Рішення № 86313280, 12.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2019 року № 826/11147/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)

за позовом ОСОБА_1

до Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва

третя особа Департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся представник ОСОБА_1 із позовом до Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва, в якому просив суд: визнати протиправними дії Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва, що виявилися у наданні офіційного підтвердження про перебування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у міжнародному розшуку, опосередковані листами №ІР/3258/17/С63/18375/ЕС1/R3/1 від 03.07.2017 та №ІР/3258/17/С75/25812/ЕFЗ/Р/З від 15.09.2017, визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва, що виявилася у невідкликанні запиту до Генерального секретаріату Інтерполу про публікацію червоного повідомлення відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 після отримання 18.12.2017 доказів скасування ухвали Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2017 у справі №757/52257/17-к згідно з ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11.12 2017 у справі №11-сс/796/4961/2017, визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва, що виявилася у неповідомленні Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України про прийняття Комісією по контролю за файлами Інтерполу рішення про блокування доступу всім країнам-членам Інтерполу до даних ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та виконання цього рішення Генеральним секретаріатом Інтерполу 05.12 .2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2018 відкрито спрощене провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є суб`єктом кримінального переслідування в рамках кримінального провадження №42017000000000394, яке розслідується Департаментом спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України. Відповідачем винесено запит №В-2017/172010 про публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу блакитного повідомлення відносно позивача (розшук з метою встановлення місцезнаходження). У зв`язку з цим, позивач звернувся до Комісії по контролю за файлами Інтерполу із запитом на доступ та видалення даних стосовно себе, що обробляються в інформаційній системі Інтерполу, Рішенням №ССА/К597.17 від 30.01.2018 Комісія визнала, що запит про міжнародний розшук ОСОБА_1 не відповідає правилам Інтерполу, у зв`язку з чим, дані про позивача мають бути видалені із бази даних Інтерполу. Надання відповідачем офіційного підтвердження про перебування позивача у міжнародному розшуку за відсутності такого статусу у позивача є протиправною діяльністю останнього.

У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що від ініціатора розшуку від Департаменту надійшли матеріали щодо встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 , в том числі й ухвала Печерського районного суду міста Києва по справі №757/23284/17-к від 25.04.2017 про затримання ОСОБА_1 . На виконання вказаної ухвали суду, відповідачем було винесено клопотання про публікацію циркулярного розшукового повідомлення щодо ОСОБА_1 з метою встановлення його місця знаходження.

Третя особа не надала пояснень по справі, у зв`язку з чим, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані суду документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 є підозрюваним у кримінальному провадженні №42017000000000394.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.04.2017, постановленою в кримінальному провадженні №42017000000000394, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2017, задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Гончаренком А.В. про надання дозволу на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

20.06.2017 Генеральна прокуратура України листом №23/1/3-32815-14 звернулася до Департаменту Інтерполу та Європолу Національної поліції України з листом, в якому просила оголосити ОСОБА_1 у міжнародний розшук, встановити його місцезнаходження за кордоном та затримати на підставі ухвали Печерського районного суду від 25.04.2017 з метою подальшої екстрадиції.

26.06.2017 від Національного центрального Бюро Інтерполу України надійшов запит про віднесення ОСОБА_1 , до об`єктів синього повідомлення (Blue notice) за звинуваченням у шахрайстві, з метою встановлення його місця знаходження.

Згідно повідомлення Департаменту Інтерполу та Європолу Національної поліції України від 03.07.2017 та 15.09.2017 ОСОБА_1 було додано до списку осіб, що перебувають у міжнародному розшуку.

В той же час, синє повідомлення не було опубліковано та знаходилось під юридичною перевіркою Генерального Секретаріату Інтерполу.

18.09.2017 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва по справі №757/52257/17-к задоволено клопотання заступника начальника третього слідчого відділу Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Крупки Р.О., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Багнюком О.І. та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1

27.09.2017 Національним центральним Бюро Інтерполу України було скасовано запит до Комісії з контролю за файлами Інтерполу про синє повідомлення та замінено на запит про публікацію червоного повідомлення (Red notice) за втручання у діяльність судових органів.

Підставою для ініціювання міжнародного розшуку ОСОБА_1 з метою його отримання та екстрадиції стала ухвала Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2017 по справі №757/52257/17-к про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11.12.2017 по справі №757/52257/17-к скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2017.

18.12.2017 законний представник позивача звернувся до Національного центрального бюро Інтерполу України із заявою, в якій просив скасувати запит на публікацію червоного повідомлення відносно ОСОБА_1

19.12.2017 законний представник позивача звернувся до Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України із заявою, в якій просив останнього повідомити Департамент міжнародного поліцейського співробітництва про скасування ухвали Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2017 та відсутності правових підстав для запиту на публікацію червоного повідомлення відносно ОСОБА_1

Генеральна прокуратура України листом №23/2-32707-17 від 27.12.2017 повідомила представника позивача, що останнім надіслано до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва повідомлення про скасування ухвали Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2017.

05.01.2018 Листом № IP/3258/17C75/1aз/AG8/F3/1 Департамент міжнародного поліцейського співробітництва повідомлено, що останнім не приймалось рішення про невідповідність запиту про міжнародний розшук ОСОБА_1 за відсутності інформації для скасування.

ОСОБА_1 звернувся до Комісії з контролю за файлами Інтерполу із запитом CCF/R 597.7 про видалення даних стосовно нього, який, в свою чергу, був визнаний Комісією прийнятним.

За результатами розгляду вказаної скарги, на 103 сесії Комісією було винесено рішення від 30 січня - 2 лютого 2018, яким визнано, що дані щодо заявника не відповідають вимогам Інтерполу, які застосовуються до обробки персональних даних і що вони повинні бути видалені із файлів Інтерполу.

Також, Комісія зробила висновок, що факт використання первинного запиту про публікацію синього повідомлення проти заявника (позивача) при винесенні судового рішення від 18.09.2017, яке послугувало основою для запиту про публікацію червоного повідомлення створило сумніви щодо законності червоного повідомлення.

Вказане рішення Комісії було направлено до Генерального секретаріату Інтерполу, яким видалено відповідні дані про ОСОБА_1 із інформаційної системи Інтерполу від 09.02.2018.

09.02.2018 Міжнародна організація кримінальної поліції - Інтерпол винесла лист (для пред`явлення за місцем вимоги) про те, що ОСОБА_1 не є об`єктом червоних повідомлень Інтерполу.

Вважаючи дії та бездіяльність відповідача протиправними та такими, що порушують права позивача, останній звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить за наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про Національну поліцію» (Міжнародне співробітництво поліції) передбачено, що взаємовідносини у сферах діяльності поліції з відповідними органами інших держав та міжнародними організаціями базуються на міжнародних договорах, а також на установчих актах та правилах міжнародних організацій, членом яких є Україна.

У свою чергу, пунктами 32 та 33 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877 передбачено, що Національна поліція здійснює представництво та забезпечує виконання зобов`язань України в Міжнародній організації кримінальної поліції - Інтерполі (далі - Інтерпол) та Європейському поліцейському офісі (Європолі) (далі - Європол); організовує взаємодію правоохоронних та інших державних органів України з Інтерполом, Європолом, а також компетентними органами інших держав з питань, що належать до сфери діяльності Інтерполу та Європолу.

Наказом Національної поліції України від 06.02.2017 №111 затверджено Положення про Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України.

Відповідно до п. 2 розділу І. Положення про Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України (далі - Положення), Департамент є структурним підрозділом апарату центрального органу управління поліції, який забезпечує планування, організацію, взаємодію та координацію дій структурних підрозділів апарату Національної поліції України, територіальних та міжрегіональних територіальних органів поліції (далі - органи та підрозділи поліції) та інших органів державної влади України щодо здійснення міжнародного співробітництва з компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями з питань, що належать до компетенції поліції, Інтерполу та Європолу, а також реалізацію повноважень щодо здійснення представництва та забезпечення виконання зобов`язань України в Міжнародній організації кримінальної поліції - Інтерполі (далі - Інтерпол, МОКП - Інтерпол, Організація) та Європейському поліцейському офісі (Європолі) (далі - Європол), повноважень Національної поліції України як Національного центрального бюро Інтерполу (далі - НЦБ Інтерполу) та Національного контактного пункту Європолу в Україні (далі - НКП Європолу).

Постановою Кабінету Міністрів України № 877 від 28.10.2015 «Про затвердження Положення про Національну поліцію» затверджено Положення про Національну поліцію.

Відповідно до підп. 32, 33, 34 п. 4 даного Положення, національна поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює представництво та забезпечує виконання зобов`язань України в Міжнародній організації кримінальної поліції - Інтерполі та Європейському поліцейському офісі; організовує взаємодію правоохоронних та інших державних органів України з Інтерполом, Європолом, а також компетентними органами інших держав з питань, що належать до сфери діяльності Інтерполу та Європолу; використовує та надає іншим правоохоронним органам України доступ до інформаційно-телекомунікаційних систем і банків даних Інтерполу та Європолу, а також вносить до цих банків даних інформацію правоохоронних органів України.

Отже, для належного виконання взятих Україною міжнародних зобов`язань, створено Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, який є структурним підрозділом Національної поліції України та забезпечує виконання завдань і функцій, покладених на державу щодо формування державної політики з питань міжнародного співробітництва, контролю за реалізацією державної політики з питань міжнародного співробітництва структурними підрозділами.

З вищевикладеного вбачається, що Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України (як Національне центральне бюро Інтерполу) має сприяти взаємодії правоохоронних органів нашої держави з Генеральним секретаріатом Інтерполу та відповідними національними бюро країн-членів Міжнародної Організації Кримінальної Поліції. Також, здійснює обмін інформацією з правоохоронних проблем та координацію дій у боротьбі зі злочинністю, яка виходить за межі України або носить транснаціональний характер.

Таким чином, суд вважає, що саме до функцій відповідача віднесено забезпечення обміну офіційною та конфіденційною (оперативно-розшуковою) інформацією у межах Інтерполу з питань боротьби зі злочинністю, надсилання до Генерального секретаріату Інтерполу і національних центральних бюро держав - членів Інтерполу запитів, пов`язаних з інформацією про злочин і злочинців, розшукуваних осіб, предмети, документи, здійснення нагляду за особами, які підозрюються у скоєнні злочинів, тощо.

Згідно п. 4.2.1. п. 4.1., п.п. 4.4.-4.6., 6.7 Інструкції «Про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Держкомкордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 09.01.1997 N 3/1/2/5/2/2 міжнародний розшук з використанням каналів та можливостей Інтерполу ведеться у випадках наявності вірогідних даних про виїзд розшукуваної особи в інші країни, якими можуть бути: наявність у такої особи закордонного паспорта, повідомлення органів Держкомкордону України про реєстрацію перетинання нею кордону, поштове листування, пояснення свідків тощо.

Підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит правоохоронного органу, надісланий до НЦБ. У разі розшуку підозрюваної, обвинуваченої або засудженої особи, яка переховується за кордоном, у запиті додатково відтворюються такі позиції: номер кримінальної справи, дата її порушення, назва органу, який провадить розслідування чи розшук такої особи, номер та текст статті Кримінального кодексу України із зазначенням передбаченої нею міри покарання, а також стислий виклад вчиненого розшукуваною особою протиправного діяння; заходи, які з точки зору ініціатора розшуку доцільно вжити щодо розшукуваної особи у разі виявлення її на території іноземної держави. Такими заходами, як правило, можуть бути: а) встановлення контролю за пересуванням розшукуваної особи. У цьому випадку від закордонних партнерів може бути одержана інформація про місцеперебування розшукуваного, маршрути переміщення, контакти, виїзд за межі тієї чи іншої країни тощо; б) затримання та арешт розшукуваної особи з наступною її екстрадицією. НЦБ вивчає одержані матеріали, при потребі запитує в ініціатора додаткові відомості і, за прийнятими Інтерполом правилами, надсилає запит до Генерального секретаріату Інтерполу або в Національне центральне бюро Інтерполу відповідної країни. При отриманні оформленого відповідно до вимог цієї Інструкції запиту від підрозділів апарату Міністерства внутрішніх справ України, головних управлінь МВС України в Криму, м. Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, м. Севастополі та на транспорті, їх підрозділів чи від інших правоохоронних органів НЦБ, згідно з його змістом та правилами регламенту міжнародного поліцейського співробітництва і внутрішнього контролю обліків Інтерполу, іншими нормативними документами організації визначає порядок виконання запиту та надсилає необхідні документи до Генерального секретаріату Інтерполу чи Національного центрального бюро Інтерполу відповідної країни (країн).

Виходячи з відповідних положень Інструкції, підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит, надісланий до НЦБ, у якому, у випадку розшуку підозрюваної, обвинуваченої або засудженої особи, яка переховується за кордоном, відтворюються позиції, зокрема, що стосуються певної кримінальної справи, її фабули, фігуранта справи, а також заходи, які з точки зору ініціатора розшуку доцільно вжити щодо розшукуваної особи у разі виявлення її на території іноземної держави. Надалі, НЦБ вивчає одержані матеріали від ініціатора запиту і, за прийнятими Інтерполом правилами, надсилає запит до Генерального секретаріату Інтерполу або в Національне центральне бюро Інтерполу відповідної країни.

Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України на виконання покладених на нього завдань, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.04.2017, якою надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та листа Генеральної прокуратури України від 20.06.2017 №23/1/3-32815-14 винесено листи інформаційного характеру №ІP/3258/17С63/18375/ЕС1/R3/1 від 03.07.2017 та №IP/3285/17/C75/27812/EF3/R3/ та від 15.09.2017, адресованих Заступнику начальника відділу Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, яким останнім було підтверджено перебування громадянина ОСОБА_1 у міжнародному розшуку.

Позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо підтвердження перебування ОСОБА_1 у міжнародному розшуку, листами №ІP/3258/17С63/18375/ЕС1/R3/1 від 03.07.2017 та №IP/3285/17/C75/27812/EF3/R3/ від 15.09.2017.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, відповідач листом №IP/3285/17/C75/27812/EF3/R3/ від 15.09.2017 повідомив Департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України про те, що станом на 15.09.2017 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з даними Генерального секретаріату Інтерполу значиться в міжнародному розшуку, з метою встановлення місцезнаходження останнього. На підтвердження вказаних обставин відповідачем було надано Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України копію роздруківки файлу з бази даних Інтерполу e-ASF, з якої слідує, що запит знаходиться в процесі обробки, а справа перебуває на розгляді Комісії по контролю за файлами Інтерполу.

Вказані обставини також були підтверджені висновками Комісії, викладеними в рішенні від 31 січня - 02 лютого 2018 року, а саме: синє повідомлення не було опубліковано та знаходилось під юридичною перевіркою Генерального Секретаріату Інтерполу. 05.09.2017 Національне центральне бюро Інтерполу України підтвердило відповідним українським судовим органам, що дані заявника були оброблені через канали Інтерполу з метою визначення його місцезнаходження та надало копію роздруківки файлу e-ASF.

Як стверджує у своїх пояснення позивач, вищевказана протиправна діяльність позивача стала підставою для винесення ухвали Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2017 по справі №757/52257/17-к про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі якої в подальшому, було внесено запит про червоне повідомлення.

Розглядаючи вказану позовну вимогу, суд зазначає наступне.

Процедура здійснення міжнародного розшуку каналами Інтерполу визначена Правилами Інтерполу з обробки даних, затвердженими в поточній редакції на 80-й сесії Генеральної асамблеї Інтерполу Резолюцією від 30.06.2012. (https://www.interpol.int)

За визначенням статті 8 Правил, запити про співпрацю та міжнародні попередження що надсилаються через канали Інтерполу, повинні надсилатись виключно шляхом повідомлень або розсилки Інтерполу.

Відповідно до статті 73 Правил Інтерполу щодо обробки інформації , система повідомлень Інтерполу складається з набору повідомлень, що мають закодовану кольорову позначку, опублікованих для конкретних цілей, а також спеціальних повідомлень, опублікованих в рамках конкретної співпраці, не охопленої попередніми категоріями повідомлень.

В період поки Генеральний Секретаріат розглядає запити на публікацію карток, вони тимчасово фіксуються в базі даних Організації. Під час розгляду ці запити можуть бути відображені як публікації (врегульовано ст. 77 Правил Інтерполу щодо обробки інформації).

Відповідно до статті 82 Правил Інтерполу щодо обробки інформації червоні повідомлення публікуються на прохання Національного центрального бюро з метою встановлення місцезнаходження розшукуваної особи її затримання, арешту або обмеження пересування з метою екстрадиції.

Згідно статті 88 Правил Інтерполу щодо обробки інформації встановлення місцезнаходження особи є предметом блакитного повідомлення.

Аналіз процедури публікації карток оповіщення каналами Інтерполу чітко показує, що статус «оголошеної в міжнародний розшук» особа набуває лише після публікації щодо неї картки оповіщення блакитного кольору, а факт внесення до бази даних Інтерполу відомостей звернення Національного центрального бюро Інтерполу про публікацію картки щодо особи не є свідченням про оголошення такої особи в міжнародний розшук.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем передчасно повідомлено Департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України про перебування ОСОБА_1 у міжнародному розшуку, оскільки станом на момент винесення оскаржуваних листів №ІP/3258/17С63/18375/ЕС1/R3/1 від 03.07.2017 та №IP/3285/17/C75/27812/EF3/R3/ від 15.09.2017 запит відповідача знаходився тільки в процесі обробки, відповідного рішення про публікацію повідомлення блакитного кольору, станом на момент надання відповіді, Інтерполом рішення про оголошення в міжнародний розшук прийнято не було, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва, що виявилася у невідкликані запиту до Генерального секретаріату Інтерполу про публікацію червоного повідомлення відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 після отримання 18.12.2017 доказів скасування ухвали Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2017 у справі №757/52257/17-к згідно з ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11.12 2017 у справі №11-сс/796/4961/2017, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 83 Правил Інтерполу з обробки даних, червоні повідомлення можуть бути опубліковані лише за наявності в тому числі достатніх судових даних, які передбачають наявність чинного судового ордеру на арешт або судового рішення, що має такий самий ефект.

Отже, з вказаного слідує, що червоні повідомлення (red notice) публікуються в розшуковій системі Інтерполу лише за умови прийнятності відповідного запиту

Згідно частини 2 статті 81 Правил Інтерполу з обробки даних Національне центральне бюро, що запитує повідомлення, відкликає свій запит на співпрацю чи попередження та просить Генеральний секретаріат негайно скасувати повідомлення якщо повідомлення більше не відповідає умовам публікації повідомлення.

Таким чином, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу, який виконує функції Національного центрального бюро Інтерполу України несе відповідальність за дотриманням законності під час внесення інформації до бази даних Інтерполу. У зв`язку з тим, що судові рішення, якими до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту скасовано в апеляційному порядку, то відповідно запит на публікацію червоного повідомлення відносно громадянина України ОСОБА_1 повинен бути відкликаним, як такий, що не відповідає умовам публікації, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що відповідач не забезпечив координацію взаємодії правоохоронних та інших органів державної влади України з компетентними органами іноземних держав у відношенні позивача, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправної бездіяльності Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва, що виявилася у неповідомленні Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України про прийняття Комісією по контролю за файлами Інтерполу рішення про блокування доступу всім країнам-членам Інтерполу до даних ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , то суд зазначає слідуюче.

Робочий апарат Укрбюро Інтерполу відповідно до покладених на нього завдань інформує правоохоронні та інші органи державної влади України про результати виконання їх запитів компетентними органами іноземних держав (п. 3.1.5. Положення про Робочий апарат Укрбюро Інтерполу, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 22.06.2012 №560 ).

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва, на виконання покладених на нього завдань, було повідомлено Департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України про прийняття Комісією з контролю файлів Інтерполу рішення про видалення інформації стосовно розшуку ОСОБА_1 із баз даних Інтерполу, що також підтверджується наявним у справі листом №ШЗ/3258/17С94/5798/ЕС1/А1/1 від 14.02.2018, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог в цій частині.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва, що виявилися у наданні офіційного підтвердження про перебування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у міжнародному розшуку, опосередковані листами №ІР/3258/17/С63/18375/ЕС1/R3/1 від 03.07.2017 та №ІР/3258/17/С75/25812/ЕFЗ/Р/З від 15.09.2017.

Визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва, що виявилася у невідкликанні запиту до Генерального секретаріату Інтерполу про публікацію червоного повідомлення відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 1409 (тисяча чотириста дев`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур