Ухвала суду № 86143648, 06.12.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/10901/13-к

(1-кп/199/6/19)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2019 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Воробйова В.Л.

при секретарі – Опацької Н.О.

за участю прокурора – Савченко Д.О.

представника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Мисечко К.О.

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі кримінальне провадження № 12013040650003315, у відношенні ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263, ч.2 ст.263-1 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.263-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_2 заявив, що він та ОСОБА_3 «в січні 2014 року визнав своєї вини і результати НСРД - доказом під тиском та шантажем слідчого прокуратури Зарубіна Є.М.».

Обвинувачені надалі також наступні покази.

ОСОБА_2 показав, що матеріали кримінального провадження містять НСРД у вигляді дисків з записами його перемов, в тому числі стосовно його позашлюбного, інтимного життя. Старшій слідчий прокуратури м. Дніпропетровська ОСОБА_4 (на той час, на теперішній – адвокат), 05.10.2013 року до початку підготовчого судового засідання, здійснюючи на нього тиск, йому заявив, що у випадку невизнання ним своєї провини, будуть досліджуватися диски з НСРД та це стане відомо дружині. Він був вимушений визнати свою провини та відмовився від дослідження дисків НСРД.

ОСОБА_3 показав, що у серпні 2013 року старшій слідчий прокуратури м.Дніпропетровська Зарубін Є.М. відтворив для нього записи його телефонних розмов які стосуються його позашлюбного інтимного життя, погрожуючи їх оприлюдненням, якщо він не визнає себе винуватим. У зв`язку з цими погрозами він був вимушений визнати себе винуватим та не вимогу ОСОБА_4 переоформити право власності на три одиниці нарізної зброї на людину на прізвище « ОСОБА_5 ».

Таким чином, обвинувачені під час судового розгляду заявили про вчинення старши слідчим прокуратури ОСОБА_6 М. службового злочину, що можливо потягло за собою фальсифікацію матеріалів кримінального провадження.

В судовому засіданні обвинувачені, представник обвинуваченого - Мисечко К.О. вважали необхідним розслідувати факт Державним бюро розслідувань неправомірних дій з боку слідчого прокуратури Зарубіна Є.М., по відношенню до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Прокурор Савченко Д.О. залишив на розсуд суду інформації, яку надали обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, вважає, що заяви обвинувачених щодо незаконних методів слідства по відношенню до них підлягають ретельній перевірці, шляхом відповідного розслідування, виходячи з наступного.

Так, Верховний Суд в своїй постанові від 06.11.2018 по справі № 567/513/16-к дійшов наступного висновку: виходячи із положень статті 3 Конвенції, за обставин, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з нею, а саме застосування недозволених методів під час проведення слідства та дізнання, у поєднанні із загальним обов`язком держави за статтею 1 Конвенції, слід провести ефективне офіційне розслідування. Це означає, що таке розслідування повинно бути ретельним, а органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (правова позиція ЄСПЛ, викладена в рішеннях у справах «Яременко проти України» (п. 57 рішення від 12.06.2008), «Вергельський проти України» (п. 97 рішення від 12.03.2009), «Олексій Михайлович Захарків проти України» (рішення від 24.06.2010), «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21.04.2011). Як визначив Європейський суд з прав людини у справі «Вергельський проти України» (п. 97 рішення від 12.03.2009) та у справі «Яременко проти України» (п. 57 рішення від 12.06.2008), в тих справах, коли особа висуває небезпідставну скаргу про те, що вона була піддана поганому поводженню зі сторони суб`єктів владних повноважень в порушення ст. 3 Конвенції, це положення, якщо його тлумачити у світлі загального обов`язку держави відповідно до ст. 1 Конвенції, вимагає за своїм змістом, щоб було проведено ефективне офіційне розслідування.

Таким чином, Верховний Суд наголосив, що суд повинен забезпечити проведення відповідної перевірки заяви особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, в установлений законом спосіб.

На цей час в Україні діє Державне бюро розслідувань – правоохоронний орган, до якого від прокуратури перейшли функції досудового розслідування злочинів вчинених, зокрема, працівниками правоохоронних органів.

За таких обставин Державне бюро розслідувань в особі його Територіального управління, розташованого у місті Полтаві, яке поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, повинно перевірити, шляхом розслідування, заяв обвинувачених ОСОБА_2 ОСОБА_3 , про застосування до них незаконних методів досудового розслідування старшім слідчим прокуратури Зарубіним Є.М., про результати такої перевірки повідомити суд та заявників.

Керуючись частинами 6, 7 ст.206, ст.214, 216, 350, 369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Доручити Державному бюро розслідувань в особі його Територіального управління, розташованого у місті Полтаві, перевірити заяви обвинувачених:

- ОСОБА_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ),

- ОСОБА_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , про застосування до них незаконних методів досудового розслідування старшім слідчим прокуратури м. Дніпропетровська ОСОБА_7 Є.М. (на час 2013-2014 року), вжити заходів для проведення відповідної перевірки зазначених фактів та про результати такої перевірки повідомити суд та заявників, для чого виконати вимоги ст.214 КПК України.

Ухвала набирає чинності негайно та окремому оскарженню не підлягає.

С у д д я: