Рішення № 86061378, 21.11.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2019 року справа № 810/174/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової інспекції у Київській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

Білоцерківська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області звернулась до суду до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу перед бюджетом в сумі 15725,56 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.01.2017 відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 зупинено провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 поновлено провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 замінено відповідача по справі – Білоцерківську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на його правонаступника – Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377, адреса місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у розмірі 15725,56 грн. внаслідок невиконання податкових обов`язків по орендній платі з фізичних осіб та пені за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Представник позивача подав до суду клопотання від 19.11.2019 про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, про причину неявки суд не повідмив.

На час прийняття рішення у даній справі відзив на позовну заяву або заява про визнання позову від відповідача до суду не надходили.

На підставі ст. ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між Завадівською сільською радою Володарського району Київської області з однієї сторони (далі - орендодавець), та ОСОБА_1 з іншої сторони (далі - орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки від 01.01.2015. За договором орендодавець надав у короткострокове платне користування орендареві земельну ділянку сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями та дворами для виробництва столярних виробів площею 0,3959 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , строком на 1 (один) рік з переважним правом на поновлення дії договору. Плата за користування ділянкою становить 9 791, 39 грн. (6 % від нормативної грошової оцінки) на рік. Ділянка була надана у користування відповідачці відповідно до акту приймання - передачі від 01.01.2015 року (копія додається).

Відповідно до положень п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями, далі - ПК України) платники податків зобов`язані:

- п.п.16.1.3: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- п.п.16.1.4: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.269.1.1 п.269.1 ст. 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Згідно із п.п.14.1.34 п.14.1 ст. 14 ПК України власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно.

Відповідно до п.п.14.1.74 п.14.1 ст. 14 ПК України земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.

Згідно із п.п.270.1.1 п.270.1 ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п.п.271.1.1 п.271.1 ст. 271 ПК України базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до п.274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативи) грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно із п.285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю (земельного податку) є календарний рік.

Відповідно до п.286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно із п.287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.287.5 ст. 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п.54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Враховуючи вищевказані норми законодавства, контролюючим органом, правонаступником якого є Білоцерківська ОДПІ, були сформовані та направлені на адресу відповідачки податкові повідомлення - рішення (ППР) форми «Ф» від 30.06.2015 року (копії додаються):

- № 17691-17 на суму податкового зобов`язання 9791,39 грн.;

- № 17690-17 на суму податкового зобов`язання 7 838, 82 грн.

Однак відповідачем визначене податкове зобов`язання загалом в сумі 17630,21 грн. в строки, визначені п.287.5 ст. 287 ПК України, погашене не було (частково за рахунок переплати в розмірі 2000,00 грн. погашене зобов`язання за ППР № 17691-17).

Згідно з п.14.1 ст. 14 ПК України податковий борг (недоїмка) - податкове зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов`язання.

Відповідно до п.п.14.1.162 п.14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно з п.п.129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно з п.129.4 ст. 129 ПК України пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діяла на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Порядок ведення контролюючими органами обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платників податків у зв`язку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобов`язання, та пені на податкове зобов`язання, нараховане контролюючим органом у разі виявлення його заниження та/або визначене податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента визначався чинною на момент виникнення у відповідачки податкового боргу Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена Наказом ДПА України від 17.12.2010 № 953 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 27.12.2010 року за №1350/18645).

Враховуючи викладене та у зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 простроченого податкового боргу із земельного податку контролюючим органом було проведене нарахування на його суму пені за період прострочення від 28.11.2015 по 01.02.2016 в сумі 95,35 грн.

В зв`язку з наявністю у відповідачки узгодженого податкового боргу, у відповідності до ст. 59 ПК України та вимог Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міндоходів України №576 від 10.10.2013 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1840/24372 та чинним на момент виникнення даних правовідносин) контролюючим органом виставлено ОСОБА_1 податкову вимогу форми "Ф" № 29511-10 від 02.09.2015 на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями 17630, 21 грн. (копія корінця додається). Вимога 07.09.2015 була направлена за податковою адресою платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручена 10.09.2015.

Судом встановлено, що вищезазначена податкова вимога відповідачем не виконана, що свідчить про ухилення платника податків від погашення існуючого податкового боргу в добровільному порядку.

Таким чином, згідно з довідкою Володарського відділення Білоцерківської ОДПІ від 06.12.2016 №12985/23-00 ОСОБА_1 станом на 06.12.2016 має податковий борг по орендній платі в сумі 15725,56 грн.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №17691-17 на суму податкового зобов`язання 9791,39 грн., №17690-17 на суму податкового зобов`язання 7 838, 82 грн.

Проте, в подальшому, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 по справі №810/788/17 (суддя – Василенко Г.Ю.) позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишено без розгляду.

Доказів оскарження податкової вимоги форми “Ф” № 29511-10 від 02.09.2015 відповідачем не надано.

Згідно з положеннями ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п.38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із п.41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до п.87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з п.88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до положень п.89.1 ПК України право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно із п.89.2 ст. 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених кодексом, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п.95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 102.4 ст. 102 ПК України у разі, якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 ст. 102 ПК України, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідачем заперечення проти позову, доказів оскарження рішення контролюючого органу або погашення боргу у сумі 15725,56 грн. суду не надано, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надано суду доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз під час розгляду справи.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , податковий номер НОМЕР_1 ) податковий борг перед бюджетом в сумі 15725 (п`ятнадцять тисяч сімсот двадцять п`ять) грн. 56 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення овного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.