Ухвала суду № 86285969, 12.12.2019, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2540/16-к

Провадження 1-кс-2177/19

ухвала

Іменем України

12 грудня 2019 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області Тиханський О.Б.,

при секретарі судового засідання Авсюкевич Н.В.,

прокурора Тютюна І.М.,

слідчого Мощанецького Ю.П.,

представника власника майна Крамара О.П.,

розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання слідчого СВ Обухівського відділу ГУ НП в Київській області Мощанецького Ю.П. про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області звернувся до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12016110230001242 від 06.09.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 189, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України, яке погоджено прокурором Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Тютюном І.М.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 11.08.2016 року до ЧЧ Обухівського ВП ГУНП в Київській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те що посадова особа ЖБК «Енергетик», Голова правління ОСОБА_2 у шахрайський спосіб підробила офіційні документи на квартиру АДРЕСА_1 з метою її реалізації без відома члена ЖБК ОСОБА_3 .

06.09.2016 року заява про злочин була внесена до ЄРДР за № 12916110230001245 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України; ч. 1 ст. 189 КК України; ч. 1 ст. 190 КК України; ч. 1 ст. 191 КК України; ч. 1 ст. 209 КК України.

Паралельно ОСОБА_1 як представник ОСОБА_3 (згідно доручення) звернувся до Обухівського суду з цивільним позовом про скасування незаконного договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 у АДРЕСА_3 , яка належала, на праві володіння і користування, члену ЖБК ОСОБА_3

Для запобігання продажу квартири АДРЕСА_2 після розірвання договору купівлі продажу цієї квартири, Обухівським районним судом, Ухвалою № 1-кс-89/18 виданою 25.01.2018 на цю квартиру був накладеній арешт Постановою ВП 55688961 від 01.02.2018 року, що гарантувало захист від будь яких операцій з квартирою.

Для відновлення своїх прав на оформлення права власності на цю квартиру, згідно Постанови Касаційного суду, потерпілий 09.10.2019 року звернувся у Центр надання адміністративних послуг м. Українки, де отримав інформаційну довідку № 184131255 від 09.10.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Встановлено, що 23.07.2019 року обтяження було припинене у зв`язку із закриттям кримінальної справи без повідомлення слідчого і потерпілого на підставі Постанови про закінчення виконавчого провадження, серія та номер: 55688961, виданий 19.07.2019, видавник: Обухівський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Київській області.

Рішенням слідчого судді по справі № 372/2540/16-к, провадження 1-кс-981/19 від 27 червня 2019 року закриття кримінальної справи було скасовано і матеріали були направлені для подальшого проведення досудового розслідування.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

В ході проведення досудового розслідування також встановлено, що на даний час здійснюється реорганізація ЖСК «Енергетик» в ОСББ «Оберіг-19», тобто може бути здійснено незаконне відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка і є предметом спору в даному кримінальному провадженні.

Слідчий переконаний, що квартира № АДРЕСА_2 у АДРЕСА_3 відповідає наведеним ознакам у цьому переліку, а безпосередня причетність ОСОБА_2 до попередньо інкримінованих їй дій, згідно внесених до ЄРДР тяжких статей КК України, повністю з`ясована у ході проведення досудового провадження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:збереження речових доказів;спеціальної конфіскації;конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином існують достатні підстави вважати, що у разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, вказана квартира № 15 може бути відчужена на користь інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, з метою збереження речового доказу, а саме квартири АДРЕСА_1 , згідно інформаційної довідки № 184131255 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер квартири № 15 як об`єкта нерухомого майна є 956699532231, що знаходиться у власності ЖБК «Енергетик», недопущення подальшого відчуження даної квартири та для проведення всебічного розслідування вказаного кримінального провадження, керуючись ст. ст. 110, 171, 220 КПК України, а також тим, закриття кримінального провадження було скасовано рішенням слідчого судді, що набрало законної сили, а тому слідчий просить клопотання задовольнити.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали та просили задовольнити.

Представник власника майна Крамар О.П. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Заслухавши думку слідчого, прокурора, представника власника майна, дослідивши матеріали справи, вважаю клопотання таким, що не підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Так, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідності такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 КПК України.

Тобто, обов`язок доведення необхідності арешту майна та наявності відповідних ризиків, законодавцем покладено на особу, що звернулася з клопотання про арешт майна.

Перевіривши матеріали клопотання слідчий суддя не вбачає наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що квартира АДРЕСА_1 , вказана в клопотанні слідчого в кримінальному провадженні, може бути прихована, пошкоджена, знищена, відчужена.

У клопотанні слідчим не доведено необхідність задоволення клопотання про накладення арешту, а в матеріалах справи відсутні достатні та переконливі докази, що майно може бути певним чином приховано, знищено, зіпсовано, втрачено, передано, перереєстровано чи відчужено.

При вирішенні питання про арешт майна, відповідно до ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

У відповідності до положень ст.173 КПК України,слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є необґрунтованим та безпідставним, оскільки ним не доведено необхідність його задоволення, в матеріалах клопотання відсутні достатні та переконливі докази, що майно може бути певним чином приховано, знищено, зіпсовано, передано чи відчужено. Наведені слідчим обставини свідчать про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою збереження речових доказів та запобігання можливості приховування, зникнення, втрати, використання, реалізації, передачі, відчуження вказаного майна, а іншої мети ініціатором клопотання не зазначено та не доведено доданими до клопотання матеріалами наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 170 КПК України. З огляду на це слідчий суддя вважає, що підстави накладення арешту відсутні.

Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволені клопотання слідчого СВ Обухівського відділу ГУ НП в Київській області Мощанецького Ю.П. про арешт майна – квартири АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 12.12.2019.

Слідчий суддя Тиханський О.Б.