Ухвала суду № 86172295, 04.12.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

04 грудня 2019 року м. Кропивницький Справа №340/2331/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства «Торговий Дім «Біт-Центр», м. Світловодськ, Кіровоградська область, вул. Григорія Сковороди, 15

до відповідача-1: Головного управління ДФС у Кіровоградській області, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55,

відповідача-2: Державної фіскальної служби України, м. Київ, Львівська площа, 8

про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

за участю:

секретаря судового засідання - Костенко А.В.,

представників:

позивача - Каблучка Д.О.,

відповідача-1 - Філоненка Д.В.,

відповідача-2 - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Торговий Дім «Біт-Центр» звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Державної фіскальної служби України про:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №983531/42468000 від 09.11.2018 р. яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №38 від 17.10.2018 р. Приватного підприємства «Торговий Дім «Біт-Центр» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства «Торговий Дім «Біт-Центр» №38 від 17.10.2018 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання 06.11.2018 р.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.1-2).

12.11.2019 р. представником відповідача-1 подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду (а.с.114-115). Клопотання мотивоване тим, що предметом позову в даному випадку є рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної, яке за своєю суттю не є рішенням контролюючого органу про нарахування/визначення грошового зобов`язання, при цьому Податковим кодексом України не встановлено спеціального строку звернення о суду з позовом про оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, а тому в даному випадку застосуванню підлягає загальний строк звернення до суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, а саме - шестимісячний строк. Представник відповідача-1 зауважує, що позивачем оскаржується рішення контролюючого органу, прийняте 09.11.2018 р., а позовна заява подана до суду 17.09.2019 р., тобто з пропуском строку звернення до суду.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 р. справу призначено до розгляду в судовому засіданні, при цьому позивача зобов`язано надати письмові пояснення щодо дотримання строків звернення до суду, а у випадку їх пропуску - заяву про поновлення та докази на підтвердження поважності пропуску (а.с.117).

26.11.2019 р. позивачем подано письмові пояснення щодо дотримання строку звернення до суду (а.с.143-145), у яких зазначено, що порядок оскарження рішень контролюючого органу регулюється ст.56 Податкового кодексу України. Позивач вважає, що приписи ст.56 Податкового кодексу України є положеннями, які регулюють питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами про визнання протиправними та скасування рішень ДФС, в тому числі й рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з огляду на положення ст.102 ПК України, такий строк становить 1095 днів з дня отримання відповідного оскаржуваного рішення. При цьому позивач посилається на висновок Верховного Суду наведений у постанові від 14.02.2019 р. у справі №813/4921/17. Позивач наголошує на тому, що звернувся до суду в межах строку визначеного п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України. а доводи ГУ ДФС у Кіровоградській області щодо пропуску строку звернення до суду є безпідставними та необґрунтованими.

В судовому засіданні представник відповідача-1 підтримав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та в його обґрунтування послався на правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від 11.10.2019 р. у справі №640/20468/18 (провадження №К/9901/16396/19) (а.с.183-187).

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання представника відповідача-1, наголосив на тому, що позивачем не пропущено строк звернення до суду та вказав на необхідність застосування правової позиції Верховного Суду наведеної у постанові від 14.02.2019 р. у справі №813/4921/17.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 р. у справі №640/20468/18 (провадження №К/9901/16396/19) зазначив, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Верховний Суд зауважив, що Законом України від 24 жовтня 2013 року №657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» (далі - Закон №657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України аналогічні зміни не були внесені.

За результатами комплексного аналізу чинного правового регулювання на момент прийняття Закону №657-VII Верховний Суд дійшов висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України, як і пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами Податкового кодексу України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

З урахуванням наведеного Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17), та сформулював такий правовий висновок.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).

Цей висновок Конституційного Суду України судова палата вважає релевантним щодо нинішнього стану нормативно-правового регулювання.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податкового кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податкового кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Таким чином, з урахуванням вищевказаної правової позиції Верховного Суду суд дійшов висновку, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску, на пропозицію суду не повідомлено, заяви про поновлення строку звернення не подано.

Згідно з ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.122, 123, п.8 ч.1 ст.240, ст.ст.248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Головного управління ДФС у Кіровоградській області про залишення позову без розгляду - задовольнити.

Позов Приватного підприємства «Торговий Дім «Біт-Центр» до Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали.

Дата складання ухвали - 06 грудня 2019 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт