Рішення № 86207460, 13.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року Справа №160/6867/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кучми К.С.

при секретарі судового засідання – Чорній М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі питання про відшкодування судових витрат на правову допомогу по справі № 160/6867/19, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 року у справі №160/6867/19 позов Приватного підприємства "Лендфорт Дніпро" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було задоволено, а саме:

- визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.06.2019 року за №0017771421, №0017801421, прийняті Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.;

- присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ПП “Лендфорт Дніпро” судові витрати по справі у розмірі 12 112,87 грн.

До суду 05.11.2019 року від позивача надійшла заява, в якій зазначено, що 31 жовтня 2019 року в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину рішення, яким позовні вимоги ПП «Лендфот Дніпро» задоволені в повному обсязі. Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України до закінчення судових дебатів було зроблено заяву, що ним будуть надані до суду докази про судові витрати, які позивач має сплатити у зв`язку з розглядом справи протягом п`яти днів з дати ухвалення рішення суду.

Сторони в судове засідання своїх представників не направили, про день та час його проведення повідомлялися належним чином.

До суду 13.11.2019 року від представника позивача надійшла заяву, в якій просив суд розгляд питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу проводити без його участі, а доказ сплати за правничу допомогу буде наданий до суду 15.11.2019 року.

Відповідач раніше, в поданому відзиві на позовну заяву зазначав, що в наданому ПП "Лендфорт Дніпро" договорі про надання правничої допомоги від 01.06.2019 року, зазначені суми не відповідають принципу співмірності, дотримання якого передбачено у ч.5 ст.134 КАС України. Як видно з договору про надання правничої допомоги від 01.06.2019 року (п.4.2 Договору) за правову допомогу, передбачену в п.1.2 договору клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього Договору. Витрати на професійну правничу допомогу є окремим видом судових витрат, тому позначені у Додатку до Договору дії, вчинені адвокатом, є такими, що відповідають таким діям, як збирання доказів, написання та подання позовної заяви. Тому, визначений розмір судових витрат за вчинення цих дій у загальному розмірі 17 000 грн. не є співмірним вчиненим діям та є завищеним. Крім того, складений адвокатом адміністративний позов є копією заперечення на акт документальної планової виїзної документальної перевірки №25736/04-36-14-21/39672576 від 11.05.2019 року (від 29.05.2019 року вих.№67), який підписаний директором ПП "Лендфорт Дніпро" О.С.Буригіним, а отже не склався адвокатом Д.В.Мудрак.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Мудрак Д.В. було укладено договір про надання правничої допомоги від 01.06.2019 року.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано наступні документи: договір про надання правничої допомоги від 01.06.2019 року, додаток 2 до договору – перелік та вартість послуг за договором від 01.11.2019 року на загальну суму 27 000 грн., акт приймання-передачі виконаних робіт від 01.11.2019 року на загальну суму 27 000 грн. за роботи, вказані в додатку 2.

Згідно з п.3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.09 р. № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч.2 ст.3, ст.59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Частиною 5 ст.134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу, які вказані в акті приймання-передачі виконаних робіт в частині виїзду для зустрічі з клієнтом; правовий аналіз документів, консультація з представниками агрономічної служби, вивчення технічної документації на добрив та засоби захисту рослин, формування висновку, щодо можливості захисту прав позивача в судовому порядку, добірка та аналіз норм чинного законодавства, щодо спірних правовідносин та вивчення судової практики, формування та засвідчення додатків до позовної заяви не підлягають компенсації.

Крім того, до переліку послуг наданих позивачу, серед іншого, вказано складання адміністративного позову, проте вказаний позов, є тотожнім із запереченнями від 29.05.2019 р. № 67 на акт документальної планової виїзної перевірки. Так, формування та засвідчення додатків до позовної заяви не є правничими послугами, а тому такі послуги не можуть бути включені у їх вартість.

Проте суд враховує той факт, що у всіх судових засіданнях, які відбулися – 21.08.2019 р., 25.09.2019 р., 09.10.2019 р., та 31.10.2019 р., приймав участь представник позивача – адвокат Мудрак Д.В., в яких останній висловлював позицію щодо протиправності дій податкового органу під час винесення податкових повідомлень-рішень від 14.06.2019 року за №0017771421, №0017801421, які були предметом розгляду даної адміністративної справи.

За таких обставин, суд доходить висновку, що сплачені позивачем витрати на правову допомогу підлягають поверненню лише в частині 14 000 грн. (27 000 грн. – 13 000 грн.) за представництво інтересів позивача в судових засіданнях та складання адміністративного позову, відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132-139, 252 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленфорд Дніпро" судові витрати на правову допомогу в розмірі 14 000 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма