Рішення № 86060555, 19.11.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 листопада 2019 р. Справа № 120/3334/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Гродської В.О.

представників позивача: Мацедонської Т.О., Кравця Р.Б.

представників відповідача: Ходаковського Ю.В., Осадчука С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"

до: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про: визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" (далі - АТ "Вінницяобленерго", позивач) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, комісія, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 17.09.2019 №1974 "Про накладення штрафу на АТ "ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО" за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання" в частині встановлення порушення АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО" пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо здійснення ліцензованої діяльності відповідно до законів України "Про електроенергетику", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про ринок електричної енергії" та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, зокрема Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, а саме: пункту 4.1.8 глави 4.1 розділу IV, відповідно до якого забороняється приєднувати електроустановки Замовника до електричних мереж побутових споживачів, та в частині накладення штрафу у розмірі 1700 000 гривень.

На обґрунтування позову зазначено, що комісією проведено перевірку, за наслідком якої складено акти і зафіксовано порушення АТ "Вінницяобленерго" Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 13.04.2017 № 504 (надалі - Ліцензійні умови з постачання електричної енергії) та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 25.07.2017 №932 (надалі - Ліцензійні умови з розподілу електричної енергії), зокрема, норм щодо порядку приєднання електроустановок замовників до електромереж побутових споживачів.

На думку товариства, відповідач помилково дійшов такого висновку, оскільки НКРЕКП, приймаючи оскаржувану постанову, не було всебічно, повно та об`єктивно розглянуті всі документи та обставини, що стосуються відповідного приєднання електроустановок замовників.

Так, зокрема процедура надання послуги приєднання передбачає ряд дій, які завершуються підписанням акту прийому - передачі. При цьому, акти здачі-приймання наданих послуг з нестандартного приєднання, які підтверджують факт завершення надання відповідних послуг, підписано між замовниками та ПАТ "Вінницяобленерго" після фактичного продажу гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 належних їм електричних мереж на користь ФОП ОСОБА_3 (який має статус суб`єкта господарювання), і подальше укладення договорів про користування електричною енергією з замовниками відбувалось лише з 12 грудня 2018р. Товариство вважає, що фактично надання послуги з приєднання та підключення електроустановок замовників відбувалось саме до електричних мереж суб`єкта господарювання, а не побутових споживачів, що свідчить про відсутність в діях позивача порушення пункту 4.1.8 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу.

Також товариство вказує, що стало ліцензіатом з розподілу електричної енергії лише з 01.01.2019 року, оскільки саме з цієї дати починає діяти нова ліцензія, в той час , як стара припинила дію.

Ухвалою суду від 18.10.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання на 11.11.2019 р.

Протокольною ухвалою суду від 11.11.2109 відкладено підготовче засідання на 15.11.2019 р.

15.11.2019 р. ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 18.11.2019 р.

Протокольною ухвалою від 18.11.2019 р. витребувано додаткові докази і відкладено розгляд справи на 19.11.2019 р.

11.11.2019 р. надійшов відзив (вх.№52911), в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову вказуючи, що спірна постанова прийнята в межах повноважень та з дотримання вимог чинного законодавства. Зокрема вказав, що за наслідком проведеної перевірки складено акти, які розглянуті на відкритому слуханні та прийнято спірну постанову і накладено штраф на товариство за порушення ліцензійних умов. Так, відповідач зазначає, що позивачем надано ТУ на приєднання до КТП ряду фізичних осіб, що є прямим порушенням пункту 4.1.8 Кодексу, яким забороняється приєднувати електроустановки замовника до електричних мереж побутових споживачів.

В судовому засіданні представники позивача просили позов задовольнити з підстав вказаних у позові.

В свою чергу, представники відповідача просили відмовити в задоволенні позову посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

На підставі посвідчень №282, №283 від 10.07.2019 р., постанови №917 від 31.05.2019 р. у період з 12.08.2019 року по 23.08.2019 року проведено планові заходи державного нагляду дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та ліцензійних умов з розподілу та постачання електричної енергії. За результатом проведеної перевірки відповідачем складено акти № 295 , №296 від 23.08.2019 р., та в акті №295 серед іншого зафіксовано порушення пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо здійснення ліцензованої діяльності відповідно до законів України "Про електроенергетику", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про ринок електричної енергії" та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, зокрема Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, а саме: пункту 4.1.8 глави 4.1 розділу IV, відповідно до якого забороняється приєднувати електроустановки Замовника до електричних мереж побутових споживачів.

За наслідком проведеної перевірки та складених актів відповідачем 17.09.2019 р. прийнято постанову №1974 від 17.09.2019 р., якою за дані порушення застосовано до товариства штраф у розмірі 1 700 000 гривень.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон № 2019-VIII), учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

У разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді, зокрема, штрафу.

НКРЕКП у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів), зокрема, у таких розмірах: від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню: за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню.

Отже, як видно із процитованих норм, у разі порушення ліцензіатом ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню, до такого (ліцензіату) застосовуються санкції у вигляді штрафу.

Так, відповідно до підпункту 26 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 р. № 1470, при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог: надавати послуги з приєднання електроустановки замовника до системи розподілу електричної енергії з урахуванням положень статті 21 Закону України "Про ринок електричної енергії" за умови дотримання замовником вимог кодексу систем розподілу. Розраховувати плату за приєднання до електричних мереж оператора системи розподілу на підставі методики (порядку) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу, затвердженої НКРЕКП.

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону № 2019-VIII, порядок приєднання до електричних мереж операторів систем розподілу визначається кодексом систем розподілу і має бути прозорим, забезпечувати ефективне та недискримінаційне приєднання до системи передачі та систем розподілу. Порядок приєднання має визначати, у тому числі, процедурні питання, умови приєднання, типові форми договорів про приєднання. Кодексом системи розподілу визначаються умови приєднання електроустановок замовників до електричних мереж власників, які не є операторами системи розподілу.

Так, вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини оператора систем розподілу (далі - ОСР), Користувачів системи розподілу (далі - Користувачі) та замовників послуги з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок визначаються Кодексом систем розподілу (далі - КСР).

Забороняється приєднувати електроустановки Замовника до електричних мереж побутових споживачів (п.4.1.8 п.4.1 КСР).

Відповідно до пунктів 4.2.2 та п 4.2.3 пункту 4.2 КСР, послуга зі стандартного приєднання передбачає виконання комплексу робіт, а саме:

? розроблення технічних умов, включаючи вимоги щодо влаштування вузла комерційного обліку;

? підготовку технічного завдання на проектування;

? розроблення та узгодження з іншими заінтересованими сторонами проектної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок Замовника (до точки приєднання електроустановок Замовника);

? здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення об`єктів електроенергетики;

? погодження ОСР проектної документації Замовника на відповідність вимогам технічних умов;

? виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

Процедура надання послуги стандартного приєднання передбачає:

? надання Замовником заяви ОСР про приєднання за формою, наведеною в додатку 2 до цього Кодексу, та необхідних документів, визначених у пункті 4.4.2 глави 4.4 цього розділу;

? визначення типу приєднання по відстані та величині потужності. Відстань визначається по прямій лінії від точки приєднання електроустановок Замовника до місця забезпечення потужності ступеня напруги 0,4-20 кВ, що відповідає ступеню напруги в точці приєднання. За величину потужності приймається загальна величина потужності електроустановок Замовника разом з існуючою дозволеною потужністю. У разі незгоди Замовника із визначенням типу приєднання як нестандартного сторони мають на місцевості спільно провести необхідні вимірювання, на підставі яких остаточно визначається тип приєднання;

? підготовку і видачу Замовнику договору про стандартне приєднання, підписаного ОСР, та технічних умов, які є невід`ємним додатком до цього договору,

? підписання договору про приєднання Замовником;

? реєстрацію ОСР підписаного двома сторонами договору про приєднання;

? оплату Замовником вартості приєднання відповідно до умов договору про приєднання;

? підготовку ОСР проекту зовнішнього електрозабезпечення;

? подання Замовником розробленої ним проектної документації на погодження ОСР щодо її відповідності вимогам технічних умов;

? виконання ОСР будівельних робіт у мережі від точки забезпечення потужності до точки приєднання Замовника;

? улаштування вузла (вузлів) вимірювання, яке виконує ОСР або незалежний постачальник послуги комерційного обліку за вибором Замовника;

? подання ОСР робочої напруги в точку приєднання електроустановок Замовника (на контактні з`єднання електричних мереж (межа балансової належності));

? підписання акту надання послуги про приєднання сторонами договору.

Відповідно до підпунктів 4.3.1 -4.3.2 пункту 4.3 КСР ОСР надає послугу з нестандартного приєднання "під ключ" або нестандартного приєднання з проектуванням Замовником лінійної частини приєднання відповідно до умов договору про нестандартне приєднання (додаток 3).

Однією з істотних умов договору про нестандартне приєднання має бути визначена сторонами відповідальність за проектування лінійної частини приєднання.

Послуга з нестандартного приєднання "під ключ" передбачає виконання комплексу робіт, що відповідає стандартному приєднанню та виконується за тією ж процедурою.

Отже, послуги з нестандартного/стандартного приєднання передбачають виконання ряду комплексних робіт та завершуються підписанням акту надання послуги про приєднання сторонами договору.

Як встановлено судом, 12.12.2018 р. між гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 укладено договори купівлі- продажу обладнання, а саме трансформаторних підстанцій кіоскового типу та повітряні лінії, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1. Отже, з 12.12.2018 р. трансформаторні підстанції належать не фізичним особам, а суб`єкту господарювання ФОП ОСОБА_3 І хоча й заяви про здійснення комплексу заходів фізичними особами подані протягом листопада 2018 р., акти здачі - приймання наданих послуг про приєднання підписано між ПАТ "ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО" та замовниками в період з 12.12.2018р. по 24.12.2018р., тобто коли власником трансформаторних станцій був суб`єкт господарювання ОСОБА_3 , а не фізичні особи.

Окремо суд вказує й на те, що договори про користування електричною енергією між ПАТ "ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО" та фізичними особами приєднаними до трансформаторних підстанцій підписувались лише з 12 грудня 2018 р., тобто після підписання актів здачі- приймання наданих послуг.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене та беручи до уваги те, що акти здачі-приймання наданих послуг з нестандартного приєднання, які підтверджують факт завершення надання відповідних послуг, підписано між замовниками та ПАТ "Вінницяобленерго" після фактичного продажу гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 належних їм електричних мереж на користь ФОП ОСОБА_3 , суд доходить висновку, що фактично надання послуги з приєднання та підключення електроустановок замовників відбулось саме до електричних мереж суб`єкта господарювання, а не побутових споживачів. А отже, товариством не порушено пункт 4.1.8 пункту 4.1 Кодексу систем розподілу.

Більш того, в ході розгляду справи представниками сторін не заперечувалось, що процедура приєднання, яка починається з моменту подання заяви та завершується підписанням актів виконаних робіт, є тривалою і протягом вчинення дій по приєднанню, в тому рахунку й оформлення необхідної документації, можуть відбуватись певні зміни. Як зазначено представником позивача, не завжди процедура приєднання завершається фактичним виконанням. Отже, на думку суду, визначальним є факт фактичного приєднання, яке у досліджуваному випадку відбулось до електричних мереж суб`єкта господарювання., що не є порушенням Ліцензійних умов.

Відтак, оцінюючи спірне рішення в оскаржуваній частині, суд керується нормами частини другої статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій "прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень:

- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;

- зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій "прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

На думку суду, при прийнятті оскаржуваної частини спірного рішення відповідачем не дотримано розтлумачених критеріїв, відтак ,таке є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи позивача стосовно того, що протягом періоду здійснення приєднання фізичних осіб, він не був ліцензіатом, оскільки, як видно із постанови НКРЕКП №1414 від 13.11.2018 р., ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії №57, №58 від 28.08.1996 р. анулюються лише з 01.01.2019 р., та саме з цього періоду вступає в дію ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії. Відтак, на час виникнення спірних правовідносин, позивач був ліцензіатом.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині оскарження штрафу, суд зазначає наступне.

Як видно зі змісту оскаржуваного рішення, відповідачем застосовано штраф у розмірі 1700000 грн. за ряд виявлених порушень, з яких позивачем оскаржується лише одне і в цій частині доводи сторони позивача знайшли своє підтвердження.

Як зазначалось вище, стаття 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлює штрафні санкції для учасників ринку (крім споживачів), рішення щодо застосування яких у межах своїх повноважень приймає НКРЕКП у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії, а саме: від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню - за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню.

При цьому, за змістом частини п`ятої цієї ж норми, при визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час перевірки вважаються пом`якшуючими обставинами.

З огляду на процитовані норми, суд зауважує, що виключно до повноважень Регулятора віднесено визначення розміру штрафу за вчинене порушення, при цьому, при прийнятті рішення Регулятор враховує чинники, що його спричинили, зокрема, серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини. Отже такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб`єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, зокрема, визначення розміру штрафу, передбачених нормативно-правовим актом.

Дискреційні повноваження, насамперед, це сукупність прав і обов`язків державних органів, їх посадових та службових осіб, що дають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених Законом.

Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням дискреційних повноважень є закон і справедливість.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що наслідком не підтвердження одного з порушень, зафіксованих у акті, відповідно, неврахування таких обставин при прийнятті рішення, стало неправильне визначення відповідачем в цілому розміру штрафу.

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акту частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі. В даному випадку, суд вважає, що невірно розрахований розмір штрафу, тобто з урахуванням порушення, яке позивач не вчиняв, виокремити неможливо. Окрім того, законодавець чітко визначив суб`єкта, який визначає розмір штрафу враховуючи важкість порушення та наявність пом`якшуючих обставин, які також оцінює державний орган.

На думку суду, відсутні підстави виокремлювати розмір штрафу та фактично підміняти державний орган. Відтак, оскаржуване рішення в частині нарахування штрафу підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1974 від 17.09.2019 р. "Про накладення штрафу на АТ "Вінницяобленерго" за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енегрії та здійснення заходів державного регулювання" в частині встановлення порушення АТ "Вінницяобленерго" пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо здійснення ліцензованої діяльності відповідно до законів України "Про електроенергетику", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про ринок електричної енергії" та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, зокрема Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, а саме пункту 4.1.8 глави 4.1 розділу IV та в частині накладення штрафу у розмірі 1 700 000 (один мільйон сімсот тисяч) гривень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Вінницяобленерго» (вул.Магістратська, 2, м. Вінниця , ідентифікаційний код - 00130694 ).

Відповідач : Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул.Смоленська, 19, м.Київ, ідентифікаційний код - 39369133 ).

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: 02.12.19

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна