
Справа № 461/7156/19
Провадження № 1-кс/461/10274/19
УХВАЛА
Іменем України
06.12.2019 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова Зубачик Н.Б., при секретарі судових засідань Пелех О.А., розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНПу Львівській області Бучинського В.В. про накладення арешту на майно –
в с т а н о в и в:
Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНПу Львівській області Бучинський В.В., за погодженням із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинність управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням Прокуратури Львівської області Лехуш А.А., звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, що перебуває у власності ОСОБА_1 , із забороною відчуження та розпорядження ним, зокрема накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Своє клопотання обґрунтовує тим, що 05.12.2019 року повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 – ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 28 – ч. 3 ст. 362 КК України. У власності підозрюваної ОСОБА_1 перебуває квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Тому, з метою забезпечення конфіскації майна просить клопотання задоволити.
Слідчий та прокурор у судове засідання не з`явилися, подали клопотання про розгляд справи у їх відсутності.
На підставі ч.2 ст.172 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглядати клопотання без виклику особи, у володінні якої знаходиться майно, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
На підставі ст.107 КПК України фіксування судового процесу не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, частиною першою ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення
Відповідно до ч.6 цієї ж статті арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНПу Львівській області Бучинським В.В. проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140000000334 від 20.03.2019року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 – ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 28 – ч. 3 ст. 362 КК України.
Встановлено, що 05.12.2019 року повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 – ч. 5 ст. 191, ч.3 ст.28 – ч. 3 ст. 362 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що начальник відділення ПАТ «КРЕДОБАНК» у м. Жидачів по вул. Шашкевича, 23, ОСОБА_2 , будучи службовою особою, діючи у складі організованої групи, до якої, крім неї увійшли інші працівники вказаного відділення: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , вчиняючи діяння з прямим умислом з корисливого мотиву, з метою збагачення учасників групи, вчинили злочини, пов`язані із заволодінням коштами АТ «КРЕДОБАНК», розміщеними на поточних та вкладних (депозитних) рахунках клієнтів в особливо великих розмірах, шляхом зловживання своїм службовим становищем та несанкціонованою зміною інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №191811737 від 06.12.2019 року, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .
Слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв`язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.
Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть можливій конфіскації майна підозрюваної у майбутньому.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, наслідки арешту, розумність та співрозмірність обмеження права власності, завдання кримінального провадження, інші обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає до задоволення, оскільки такий необхідний з метою забезпечення конфіскації майна.
Керуючись ст.ст.131, 132, 170, 172, 173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя –
УХВАЛИВ:
клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНПу Львівській області Бучинського В.В. про накладення арешту на майно – задоволити.
В рамках кримінального провадження №12019140000000334 накласти арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо, ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя Зубачик
Судове рішення № 86189216, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 06.12.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 461/7156/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: