Рішення № 86124286, 03.12.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/8732/19

2/310/2972/19

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

03 грудня 2019 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді…. Дністрян О.М.,

при секретарі…………...Уставицькій Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до АТ «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплавленої заробітної плати. Свій позов мотивувала тим, що з 18 липня 2016 року і по 25 травня 2017 року вона працювала у публічному акціонерному товаристві «Українська залізниця» електромеханіком дільниці виробничого підрозділу «Дебальцівська дистанція сигналізації та зв`язку» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». В даний час публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року перейменоване в акціонерне товариство «Українська залізниця». З березня 2017 року роботодавець припинив виплачувати їй заробітну плату, хоча і продовжував її нараховувати. Станом на 25 травня 2017 року розмір нарахованої, але не виплаченої їй заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 25 травня 2017 року становить 15099 гривень 02 копійок (за вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів до виплати належить 12005 гривень 58 копійок), що підтверджується довідкою, виданою за місцем роботи. Добровільно сплатити їй заборгованість по заробітній платі боржник відмовляється. Просила стягнути з відповідача на її користь нараховану, але не виплачену їй заробітну плату за період з 01 березня 2017 року по 25 травня 2017 року в сумі 12005,58 грн.

Позивачка ОСОБА_2 до початку судового розгляду надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив, відзив та заперечення проти позову не надав. Тому суд у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, вважає за можливим провести заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за

зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі ст.ст. 94, 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган мають виплачувати заробітну плату за виконану роботу та не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами та колективними договорами.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці, відповідно до актів законодавства і колективного договору, на підставі укладеного трудового договору, а згідно зі ст. 22 цього Закону, суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Згідно ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництва трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представникам обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Отже відсутність заборгованості перед позивачем із заробітної плати має довести роботодавець.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 25 травня 2017 року була звільнена з посади електромеханіка дільниці виробничого підрозділу «Дебальцівська дистанція сигналізації та зв`язку» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», що підтверджується записом в трудовій книжці (а.с.18).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 року № 938, змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне та перейменованого його в Акціонерне товариство «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815.

Згідно довідки Дебальцівської дистанції сигналізації та зв`язку структурного

підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», яка міститься в матеріалах справи, встановлено, що ОСОБА_2 працювала електромеханіком дільниці виробничого підрозділу «Дебальцівська дистанція сигналізації та зв`язку структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з 18.07.2016р. по 25.05.2017р., сума нарахованої заробітної плати з березня 2017р. по травень 2017р. склала 15099,02 грн., сума до виплат з березня 2017р. по травень 2017р. складає 12005,58 грн. Що також підтверджується розрахунковими листами за березень – травень 2017 року, доданими до позовної заяви.

Відповідач належними та допустимими доказами у відповідності зі ст. ст. 76-81 ЦПК України, не спростував відомості, наведені у вказаних документах (довідках), наданих позивачем, та не надав доказів, що відомості, які відображені в них, є недостовірними.

Згідно правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією роботодавця. Отже, відсутність у відповідача первинної документації не є підставою для не нарахування та невиплати позивачу заробітної плати.

Оскільки зазначені дані відповідачем не спростовані, а також з огляду на положення частини першої ст. 76 ЦПК України, відповідно до якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, суд приходить до висновку, що докази надані позивачем стосовно наявної заборгованості по заробітній платі за період з березня по травень 2017 року є належними, допустимими, достовірними та достатніми і знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Таким чином встановлено, що на день звільнення роботодавець не виконав свого обов`язку, передбаченого ст.ст. 47,116 КЗпП України та не провів виплату всіх належних позивачеві сум в день звільнення. Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 25 травня 2017 року в розмірі 12005,58 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 10,76,141, 206, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815, м. Київ, вул. Тверська,5) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01 березня 2017 року по 25 травня 2017 року в сумі 12005 (дванадцять тисяч п`ять) грн.. 58 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815, м. Київ, вул. Тверська,5) на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області О. М. Дністрян