Ухвала суду № 86143636, 02.12.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/830/17

(1-кп/199/330/19)

УХВАЛА

02.12.2019 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Лисенка В.О.,

секретаря судового засідання – Шеленок С.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12016040000000830 від 03.11.2016 відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , за його обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

за участю: прокурора – Дяченка А.С., потерпілого – ОСОБА_2 , захисника – Стороженка С.І., обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська з Дніпровського апеляційного суду після скасування вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 06.12.2018, надійшло кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за його обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до змісту обвинувального акта, викладеного в редакції від 01.12.2017, яка підтримана прокурором та потерпілим в підготовчому судовому засіданні, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, будучи згідно з наказом № 197-К від 19.07.2016 начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області провідним лікарем ветеринарної медицини-епізоотологом відділу організації протиепізоотичної роботи Управління безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (далі - лікар Держпродспоживслужби), являючись службовою особою, 25.11.2016, діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди для себе, за вчинення в інтересах ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» дій з використанням наданого йому службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, отримав від представника вказаного вище товариства ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 5000 гривень за не затягування часу щодо проведення позапланового обстеження приміщення холодильної камери ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ», розташованої за адресою: місто Дніпро, вул. Запасна, 7, своєчасне складання акта перевірки дотримання вимог законодавства у галузі ветеринарної медицини щодо даного приміщення, який необхідний для отримання дозволу для провадження діяльності операторів потужностей (об`єктів), які займаються виробництвом харчових продуктів, підконтрольних державній службі ветеринарної медицини та для агропродовольчих ринків, та прискорення його видачі.

Після перерахування грошових коштів ОСОБА_1 , діючи всупереч дотриманню вимог Законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про основні засади державного огляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 930 «Про затвердження порядку видачі експлуатаційного дозволу, форми експлуатаційного дозволу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» при здійсненні заходів державного нагляду, Положення про Головне управляння Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, склав акт проведення перевірки дотримання вимог законодавства у галузі ветеринарної медицини № 04/03-1221-25.11.2016 від 25.11.2016 про те, що приміщення холодильної камери ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ», розташованої за адресою: місто Дніпро, вул. Запасна, 7, для зберігання сировини та продукції тваринного походження відповідає вимогам для зберігання м`яса яловичини, м`яса свинини, кури, риби свіжомороженої, риби копченої та може бути рекомендоване для отримання Експлуатаційного дозволу оператору ринку, проводить діяльність, пов`язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження», на підставі якого ОСОБА_2 отримав Експлуатаційний дозвіл № f-UA-04-23-14XVI-SP,PS від 29.11.2016.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій, з використанням даного їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Дяченко А.С. та потерпілий ОСОБА_2 вважали можливим призначити судовий розгляд на підставі даного обвинувального акта, захисник Стороженко С.І. та обвинувачений ОСОБА_1 заявили клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, як такого, що не відповідає вимогам КПК України.

Зокрема, свої клопотання захисник Стороженко С.І. та обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовують наступним:

1) обвинувальний акт від 01.12.2017 не відповідає вимогам ст. 338 КПК України, які б слугували підставою зміни обвинувачення в суді, оскільки правова кваліфікації та/або обсяг обвинувачення не змінені, нові фактичні обставини кримінального правопорушення не встановлені. В даному зміненому обвинувальному акті прокурора від 01.12.2017 відсутнє обґрунтування прийнятого рішення;

2) в обох обвинувальних актах прокуратурою безпосередньо зазначено, що у кримінальному проваджені заявлено цивільний позов, де потерпілим є ОСОБА_1 , який просить стягнути завдану йому матеріальну шкоду на суму 5000 гривень;

3) в обвинувальному акті від 01.12.2017 зазначено, що «приблизно в середині жовтня місяця 2016 року у ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» (код 39939890), представником за довіреністю якого є ОСОБА_2 , виникла необхідність отримання дозволу для провадження діяльності операторів потужностей (об`єктів), які займаються виробництвом харчових продуктів, підконтрольних державній службі ветеринарної медицини та для агропродовольчих ринків». Захист вказує на те, що потерпілим визнаний офіційно не працевлаштований ОСОБА_2 , хоча, на думку захисту, виходячи зі змісту обвинувачення, статус потерпілого повинно мати ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» в інтересах якої було отримання дозволу. Свою думку з цього приводу захист обґрунтовує тим, що потерпілий ОСОБА_2 так і не зміг пояснити яким чином він був працевлаштований на ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ», оскільки на досудовому слідстві потерпілий стверджував що працевлаштований та знаходиться на випробувальному терміні, а пізніше - працевлаштований неофіційно. Будь-яких доказів взаємовідносин ОСОБА_2 і ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ», крім показів потерпілого і двох довіреностей, в справі не має, а тому ОСОБА_2 не має відношення до ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ». Таким чином, на думку захисту, дійсний потерпілий у справі не залучений;

4) обвинувальний акт не містить викладу обставин скоєного правопорушення в частині того, які саме дії були вчинені ОСОБА_1 , що призвели до вимагання неправомірної вигоди, при тому, що в обвинувальному акті прокурор зазначив, що вже після 03.11.2016, приблизно в період часу з 13:00 години до 13:10 години, ОСОБА_1 на підставі направлення № 1221 від 24.11.2016 на проведення позапланового обстеження згідно з наказом № 1000-ПО Головного управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області провів огляд приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 Дніпро, вул АДРЕСА_4 , де після проведення огляду, нібито, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 була висунута (друга) вимога щодо своєчасного складання акту перевірки, дотримання вимог законодавства у галузі ветеринарної медицини, який необхідний для отримання дозволу для провадження діяльності операторів потужностей (об`єктів), які займаються виробництвом харчових продуктів, підконтрольних державній службі ветеринарній медицини та для агропродовольчих ринків, та прискорення його видачі, нібито можливі тільки після передачі йому грошових коштів у розмірі 5000 гривень до 17:00 години особисто чи на банківську картку. Вважають, що прокурор суперечить сам собі, оскільки 02.11.2016 ОСОБА_1 , нібито, висувається ОСОБА_2 перша вимога щодо неправомірної вигоди зі строком виконання її до 03.11.2016, а 25.11.2016, не отримавши від ОСОБА_2 неправомірної вигоди, ОСОБА_1 вирушає з ним на проведення позапланового обстеження, після чого висуває йому другу вимогу - таку ж саму. Більш того, в матеріалах справи є відеозапис, який негласно вів ОСОБА_2 25.11.2016, на якому чітко чутно його пропозиція віддячити йому за отримання дозволу;

5) обвинувачення посилається на картковий рахунок, розрахунковий рахунок, особовий рахунок, «лицевий» рахунок, які складаються з 16 знаків, а в деяких випадках з 19 знаків, але в банківській системі України передбачений лише картковий рахунок, який має виключно 14 знаків і починається з 2625. Ніяких банківських карткових рахунків з 16 знаків або 19 знаків, які починаються з 5168 в банківський системі України не існувало і не існує. Звертають увагу, що кошти, нібито, переводилися на картковий рахунок який складається з 16 знаків, а знімалися, нібито, з особового рахунку, який складається з 19 знаків, при тому, що у чеку, на який посилається обвинувачення, в графі платник вказане прізвище не ОСОБА_2 , а інше;

6) в обвинувальному акті не зазначений власник банківського рахунку, на який 25.11.2016 були зараховані кошти у сумі 5000 гривень від ОСОБА_2 ; зв`язок між власником банківського рахунку отримувача коштів і ОСОБА_1 ; зв`язок між ОСОБА_2 і власником банківського рахунку отримувача коштів; факт переказу ОСОБА_2 25.11.2016 грошових коштів у сумі 5000 гривень власнику банківського рахунку отримувача коштів. Тобто, викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими в обвинувальному акті, містять явні суперечності;

7) приймаючи до уваги, що обвинувачення так і не оприлюднило предмет неправомірної вигоди - грошові кошти, захист звертає увагу на те, що в обвинувальному акті відсутні відомості щодо готування предмету неправомірної вигоди - грошових коштів;

8) всі без виключення оперативно-розшукові заходи, які були проведені УЗЕ в Дніпропетровській області ДЗЕ НП України, щодо перевірки та фіксації події злочину, яка, нібито, пов`язана з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди, за заявою ОСОБА_2 , за відсутності ухвали слідчого судді, є незаконними та проведені безпідставно, а фактичні дані, отримані в результаті проведення таких заходів, є неприпустимими, оскільки ухвала слідчого судді Апеляційного суду Дніпропетровської області про аудіо-відео контроль особи від 11.11.2016 не відкрита в порядку ст. 290 КПК України стороні захисту, чим порушено право ОСОБА_1 на захист.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши зміст обвинувального акта відносно ОСОБА_1 та реєстр матеріалів досудового розслідування, вважає, що даний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та дотримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області Дяченку А.С., як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5) ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як слідує з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції пор захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В судових рішень Європейського Суду з прав людини, які стосуються формулювання обвинувачення зазначено:

- в рішенні від 25.07.2000 у справі «Маттоціа проти Італії»: «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. "b" ч. 3 ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення»;

- в рішенні від 26.06.2008 у справі «Ващенко проти України»: «"обвинувачення" для цілей пункту 1 статті 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п. 51)»;

- в рішенні від 09.10.2008 у справі «Абрамян проти Росії»: «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення». В цьому ж рішенні Суд нагадав, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

З урахуванням вищенаведених приписів національного та міжнародного законодавства, а також практики Європейського Суду з прав людини, обвинувальний акт має суттєві недоліки при викладі фактичних обставин злочину у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 .

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючої ознаки – вимагання неправомірної вигоди. Відповідно, зміст такого обвинувачення вказує на існування потерпілого, у якого службова особа вимагає неправомірну вигоду.

Як слідує зі змісту обвинувального акта потерпілим є ОСОБА_2 , який діяв не в особистих інтересах, не за власною волею, а в інтересах ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ».

В той же час, відповідно до змісту обвинувального акта, ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» в якості потерпілого не залучено, при тому, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні відомості про те, чи було допитано керівництво вказаного товариство, чи відмовилося керівництво подавати заяву про залучення ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» в якості потерпілого і чому саме ОСОБА_2 має такий статус у справі, адже він діяв виключно на підставі довіреності в інтересах ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ».

Дана обставина на думку суду є суттєвою у цьому кримінальному провадженні, адже, як слідує з ухвали Дніпровського апеляційного суду від 15.03.2019, суд апеляційної інстанції, скасовуючи попередній вирок у справі, встановив, що судом першої інстанції не були належним чином перевірені обставини працевлаштування ОСОБА_2 у ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ», оскільки такі відомості в матеріалах справи відсутні, та у матеріалах кримінального провадження наявна лише довіреність від ТОВ «ВР Груп Преміум» на ім`я ОСОБА_2 від 28.09.2016, при тому, що обставини отримання довіреності вказаною особою є сумнівними, враховуючи те, що у кримінальному провадженні не було допитано самого директора ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ».

Приймаючи до уваги і інші висновки, до яких дійшов Дніпровський апеляційний суд, скасовуючи 15.03.2019 вирок суду першої інстанції, слід констатувати, що обвинувальний акт не розкриває обставин отримання потерпілим ОСОБА_2 номеру телефону ОСОБА_1 НОМЕР_1 на який він телефонував, починаючи з 07.10.2016, оскільки з показів потерпілого слідує, що він отримав даний телефон безпосередньо від обвинуваченого 14-17.10.2016, в той час, як обвинувачений заперечує цю обставину, а відповідно до виписки від оператора мобільного зв`язку, яка міститься в матеріалах кримінального провадження, потерпілий користується даним номером телефону саме з 07.10.2016.

Обвинувальний акт містить суперечливу інформація щодо отримання потерпілим ОСОБА_2 від ОСОБА_1 номеру карткового рахунку ОСОБА_3 25.11.2016, оскільки, як зазначив в своїй ухвалі суд апеляційної інстанції, потерпілий ОСОБА_2 звернувся із заявою про вчинення злочину 03.11.2016 та на наступний день, тобто 04.11.2016, у п. 8 плану проведення оперативно-розшукової діяльності вже було зазначено про підготовку клопотання тимчасового доступу до ПАТ КБ «Приватбанк» по картковому рахунку, відомості про який, виходячи з обвинувального акта, потерпілий отримав від ОСОБА_1 лише 25.11.2016 о 13:55 годині.

Обвинувальний акт містить відомості про те, що ОСОБА_1 здійснив огляд приміщення, яке, як зазначає сторона захисту та суд апеляційної інстанції, є приміщенням режимного об`єкту, а тому не зрозуміло і це не розкрито в обвинувальному акті, яким чином потерпілий ОСОБА_2 25.11.2016 безперешкодно провів ОСОБА_1 до вказаного приміщення без перепустки.

Оскільки обвинувальний акт містить посилання на те, що ОСОБА_1 висунув вимогу ОСОБА_2 щодо отримання неправомірної вигоди за незатягування часу щодо позапланового обстеження приміщення холодильної камери ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ», відповідно обвинувальний акт мав би в описі обставин вчинення злочину посилання на те, на яких підставах ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» володіло вищевказаним приміщенням, оскільки, як зазначив Дніпровський апеляційний суд в своїй ухвалі, з матеріалів справи не зрозуміло та є неперевіреним доводи сторони захисту про те, що потерпілий надав недостовірні дані про наявність холодильного обладнання, на яке необхідно отримання дозволу ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ», враховуючи те, що договір суборенди № 29 від 26.09.2016 та додаткова угода до нього від 25.11.2016 підписані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 як суборендодавцем, який відповідно до відомостей ЄДРПОУ станом на 08.02.2017 припинив за власним рішенням свою підприємницьку діяльність з 30.09.2013.

Крім того, є слушними доводи сторони захисту щодо невідкриття прокурором захисту документального підтвердження наявності ухвали слідчого судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, яким було надано дозвіл УЗЕ в Дніпропетровській області ДЗЕ НП України на проведення оперативно-розшукових заходів з метою перевірки інформації про злочин, отриманої в листопаді 2016 року від ОСОБА_2 , тобто ухвали слідчого судді щодо права на проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-відеоконтролю особи, постановленої в порядку ст. 260 КПК України, на що також звернув свою увагу Дніпровський апеляційний суд в ухвалі від 15.03.2019, скасовуючи вирок.

У зв`язку з викладеним слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду відповідно до постанови від 16.01.2019 у справі № 751/7557/15-к дійшла висновку про те, що для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону щодо негласних слідчих (розшукових) дій.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що, враховуючи, що НСРД проводяться під час досудового розслідування за ініціативою сторони обвинувачення, ця сторона має їх у своєму розпорядженні, зокрема прокурор - процесуальний керівник цього розслідування, бо згідно з ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор має повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей. Що стосується процесуальних документів, які мають гриф секретності, то за змістом статей 85, 92, 290 КПК України прокурор - процесуальний керівник зобов`язаний під час досудового розслідування заздалегідь ініціювати процедуру їх розсекречення одночасно з результатами НСРД і забезпечити відкриття цих документів на етапі закінчення досудового розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одна одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази (ч.ч. 11, 12 ст. 290 КПК).

За таких обставин повернення обвинувального акта в даному випадку може усунути порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_1 , шляхом виконання прокурором вимог ч. 2 ст. 290 КПК України та відкриття стороні захистудокументів, які стали правовою підставою для проведення НСРД; надасть можливість під час нового судового розгляду більш точно та повно вирішити питання щодо належності та допустимості доказів, зібраних на підставі вищевказаних документів; надасть можливість всім учасникам судового провадження перевірити зміст цих документів та спів ставити його з результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Даний висновок суду ґрунтується в тому числі і на ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 15.03.2019, який зазначив про те, що посилання сторони обвинувачення на наявність відповідної ухвали суду не можливо приймати до уваги, оскільки остання предметом дослідження в судовому засіданні не була, а сторона захисту під час судового розгляду посилалась на невідкрриття такої ухвали відповідно до положень ст. 290 КПК України.

Зазначені обставини свідчать про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які будуть перешкоджати суду повно та всебічно розглянути кримінальне провадження і постановити законний та обґрунтований вирок.

Оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, містить численні протиріччя, суд вважає недоцільним призначення обвинувального акту до розгляду по суті, оскільки це матиме наслідком продовження порушення права обвинуваченого на захист, яке фактично буде здійснюватися від обвинувачення, викладеного з явними і чисельними протиріччями, що є безумовною підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Після повернення обвинувального акта прокурору зазначені в мотивувальній частині ухвали суду недоліки обвинувального акта повинні бути усунені протягом розумного строку.

Інші доводи захисника Стороженка С.І. та обвинуваченого ОСОБА_1 , зазначені в їх клопотаннях, є за своїм змістом оцінкою доказів у справі, а тому не можуть бути визнані судом як такі порушення норм КПК України, які б давали підстави для повернення обвинувального акта.

Керуючись ст. 110, п. 3) ч. 3 ст. 314, ст.ст. 369, 371, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Стороженка Сергія Ілліча про повернення обвинувального акта прокурору – задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016040000000830 від 03.11.2016 відносно ОСОБА_1 за його обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, - повернути прокурору відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області Дяченку Андрію Сергійовичу, як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, для усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровській районний суд міста Дніпропетровська протягом 7 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Повний текст ухвали оголошений о 14:45 годині 06.12.2019.

Суддя: В.О.Лисенко