Вирок № 8612965, 10.03.2010, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №1-824/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2010 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд у складі:

головуючої – судді Логінової С.М.,

при секретарі – Галиш М.В.,

за участю прокурора – Лунь Ю.А.,

за участю представника потерпілого – представника публічного акціонерного товариства АБ «Укргазбанк»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Хмельницькому кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4, вироком Летичівського районного суду від 29 грудня 2007 р. засуджений за ст.ст. 27 ч. 4, 366 ч. 1, 358 ч. 3 КК України до 750 грн. штрафу та вважається не судимим в порядку ст. 89 КК України,

за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, одруженої, проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4, вироком Летичівського районного суду від 29 грудня 2007 р. засуджена за ст.ст. 27 ч. 4, 366 ч. 1, 358 ч. 3 КК України до 750 грн. штрафу та вважається не судима в порядку ст. 89 КК України,

за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України,

встановив :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на початку січня 2007 р. на території приватного підприємства «БіКар», яке знаходиться по вул. Зарічанській 3 у м. Хмельницькому, з метою незаконного отримання банківського кредиту вступили у попередню змову з невстановленою особою, схиливши останню за грошову винагороду у розмірі 200 дол. США скласти завідомо неправдиві довідки про їх доходи, які б давали їм право на отримання кредиту. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали довідки №11 та №12 від 15.01.2007 р. на бланках з реквізитами ВАТ «Летичівське» про їхні доходи з неправдивими відомостями, а саме: ОСОБА_2 – завідуюча виробництвом, а ОСОБА_1 – комірник ВАТ «Летичівське»; їх доходи, відповідно, з липня 2006 р. по грудень 2006 р. становлять 14754 грн. 42 коп. та 14 506 грн. 59 коп.

15 січня 2007 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою отримання банківського кредити разом з іншими документами надали підроблені довідки у відділення №82/22 ВАТ АБ «Укргазбанк» Хмельницького обласного управління, яке знаходиться по вул. Проскуровського підпілля 16 у м. Хмельницькому.

25 січня 2007 р. з ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №272007 на суму 16298,02 дол. США, що було еквівалентно 82305 грн. за курсом Національного Банку України. У цей же день був укладений договір поруки №272007 на ім’я ОСОБА_2 та ОСОБА_1, який є невід’ємною частиною кредитного договору. Гроші були ними отримані на придбання автомобіля.

Допитані у судовому засіданні по суті пред’явленого обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 3 358 КК України, не визнали, пояснивши, що вони з метою отримання кредиту на придбання автомобіля використали довідки, які були прийняті банком. Вони не мали наміру не сплачувати кредит, що підтверджується квитанціями про сплату кредиту до травня 2008 р. Хоча внаслідок ДТП у травні 2007 р. автомобіль було пошкоджено, вони сплачували внески за кредитним договором ще на протязі року. Однак зі складним матеріальним становищем виплати були тимчасово припинені. Автомобіль був прийнятий банком як застава у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, підтверджується наступними доказами: показаннями як свідка у судовому засіданні ОСОБА_3, яка пояснила, що 25.01.2007 р. вона укладала кредитний договір з ОСОБА_2 та договір поруки з ОСОБА_1, які надали довідки про доходи та інші документи. Кредитні у сумі 16298,02 дол. США були перераховані на розрахунковий рахунок в автосалон; показами як свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які вказали, що вони є працівниками ВАТ «Летичівське», а ОСОБА_1 працював водієм з 1980 р. по жовтень 2008 р. Його заробітна плата складала у 2007 р. біля 700 грн., ОСОБА_2 працювала по 2007 р. на посаді робітниці, її заробітна плата складала біля 400 грн. на місяць. Означені довідки №11, №12 від 15.01.2007 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не видавались; показами як свідка ОСОБА_6, який пояснив, що він є приватним підприємцем і допоміг батькам дружини придбати у січні 2007 р. автомобіль для надання послуг з перевезення пасажирів. Про підроблені документи про доходи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 йому нічого невідомо.

Винність підсудних підтверджується довідками №11, №12 від 15.01.2007 р. про те, ОСОБА_2 є завідуючою виробництвом, а ОСОБА_1 – комірник ВАТ «Летичівське», а також про те, що їх доходи з липня 2006 р. по грудень 2006 р., відповідно, складали 14754 грн. 42 коп. та 14 506 грн. 59 коп. (а. с. 166-167); висновком почеркознавчої експертизи №116 від 22.06.2009 р., відповідно до якого рукописні записи та підписи у довідках №11, №12 від 15.01.2007 р. про доходи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконані не ними та не ОСОБА_4, не ОСОБА_7, а іншою особою (а. с. 132-181); висновком експертизи техніко-криміналістичного дослідження №90 від 24.06.2009 р., згідно якого зображення відбитків кліше штампу та круглої печатки ВАТ «Летичівське» у довідках про доходи №11 та №12 виконані за допомогою копіювально-множильної техніки струменеві-крапельним способом (а. с. 118-123).

Суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 358 та ч. 3 ст. 358 КК України як умисні дії, які виразилися у підроблені документу, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією і який надає права або звільняє від обов’язків з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб, та як умисні дії, які виразились у використанні завідомо підробленого документу.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у тому, що з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману на підставі підроблених ними та невстановленою особою завідомо неправдивих довідок №11, №12 від 15.01.2007 р. про те, що ОСОБА_2 є завідуючою виробництвом, а ОСОБА_1 – комірник ВАТ «Летичівське», а також про те, що їх доходи з липня 2006 р. по грудень 2006 р., відповідно, становлять 14754 грн. 42 коп. та 14 506 грн. 59 коп. 25 січня 2007 р. з ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №272007 строком до 24.01.2013 р. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13% річних на суму 16298,02 дол. США, що було еквівалентно 82305 грн. за курсом Національного Банку України, що більше ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є великим розміром. У цей же день був укладений договір поруки №272007 на ім’я ОСОБА_2 та ОСОБА_1, який є невід’ємною частиною кредитного договору. Гроші були ними отримані на придбання автомобіля марки.

Отримані кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 використали на власні потреби, а у встановлені кредитним договором строки не повернули, чим завдали банку матеріальної шкоди у великих розмірах. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили злочин, передбачений ч. 3 ст. 190 КК України, як умисні дії, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) вчинене за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах.

Суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ч. 3 ст. 190 КК України, оскільки у момент укладення кредитного договору від 25.01.2007 р. між банком та ОСОБА_2 та згідно договору поруки, який є невід’ємною частиною кредитного договору, укладеного між банком та ОСОБА_1 та ОСОБА_2, останні не мали наміру заволодіти кредитними коштами без наміру їх повернення. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплачували платежі за кредитним договором з січня 2007 р. по червень 2008 р, що підтверджується відповідними квитанціями та довідкою-розрахунком банку. За невиконання боргових зобов’язань автомобіль за договором застави передано банку у рахунок погашення заборгованості.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених підсудними злочинів, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, дані про особи підсудних.

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не встановлено. Обставин, які б обтяжували покарання підсудних, судом не встановлено.

ОСОБА_1 має постійне місце проживання, одружений, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно.

ОСОБА_2 має постійне місце проживання, одружена, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно.

Цивільний позов публічного акціонерного товариства АБ «Укргазбанк» про стягнення за кредитним договором залишити без розгляду, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виправдані за ч. 3 ст. 190 КК України за відсутністю у їх діях складу злочину.

Стягнення судових витрат вирішити у відповідності до вимог ст. 93 КПК України.

Доля речових доказів вирішена в порядку ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України та призначити покарання:

за ч. 2 ст. 358 КК України у виді 2 років обмеження волі;

за ч. 3 ст. 358 КК України – у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України у строк призначеного покарання зарахувати покарання, призначене вироком Летичівського районного суду від 29 грудня 2007 р., остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 років обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтися для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.

за ч. 3 ст. 190 КК України виправдати.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України та призначити покарання:

за ч. 2 ст. 358 КК України у виді 2 років обмеження волі;

за ч. 3 ст. 358 КК України – у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України у строк призначеного покарання зарахувати покарання, призначене вироком Летичівського районного суду від 29 грудня 2007 р., остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 2 років обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтися для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.

за ч. 3 ст. 190 КК України виправдати.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Цивільний позов публічного акціонерного товариства АБ «Укргазбанк» про стягнення боргу за кредитним договором залишити без розгляду, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виправдані за ч. 3 ст. 190 КК України за відсутністю в їх діях складу злочину.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Хмельницькій області судові витрати за проведення техніко-криміналістичного дослідження документів №90Т від 24.06.2009 р. сумі 706 грн. 15 коп. (а. с. 117) та за проведення додаткової експертизи №116 від 22.06.2009 р. – 756 грн. (а. с. 131) (р/р 31258272210321, МФО 815013, код №25575309, в Головному управлінні Державного казначейства України у Хмельницькій області), у рівних частках по 731 грн. 08 коп. з кожного.

Речові докази – довідки №11, 12 від 15.01.2007р., які зберігаються в матеріалах справи (а.с. 187-188), залишити при матеріалах справи; журнал вихідної кореспонденції ВАТ «Летичівське», який приєднаний до матеріалів справи (а.с. 184-186) та журнал вихідної кореспонденції ВАТ «Летичівське», який переданий на зберігання у ВАТ «Летичівське»(а.с. 189), повернути ВАТ «Летичівське».

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення вироку.

Суддя Логінова С.М.