищеперерахованим ризикам.

Запобігти настанню вказаних ризиків також неможливо застосуванням будь-яких більш м`яких запобіжних заходів.

Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що підозрюваний не вчинить інше кримінальне правопорушення, наразі відсутні.

Так, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, продовження протиправно діяльності.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, а також той факт, що підозрювана особа не проживає за місцем реєстрації протягом тривалого часу, є ризик того, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування;

- особисту поруку неможливо застосувати у зв`язку з відсутністю осіб, яких слідство вважає такими, що заслуговують на довіру і які б могли поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 (всі перелічені та обґрунтовані вище ризики) та ст. 178 КПК України, такі як: п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України – провина підозрюваного у вчиненні злочину доводиться вагомими доказами (перелічені вище); п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України – тяжкість покарання, що загрожуєу разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі; п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України – вік та стан здоров`я підозрюваного (не є неповнолітнім чи особою похилого віку, стан здоров`я дозволяє перебувати в умовах слідчого ізолятору); п.4 ч.1 ст. 178 КПК України - соціальні зв`язки не міцні в місці його постійного проживання, не одружений, утриманців не має; п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України – не працює; п. 7 ч. ст. 178 КПК України - майновий стан підозрюваного – не має належне грошове забезпечення; п. 8 ч. ст. 178 КПК України - наявність судимостей у підозрюваного – не має;п. 10 ч. 1 ст. 178 КПК України – наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; П. 12 ч.1 ст. 178 КПК України - ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний.

Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам і застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного.

Все вищезазначене дає органу досудового розслідування та прокурору достатні підстави вважати, що підозрюваний при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У зв`язку з наведеним, з метою забезпечення об`єктивності, всебічності розслідування у найкоротший термін слідчий вважає, що є доцільним продовжити застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання особи під вартою строком на 60 діб.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали у повному обсязі заявлене клопотання, наполягали на його задоволенні.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Гончар Д.В., у судовому засідання заперечував проти продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , вважає, що підстави для продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні, посилаючись на те, що слідчим та прокурором не обґрунтовано наявність будь-яких ризиків, зокрема не доведено, що підозрюваний має наміри ухилятися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. У зв`язку з чим заявив клопотання про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 на більш м`який запобіжний захід аніж тримання під вартою, а саме на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_7 , яка в свою чергу є матір`ю підозрюваного.

У судовому засіданні мати підозрюваного ОСОБА_1 – ОСОБА_7 , просила змінити відносно її сина запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Зазначила, що вона є власником квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , та вона не заперечує проти застосування відносно її сина запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту саме за цією адресою.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засідання, заперечував щодо продовження відносно нього терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, повністю підтримав заявлене клопотання свого захисника, та просив змінити відносно нього забіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Прокурор та слідчий заперечували проти зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, зазначили, що ризики, які було встановлено при обрані відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу не зникли та не зменшились, тому немає підстав вважати, що більш м`який запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Заслухавши клопотання та думку учасників провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках заявленого клопотання, слідчий суддя вбачає наявність розумної підозри відносно ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину. При цьому слідчий суддя, ґрунтуючись на принципі презумпції невинуватості, не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміноване підозрюваному діяння та приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 15.08.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. 6, 11, 12, ч. 2 ст. 115 КК України, тобто закінчений замах на вбивство вчинене на замовлення групою осіб, з корисливих мотивів який не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджуються наступними доказами:

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , в яких останній зазначив обставини знайомства із підозрюваними та організації виконанян злочину;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , який показав обставини знайомства з ОСОБА_6 та передачі грошових коштів останньому за виконання останнім умисного вбивства;

- протоколом затримання ОСОБА_4 , згідно якого останнього було затримано після вчинення злочину;

- протоколом затримання ОСОБА_1 , згідно якого у останнього вилучені грошові кошти передані ОСОБА_4 для вручення їх виконавцю злочину;

- протоколами огляду мобільних телефонів вилучених під час обшуків, згідно яких встановлені обставини діалогу між часниками злочину;

- іншими матеріалами справи у їх сукупності.

16 серпня 2019 року ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області застосувано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням в умовах Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор», без визначення розміру застави, строком на 2 (два) місяці, але не більше 60 днів, з моменту його фактичного затримання, тобто з 17 години 20 хвилин 14 серпня 2019 року до 17 години 20 хвилин 12 жовтня 2019 року, включно.

10 жовтня 2019 року ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування, на строк 60 днів, до 24 годин 00 хвилин 08 грудня 2019 року.

05 грудня 2019 року ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019080000000362 від 05 серпня 2019 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 27 п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, до 5 (п`яти) місяців, тобто до 15 січня 2020 року.

При вирішенні долі заявлених клопотань учасниками справи, суд ґрунтуючись на принципі презумпції невинуватості, не ставить ціллю передбачити можливе покарання за вчинене підозрюваним діяння та звертає увагу на те, що на даний час до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Разом з тим, у судовому засіданні, слідчим та прокурором не наведено жодних доказів того, що інший запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Слідчий та прокурор не довів неможливості досягнення мети застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, оскільки ним не враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу, а саме, що: підозрюваний має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, і тому немає підстав передбачати перешкоджання підозрюваним ОСОБА_1 кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини – обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

В той же час слідчий суддя враховує, що п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вивчає можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання.

Також, відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виходячи з загальних принципів Конвенції судовим органам не надається вибору між тим, щоб «притягнути звинуваченого до суду у розумний строк або дарувати йому тимчасове звільнення до суду». До засудження звинувачений повинен вважатися невинним, і мета такого положення полягає перед усім у забезпеченні «умовного звільнення», якщо продовження його затримання більше не є обґрунтованим. Збереження обґрунтованої підозри у тому, що заарештована особа вчинила злочин, є обов`язковою умовою законності продовження тримання під вартою, але з перебігом певного часу цього недостатньо і суд має встановити, чи продовжували інші підстави, наведені судовими органами, виправдовувати позбавлення волі. Якщо ці підстави були «доречними» та «достатніми», суд має також з`ясувати, чи виявили компетентні національні органи «особливу ретельність» у провадженні справи». Таким чином, національні суди зобов`язані переглядати правомірність попереднього ув`язнення осіб, які чекають суду, з метою забезпечення їх звільнення, коли обставини більше не виправдовують продовження тримання під вартою. Питання розумності терміну тримання під вартою не може бути оцінено абстрактно, але повинне оцінюватися в кожному випадку відповідно до його особливостей, бо немає встановлених строків, застосованих до кожної справи (Маккей проти Сполученого Королівства). Обґрунтованість будь-якого строку тримання під вартою, яким би коротким він не був, має бути переконливо доведена владою (Ідалов проти Росії § 140).

За змістом п. 18 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. №511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду при розгляді відповідного клопотання слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою (зокрема йдеться про застосування застави), у багатьох випадках навіть не розглядалася.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження його застосування має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання (продовження), так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення злочину, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК). Слідчому судді, суду необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі «Белевитський проти Росії», пункти 111-112 рішення від 1 березня 2007 року; п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року). Обставини справи свідчать про неодноразовий розгляд національними судами питання законності тримання заявника під вартою, однак відповідні судові рішення не повною мірою враховували вимоги п. 4 ст. 5 Конвенції. Зокрема, у цих рішеннях наведений стандартний набір підстав тримання заявника під вартою, без урахування критерію їх достовірності/недостовірності та конкретної ситуації, що склалася.

Враховуючи викладене, вислухавши учасників судового провадження та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України можливо при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту з забороною покидати місце проживання, із застосування засобів електронного контролю.

Таким чином, клопотання слідчого про продовження застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає залишенню без задоволення, а відносно підозрюваного ОСОБА_1 необхідно змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашнього арешту з забороною покидати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , із застосування засобів електронного контролю, на строк в межах досудового розслідування, тобто до 15 січня 2020 року, включно, і обрання такого запобіжного заходу є законним та справедливим, та за глибоким переконанням слідчого судді, буду відповідати вимогам статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки презумпція невинуватості, поваги до особистої свободи цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити права обвинуваченого, високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Крім того, для забезпечення повного та всебічного розслідування кримінального провадження, належної процесуальної поведінки та виконання своїх процесуальних обов`язків підозрюваним ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає за необхідним покласти на нього наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

-цілодобово не відлучатись з місця проживання, без дозволу прокурора або суду;

-не змінювати місце проживання;

-з`являтися за першою вимогою суду та прокурора;

-утримуватися від спілкування з свідками, потерпілими у кримінальному провадженні у будь-який спосіб.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 193,194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Маханькова Д.Ю., погоджене прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Запорізьку область Колодяжним І.Д., у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019080000000362 від 05 серпня 2019 року, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України КК України– залишити без задоволення.

Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката Гончара Д.В. про заміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт – задовольнити.

Змінити відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з забороною покидати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , із застосуванням засобів електронного контролю, в межах строку досудового розслідування на 40 днів, тобто з 07 грудня 2019 року по 15 січня 2020 року, включно.

Звільнити негайно з-під варти підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк домашнього арешту та застосування обов`язків обчислювати з 12 години 15 хвилин 07 грудня 2019 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

-цілодобово не відлучатись з місця проживання, без дозволу прокурора або суду;

-не змінювати місце проживання;

-з`являтися за першою вимогою суду та прокурора;

-утримуватися від спілкування з свідками, потерпілими у кримінальному провадженні у будь-який спосіб.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ, з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження – для відома та направити до Шевченківського ВП Дніпропетровського ВП ГУНП в Запорізькій області – для виконання.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ