Рішення № 86194605, 22.11.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2357/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Кіровоградський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі – позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі – відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.10.2018 р. № 0002461304 на суму 4384,68 грн. та від 18.10.2018 р. № 0002451304 на суму 80365,62 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що нарахування штрафних санкцій спірними рішеннями неправомірне, оскільки положення статті Податкового кодексу України, відповідно до якої відбулося таке нарахування, не відповідає допущеним порушенням.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому просив суд відмовити в його задоволенні, оскільки перевіркою своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб на підставі платіжних доручень та виписок банку встановлено, що утримана сума податку на протязі перевіряємого періоду не перерахована, або перерахована філією до бюджету несвоєчасно (а.с.54).

Згідно ст.ст.262, 263 КАС України дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

Позивач зареєстрований як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків.

Відповідач є суб`єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому повноваження.

Судом встановлено, що в період з 27.09.2018 по 02.10.2018 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку філії "Кіровоградська ДЕД" ДП "Кіровоградський облавтодор" з питань правильності обчислення, нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 по 30.06.2016, за результатами якої складено акт від 05.10.2018 № 43/11-28-13-04/26177411 (а.с.62-71).

Висновками акту стали порушення позивачем:

1) п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування до бюджету податку на доходи з фізичних осіб в сумі 184680,26 грн. та нараховано пеню в сумі 19243,57 грн.;

2) п.16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування до бюджету військового збору в сумі 12664,84 грн. та нараховано пеню в сумі 1114,01 грн..

На підставі акту 18.10.2018 р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0002451304, яким збільшено грошове зобов`язання з податків та зборів, у т.ч. з податку на доходи фізичних осіб, пені в загальній сумі 284289,45 грн., з яких: 184680,26 грн. основного платежу, 80365,62 грн. штрафних (фінансових) санкцій та 19243,57 грн. пені (а.с.72);

- №0002461304, яким збільшено грошове зобов`язання з податків та зборів, у т.ч. з військового збору, пені в загальній сумі 80163,53 грн., з яких: 12664,84 грн. основного платежу, 4 384,68 грн. штрафних (фінансових) санкцій та 1114,01 грн. пені (а.с.73).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач не погоджується з нарахуванням штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору на підставі положень ст.127 Податкового кодексу України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі – ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу визначено те, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України).

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні (п. 171.2 "а" ст.171 Кодексу).

Статтею 168 Податкового кодексу України встановлено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету і, зокрема, п. 168.1 цієї статті визначено порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Кодексу).

Відповідно до вимог п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Кодексу, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно до п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 Кодексу якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Пунктом 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані, в тому числі: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальність платників податків за податкові порушення регламентується главою 11 розділу ІІ Податкового кодексу України, який передбачає, зокрема, відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків (стаття 126 Кодексу) та за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (стаття 127 Кодексу).

Згідно до п.п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, встановлених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас, підпунктом 127.1 ст.127 Податкового кодексу України передбачено, що не нарахування і неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вченні повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положення статті 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовуються у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати. Тобто, у разі, якщо платник не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених Кодексом, такий платник притягується до відповідальності відповідно до ст.126 ПК України. Натомість, штрафна санкція, передбачена п.127.1 ст.127 ПК України, застосовується до платника податку (податкового агента) у випадку, коли сума податку на доходи фізичних осіб не перераховується взагалі або перераховується лише частково; у п.127.1 ст.127 ПК України відсутнє посилання на застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб, натомість йдеться по несплату податку на доходи фізичних осіб, як факт несплати податку у обсягах, встановлених податковим законодавством України.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 27.12.2018 р. у справі №817/195/15.

Отже, обов`язковою умовою для визначення податкового порушення в частині обов`язку сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору є встановлення обставин чи відбулася у спірному випадку виплата доходу, в які строки, чи сплачено податок на доходи фізичних осіб з такою виплатою доходу або у разі невиплати доходу у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду, оскільки сплата (перерахування) такого податку до бюджету пов`язується саме з оподатковуваним доходом.

Як вбачається з акту від 05.10.2018 №43/11-28-13-04/26177411 (а.с.62-71), перевіркою встановлено, що первинним документами обліку, відповідно до яких здійснювалися нарахування і виплата найманим особам доходів (зарплата, інші види доходів), були заяви та накази на прийом та звільнення з роботи, табеля обліку використання робочого часу, відомості по нарахуванню заробітної плати, розрахунково-платіжні відомості.

За результатами перевірки повноти та своєчасності сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб було встановлено, що згідно акту попередньої документальної планової перевірки від 24.03.2016 № 185/11-23-13-02/26177411 станом на 31.12.2015 кредиторська заборгованість по податку на доходи фізичних осіб складала 200325,31 грн..

Згідно даних бухгалтерського обліку на кінець перевіряємого періоду філія "Кіровоградська ДЕД" по податку на доходи з фізичних осіб має кредиторську заборгованість в сумі 248802,79 грн., в тому числі заборгованість в сумі 64122,53 грн. по якій термін сплати не настав.

Сума не перерахованого податку на доходи фізичних осіб становить 184680,26 грн. (248802,79 грн. – 64122,53 грн.).

Також, згідно даних бухгалтерського обліку на кінець перевіряємого періоду філія "Кіровоградська ДЕД" по військовому збору має кредиторську заборгованість в сумі 18132,59 грн., в т.ч. заборгованість в сумі 5467,75 грн. по якій термін сплати не настав.

Сума не перерахованого військового збору становить 12664,84 грн. (18132,59 грн – 5467,75 грн.).

Відтак, перевіркою встановлено, що на порушення вимог п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст. 176, п.16-1 підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України позивачем, після виплати оподатковуваного доходу в періоді, що перевірявся, не сплачено (не перераховано) до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 184680,26 грн. та військовий збір в сумі 12664,84 грн..

Натомість, доказів перерахування до бюджету у період з 01.01.2016 по 30.06.2016 податку на доходи фізичних осіб та військового збору до або одночасно з виплатою оподаткованого доходу позивачем надано не було.

Крім того, спірними податковими повідомленнями-рішеннями, окрім штрафної санкції, також було визначено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 184 680,26 грн. та військового збору в сумі 12 664,84 грн., підстави визначення якого та його розмір позивачем не заперечується.

Таким чином, враховуючи наявність заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, відповідач правомірно притягнув позивача до відповідальності та застосував до нього штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст.127 ПК України.

В своїй постанові від 22.05.2018 р. у справі №820/6437/16 Верховний Суд виклав правову позицію щодо застосування приписів ст. 127 ПК України у подібних відносинах, зазначивши, що положеннями ст. 127 ПК України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено ст.126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто, склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Відтак, застосування штрафу в розмірі 50 та 75 відсотків суми податку на підставі ст.127 ПК України можливо внаслідок неодноразового порушення, пов`язаного з ненарахування, неутримання та/або несплатою (неперерахуванням) податків платником податків незалежно від того, чи було виявлено ці порушення під час однієї перевірки контролюючого органу.

Аналогічну правову позицію наведено і у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року по справі № 820/4767/17.

Однак, досліджуючи розрахунок штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб судом було встановлено, що відповідачем застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 75 % суми податку, що була неперерахована до бюджету (а.с.74). При цьому, відповідач не надав доказів винесення податкового повідомлення-рішення, яким позивачу була б збільшена сума грошового зобов`язання з податок на доходи фізичних осіб двічі протягом року, що передував прийняттю спірного податкового повідомлення-рішення від 18.10.2018 р. №0002451304.

На виконання ухвали від 23.10.2019 р. відповідачем не надано суду належним чином засвідчені копії матеріалів попередньої перевірки від 24.03.2016 №185/11-23-13-02/26177411 та податкові повідомлення-рішення щодо застосування до позивача штрафних санкцій згідно ст.127 ПК України в розмірі 25 % та 50 % (а.с.56).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що застосована спірним рішенням міра відповідальності у вигляді застосування штрафу в розмірі 75% суми податку є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати у справі підлягають розподілу пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 205, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 18.10.2018 року № 0002451304 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 80365,62 грн..

Стягнути на користь Державного підприємства "Кіровоградський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ – 32039992) з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ – 39393501) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1824,95 грн..

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Згідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько