Рішення № 86292813, 03.12.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/5914/19

в справі №760/16050/19-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2019 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

представника позивача- Наумець Я.С.

представника відповідача- ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВ-ДОМ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача 5 709, 14 гр. заборгованості за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, 521, 51 гр. річних та 1 793, 57 гр. інфляційних втрат.

Посилається в позові на те, що ТОВ «УПРАВ-ДОМ» є управителем та надає житлово-комунальні послуги в житлово-офісному комплексі, що знаходиться по АДРЕСА_1 , на підставі Договору від 25 листопада 2013 року № 25/11 на забезпечення введення в експлуатацію, утримання, обслуговування будинку та прибудинкової території, постачання комунальних послуг житлового комплексу за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , укладеного з забудовником та балансоутримувачем ЖК Островського,40 - Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАД ІНВЕСТ».

06 квітня 2016 року були скликані та проведені збори співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до протоколу зборів переважна більшість мешканців підтримали пропозицію ініціативної групи щодо визначення з 1 липня 2016 року управителем житлово-офісного комплексу ТОВ «УПРАВ-ДОМ».

Відповідачка є власником квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 112,6 м. кв., що підтверджується Договором дарування квартири від 03 серпня 2016 року, зареєстрованим в реєстрі за № 1308 та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірхою І.С.

В порушення вимог закону договір про надання послуг відповідачем не підписано.

В той же час, відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються в повному обсязі з моменту виникнення права власності у відповідача на квартиру.

ТОВ «УПРАВ-ДОМ» надає послуги з утримання вказаного будинку та прибудинкової території, нараховує та збирає квартирну плату з мешканців квартир на відшкодування експлуатаційних витрат з утримання будинку та прибудинкової території.

Доказами надання цих послуг є укладені договори з підрядними організаціями.

З 20 квітня 2017 року тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для ТОВ «УПРАВ-ДОМ» затверджено Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) № 386 від 3 квітня 2017 року в розмірі 6,41 грн.

11 квітня 2018 року вступило в дію розпорядження виконавчого органу Київської міської ради № 371 від 7 березня 2018 року, відповідно до якого тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для ТОВ «УПРАВ-ДОМ» затверджено в розмірі 9,38 грн.

В порушення вимог статей 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з травня 2017 року по квітень 2019 року відповідач не сплачувала кошти за надані послуги, що привело до виникнення заборгованості.

З урахуванням цього просить стягнути з відповідача суму боргу, яка станом на час розгляду справи становить 5 709, 14 гр., а також нараховані на дану суму 521, 51 гр. річних та 1 793, 57 гр. інфляційних втрат.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував.

Посилалася на те, що відповідач є власником квартири з 2016 року.

Позивачем направлявся проект договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, але відповідачем була направлена на адресу позивача заява від 4 серпня 2017 року про згоду укласти договір, однак на запропонованих нею умовах, яких позивач не прийняв.

Вважає, що, отримавши протокол розбіжностей, позивач мав у разі заперечень проти них запросити відповідача для їх узгодження.

Вимоги позивача і обставини, на яких вони ґрунтуються, не відповідають дійсності, а наданий позивачем розрахунок заборгованості не можна вважати законним і правильним, оскільки приведена в ньому сума боргу вказана без врахування сплачених відповідачем сум за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території за вказаний період у розмірі 6 000 гр.

Зазначає, що незважаючи на те, що відповідачем сплачувалися кошти за надані послуги, у позивача відсутні послуги, які, ніби-то, надаються з пожежної безпеки, систем протипожежної автоматики та автоматики димовидалення.

Позивач не надав до проекту договору порядок формування тарифів на послуги з утримання будинку та прибудинкової території згідно Постанови КМУ №869 від 11.07.2011 року «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», яка має бути як невід`ємною частиною проекту договору.

Позивачем також не надані затверджені тарифи до Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, так як на території житлово-офісного комплексу за адресою АДРЕСА_1 теплопостачання здійснюється за рахунок автономного опалення з власної котельні.

Виходячи з цього, просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачка відповідно до Договору дарування від 3 серпня 2016 року, є власником квартири АДРЕСА_3 .

25 листопада 2013 року між ТОВ`ГРАНД ІНВЕСТ», як забудовником, та ТОВ`УПРАВ-ДОМ», як управителем, був укладений Договір № 25/11 на забезпечення введення в експлуатацію, утримання, обслуговування будинку та прибудинкової території, постачання комунальних послуг житлового комплексу за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , яким будинок був переданий позивачу на баланс, в управління та обслуговування.

На підставі вказаного договору позивач є постачальником комунальних послуг в житловому комплексі.

Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку з 1 липня 2016 року управителем житлово-офісного комплексу був визначений ТОВ «УПРАВ-ДОМ».

/а.с.12 - 13; 15 - 17 /

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" / в редакції Закону України №1875-IV від 24 червня 2004 року/ комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад, залежно від функціонального призначення, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

За змістом ч. 3 ст. 16 Закону комунальні послуги надаються споживачам безперебійно.

Таким чином, відповідач була та є споживачами житлово-комунальних послуг.

Правовідносини, які склалися між сторонами, врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з п.1 ч.3 ст.20 Закону споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

За змістом ст. 29 Закону надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 578 від 08 жовтня 1992 року, встановлено, що власники та наймач (орендар) квартири зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено та не спростовувалося представником відповідача, такий договір відповідачем, як споживачем, з позивачем укладений не був.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

За змістом ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У тих випадках, коли закон не встановлює обов`язковість певної форми, сторони можуть обирати її на власний розсуд, але в межах чинного законодавства.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Таким чином, якщо умови усного договору виконуються сторонами, то він вважається укладеним, а умови прийнятими обома сторонами.

Відповідно до п. 1.1 Договору про забезпечення введення в експлуатацію, утримання, обслуговування комунальних послуг № 25/11 від 25 листопада 2013 року, укладеного між ТОВ «ГРАД ІНВЕСТ» та ТОВ «Управ-ДОМ» предметом Договору є забезпечення введення в постійну експлуатацію, постачання комунальних послуг, в тому числі експлуатації вбудованої котельні, утримання, технічне та санітарне обслуговування житлового фонду, нежитлових приміщень, інших споруд, прибудинкової території, внутрішньо будинкових інженерних мереж, поточного ремонту та надання інших послуг згідно з Законами України: «Про житлово-комунальні послуги», «Про водопостачання та водовідведення в містах та селищах України», «Про теплопостачання», «Про постачання електричної енергії споживачам», Постановами Кабінету Міністрів України: №529 від 20.05.2009 року/ із змінами та доповненнями редакції від 03.09.2009 року / «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» та №630 від 21.07.2005 року «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води, гарячої води і водовідведення.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахункова вартість послуг по утриманню га обслуговуванню житлового комплексу визначається згідно кошторису (додаток №1 до даного Договору), що визначений за діючими нормами, цінами та тарифами, які використовуються при розрахунках за утримання та обслуговування житлового та нежитлового фонду.

За змістом ч. 1 ст. 633 ЦК України договір про надання комунальних послуг є публічним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»/ в редакції на момент виникнення спірних правовідносин / учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону / в редакції Закону України

№ 2189-VIII від 09 листопада 2017 року / учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

З розрахунку позивача на момент звернення до суду вбачається, що заборгованість відповідача за надані житлово-комунальні послуги з травня 2017 року до квітня 2019 року становила 20 917, 10 гр.

Станом на 30 листопада 2019 року заборгованість становить 5 709, 14 гр.

/ а.с. 4 - 8 /

З розрахунку заборгованості вбачається, що він був проведений позивачем відповідно до діючих на момент надання послуг тарифів, затверджених відповідно Розпорядженнями Виконавчого органу Київської міської ради / Київська міська державна адміністрація / № 386 від 03 квітня 2017 року, який для ТОВ`УПРАВ -ДОМ» був встановлений у розмірі 6, 41 гр., та № 371 від 07 березня 2018 року в розмірі 9, 38 гр.

/ а.с. 18 - 23 /

Як зазначено вище, позивач є управителем будинку, а відповідач споживачем послуг.

Відповідно до вимог закону споживачі зобов`язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг в повному обсязі.

Це відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України 20 квітня 2016 року в справі 6-2951цс15, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом.

Представник відповідача в судовому засіданні не спростував отримання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, однак заперечував право позивача збирати кошти за надані послуги.

Вважає, що дані комунальні послуги позивач фактично не надає.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території на позивача, як управителя будинку, покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Як з відзиву, поданого представником відповідача, так і з його пояснень у судовому засіданні вбачається, що ним фактично сплутані види житлово-комунальних послуг, які надаються відповідачу, як споживачу.

Будь-яких доказів, які б спростовували надання позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території представник відповідача суду не надав.

В свою чергу, надані представником позивача докази відповідають вимогам ст. ст. 76 - 79 ЦПК України щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, і які дають суду підстави для висновків, викладених вище, щодо обов`язку відповідача оплачувати надані позивачем послуги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з того, що відповідач нерегулярно вносила плату за надані житлово-комунальні послуги, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Крім того, відповідно до загальних умов виконання зобов`язань, встановлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

З цього випливає, що правовідносини, які склалися між сторонами з приводу надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, передбачене ч. 1 ст. 509 ЦК України, вимагати сплати грошей за надані послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З приведеного позивачем розрахунку до заяви про зменшення розміру позовних вимог, наданого до суду та перевіреного судом, вбачається, що розмір інфляційних втрат складає 1 793, 57гр. та 521, 51 гр. річних.

Розрахунку інфляційних втрат та річних, наданого позивачем, представник відповідача в судовому засіданні не спростовував.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а розрахунок належних до сплати сум, доведеним.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача в судовому засіданні, виходячи з наступного.

В пункті 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Доказів, які б відповідали вимогам ст. ст. 76-79 ЦПК України, в обґрунтування своїх заперечень проти вимог позивача та його права вимагати сплати заборгованості за надані послуги, відповідач та її представник суду не надали.

Будь-яких клопотань перед судом у порядку ст. ст. 84 та 116 ЦПК України з метою витребування чи забезпечення доказів в обґрунтування заперечень проти позову перед судом також не заявляли.

За таких обставин твердження відповідача не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного вище, погашення відповідачем частини заборгованості під час розгляду справи судом, тобто після звернення позивача до суду, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача повної суми судового збору, сплачеої позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст.15, 16, 202, 205, 322,525, 526, 625-629, 633, 639 ЦК України, Законом України «Про житлово - комунальні послуги», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , ІН НОМЕР_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « УПРАВ-ДОМ» / 04201 м.Київ вул. П.Калнишевського, 7 оф.994, ЄДРПОУ 36698591/ 5 709, 14 гр. заборгованості, 521, 51 гр. річних, 1 793, 57 гр. інфляційних втрат та 1 9 21, 00 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 грудня 2019 року.

Суддя Л .А. Шереметьєва