Ухвала суду № 86233136, 10.12.2019, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3694/19

Провадження № 2-і/591/1/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2019 року Зарічний районний суд м.Суми у складі: головуючого судді Грищенко О.В., розглянувши у письмовому провадженні в м.Суми клопотання Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі № 591/3694/19 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської Ради Недригайлівського району Сумської області (КП «РБ»), Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про скасування рішення державного реєстратора, скасування запису про право власності на об`єкт нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

06 червня 2019 року до суду надійшло клопотання Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі № 591/3694/19, в якому товариство просило забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі № 591/3694/19, шляхом внесення позивачем на депозитний рахунок Зарічного районного суду м.Суми грошових коштів у розмірі 50000,00 грн. В обґрунтування клопотання вказано, що власник нерухомого майна має право отримувати вигоду від його здачі в оренду, і позбавлення його такої можливості є непрямими збитками (упущеною вигодою) в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України. Зазначає про те, що у зв`язку із накладенням заборони на нерухоме майно, власник фактично позбавлений можливості розпоряджатися ним (передати майно орендарю за актом приймання-передачі), а відтак упущена вигода, з урахуванням середнього строку розгляду цивільних справ в судах складає 50000,00 грн. При цьому, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично це є збереженням існуючого стану status-quo між сторонами до ухвалення кінцевого рішення суду. А тому, товариство вважає, що слід застосувати зустрічне забезпечення у даній справі.

Вивчивши доводи, викладені в клопотанні і матеріали, додані до нього, суд вважає, що клопотання про зустрічне забезпечення позову задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Так, ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 07 червня 2019 року, з метою забезпечення даної позовної заяви, до набрання рішенням суду у даній справі законної сили було накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме : двокімнатну квартиру, загальною площею 49,8 кв.м, житловою 25,2 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , до вирішення спору по суті.

В свою чергу, Акціонерне товариство «Альфа-Банк» - відповідач у даній справі, звернулося до суду з клопотанням про зустрічне забезпечення позову, оскільки вважає, що забезпеченням позову у справі йому можуть бути спричинені збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 50000,00 грн. До клопотання додано копію договору оренди вказаного нерухомого майна.

Відповідно до ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. В ухвалі про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення. Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення. Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Як випливає з клопотання про зустрічне забезпечення, відповідач посилається на те, що у випадку відмови у задоволенні клопотання про зустрічне забезпечення позову йому можуть бути заподіяні збитки у виді упущеної вигоди, які в сукупності відповідач оцінює у сумі 50000 грн.

Проте відповідачем у клопотанні не наведено будь-яких відомостей, яким чином у разі відмови судом позивачеві у задоволенні позовних вимог, забезпечення позову спричинить заподіяння йому збитків у сумі 50000,00 грн.

Доказів щодо майнового стану позивача відповідач суд не надав. Крім того, не надано доказів щодо отримання будь-яких доходів від оренди квартири, на яку накладено заборону. Сама лише ксерокопія договору оренди квартири не є таким доказом. Більш того, суду не представлено доказів, що така квартира передавалася орендареві за актом приймання-передачі квартири, що передбачено самим договором (пункт 2.3).

Арешт майна як захід забезпечення позову полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні у боржника та передачі на зберігання іншим особам. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом.

Суду не надано доказів про те, що державним виконавцем в межах виконання ухвали суду про забезпечення позову у виді арешту майна встановлювалися будь-які обмеження, зокрема щодо користування даною квартирою та проживання у ній осіб, зокрема, на підставі договору оренди.

У клопотанні не зазначено на відшкодування яких саме збитків, що можуть бути спричинені внаслідок забезпечення позову, слід застосувати зустрічне забезпечення, оскільки сам відповідач зазначає, що спірна квартира, відповідно до договору оренди від 06.02.2019 року, укладеного між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Дата Майнінг Груп», перебуває в оренді до 06.02.2020 року та відповідно до умов розділу 4 вказаного договору, відповідач АТ «Альфа-Банк» має прибуток від вказаної квартири. Доказів розірвання вказаного договору суду також не представлено.

Таким чином, сума можливих збитків є недоведеною та ґрунтується на припущеннях.

Враховуючи предмет та підстави даного позову, відсутність доказів завдання відповідачу збитків внаслідок вжиття заходів забезпечення позову відносно спірного нерухомого майна (квартири), а також те, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про застосування заходів зустрічного забезпечення.

Викладене свідчить про відсутність обов`язку суду застосувати зустрічне забезпечення та про безпідставність заявлених у клопотанні вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 154, 223, 247, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі № 591/3694/19 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської Ради Недригайлівського району Сумської області (КП «РБ»), Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про скасування рішення державного реєстратора, скасування запису про право власності на об`єкт нерухомого майна- відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В.Грищенко