Рішення № 86097252, 30.10.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2018 року м.Київ № 826/1450/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Обухівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Київської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

до Окружного адміністративного суду м.Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Обухівського ОУПФУ Київської області, в якому просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо неформування та неподачі до управління державної казначейської служби України у Київській області подання про повернення йому збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 20 179,73 грн., сплаченого відповідно до квитанції №129D541CC0 від 24.02.2017 та зобов`язання відповідача оформити та подати такий документ до Головного Управління державної казначейської служби України у Київській області. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що при придбанні квартири він сплатив збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі продажу, що становить 20 179,73 грн. Оскільки придбавав житло вперше, то в силу приписів п.9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 № 400/97-ВР, він не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне, а тому сплачений ним збір підлягає поверненню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2018 адміністративну справу № 826/1450/18 було передано на розгляд Київському окружному адміністративному суду в порядку ст. 29 КАСУ. Вказана справа надійшла до КОАС 22.05.2018 та після відповідної її реєстрації в порядку, передбаченому ст. 31 КАСУ, автоматизованою системою документообігу суду головуючим у справі визначено суддю Брагіну О.Є.

Ухвалою суду від 29.05.2018 позовну заяву було залишено без руху, встановлено спосіб та десятиденний строк для усунення її недоліків.

21.08.2018, на виконання вимог ухвали заявником були надані заява про виправлення недоліків з відповідними доказами в порядку усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 було відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи для участі у ньому.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти задоволення позову та зазначив, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності на нерухоме майно та не наділений повноваженнями визначати осіб, які придбавають нерухоме майно вперше, не має можливості повернути позивачу сплачені кошти у вигляді страхового збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно з частиною 2 статті 262 КАСУ, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

24 лютого 2017, між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири, згідно з яким позивачем придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В. (а.с.10-11).

При нотаріальному посвідченні договору заявником було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 % вартості нерухомого майна, що становить 20 179, 73 грн., що підтверджується копією квитанції від 24.02.2017 № 129D541CC0 (а.с.15).

02 листопада 2017, ОСОБА_1 звернувся до Обухівського ОУПФУ Київської області з заявою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 20 179,73 грн., що становить 1% збору з операцій купівлі продажу нерухомого майна, оскільки таке набуття права власності на квартиру в порядку її купівлі він реалізував вперше (а.с.19-20).

Листом від 13.11.2017 № 6464/07, відповідач ОСОБА_1 , що оскільки Обухівське ОУПФУ Київської області не володіє інформацією про права власності громадян на нерухоме майно та відсутні дані, що підтверджують придбання ОСОБА_1 нерухомого майна вперше, управління не може повернути кошти страхового збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (а.с. 16).

Вважаючи таку відмову необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зважив на таке:

відповідно до частини 2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР.

Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 частини першої статті 2 цього ж закону передбачено, що об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740.

Згідно з абзацем першим пункту 15-1 Порядку №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

За даними інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 100367785 від 13.10.2017 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності: на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яке набуте ним на підставі договору купівлі-продажу від 24.02.2017 (а.с. 12, 13).

Разом з тим, за позивачем зареєстровано право приватної спільної часткової власності на 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яке набуте ним на підставі свідоцтва про право власності Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 3892 від 05.07.2006 (а.с.14).

Враховуючи викладене, суд встановив, що право власності на 1/3 частину майна, що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , набуто позивачем в процесі приватизації державного житлового фонду.

Право власності на майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виникло у позивача на підставі договору купівлі-продажу від 24.02.2017.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

Посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими, з огляду на наступне:

у постанові від 03.07.2018 у справі №819/33/17 Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2018 року у справі № 819/976/17 та у постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №607/14722/16-а.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна позивачем сплачено помилково, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж. Відтак, кошти в сумі 20 179,73 грн., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають до повернення.

Механізм повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету визначений у Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787.

Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог та, як наслідок, про необхідність зобов`язання відповідача сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України Київської області подання про повернення позивачу 20 179,73 грн. сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача щодо первинного придбання ним житла та не надано суду жодних належних і допустимих у розумінні статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України доказів, які б підтверджували відсутність у позивача права на пільгу у вигляді звільнення від сплати вказаного збору у зв`язку з придбанням житла вперше.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, які підтверджують право на повернення коштів позивачем, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Обухівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (08700, м.Обухів Київської області, вул.Київська,5, ЄДРПОУ - 22201265) щодо неформування та неподачі до Головного управління Державної казначейської служби України Київської області подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, у розмірі 20 179 (двадцять тисяч сто сімдесят дев`ять) грн. 73 коп., сплаченого відповідно до квитанції №129D541CC0 від 24.02.2017.

Зобов`язати Обухівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (08700, м.Обухів Київської області, вул.Київська,5, ЄДРПОУ - 22201265) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області (01196, площа Лесі Українки, 1, м.Київ, ЄДРПОУ - 37955989) подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 20 179 (двадцять тисяч сто сімдесят дев`ять) грн. 73 коп., сплаченого відповідно до квитанції №129D541CC0 від 24.02.2017.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Брагіна О.Є.