Рішення № 86022609, 19.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року Справа № 160/4743/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. за участі секретаря судового засіданняМаксімова А.С, за участі: позивача представника позивача представника відповідача Дорохіна І.В. Карпенко О.В. Москалець Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, із урахуванням уточнень, до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить прийняти рішення про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області №4608-п від 14.08.2018 р. та податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 12.10.2018 р. №0532581304, №0532631304, №0532621304.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що вважає помилковим, передчасним, безпідставним та неправомірним винесення наказу від 14.08.2018 р. про проведення документальної невиїзної перевірки, а також висновки зазначені в акті Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про порушення:

п.п.49.18.4, п. 176.1 ПК України внаслідок неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, у результаті чого нараховано штраф 170 грн.;

абз. «д» п.п.164.2.17, п.167.1 з урахуванням норм п.п. 165.1.55 розділу IV ПК України у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом в іноземній валюті, у результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 36 082,09 грн.;

п.п.1.2, п.п.1.3 п.16 підрозділу 10 розділу XX ПК України у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом в іноземній валюті, у результаті чого донараховано військовий збір за 2016 рік в розмірі 3006,84 грн.

Позивач стверджує, що повідомлення про анулювання боргу шляхом укладання договору з клієнтом про прощення (анулювання) боргу (додатковим договором №8) не може бути достатньою підставою для визначення платнику податку грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, виходячи із суми прощеного (анульованого) боргу, оскільки вказана сума може включати проценти, та, крім того, штрафи, комісію, які не включаються до об`єкта оподаткування. А тому саме банк не виконав своє зобов`язання передбачене пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Кодексу та п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Саме банк не виконав вимоги норм п.п. «д» п.п. 164.2.17 та п.п.165,1,55 ПК України, не надавши повну та достовірну інформацію щодо структури прощеного боргу, тим самим унеможлививши позивача визначити оподатковуваний дохід та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік.

Також позивач зазначив, що не відповідає фактичним обставинам перевірки наявність у нього нерухомого майна у власності, яке відображене у акті перевірки.

Ухвалою суду від 01 липня 2019 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

29 липня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому останній зазначив, що вимоги, викладені у позові, не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, представником відповідача у відзиві зазначено, що на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення було направлено копію наказу та повідомлення про проведення перевірки.

Неотримання платником податків копії наказу та повідомлення про проведення перевірки надісланим контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення не свідчить про невиконання відповідачем обов`язку встановленого податковим законодавством щодо своєчасного та належного повідомлення платника податків про проведення перевірки.

Актом перевірки на підставі відомостей з ДРФО ДФС про суми виплачених доходів та утриманих з них податків (форма - 1ДФ) встановлено, що ОСОБА_1 у 2016 році отримано дохід у сумі 201145,06 грн. за ознакою доходу "126" - додаткове благо, без визначення суми утриманого податку, джерело отримання - АТ «ОТП Банк».

ГУ ДФС у Дніпропетровській області на адресу ОСОБА_1 надіслано лист №1482/04-36-13-19 з питання надання інформації та документів щодо доходів, отриманих як додаткове благо у 2016 році та про необхідність подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, який отримано 11.11.17 року особисто позивачем.. На дату складання акта документальної позапланової перевірки ОСОБА_1 документів не надав.

АТ «ОТП Банк» здійснило списання кредитної заборгованості фізичній особі ОСОБА_1 у сумі 201 145,06 грн., повідомивши боржника у відповідності до вимог п.п.164.2.17 (д) п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, діючого на момент списання кредитної заборгованості, повідомленням про анулювання боргу шляхом укладення договору з клієнтом про прощення (анулювання) боргу.

Згідно відомостей центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів із сум доходу, отриманого фізичною особою ОСОБА_1 від АТ «ОТП Банк» у розмірі 201 145,06 грн., податок з доходів фізичних осіб з джерела виплати не нараховувався та до бюджету не сплачувався.

Таким чином, в порушення п.п. 164.2.17 (д) п. 164.2 ст.164 та з урахуванням п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст.165, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України за наслідками перевірки фізичної особи ОСОБА_1 , у зв`язку з отриманням у II кварталі 2016 року доходу у розмірі 201145,06 грн. як додаткове благо у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 36082,09 грн., а саме:

201145.6 - 689,0 = 200456,06 грн.

200456.6 х 18% = 36082,09 грн.

03 вересня 2019 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив. в якій позивач зазначив про те, що відзив відповідача жодним чином не спростовує докази позивача щодо незаконності та безпідставності рішень.

Твердження відповідача, що сам по собі акт перевірки не може бути предметом адміністративного оскарження, оскільки не є рішенням контролюючого органу, позивач вважає безпідставним та неправомірним, тому що, акт оскаржується у суді у даній справі не сам по собі, а з рішеннями, прийнятими на підставі такого акту.

Крім того, позивач зазначив про те, що на відзиві відповідача відсутня дата складання, що є важливим та необхідним елементом, а тому просить суд визнати відзив недійсним.

Ухвалою суду від 05 вересня 2019 року вирішено подальший розгляд адміністративної справи №160/4743/19 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на 26 вересня 2019 року на 09 годину 30 хвилин.

30 вересня 2019 року на адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено про те, що підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки зазначено п. 2 ч. 1 ст. 78 Податкового кодексу України, а саме платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом, у зв`язку з отриманням інформації від АТ "ОТП Банк" щодо нарахування доходу у вигляді прощення заборгованості за кредитом.

В той же час, виходячи із положень п. "д" ст. 164.2.17 ПК України та ст. 165.1.55 ПК України, необхідність подання фізичною особою декларації та самостійної сплати податку виникає тільки на суму прощення основної суми боргу без врахування процентів, банківських комісій та штрафних санкцій, і тільки у випадку повідомлення банком про прощення такого боргу. У випадку невиконання банком свого зобов`язання з повідомлення про прощення боргу, зобов`язання зі сплати податків виникає у банку, як у податкового агента.

Як вбачається із запиту відповідача на адресу банку від 11.10.2017 року та відповіді банку від 30.10.2017 року, відповідач отримав інформацію про суму нарахованого позивачу доходу виключно із звітності, поданої банком, а банк відмовився надати докази виконання свого обов`язку з повідомлення про прощення боргу та конкретизації суми такого прощеного боргу.

Таким чином, на момент підписання наказу на проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, у відповідача не було повної та достовірної інформації щодо наявності підстав для проведення такої перевірки.

Щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0532581304, № 0532631304, № 0532621304, представник позивача зазначив, що між позивачем та банком 06.12.2007 року був укладений Кредитний договір № МL-300/677/2007, за яким позивач отримав від банку кредит у сумі 88218,78 доларів США.

Крім того, пунктом 3 вказаного кредитного договору була встановлена плаваюча процентна ставка за користування кредитом, яка може бути змінена банком в односторонньому порядку шляхом розміщення інформації на сайті банку.

Отже, окрім повернення основної суми боргу, кредитний договір встановлював обов`язки позивача щодо сплати процентів та банківських комісій.

11.02.2016 року між позивачем і банком був укладений додатковий договір № 8 до кредитного договору, згідно з пунктом 2.1.2 якого банк здійснює анулювання боргу у розмірі 8084,55 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на день укладання цього додаткового договору складає 209722, (двісті дев`ять сімсот двадцять дві гривні 77 копійки), (надалі - «сума прощеного боргу»), і позичальник буде таким, що погасив свої боргові зобов`язання перед банком в повному обсязі.

На момент укладання зазначеного додаткового договору стаття 165.1.55 Податкового кодексу України вже була доповнена абзацом другим, за яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Натомість, в додатковому договорі, яким позивачу прощений борг банком, не наводиться структура такого боргу. Також банк не надав жодного повідомлення позивачу про структуру прощеного боргу.

Таким чином, позивач був позбавлений можливості самостійно здійснити розрахунок податкових зобов`язань, відобразити дохід у річній декларації та сплатити відповідні податки.

В судовому засіданні 19 листопада 2019 року позивач та його представник позовні вимоги підтримали, адміністративний позов просили задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, підтримавши доводи викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до повідомлення від 14.08.2018 року №1837 та згідно наказу № 4608-п виданого ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 - позивача, з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р.

Перевірка була проведена в період з 20.09.2018 по 24.09.2018 у приміщенні ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська 17-а.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 складено акт від 28 вересня 2018 року №58074, яким встановлені наступні порушення:

пп.49.18.4 п.49.18 ст. 49, п.176.1 ст. 176 ПК України (із змінами та доповненнями) - неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік;

абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164, п. 167.1 ст.167, з урахуванням норм пп.165.1.55 п.165.1 ст.165 р.4 ПК України, у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, у результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 36082.09 грн.;

пп.1.2 п.п.1.3 п.16 підрозділу 10 розділу 10 ПК України у зв`язку з отриманням додаткового блага у сумі анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, у результаті чого донараховано військовий збір за 2016 рік у розмірі 3006,84 грн.

На підставі акту перевірки та за результатами встановлених порушень ГУ ДФС у Дніпропетровській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.10.2018 року №0532581304 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на суму основного платежу - 36082,09 грн., штрафної санкції - 9020,52 грн., №0532621304 про збільшення суми грошового зобов`язання по військовому збору на суму основного платежу - 3006,84 грн., штрафної санкції - 751,71 грн., №0532631304 про застосування штрафної санкції у сумі 170 гривень.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було подано скаргу до Державної фіскальної служби України, в якій останній просив скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення від 12.10.2018 р. №0532581304, №0532631304, №0532621304.

ДФС розглянуто скаргу позивача, однак податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 12.10.2018 року №0532581304, №0532631304, №0532621304 залишені без змін, а скарга без задоволення.

У позові позивач зазначає, що контролюючим органом порушено його право щодо особистої присутності під час розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення.

Суд має зазначити, що за правилами пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до п. 79.3 ст.79 ПК України присутність платника податків під час проведення документальної невиїзної перевірки не є обов`язковою.

На адресу позивача були направлені наказ та повідомлення про проведення перевірки, що відповідає вимогам податкового законодавства щодо завчасного та належного повідомлення платника податків про проведення документальної перевірки.

Неотримання позивачем копії наказу та повідомлення про проведення перевірки, надісланим контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, не свідчить про невиконання відповідачем обов`язку встановленого податковим законодавством щодо своєчасного та належного повідомлення платника податків про проведення перевірки.

Актом перевірки на підставі відомостей з ДРФО ДФС про суми виплачених доходів та утриманих з них податків (форма - 1ДФ) встановлено, що ОСОБА_1 у 2016 році отримано дохід у сумі 201145,06 грн. за ознакою доходу "126" - додаткове благо, без визначення суми утриманого податку, джерело отримання - АТ «ОТП Банк».

Відповідачем на адресу позивача надіслано лист №1482/04-36-13-19 з питання надання інформації та документів щодо доходів, отриманих як додаткове благо у 2016 році та про необхідність подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, який отримано 11.11.17 особисто позивачем. На дату складання акту документальної позапланової перевірки позивач документів не надав.

Згідно службової записки від 18.06.2018 р. №7476/04-36-13-9 від відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування ГУ ДФС у Дніпропетровській області та баз даних ГУ ДФС у Дніпропетровській області станом на дату складання акту перевірки фізична особа ОСОБА_1 декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік до Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області не надав. Перевіркою дотримання встановленого порядку подання (у випадках коли таке подання є обов`язковим) податкової декларації встановлено, що податкова декларація про майновий стан і доходи за 2016 рік платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 до Лівобережної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області управління податків і зборів з фізичних осіб не надавалась.

Відповідачем було надіслано листа від 11.10.2017 р. №1549/04-36-13-19 до АТ «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ 21685166) з проханням підтвердити факт повідомлення боржника про прощення бору АТ «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ 21685166), а саме надати копію врученого повідомлення про анулювання (прощення) боргу згідно з вимогами податкового законодавства або копію додаткової угоди з відповідним боржником, та надати інформацію щодо складових прощеного боргу, а саме: вказати суму анулювання основного боргу за кредитом, анульованих відсотків за кредитом, анулювання пені, штрафної санкції, неустойки та анульовану суму у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Від АТ «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ 21685166) надійшов лист від 30.10.2017 №01-05-19- 6/3654-6, у якому АТ «ОТП Банк» повідомив, що банк підтверджує інформацію надану у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за II квартал 2016 року про дохід, отриманий платником податку - фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з ознакою доходу «126» (додаткове благо) у вигляді анульованої основної суми кредитної заборгованості.

Також з відповіді АТ «ОТП Банк» вбачається, що останній, шляхом укладання додаткових договорів про прощення боргу, повідомляв платника податку про обов`язок сплатити податки та збори з доходу сум прощеного боргу.

Виходячи з вищевикладеного, АТ «ОТП Банк» здійснив списання кредитної заборгованості фізичній особі ОСОБА_1 у сумі 201 145,06 грн., повідомивши про це позивача.

Суми анульованої заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 201145,06 грн. ( з урахуванням суми доходу, що не підлягає оподаткуванню (пп.165.1.55 ПК України) у розмірі 689,00 грн.) було включено АТ «ОТП Банк» до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу (форма №1-ДФ) за II квартал 2016 року за ознакою доходу «126» (додаткове благо). Згідно відомостей центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів із сум доходу, отриманого фізичною особою ОСОБА_1 від АТ «ОТП Банк» у розмірі 201 145,06 грн., податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати не нараховувався та до бюджету не сплачувався.

Відповідно до п.п. 164.2.17 (д) п. 164.2 ст.164 ПК України сума анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, у разі якщо вона перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у розрахунку на 2016 рік - 689,0 грн.) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, та такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації, якщо кредитор повідомив платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Підпунктом 165.1.55 п. 165.1 ст.165 розділу IV ПК України встановлено, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Відповідно до п. 176.1 ст.176 ПК України платники податку зобов`язані:

вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію;

подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов`язковим.

Згідно п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним.

Згідно до п. 167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідачем на адресу позивача було надіслано листа від 10.10.2017 № 1482/04-36-13-19, в якому повідомлялось про обов`язок подання до фіскальних органів податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік.

У позовній заяві позивач стверджує про те, що оподаткуванню відповідно до ст. 165 ПК України підлягає саме основна сума боргу, однак банк не повідомив його про структуру прощеного боргу, що саме анулюється основна сума, відсотки, комісії, штрафи.

Для з`ясування вказаного питання судом було направлено на адресу АТ «ОТП Банк» запит, в якому суд просив надати інформацію та конкретизувати анульовану кредитором суму боргу, а саме вказати суму прощення основного боргу (тіла) за кредитом, анульованих відсотків, анульованої пені, штрафної санкції, неустойки та інше.

06 листопада 2019 року від АТ «ОТП Банк» надійшла відповідь на запит, в якій зазначено про те, що між клієнтом та банком було укладено додатковий договір №8 від «11» лютого 2016р. до Кредитного договору №МL-300/677/2007 від «06» грудня 2007 р. (надалі - «Додатковий договір»), відповідно до якого Банком було прощено (анульовано) суму боргу (суму кредиту) у розмірі 8084,55 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ на дату укладення додаткового договору становить 209722,77 гривен. Зазначена сума прощеного (анульованого) боргу складається з суми основного боргу (кредиту) у розмірі 7753,89 дол. США, що в еквіваленті дорівнює 201 145,06 грн. та з суми відсотків у розмірі 330,66 дол. США, що в еквіваленті складає 8 577,71 грн.

Для забезпечення адміністрування податку на доходи фізичних осіб та військового збору, банк, шляхом укладення додаткового договору про прощення боргу повідомив позивача про обов`язок сплатити податки та збори з доходу сум прощеного боргу, а також проінформував про суму прощеного (анульованого) боргу контролюючі органи. У розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, та сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) відобразив суми боргу, прощеного (анульованого) банком за ознакою «126» «Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо» у сумі 201145,06 грн. та за ознакою «127» «Інші доходи» у сумі 8577,71 грн.

Таким чином, судом встановлено, що сума прощеного боргу складається лише з суми основного боргу (кредиту), без відсотків.

Суд вважає, що відповідачем правомірно встановлено порушення позивачем п.п. 164.2.17 (д) п. 164.2 ст.164, з урахуванням п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст.165, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України за наслідками перевірки позивача у зв`язку з отриманням у II кварталі 2016 року доходу у розмірі 201145,06 грн. як додаткове благо у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, та донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 36082,09 грн., а саме:

201145,6 - 689,0 = 200456,06 грн.

200456,6х 18% = 36082,09 грн.

Щодо визначення бази оподаткування, повноти нарахування, утримання та своєчасності сплати (перерахування) до бюджету військового збору, суд має зазначити наступне.

З 03.08.2014 року набрав чинності Закон України від 31.07.2014 №1621-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (далі - Закон 1621-VІІ), яким на період до 01.01.2015 року запроваджено військовий збір. Відповідно до пп.1.1 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX ПК України з урахуванням змін, внесених Законом №1621-VII платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, а саме фізична особа резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент. Об`єктом оподаткування збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, зокрема, основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (пп.1.2 п.16 1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України).

Законом України від 28.12.2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015 року, до Кодексу внесено зміни в частині оподаткування військовим збором. Так, відповідно до пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором продовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

Згідно п.п.1.1 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, а саме: фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, а також податкові агенти.

Відповідно до п.п.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу, зокрема:

для резидента - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування та іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

- для нерезидента - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до п.п.164.1.3 п. 164.1 ст.164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Відповідно до абз. (д) п.п. 164.2.17. п. 164.2 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Підпунктом 165.1.55 п.165.1 ст.165 розділу IV ПК України встановлено, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Відповідно до п.п. 1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу.

Перевіркою правильності визначення бази оподаткування військовим збором встановлено, що для фізичної особи ОСОБА_1 була визначена наступна база оподаткування військовим збором: дохід у вигляді анулювання (прощення) заборгованості за кредитом, який нараховано банківською установою АТ «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ 21685166) у II кварталі 2016 року з урахуванням норм п.п.165.1.55 п.165.1 ст.165 розділу IV Податкового кодексу України у розмірі 200456,06 грн.(201145,06грн.-689,00грн.).

Таким чином, фізичною особою ОСОБА_1 порушено п.п. 1.2, п.п. 1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, в результаті чого донараховано суму військового збору, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 3006,84 грн. (200456,06 грн. х 1,5%).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що протягом судового розгляду справи відповідач довів правомірність своїх рішень та дій. У зв`язку з цим суд не вбачає законних підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 29 листопада 2019 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 29 листопада 2019 року. Суддя Згідно з оригіналом. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник