Рішення № 8604025, 24.03.2010, Зміївський районний суд Харківської області

№2-281/10

РІШЕННЯ

іменем України

24 березня 2010 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Овдієнка В.В.

при секретареві Заводовському П.П.

з участю представника позивача адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 житлово-експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, третя особа ОСОБА_4,

в с т а н о в и в:

23.10.2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою і 01.03.2010 року з заявою про зменшення позовних вимог, до ОСОБА_3 житлово-експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп» про поновлення на роботі на посаді машиніста насосних установок, про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу за період з 08.10.2009 року по день розгляду справи, про відшкодування моральної шкоди в розмірі 30000 грн. та відшкодування судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в ОСОБА_3 житлово-експлуатаційному підприємстві «Сількомунгосп» він працював з 15.08.2005 року. За час роботи зауважень не мав, належним чином виконував свої трудові обов’язки. В жовтні 2009 року він мав намір піти у відпустку, щоб пройти операцію відповідно до рекомендацій лікарів. 03.10.2009 року він звернувся до виконуючого обов’язки директора ОСОБА_3 житлово-експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп» ОСОБА_4, якому показав медичні висновки про стан свого здоров’я та попросив виплатити йому заборгованість по заробітній платі з травня по жовтень 2009 року та заробітну плату за час відпустки. ОСОБА_4 відреагував агресивно та виштовхав його з кабінету. З приводу дій керівника він звернувся з заявою до Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області, де була проведена перевірка.

З часу свого призначення на посаду, ОСОБА_4 висловлював наміри про звільнення існуючих працівників та прийняття нових.

08.10.2009 року йому зателефонував напарник ОСОБА_5 та повідомив, що ОСОБА_4 звільнив його за статтею і, щоб він не виходив на роботу.

Дане повідомлення для нього виявилося шоком. Звільнення його за прогул без поважної причини, якого в дійсності не було, це грубе порушення його трудових прав.

ОСОБА_4 знав про його стан здоров’я та важкий матеріальний стан, але видав незаконний наказ про його звільнення.

Його ніхто не попереджав про наявність претензій щодо дотримання ним графіку роботи, будь-яких пояснень від нього не було отримано.

При звільненні з ним не був проведений розрахунок по заробітній платі.

Внаслідок незаконного звільнення погіршився стан його здоров’я, він позбавлений використати зароблені кошти для свого лікування, принижено його авторитет, честь і гідність, змінено уклад його життя, погіршилися стосунки в сім’ї, йому завдані моральні страждання через втрату роботи та засобів до життя. Моральну шкоду оцінив у 30000 грн.

За час вимушеного прогулу у зв’язку з незаконним звільненням, він втратив заробітну плату, яку належить стягнути з відповідача на його користь. Для визначення розміру заробітної плати просив витребувати від відповідача довідку про розмір заробітної плати.

Також ним понесені витрати в сумі 500 грн. на оплату юридичних послуг адвоката.

Позивач ОСОБА_2 та представник позивача адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у заяві, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник належним чином повідомленого відповідача ОСОБА_3 житлово-експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп» повторно в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, що дало підстави для судового розгляду справи за його відсутністю.

Згідно рішення Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області від 31.07.2009 року №518-V, з 03.08.2009 року в.о директора ОСОБА_3 житлово-експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп» був призначений ОСОБА_4 (а. с. 22).

19.11.2009 року від керівника ОСОБА_3 житлово-експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп» ОСОБА_4 надійшли заперечення проти позовної заяви ОСОБА_2 У запереченні ОСОБА_4 зазначив, що ОСОБА_2 був звільнений за прогул після того. як в результаті перевірок було виявлено, що він був відсутній на робочому місці 03.10.2009 року з 09 години до 12 години, 06.10.2009 року – з 19-30 години до 22-30 години, про що комісією були складені відповідні акти. При звільненні ОСОБА_2 відмовився надавати будь-які пояснення, ставити підпис у наказі про звільнення та в книзі обліку трудових книжок та забрати свою трудову книжку. тому трудова книжка була направлена ОСОБА_2 поштою. Просив у позові відмовити.

Згідно рішення Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області від 04.03.2010 року №635-V, з 05.03.2010 року т.в.о директора ОСОБА_3 житлово-експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп» був призначений ОСОБА_6, який особисто отримав судову повістку, нових заперечень проти позову не надав.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позовної заяви заперечував з підстав, викладених ним у вказаному вище запереченні. Наполягав на тому, що відсутність ОСОБА_2 на робочому місці протягом трьох годин 03.10.2009 року та протягом трьох годин 06.10.2009 року підтверджується актами, складеними комісією. Ці акти надали йому право на видання наказу про звільнення ОСОБА_2 Просив відмовити ОСОБА_2 у позові в повному обсязі.

Вислухавши учасників судового розгляду, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

ОСОБА_2 був прийнятий на роботу машиністом насосних установок ОСОБА_3 житлово-експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп» згідно наказу №4-К від 12.06.2007 року, а наказом №56-К від 08.10.2009 року звільнений з 08.10.2009 року в зв’язку з прогулом без поважної причини, п. 4 ст. 40 КЗпП України, на підставі актів від 03.10.2009 року та 06.10.2009 року. (а. с. 5-7, 28, 83, 84).

З копій актів перевірки присутності працівника на робочому місці на свердловині №1 за адресою: вул. Набережна, 36-а, від 03.10.2009 року та 06.10.2009 року вбачається, що комісією у складі ОСОБА_4, майстрів дільниці ОСОБА_7, ОСОБА_8, слюсаря-сантехніка ОСОБА_9 було виявлено, що 03.10.2009 року ОСОБА_2 був відсутній на робочому місці з 09-00 по 12-00 годину; 06.10.2009 року ОСОБА_2 був відсутній на робочому місці з 19-30 по 22-30 годину. (а. с. 24, 26).

З матеріалів №2049 про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_2 вбачається, що 03.10.2010 року від нього в Зміївський РВ надійшло повідомлення про погрози фізичною розправою з боку ОСОБА_4 було встановлено, що між вказаними особами відбулася сварка на свердловині №1 ОСОБА_3 житлово-експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп» в с. Бірки. Постановою від 09.10.2009 року в порушенні кримінальної справи відмовлено, учасникам конфлікту роз’яснено про недопустимість неправомірної поведінки та право на вирішення спору у порядку цивільного судочинства. В матеріалах перевірки містяться копії актів перевірки присутності працівника на робочому місці на свердловині №1 за адресою: вул. Набережна, 36-а, від 03.10.2009 року та 06.10.2009 року вбачається, що комісією у складі ОСОБА_4, майстрів дільниці ОСОБА_7, ОСОБА_8, слюсаря-сантехніка ОСОБА_9 було виявлено, що 03.10.2009 року ОСОБА_2 був відсутній на робочому місці з 10-00 по 12-00 годину; 06.10.2009 року ОСОБА_2 був відсутній на робочому місці з 19-30 по 22-30 годину. Також в матеріалах перевірки містяться пояснення ОСОБА_8, ОСОБА_9, які підтвердили свою участь у комісії та відсутність ОСОБА_2 03.10.2009 року на робочому місці протягом трьох годин.

Допитані в судовому засідання свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтвердили, що дійсно підписували ці акти, але показали, що у проведенні перевірок участі не брали, а підписи поставили під тиском з боку керівника ОСОБА_4 Їм не відомо, чи був ОСОБА_2 присутній на робочому місці в той час, який вказаний в цих актах.

Також, свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 відмовилися від своїх пояснень, які були ними надані під час перевірки заяви ОСОБА_2 до міліції, показали, що ці пояснення були ними надані під тиском з боку ОСОБА_4

Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 підтвердили доводи позивача ОСОБА_2 про те, що він 03.10.2009 року та 06.10.2009 року був на робочому місці.

Крім того, зміст копії акту перевірки присутності працівника на робочому місці на свердловині №1 за адресою: вул. Набережна, 36-а, від 03.10.2009 року, яка була надана до матеріалів перевірки Зміївського РВ, та копії, яка була надана ОСОБА_4 для залучення до матеріалів справи, відрізняються в частині вказівки на час, протягом якого ОСОБА_2 був відсутній на робочому місці.

Як пояснив ОСОБА_4 в судовому засіданні, первісно в акті була допущена помилка. А коли він готував матеріали до суду, то виявив цю помилку, після чого був складений виправлений акт.

За таких обставин, суд критично оцінив акти перевірки присутності ОСОБА_2 на робочому місці на свердловині №1 за адресою: вул. Набережна, 36-а, від 03.10.2009 року та 06.10.2009 року, оскільки вони складені в умовах конфлікту, що виник між ОСОБА_2 та керівником підприємства ОСОБА_4, а члени комісії ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, що підписали акт, заперечували свою присутність на місці перевірки. Також, зміст акту, що існував на час видання наказу про звільнення ОСОБА_2, відрізняється від того, копія якого надана відповідачем до суду.

У відповідністю з п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Ні відповідачем, ні третьою особою не надано доказів, які б підтверджували, що 03.10.2009 року або 06.10.2009 року ОСОБА_2 вчинив прогул без поважних причин, або був відсутній на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин. Акти перевірки від 03.10.2009 року та 06.10.2009 року, які були складені ОСОБА_4 не підтверджують вчинення ОСОБА_2 прогулу без поважних причин, або відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, оскільки цим актам судом надана критична оцінка, а крім того, в них міститься інформація про відсутність на роботі протягом трьох годин, а не більше трьох годин.

У відповідністю з ч. ч. 1, 6 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

У відповідністю з ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_2 був звільнений без законної підстави, його вимога щодо поновлення на роботі на посаді машиніста насосних установок є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

У відповідністю з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

В матеріалах справи (а. с. 75, 78-81) містяться довідки про заробітну плату позивача, розрахунок середньоденної заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, надані головним бухгалтером ОСОБА_3 житлово-експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп» ОСОБА_16, з яких вбачається, що за жовтень 2009 року – лютий 2010 року заробітна плата ОСОБА_2 за вимушений прогул складає 3876 грн., середньомісячна заробітна плата складала 864 грн. 75 коп., заробітна плата за один день роботи за встановленого графіку роботи 7,5 днів на місяць складає 115 грн. 30 коп.

Свідок - головний бухгалтер ОСОБА_3 житлово-експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп» ОСОБА_16 в судовому засіданні підтвердила надані нею довідки про розмір заробітної плати позивача, а також частково підтвердила доводи ОСОБА_2 щодо незаконності його звільнення.

Позивач ОСОБА_2 не заперечував проти наданих довідок щодо розміру заробітної плати.

Виходячи з наданих довідок, розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу складає 4567 грн. 80 коп.

У відповідністю зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

ОСОБА_2 за час роботи машиністом насосних установок дисциплінарних стягнень не мав, за місцем проживання характеризується позитивно, згідно медичних довідок має поганий стан здоров’я. (а. с. 4, 8, 9, 37).

Внаслідок незаконного звільнення, порушено його конституційні та трудові права, що призвело до моральних страждань, погіршення стану здоров’я, втрати нормальних життєвих зв’язків, він змушений вживати додаткових зусиль для організації свого життя та відновлення порушеного права.

За таких обставин, його вимога про відшкодування моральної шкоди є обґрунтованою.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, враховуючи конкретні обставини справи, розмір втраченого заробітку, складне фінансове становище підприємства (а. с. 30-32, 35, 36), суд дійшов висновку, що в цій частині вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 5000 грн., що є розумним і достатнім.

Згідно квитанції на а. с. 16, ОСОБА_2 поніс судові витрати на оплату юридичної допомого адвоката в сумі 500 грн.

У відповідністю зі ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 житлово-експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп» належить стягнути судові витрати: 500 грн. витрат на юридичну допомогу на користь позивача, судовий збір на користь держави в сумі 105 грн. 68 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн.

У відповідністю з ч. 5 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43 Конституції України, п. 4 ч. 1 ст. 40, 235, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 15, 88, 169, 209, 212-215, 218, п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді машиніста насосних установок ОСОБА_3 житлово-експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп» код 32015788, юридична адреса: с. Бірки Зміївського району Харківської області, вул. Шкільна, №3.

Стягнути з ОСОБА_3 житлово-експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 жовтня 2009 року по 24 березня 2010 року в сумі 4567 (чотири тисячі п’ятсот шістдесят сім) грн. 80 коп., на відшкодування моральної шкоди 5000 (п’ять тисяч) грн., на оплату юридичної допомоги 500 (п’ятсот) грн., а всього: 10567 (десять тисяч п’ятсот шістдесят сім) грн. 80 коп.

В іншій частині позову ОСОБА_2 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 житлово-експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп» судовий збір в розмірі 105 (сто пять) грн. 68 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 (сто двадцять) грн.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі і стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 864 (вісімсот шістдесят чотири) грн. 75 коп. допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий: