Рішення № 86155462, 13.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року м. Київ №826/14524/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів:

при секретарі судового засідання Вовк І.Р.,

за участю представників відповідача: Пахаленко Ю.П., Таран О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Керівника апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Верес Лесі Іванівни (далі - Керівник Апарату), Апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Апарат), про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2017р. позивач звернувся до суду з позовом до Керівника апарату, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 16.05.2018, просить:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо виплати посадового окладу у розмірі 4652 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №292 "Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році" за період 01.01.2017 по 31.10.2017;

- зобов`язати відповідача здійснити донарахування безпідставно заниженого посадо-вого окладу за період 01.01.2017 по 31.10.2017, виходячи із того, що із 01.01.2017 розмір посадового окладу для посад "заступник начальника управління апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" становить 5850 грн., у загальній сумі 33530,95 грн.

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок усіх видів складових заробітної платні, що залежать від розміру середньомісячної платні та виплатити суму, здійснити виплату розрахованих сум, у тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 3266,30 грн. та вирішення соціально-побутових питань у розмірі 3266,30 грн. за 2017р.;

- зобов`язати відповідача, починаючи із 01.11.2017 виплачувати позивачу середню заробітну плату, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, до вирішення питання щодо його працевлаштування;

- зобов`язати відповідача здійснити донарахування безпідставно заниженого посадо-вого окладу за період 01.11.2017 по 31.12.2017, виходячи із того, що з 01.01.2017 розмір посадового окладу для посад "заступник начальника управління апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" становить 5850 грн.;

- стягнути з відповідача на свою користь недоплачену частину заробітної плати у розмірі 8996,98 грн. (або 7242,56 грн. після слати податків);

- зобов`язати відповідача здійснити донарахування компенсації за невикористані дні відпустки (загальна кількість 207 днів);

- стягнути з відповідача на свою користь 23333,10 грн. (або 18783,15 грн. після слати податків);

- стягнути з відповідача на свою користь недоплачений середній заробіток у зв`язку із звільненням та розрахунку вихідної допомоги у розмірі 4498,43 грн. (або 3621,24 грн. після слати податків).

З огляду на з перебуванням на лікарняному у зв`язку із вагітністю та пологами судді, в провадженні якої перебувала дана адміністративна справа і не була нею розглянута, та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана адміністративна справа передана на розгляд судді Костенку Д.А.

Підставами позову зазначено те, що позивач у період з 01 січня по 31 грудня 2017р. проходив державну службу в Апараті на посаді першого заступника начальника управління інформаційно-комунікаційних систем та захисту інформації, за який йому виплачувалась заробітна плата, обчислена з посадового окладу у розмірі 4652 грн. відповідно до постанови КМ України від 06.04.2016 №292, і з урахуванням надбавок за інтенсивність праці та вико-нання особливо важливих завдань, відповідно до постанови КМ України від 18.01.2017 №15. Водночас, іншим службовцям, які проходили службу в Апараті на посадах заступників начальників управлінь був встановлений посадовий оклад у розмірі 5850 грн. відповідно до постанови КМ України від 18.01.2017 №15. Вважає, що, оскільки постанова КМ України від 06.04.2016 №292 втратила чинність відповідно до постанови КМ України від 18.01.2017 №15, і те, що він не був звільнений із займаної посади, то відповідач зобов`язаний був виплачувати заробітну плату та компенсацію за невикористані дні відпустки, виходячи з посадового окладу у розмірі 5850 грн. Позивач неодноразово звертався з даним питанням до відповідача, однак позитивного вирішення не було.

Відповідач - Керівник Апарату - подав відзив, в якому просить відмовити в позові з тих підстав, що розпорядженням Київського міського голови від 07.12.2016 №1151 управ-ління інформаційно-комунікаційних технологій та захисту інформації виключено із структу-ри Апарату, а позивачу 05.01.2017 запропоновано переведення на рівнозначну посаду (зас-тупник начальника управління - начальник розвитку інформаційно-обчислювальних систем управління розвитку інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)), посадовий оклад за якою становив 4652 грн. відповідно до постанови КМ України від 06.04.2016 №292, проте позивач відмовився від переведення. Враховуючи відмову позивача від переведення, відсутність у структурі Апарату на 2017р. підрозділу та посади, яку обіймав позивач, у зв`язку з чим останній опинився поза штатом Апарату, а також те, що у бюджет міста Києва на 2017р. закладено кошти на оплату праці штатних працівників, виплата заробітної плати позивачу (з урахуванням набавок і компенсацій) можлива була за рахунок економії фонду оплати праці. Зазначає, що наказом від 01.11.2017 №32 на позивача, як на позаштатного працівника, було покладено виконання обов`язків у сфері технічного захисту секретної інформації, а наказом від 29.12.2017 №143-к - звільнено з 02.01.2018.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій підтримав свої доводи, наведені у позовній заяві, зазначив про неналежність повідомлених відповідачем обставин до суті спору та про те, що відзив відповідача не спростовує доводів позивача. Навів додаткові міркування щодо обставин справи.

Відповідач - Керівник Апарату - подав заперечення, зміст яких зводиться до того, що за позивачем були збережені ті умови оплати праці, що діяли до 05.01.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2018 залучено Апарат до участі у справі в якості співвідповідача.

Співвідповідач подав письмові пояснення, в яких просить відмовити в позові з підстав, аналогічних тим, які зазначені відповідачем.

Під час розгляду справи позивач підтримав позов з наведених ним підстав.

Представник відповідача заперечили проти позову з наведених ними підстав.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши надані ними докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Згідно з розпорядженням Київського міського голови від 07.08.2015 №543 позивач з призначений на посаду першого заступника начальника управління інформаційно-комуніка-ційних систем та захисту інформації Апарату (перейменоване в управління інформаційно-комунікаційних технологій та захисту інформації Апарату).

У зв`язку з утворенням згідно з рішенням Київської міської ради від 28.07.2016 №857/857 Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) шляхом виділу управління інформаційно-комунікаційних технологій та захисту інформації з Апарату та відповідно до розпорядження Київського міського голови від 07.12.2016 №1151 із структури Апарату було виключено управління інформаційно-комунікаційних технологій та захисту інформації апа-рату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

01 січня 2017р. Київським міським головою затверджено штатний розпис Апарату на 2017р., у якому відсутнє управління інформаційно-комунікаційних технологій та захисту інформації Апарату, а також посада, яку обіймав позивач.

У даному штатному розписі визначено посадовий оклад заступника начальника управ-ління Апарату із 01.01.2017 у розмірі 5850 грн. відповідно до схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці, затверджених постановою КМ України від 18.01.2017 №15 "Питання оплати праці працівників державних органів".

05 січня 2017р. позивачу письмово запропоновано переведення на рівнозначну посаду заступника начальника управління - начальника розвитку інформаційно-обчислювальних систем управління розвитку інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та попереджено про звільнення у разі відмови від такого переведення.

Позивач не погодився, про що 05.01.2017 здійснив запис у попередженні (а.с. 34), а також подав пояснення від 05.01.2017 із зазначенням мотивів незгоди (а.с. 35).

Позивач не був звільнений із займаної посади й продовжував працювати в Апараті поза штатом.

Згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.10.2017 №1361 визнано таким, що втратив чинність положення про Управління інформаційно-телекомунікаційних технологій та захисту інфор-мації, а здійснення функцій та повноваження передані до Управління фінансово-господар-ського забезпечення Апарату.

Наказом Апарату від 01.11.2017 №32 покладено на позивача, як позаштатного праців-ника Апарату, виконання ряду обов`язків щодо технічного захисту інформації, перелік яких визначено у п. 1 цього наказу (а.с. 50), у зв`язку втратою чинності положення та з огляду на відсутність в Апараті вакантних посад відповідного кваліфікаційного рівня.

Наказом Апарату від 29.12.2017 №134-к (із змінами відповідно до наказу №4ОС від 10.01.2018) позивача звільнено з 02.01.2018 з посади першого заступника начальника управ-ління інформаційно-комунікаційних технологій та захисту інформації Апарату.

За період роботи з 01.01.2017 по 31.12.2017 позивач отримував заробітну плату, вихо-дячи з посадового окладу у розмірі 4652 грн., що визнається сторонами і підтверджується копіями довідок Апарату від 16.11.2017 №09/030-104, від 19.01.2018 №09/030-6, від 06.11.2018 №09/030-100.

Спірні правовідносини виникли у сфері проходження публічної служби і стосуються оплати праці позивача за період, коли він перебував поза межами штату.

Згідно із ст. 50 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`яз-ків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи (ч. 1). Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є державний бюджет (ч. 4). Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів та надбавок до них (ч. 5).

Згідно з ч. 3 ст. 51 цього Закону схема посадових окладів на посадах державної служби визначається щороку Кабінетом Міністрів України <…>.

Із 01.01.2017 застосовуються посадові оклади відповідно до Схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2017 році, затверджених постановою КМ України від 18.01.2017 №15 "Питання оплати праці працівників державних органів", а постанова КМ України від 06.04.2016 №292 "Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році" втратила чинність.

Згідно з даною Схемою посадовий оклад за посадою "Заступник керівника самостій-ного управління, служби" з урахуванням юрисдикції по м. Києву становив 5850 грн.

Статтею 21 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР "Про оплату праці" передбаче-но право працівника на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно із ст. 22 Закону України "Про оплату праці" суб`єкти організації оплати праці, до яких відноситься відповідач відповідно до ст. 5 цього Закону, не мають права в одно-сторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Зважаючи на наведені нормативні положення законодавства, чинного на час виник-нення спірних правовідносин, суд, погоджуючись з доводами позивача, дійшов висновку про те, що з 01.01.2017 по 31.12.2017 йому необхідно було виплачувати заробітну плату, виходячи з посадового окладу у розмірі 5850 грн., встановленого КМ України. Водночас, як було встановлено судом, відповідачем здійснювалось нарахування і виплата позивачу заробітної плати, виходячи з посадового окладу у розмірі 4652 грн., що призвело до виплати заробітної плати у меншому розмірі.

Приходячи до такого висновку, суд зважає на лист Міністерства соціальної політики України від 13.03.2017 №649/0/101-17/281, копію якого позивач надав до суду (а.с. 36, 75), згідно з яким відповідачу надана відповідь щодо питання про нарахування заробітної плати протягом двох місяців державному службовцю, якого попереджено про скорочення Апарату і який відмовився від переводу до новоутвореного органу, із роз`ясненням про те, що з 01.01.2017 працівникам державних органів, які на цей час перебувають у трудових відносинах із державним органом, мають бути встановлені посадові оклади, виходячи із схеми посадових окладів, затвердженої постановою КМ України від 18.01.2017 №15.

Заперечення відповідача, зазначені ним у відзиві та запереченнях, і заперечення співвідповідача, зазначені ним у письмових поясненнях, не спростовують доводів позивача і наданих ним доказів, тому не дають суду підстав для інших висновків.

Посилання відповідачів на те, що позивач перебував поза штатом суд відхиляє, оскіль-ки дана обставина не спростовує факт перебування позивача у трудових відносинах (відноси-нах публічної служби) з Апаратом у період з 01.01.2017 по 31.12.2017.

Посилання відповідачів на обставини щодо внесення змін у структуру Апарату, пропо-зиції позивачу рівнозначної посади і попередження про звільнення у разі відмови від неї та відмови позивача від переведення, наявність чи відсутність у позивача соціальних гарантій, передбачених ст. 184 КЗпП України, проходження позивачем конкурсів на зайняття інших вакантних посад, суд відхиляє, оскільки вони не мають правового значення для вирішення справи, адже спір не стосується звільнення/поновлення позивача. Оскільки позивач не був звільнений з посади і продовжив роботу в Апараті, то цей відповідач зобов`язаний був здійс-нювати оплату праці позивача відповідно до актів законодавства, чинних на той час, а таким актом, як встановив суд, була постанова КМ України від 18.01.2017 №15.

Міркування відповідачів щодо неповноти виконання позивачем своїх обов`язків чи незначний обсяг виконуваної ним роботи є непереконливими, зважаючи на те, що позивачу виплачувалися надбавки за інтенсивність праці, за виконання особливо важливої роботи, а також щомісячна премія.

Посилання відповідачів на те, що бюджетом передбачено фінансування Апарату відповідно до штатної чисельності працівників, тому виплата позивачу заробітної плати могла бути здійснена за рахунок економії фонду заробітної плати, суд відхиляє, оскільки, згідно із ч. 5 ст. 50 Закону №889 скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів та надбавок до них. Крім того, такі посилання не є переконливими для суду, адже відповідачі зазначають про право керівника у межах економії фонду оплати праці встановлювати державним службовцям додаткові стимулюючі виплати (надбавки за інтенсивність праці, за виконання особливо важливої роботи), а також встанов-лювати премії, водночас, як вже зазначав суд, позивачу фактично виплачувалися вказані надбавки і премія. З рештою відповідачі не надали суду доказів фінансової неспроможності виплати позивачу заробітної плати, виходячи з посадового окладу у розмірі 5850 грн.

Посилання відповідача на лист Національного агентства України з питань державної служби від 24.06.2016 №20252, на с.с. 5, 6 якого надано роз`яснення про те, що на період попередження про зміну істотних умов праці за працівниками зберігаються попередні умови оплати праці, а після завершення терміну попередження до вказаних працівників буде застосовуватися лише трудове законодавство, то суд не бере його до уваги, оскільки дане роз`яснення стосується умов оплати праці у разі втрати чи набуття статусу державного службовця, що не стосується обставин справи, яка розглядається.

Інших аргументованих доводів і доказів, які б заслуговували на увагу суду, відповідачі не надали.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність виплати Апа-ратом позивачу з 01.01.2017 посадового окладу у розмірі 4652 грн., що призвело до виплати заробітної плати у меншому розмірі, тому заявлена позивачем вимога про визнання проти-правними дій підлягає задоволенню у цій частині.

За період з 01.01.2017 по 31.12.2017 заробітна плата позивачу виплачувалася з ураху-ванням таких складових: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, над-бавка за інтенсивність праці (40%), надбавка за виконання особливо важливої роботи (70%), щомісячна премія, надбавка (доплата) до посадового окладу за роботу із секретними документами (15%) (з 01.01.2017 по 30.06.2017). Також, впродовж даного періоду позивачу була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення за 2017р., допомога на вирішення соціально-побутових питань за 2017р., які обчислюються, виходячи із середнього місячного заробітку.

При звільненні позивача з посади йому виплачена компенсація за невикористані дні відпустки (207 кал.днів), вихідна допомогу у зв`язку зі звільненням, які обчислюються, вихо-дячи із середнього місячного заробітку.

Дані обставини відповідачами не заперечувалися і підтверджуються матеріалами справи.

Встановлення і виплата позивачу посадового окладу у меншому розмірі призвело до зменшення розмірів інших складових заробітної плати, які нараховуються у відсотковому відношенні до посадового окладу, внаслідок чого зменшився розмір заробітної плати позивача, а також зменшився розмір середнього місячного заробітку, з якого була обчислена матеріальна допомога на оздоровлення, допомога на вирішення соціально-побутових питань, компенсація за невикористані дні відпустки (207 кал.днів), вихідна допомогу у зв`язку зі звільненням, тому, з метою захисту і поновлення порушеного права позивача на оплату праці та належний її рівень, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Апарату здійснити перерахунок і виплату позивачу заробітної плати за період з 01.01.2017 по 31.10.2017, у т.ч.: матеріальної допомоги на оздоровлення за 2017р., допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017р., компенсації за невикористані дні відпустки, сум недоплаченого середнього заробітку у зв`язку із звільненням та вихідної допомоги, виходячи з розміру посадового окладу 5850 грн.

Водночас, вимога про зобов`язання відповідача, починаючи із 01.11.2017 виплачувати позивачу середню заробітну плату, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, до вирішення питання щодо його працевлаштування, не підлягає задоволенню, оскільки втратила свою актуальність у зв`язку із зміною фактичних обставин справи. Під час розгляду справи дану вимогу не під-тримав, однак заяви про відмову від неї не подавав, тому підстав для закриття провадження у справі у цій частині не було.

Щодо вимог позивача у частині стягнення конкретних сум, то суд вважає такі вимоги передчасними і не вбачає достатніх підстав для їх задоволення, позаяк суб`єкт владних пов-новажень має реалізувати свої дискреційні повноваження щодо належного їх перерахунку і виплати з урахуванням податків і зборів. За цих обставин, суд вважає, що задоволення вимог про зобов`язання Апарату здійснити перерахунок і виплату є належним та ефективним спосо-бом захисту і, за обставин цієї справи, достатнім.

Суд зазначає, що належним відповідачем за даним позовом є Апарат, який згідно із ч. 2 ст. 5 Закону України "Про оплату праці" є суб`єктом організації оплати праці, а не Керівник Апарату, тому заявлені позовні вимоги у частині Керівника Апарату задоволенню не підля-гають.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає про часткову обґрунтованість позову і наявність підстав для задоволення зазначених вище позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 241-246, пп. 10 п. 1 Перехідних положень КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 .

2. Визнати протиправною виплату Апаратом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1 з 01.01.2017 посадового окладу у розмірі 4652,00 грн.

3. Зобов`язати Апарат виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.01.2017 по 31.10.2017, у тому числі: матеріальної допомоги на оздоровлення за 2017 рік, допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, виходячи з розміру посадового окладу 5850,00 грн.

4. Зобов`язати Апарат виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні відпустки, сум недоплаченого середнього заробітку у зв`язку із звільненням та вихідної допомоги, виходячи з розміру посадового окладу 5850,00 грн.

5. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову в іншій частині.

Позивач: ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

1) Керівник апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Верес Леся Іванівна; 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36;

2) Апарат виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код ЄДРПОУ 37853361.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06.12.2019.

Суддя Д.А. Костенко