Ухвала суду № 85977466, 25.11.2019, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/327/19

УХВАЛА

іменем України

"25" листопада 2019 р. м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.

секретаря судового засідання Нагірняк Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу житлово – будівельний кооператив «Кварталбуд - 7» про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів, положення, наказів та зобов`язання до виконання зобов`язання в натурі, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до обслуговуючого кооперативу житлово – будівельний кооператив «Кварталбуд - 7» про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів, положення, наказів та зобов`язання до виконання зобов`язання в натурі, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.09.2016 року між ним та відповідачем було укладено Договір № 120.01.1.048 про сплату внесків у ОК ЖБК «Кварталбуд-7». Згідно умов договору, а саме: п.1.1 ЖБК зобов`язується організувати будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 (Об`єкт будівництва) за рахунок внесків Учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК, здати його в експлуатацію, передати Учаснику приміщення в Об`єкті будівництва, обумовлене цим договором (Об`єкт нерухомості) та всі документи, необхідні учаснику для реєстрації права власності на нього, а Учасник зобов`язується сплатити до ЖБК внески у розмірах та в порядку, встановлених даним договором та додатками до нього та має право отримати об`єкт нерухомості лише за умови повної сплати внеску, встановленого цим договором для Учасника.

Пунктом 1.5 визначено, що об`єкт нерухомості розташований за адресою: АДРЕСА_1 , секція № 3 та передається з наступними характеристиками: квартира № 1, загальна площа 67,91 кв.м., поверх №1.

Пунктом 2.1 визначено, що вартість будівництва одного квадратного метра загальної приведеної площі об`єкту нерухомості визначається ЖБК відповідно до проектно-кошторисної документації та договору підряду з підрядною організацією і на день укладення цього договору складає 7500 грн. за один квадратний метр і може змінюватись у випадках передбачених цим договором.

Згідно п. 2.4 вартість будівництва квадратного метру площі об`єкту нерухомості, за яку Учасником сплачено внесок, є сталою та не може змінюватись в будь-якому разі.

Згідно п. 4.2.1 та п. 4.2.6 ЖБК зобов`язаний організувати будівництво об`єкту будівництва та здачу його в експлуатацію у строк до ІІ кварталу 2017 року.

У відповідності до п. 4.2.3 та п. 4.2.4 ЖБК зобов`язаний надавати інформацію, що стосується будівництва та повідомляти про всі обставини, що роблять неможливим виконання даного договору.

З пункту 6.1 вбачається, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України, а п. 6.3 визначено, що у випадку порушення ЖБК терміну здачі об`єкта будівництва в експлуатацію, визначеного п. 4.2.1 договору на понад один календарний місяць ЖБК сплачує учаснику штраф в розмірі 500 грн. за кожен повний календарний місяць прострочення.

У відповідності до Додатку № 1 до Договору, а саме: Порядку сплати внеску визначено, з врахуванням площі об`єкту нерухомості згідно проекту та вартості будівництва одного квадратного метру становить 509 325 грн.

В порядку виконання своїх зобов`язань по договору позивач сплатив 29.03.2017 року на рахунок ЖБК грошові кошти в сумі 509 325 грн., що свідчить про повне виконання умов договору з боку позивача. Відтак позивач розраховував на взаємне виконання зобов`язання відповідачем визначеного п.п. 1.1, 4.2.1, 4.2.6.

10.04.2017 року позивачу видано Довідку № 67 на підтвердження членства в кооперативі та сплати пайового внеску за договором.

Однак, станом на день звернення з даним позовом до суду відповідач взяті на себе зобов`язання по договору не виконав, будинок в експлуатацію не здав, об`єкт нерухомості у власність позивачу не передав, більше того, наразі навіть відсутня довідка з КП «ВООБТІ» про присвоєння адреси будинку, яка видається після проведення первинної технічної інвентаризації, що також свідчить про відсутність технічної документації на будинок, як відсутнє електро, водо та газопостачання у будинку, і навіть більше - жодна технічна документація не розроблена та не затверджена.

Керуючись у своїх зверненнях та скаргах Статутом ЖБК та правами, передбаченими договором, а саме: п. 3.1.1, п.31.6, п. 4.2.4 позивач та інші ініціативні асоційовані члени ЖБК звертались до Голови ЖБК ОСОБА_2 за наданням інформації про хід будівництва та повідомлення причин порушення строків завершення будівництва.

В основному на звернення ніхто не відповідав, куратор будівництва у м. Вінниці - Чорна Т.А., зустрічей зі стурбованими членами кооперативу уникала як могла, жодної інформації про хід будівництва не надавала, навіть копію Статуту ЖБК вдалось отримати для ознайомлення лише через рік після надходження вимоги у кінці 2018 року та крадькома сфотографувати. Цим самим відповідач порушив п. 4.2.3 Договору, оскільки свідомо приховував інформацію щодо будівництва будинку, по якому прострочення виконання зобов`язання було понад один рік.

В результаті неодноразових зустрічей з куратором будівництва членам кооперативу було видано Гарантійного листа № 3 від 17.05.2017 року за підписом Голови кооперативу Єрьоменко О ОСОБА_3 , в якому керівництво ЖБК гарантовано обіцяло завершити будівництво, ввести будинок в експлуатацію в строк до 31.08.2017 року.

Проте, відповідач вкотре порушив власні зобов`язання, строків не дотримався. В порушення п. 4.2.4 договору на звернення членів кооперативу керівництво ЖБК та куратор будівництва ОСОБА_4 продовжували приховувати від громади дійсні причини, що призвели до порушення строків завершення будівництва, вони відмовчуються та продовжують затягувати час.

На запити та скарги членів кооперативу керівництво ЖБК не реагувало, тоді члени кооперативу звернулись до Вінницької обласної адміністрації, яка сприяла проведенню багатосторонньої зустрічі з забудовником.

В результаті участі ВОА у переговорах в усному порядку куратор будівництва повідомив позивача та інших учасників ЖБК на зборах про те, що на закінчення будівництво потрібно близько 5 000 000 грн., яких немає, з яких 3 500 000 грн. на розробку технічних умов по газифікації та розведенню газу по точках в будинку.

З метою уникнення відповідальності ОСОБА_5 розіслав листи, в яких примушував асоційованих членів ЖБК до сплати додаткового паю в сумі 10% від вартості пайового внеску та укладення додаткової угоди, метою якої було перенесення строків будівництва на ІV квартал 2019 року.

Як вбачається зі змісту даного листа, Голова кооперативу висловив на адресу асоційованих членів кооперативу погрозу в разі непідписання додаткових угод та сплати в десятиденний термін з дня отримання листа коштів в якості 10% додаткового паю – розірвати з такими членами кооперативу Договори в односторонньому порядку за ініціативою ЖБК.

Такі дії відповідача позивач вважає свідомим та грубим порушенням умов укладеного договору, оскільки п. 2.4 договору було передбачено, що вартість будівництва квадратного метру площі об`єкту нерухомості, за яку Учасником сплачено внесок, є сталою та не може змінюватись в будь-якому разі. Окрім листа за підписом голови кооперативу позивач не отримав жодного документа в обґрунтування законності підстав збільшення вартості нерухового майна щодо якого укладено з відповідачем договір, тим більше шляхом зобов`язання до сплати додаткового паю у розмірі 10% від пайового внеску. До листа не було додано навіть копії рішення загальних зборів, на якому було ухвалено таке рішення.

Позивачем та іншими членами кооперативу у відповідь на згаданий вище лист було направлено лист - відповідь від 10 грудня 2018 року з вимогою надати копії установчих документів, рішення загальних зборів членів учасників, на якому ухвалили рішення про сплату асоційованими членами додаткового пайового внеску, рішення загальних зборів членів учасників про цільове використання загального пайового фонду кооперативу з посиланням на укладені договори, витяг з проектно-кошторисної документації на підтвердження розрахунку вартості будівництва та зміни до неї в обґрунтування необхідності залучення додаткових коштів, і що найголовніше – визначення суми коштів, якої не вистачає для завершення будівництва з посиланням на перелік робіт, що необхідно виконати для завершення будівництва; була також поставлена вимога про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності кооперативу.

Лист було вручено, проте вимоги позивача та інших членів кооперативу – проігноровано, що вкотре порушило їхні права, оскільки п. 5.8 Статуту ЖБК визначено, що асоційовані члени мають право на отримання інформації щодо діяльності кооперативу, п. 6.19 право ініціювати проведення перевірки фінансово-господарської діяльності кооперативу, п. 6.14.12 обов`язок голови готувати та надавати відповіді на поставлені йому питання.

Іншими словами голова правління кооперативу в м. Хмельницькому та робітники представництва кооперативу в м. Вінниці вже тривалий час ігнорують законні вимоги позивача та інших членів кооперативу приховуючи як документи по будівництву, так і установчі; замовчують інформацію про реальну картину подій та причини, що призвели до дворічного прострочення строку на завершення будівництва, на контакт не йдуть, зустрічей уникають та намагаються уникнути відповідальності шляхом примушування позивача та інших укласти додаткові угоди про збільшення вартості пайових внесків та перенесення строків будівництва шляхом прийняття незаконних рішень загальними зборами членів – учасників, використовуючи те, що асоційовані члени кооперативу (до яких відноситься позивач та ще 115 вінничан) не мають права голосу при прийнятті рішень (лише дорадчий) та не мають права брати реальної участі в управлінні кооперативом та не можуть впливати на прийняття рішень щодо його діяльності.

З наведеного можна прийти до висновку, що відповідач не тільки не виконав взяті на себе зобов`язання, але й наразі намагається перекласти тягар відповідальності на плечі позивача та інших учасників кооперативу, змушуючи їх укласти додаткові угоди про сплату додаткового паю в розмірі 10% від пайового внеску та перенесення строків завершення будівництва на ІV квартал 2019 року, при цьому ставить їх у невигідне чи навіть вкрай безвихідне становище, погрожуючи розірвати укладені договори в одноособовому порядку за ініціативою ЖБК.

В даному випадку також має значення те, що за умовами договору, в разі розірвання договору, кошти Учаснику повертаються лише після вступу нового учасника та сплати ним в повному обсязі пайового внеску, а враховуючи, що даний будинок вже більше двох років має славу «довгобуду та проблемного» то перспектива того, що з`явиться новий учасник, який забажає вкласти гроші в будівництво саме цієї квартири, є вкрай примарними, а відтак повернути вкладені кошти буде майже неможливо. В будинку налічується 116 квартир, за кожну з них пайовий внесок вже давно сплачено повністю, це питання з`ясовувалось на загальних зборах ініційованих асоційованими членами, отже люди в середньому у 2016 році повністю оплатили будівництво даного будинку. З цього чітко слідує, що причина порушення строків завершення будівництва криється не в членах-учасниках, а в господарській діяльності не чесних на руку Членів правління ЖБК, які нині намагаються уникнути відповідальності за розтрату пайового фонду. Ініціативна група членів кооперативу вже звернулась до правління з ініціативою на проведення перевірки фінансово-господарської діяльності кооперативу, надання даних про розпорядження загальним пайовим фондом кооперативу та надання для ознайомлення проектно-кошторисної документації будівництва, договорів з підрядними організаціями.

На час звернення з позовом відповідь не отримано, зустрічей куратор будівництва уникає, мотивуючи відсутністю в м. Вінниці вже протягом тривалого періоду часу. Фактично майнове право позивача є порушене та підлягає захисту в порядку ст. 16 ЦК України та у інший спосіб не заборонений законом.

Позивач вважає за необхідне звернутися з даним позовом саме через невиконання умов договору з боку відповідача, в тому числі з метою позбавлення відповідача можливості маніпулювати за допомогою погроз членами кооперативу, права змінювати на власний розсуд розмір пайового внеску та строки будівництва, змушуючи людей погрозами підписувати додаткові угоди на вкрай невигідних для позивача та інших членів кооперативу, умовах.

Окрім листа за підписом голови кооперативу з погрозою розірвати договори в разі не сплати 10% додаткового паю інших документів, в тому числі відповідь на лист-запит, направлений для з`ясування законності введення додаткового паю – не надходили.

Офіційно належним чином завірені копії рішення загальних зборів, на підставі яких було введено додатковий пай, положення про додатковий пай та наказ про введення додаткового паю, позивачу та іншим членам кооперативу не надавалось, їх навіть відмовляються надати для ознайомлення в представництві правління кооперативу в м. Вінниці.

Однак, дані документи відповідач був вимушений показати на зустрічі з Вінницькою облдержадміністрацією, де їх вдалось крадькома сфотографувати, дані фото копії позивач надав суду в якості додатку до позову.

Положення про додатковий пай було введено листопаді 2016 року, в той час як більшість Договорів про сплату пайового внеску були укладені березні – червні 2016 року. Про прийняття загальними зборами членів засновників установчого документу такого змісту асоційованих членів проінформовано не було, як і з текстом самого Статуту кооперативу. Якби до підписання Договору про сплату пайового внеску позивача, як асоційованого члена проінформували про його права та обов`язки, що випливають з Статуту кооперативу, надали Статут для ознайомлення та повідомили, що після сплати ним в повному обсязі пайового внеску за договором, правління кооперативу без його згоди ( через відсутність права голосу) зможе своїм рішенням зобов`язати позивача сплатити додатково 10% від основного паю ще додатковий пай – позивач відмовився би від вступу в будь-які правовідносини з таким кооперативом.

Позивачу, як ветерану АТО, що брав участь у захисті Донецького летовища, держава виділила разово кошти на придбання квартири, про що голова кооперативу був повідомлений в процесі підготовки до підписання Договору про сплату пайового внеску. Це витікає з положень п. 41 Постанови КМУ № 719-2016-п від 19.10.2016 року «Про питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей». На виконання умов укладеного Договору держава внесла одним платежем кошти на спецрахунок, з якого позивач оплатив свій пайовий внесок. Відтак, з моменту оплати в повному обсязі пайового внеску, вартість нерухомості не може змінюватись, виходячи з положення п. 2.4 Договору та Закону України «Про кооперацію», яким кооператив керуються у своїй діяльності, виходячи з п. 1 .1 Статуту та діючого законодавства. Так ст. 2 Закону України «Про кооперацію» визначає, що додатковий пай – добровільний грошовий чи інший майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена)кооперативу понад пай у пайовому фонді кооперативу;.

Зі змісту Положення вбачається, що додатковий пайовий внесок (додатковий пай)- грошовий чи інший майновий поворотний внесок асоційованого члена ЖБК понад обов`язковий пайовий внесок у пайовому фонді, можливість залучення якого передбачена Статутом. Підставою залучення додаткового паю є – в разі підвищення вартості будівельних та інших матеріалів, будівельних та інших робіт, інфляційних процесів в тому числі знецінення гривні відносно твердих валют та зміни в чинному законодавстві, які не залежать від волі сторін, а також інших обставин, що тягнуть збільшення витрат на будівництво, в тому числі і податкових зобов`язань ЖБК, вправі прийняти рішення про внесення асоційованими членами ЖБК додаткового паю. Рішення про необхідність сплати асоційованими членами кооперативу додаткового пайового внеску (додаткових паїв), а також розмір та порядок сплати приймається на загальних зборах членів ЖБК. У разі прийняття рішення про сплату додаткового пайового внеску (додатково паю) між асоційованим членом та ЖБК укладається Додаткова угода до Основного договору, в якій зазначаються розмір, порядок сплати додаткового пайового внеску (додаткового паю) та інші необхідні відомості.

З наведеного слідує, що згадане положення є недійсним, оскільки прямо суперечить ст. 2 Закону України «Про кооперацію».

Положення по своїй суті є установчим документом, що регулює правовідносини між членами та асоційованими членами в питаннях, що стосуються підстав для залучення додаткових коштів в разі зміни вартості нерухомості до закінчення будівництва об`єкту нерухомості. Установчий документ підлягає обов`язковій державній реєстрації у державного реєстратора. Оскаржуване положення державну реєстрацію не проходило, що виключає можливість його застосування в даній ситуації, оскільки установчий документ є чинним лише після держреєстрації. Відтак загальні збори членів засновників запроваджуючи для асоційованих членів сплату додаткового паю, вочевидь діяли неправомірно, свідомо порушуючи не тільки правила, визначені Статутом, але й Законом України «Про кооперацію» та умови укладених з асоційованими членами Договорів про сплату пайового внеску.

Особливий цинізм відповідача проявляється у тому, що наразі відсутні докази того, що діяльність правління ОК «ЖБК Кварталбуд-7» має хоча б найменше відношення до будівництва багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 . Це твердження аргументоване доказами, які адвокат позивача, в рамках підготовки справи до судового розгляду, здобув шляхом звернення з запитами в різні установи.

Так, з ДАБІ Вінницької області було отримано копію декларації про початок будівельних робіт при будівництві будинку по АДРЕСА_1 , з якої вбачається, що замовником будівництва даного будинку є ТОВ «Технобізнес», яка також орендує у сільради с. Агрономічного земельну ділянку під плямою забудови. Дане товариство не пов`язане жодними правовідносинами з ЖБК «Кварталбуд-7», що виключає відповідача з числа власників будівництва, адже саме замовник будівництва має право на отримання новозбудованого об`єкту нерухомості у власність в разі спорудження його на земельній ділянці, що йому належить та була відведена для такої мети. З документів можна прийти до висновку, що відповідач вчинив кримінальний злочин, розпорядившись грошима асоційованих членів на цілі, що не передбачені були укладеними договорами. І зараз намагається приховати такий факт, не гребуючи при цьому можливістю зібрати з людей примусово ще додаткові 10 % від паю погрожуючи розірванням договорів.

Наказом № 17 від 2.11.2016 року головою кооперативу було затверджено Положення «Про додатковий пайовий внесок (додатковий пай) в обслуговуючому кооперативі ЖБК Кварталбуд-7.

Про існування даних наказів, згаданого Положення про додатковий пай асоційованих членів проінформовано не було. Дані документи суперечать положенням укладеного з позивачем Договору про сплату пайового внеску, а саме п. 2.4 та ст. 2 ЗУ «Про кооперацію». Внесення змін до Основного договору та укладення додаткової угоди на вимогу правління кооперативу, загальних зборів чи голови ЖБК не передбачено, іншими словами зміна договору можлива лише за згодою асоційованого члена. Про наявність такого права у правління кооперативу у відносинах з асоційованим членом після сплати останнім пайового внеску взагалі не згадується. Крім того, укладення додаткової угоди, тобто двостороннього правочину, це право, а не обов`язок асоційованого члена і він не може бути до цього примушений, тим більш, якщо такий обов`язок на нього договором не покладався. Це також випливає із положень ст. 651 ЦК України, де зазначено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін якщо інше не встановлено договором або законом.

Станом на кінець 2018 року будинок є закінчений будівництвом, зовнішні і внутрішні роботи були виконання ще у 2017 році, це також підтверджується Гарантійним листом голови кооперативу, де він гарантував завершення будівництва ще у IV квартал 2017 року. Відтак можна стверджувати, що для введення будинку в експлуатацію не є визначальною зміна вартості будівельних робіт чи матеріалів, а коливання курсу гривні до іноземних валют в певному коридорі є закладеним у проектно-кошторисну документацію, згідно з постановою КМ України. Отже, підстави для застосування умов, передбачених положенням для залучення додаткового паю наразі є необґрунтованими та недоречними, а тому вони не можуть бути підставою для вирішення на загальних зборах питання про залучення додаткового паю з цих підстав. Положення суперечить нормі Закону України «Про кооперацію», не є аргументованою підставою для прийняття загальними зборами рішення про необхідність його сплати асоційованими членами кооперативу, оскільки по своїй суті не є установчим документом чи правовим актом, який дає підстави загальним зборам в односторонньому порядку приймати рішення про зміну умов договору з асоційованим членом після повного виконання останнім умов договору. Крім того, дане положення прямо суперечить ст. 2 Закону України «Про кооперацію», яка є спеціальною нормою права та регулює дану галузь законодавства та відносини, пов`язані з діяльністю ЖБК, як юридичною особою, так і у правовідносинах, що складаються між кооперативом та його асоційованим членом.

На початку літа 2018 року було проведено первинну технічну інвентаризацію будинку по АДРЕСА_1 Агрономічне, серед інших показників внесених у технічну документацію є запис про готовність будинку до здачі в експлуатацію та завершення будівництва.

На підставі даних цієї документації з людей зібрали додаткові кошти за ніби - то надлишкові квадратні метри понад проектну, які утворились в результаті фактичного будівництва. Саму технічну документацію представники кооперативу не бажають демонструвати за жодних умов.

22.10.2018 року ухвалено рішення про введення додаткового пайового внеску для асоційованих членів у розмірі 10 % від загального внеску в зв`язку з підвищенням вартості будівельних та інших матеріалів, будівельних та інших робіт, інфляційних процесів, в тому числі знецінення гривні відносно твердих валют та змін у чинному законодавстві, які не залежать від волі сторін, а також інших обставин, що тягнуть збільшення фактичних витрат на будівництво, в тому числі і податкових зобов`язань.

Дане рішення загальних зборів по своїй суті є протиправним в силу того, що його суть прямо суперечить закону, а саме: змісту ст. 2 Закону України «Про кооперацію», яким згідно п. 1.1 керується ЖБК у своїй діяльності. Даний документ є таким, що порушує норми закону, адже порушує право асоційованого члена на право вибору умов договору, є односторонньою зміною умов укладеного договору, яким не передбачено можливості змінювати в односторонньому порядку умови договору, що суперечить п. 2.4 договору, яким передбачено незмінність розміру вартості нерухомості після сплати асоційованим членом пайового внеску, за будь-яких умов.

Згідно статуту ОК «ЖБК «Кварталбуд-7»» засновниками та членами кооперативу являються три фізичні особи. Засновники кооперативу є його членами та не мають переваг щодо інших членів кооперативу. У кооперативі допускається асоційоване членство, асоційовані члени користуються правом дорадчого голосу та при ліквідації кооперативу мають переважне перед членами кооперативу право на одержання паю. Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена у його статутній діяльності, права і обов`язки такого члена, розміри внесків і паїв, а також порядок їх внесення визначається цим Статутом та (або) загальними зборами кооперативу, а також договорами між кооперативом та асоційованим членом.

Відповідно до п. 6.1 Статуту, вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, які відповідно до своєї компетенції, крім інших функцій, визначають розміри та порядок і строки внесення вступних, членських та інших внесків, а також паїв.

Як вбачається з п. 6.7.3 Статуту, про дату, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомленими не пізніше ніж за 20 днів до визначеного строку їх проведення (скликання). Статутом передбачено, що після проведення загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені про всі рішення, ухвалені на загальних зборах та результати голосування. Рішення загальних зборів є обов`язковими для всіх членів кооперативу, включаючи тих, хто не брав участі у загальних зборах, голосував проти ухвалення цього рішення, а також всіх асоційованих членів кооперативу.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту належного повідомлення позивача про проведення 22.10.2018 року загальних зборів членів кооперативу, крім того, також відсутні докази про ознайомлення із статутом ОК «ЖБК «Кварталбуд-7»», як в першій, так і в останній редакції.

Як вбачається з п. 6.7.3 Статуту ОК «ЖБК «Кварталбуд-7»» про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени та асоційовані члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше, ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Відповідачем не було повідомлено позивача про скликання загальних зборів кооперативу, дату їх проведення, та зміст питання що підлягає до розгляду. Фактично в такий спосіб відповідач свідомо позбавив позивача можливості бути присутнім на загальних зборах 22.10.2018 року, якими було прийнято рішення про встановлення для нього додаткового паю в розмірі 10 % від суми загального паю та яке відповідно до п. 8.3.10 Статуту є обов`язковим для нього, як асоційованого члена кооперативу.

Частиною 2 ст. 14 Закону України «Про кооперацію» визначено, що асоційований член кооперативу фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу. Таким чином, законодавець чітко закріпив за асоційованим членом право дорадчого голосу. Суб`єктивне право - це передбачена нормами права міра можливої поведінки учасника правовідносин. Іншими словами, це міра поведінки, що належить уповноваженій особі для задоволення її інтересів та потреб, і яка забезпечується відповідними юридичними обов`язками інших (зобов`язаних) осіб.

Отже, наявність у асоційованого члена законодавчо передбаченого суб`єктивного права на дорадчий голос під час ухвалення рішення вказує на існування юридичного обов`язку у кооперативу заслухати його думку, що можливо лише за умови забезпечення участі асоційованого члена кооперативу у загальних зборах, з чого вбачається обов`язок кооперативу повідомляти асоційованих членів про загальні збори.

Як визначено у п. 8.5 Статуту пайовий фонд складають паї ( в тому числі додаткові) членів та асоційованих членів. Вірним є тлумаченням даного пункту статуту, яке полягає у тому, що додаткові паї віднесені саме до членів кооперативу, адже дужки по суті розкривають або розширюють зміст викладеного в реченні, а відтак можна з впевненістю говорити про те, асоційовані члени сплачують виключно пайовий внесок, який складається з частин визначених виключно умовами договору, і тлумачення іншого змісту в даному випадку не допускається, що вбачається з п. 8.5 Статуту, де чітко вказано, що в пайовий фонд асоційований член вкладає свій пай.

Пунктом 5.5 Статуту передбачено, що розмір пайового внеску асоційованого члена визначається головою кооперативу в укладеному Договорі. Відтак, введення зобов`язання про додатковий пай для асоційованого члена за змістом відмінного від визначення паю, що зазначене у змісті укладеного договору, є грубим порушенням його прав, гарантованих Договором, п. 5.5 статуту та ст. 2 Закону України «Про кооперацію» .

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про кооперацію", пай - додатковий пай - добровільний грошовий чи інший майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу понад пай у пайовому фонді кооперативу . Із визначень вищезазначених понять вбачається, що для асоційованих членів кооперативу законодавством встановлюються такі види внесків: пай, у той час як внески у виді вступного, членського та цільового встановлюються для членів кооперативу. Таким чином, законодавством чітко розмежовуються поняття асоційованого члена та члена кооперативу, шляхом розмежування їх обов`язків щодо сплати внесків до кооперативу.

При цьому, зміст положень Статуту кооперативу регламентовано у ст. 8 Закону України «Про кооперацію». Частиною 3 цієї статті передбачено, що Статут може містити інші пов`язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

За таких обставин, оскільки сплата додаткового пайового внеску відповідно до ст. 2 цього Закону та п. 5.5 Статуту покладається на члена кооперативу, встановлення такого внеску для асоційованого члена кооперативу суперечить вищезазначеній нормі Закону, а тому є протиправним незалежно від застереження такого положення у Статуті кооперативу.

З протоколу загальних зборів членів ОК «ЖБК «Кварталбуд-7»» N (невідомий) від 22.10.2018 року, вбачається також, що потреба у встановленні для асоційованих членів доплат у виді додаткового пайового внеску внесків обґрунтована наявністю податкового боргу перед державою, збільшення цін на матеріали та роботи пов`язані з будівництвом, падіння гривні відносно твердих валют, зміни в законодавстві.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про кооперацію», кооператив відповідає за своїми зобов`язаннями всім належним йому майном. Члени кооперативу відповідають за зобов`язаннями кооперативу в межах внесеного ними паю, якщо інше не передбачено статутом кооперативу або законом.

Порядок та розміри внесення позивачем паю регламентовані договором про пайову участь у будівництві житла, укладеним між сторонами, усі грошові зобов`язання щодо сплати паю та вступного внеску за цим договором позивач виконав своєчасно та в повному обсязі, а тому безпідставним є покладення на нього відповідальності за господарськими зобов`язаннями кооперативу за межами внесеного нею паю.

Вартість одного квадратного метра житла та порядок її зміни застережені у п. п. 2.4 договору про пайову участь у будівництві житла укладеного між сторонами, за умовами яких кооператив не вправі в односторонньому порядку змінювати вартість ціни одного квадратного метра загальної площі, яка оплачена замовником на момент запровадження змін. Отже, встановлення доплати у виді цільового внеску, необхідність у якому виникла у зв`язку з підвищенням вартості одного квадратного метра житла, що будується, суперечить умовам укладеного між сторонами договору та є протиправним.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про кооперацію», кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Статтею 4 вищезазначеного Закону передбачено принципи кооперації, якими є: добровільність вступу та безперешкодний вихід з кооперативної організації; соціальна справедливість, взаємодопомога та співробітництво; рівне право голосу під час прийняття рішень; вільний вибір напрямів і видів діяльності; демократичний контроль за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; безпосередня участь членів кооперативної організації у її діяльності.

Таким чином, встановлення для асоційованого члена ОК «ЖБК «Кварталбуд-7»» обов`язку сплати додаткових коштів без повідомлення її про проведення загальних зборів з вирішення цього питання, без обґрунтування підстав для покладення такого додаткового майнового обов`язку, без обґрунтування його розміру та правомірності його зазначення як цільового внеску грубо порушує вищезазначені принципи кооперації - соціальну справедливість, взаємодопомогу та співробітництво; рівне право голосу під час прийняття рішень; демократичний контроль за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; безпосередню участь членів кооперативної організації у її діяльності.

Відповідно до ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Статтею 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Рішення загальних зборів ОК «ЖБК «Кварталбуд-7»» від 22.10.2018 року в частині встановлення для асоційованого члена, в особі позивача, доплати у вигляді додаткового пайового внеску в розмірі 10% від основного паю не відповідає встановленим ст. 3 ЦК України таким загальним засадам цивільного законодавства, як неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Нарахування відповідачем позивачу додаткових коштів та встановлення обов`язку їх сплати як цільового внеску у будівництво по суті є зміною умов укладеного між сторонами договору про пайову участь у будівництві, а відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, можна прийти до висновку що рішення загальних зборів від 22.10.2018 року в частині встановлення для асоційованого члена додаткового пайового внеску в розмірі 10 % від основного паю сплаченого за договором підлягає скасуванню, як неправомірне.

Наказом № 5 від 22.10.2018 року головою кооперативу було затверджено додатковий пайовий внесок в розмірі 10% від загального розміру внеску сплаченого асоційованим членом ОК ЖБК «Кварталбуд-7» на будівництво об`єкту нерухомості в багатоповерховому трьох секційному житловому будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по АДРЕСА_1 . Також вирішено підготувати проекти додаткових угод про внесення змін до Договорів про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Кварталбуд-7» в частині введення додаткового пайового внеску. Вирішено проінформувати асоційованих членів кооперативу про необхідність підписання додаткових угод та внесення додаткового пайового внеску(додаткового паю) протягом 15 днів з моменту їхнього повідомлення.

Даний наказ є незаконним та підлягає скасуванню в силу того, що його прийняття обґрунтоване з посиланням на недійсне Положення про додатковий пай.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії яка порушує право, визнання правочину недійсним.

Згідно ч.3 ст.92 ЦК України, орган або особа яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, не перевищувати своїх повноважень.

Згідно ч. 5 ст. 98 ЦК України, рішення загальних зборів може бути оскаржене до суду.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб визначений законом або договором.

Відповідно ч.2 ст. 5 ЦПК України, у випадку якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідачем було свідомо порушено зобов`язання, взяте на себе за Договором про сплату пайового внеску шляхом прийняття рішення про збільшення розміру пайового внеску шляхом сплати додаткового паю. Всупереч укладеним умовам договору правління кооперативу збільшило загальну вартості об`єкту нерухомості в односторонньому порядку та маніпулюючи предметом угоди, погрожуючи розірвати договір, відповідач намагався досягнути мету, направлену на примушення підписання позивачем додаткової угоди, обов`язок на укладення якої на позивача договором не покладався, тим більш на таких не вигідних умовах. Такі протиправні дії відповідача свідчать про його недобросовісність, як боржника у зобов`язанні (згідно загальних правил про зобов`язання), що має виконати свій обов`язок перед кредитором належним чином у визначений договором спосіб. Такий примус з боку відповідача викладений у формі рішення є свідченням грубого порушення майнових прав позивача, визначеного існуючим зобов`язанням. Відтак, порушене право підлягає захисту шляхом витребування об`єкту права у відповідача та передачу його в натурі позивачу.

З огляду на те, що дана вимога є похідною від скасування протиправного рішення прийнятого відповідачем в односторонньому порядку, воно є по суті способом відновлення порушеного права тобто становища, що існувало до порушення права, що відповідає положенням ст. 16 ЦК України, оскільки в даному випадку мало місце, в першу чергу, порушення відповідачем умов договору, укладеного з позивачем шляхом збільшення кінцевої вартості об`єкту нерухомості шляхом покладення неправомірно на позивача обов`язку по сплаті додаткового паю, в даному випадку мало місце зловживання правом з боку відповідача шляхом реалізації юридичною особою цивільної правоздатності, що виражена у формі неправомірного рішення направлене на зміну правовідносин між сторонами.

Відповідач умисно створив умови, за яких позивач в разі несплати додаткового паю шляхом підписання додаткової угоди, ухилення від укладання непередбаченої умовами договору додаткової угоди про зміну ціни своїм наслідком автоматично надавало право відповідачу в односторонньому порядку розірвати укладений договір з підстав не плати внесків в продовж 10 днів з моменту повідомлення. Фактично мало місце умисне та свідоме зловживання правом та становищем з боку правління кооперативу по відношенню до асоційованих членів при ухвалені рішення загальними зборами у питаннях пов`язаних з правами асоційованих членів та їх обов`язками, де асоційований член мав право лише дорадчого голосу, який не враховувався при голосуванні, як наслідок позивач був позбавлений можливості вплинути при голосуванні на рішення, що приймалось всупереч нормам закону та умовам укладених між сторонами Договору.

В результаті, відповідач нехтуючи законим правом позивача, визначеного п. 2.4 Договору про заборону зміни розміру пайового внеску та ціни на квартиру в разі повної сплати пайового внеску, зобов`язав останнього до зміни правовідносин, що існували та визначались договором шляхом прийняття протиправного за змістом рішення про збільшення розміру паю, з необґрунтованих підстав у відсутність повідомлення позивача про дату загальних зборів. В наслідок порушення зобов`язання з боку відповідача щодо збільшення вартості паю, нерухомості та строків передачі квартири у власність у позивача виникло право, закріплене ст. 11 Законом України «Про захист прав споживачів», яке захищає право позивача шляхом надання йому права змінити виконавця робіт в разі порушення строків, зменшення їх вартості, в тому числі через втрату економічного інтересу, умов щодо вартості нерухомості, умов передачі її власність позивача після завершення будівництва, адже по своїй суті речове право є набуттям в подальшому права власності на квартиру за умови сплати пайового внеску, що позивачем було виконано два роки тому, а тому право власності позивача було порушено через недотримання умов договору, за яким таке право власності набувалось в результаті участі у будівництві об`єкту нерухомості на засадах кооперації, що є способом інвестування у нерухомість на первинному ринку.

Порушення умов зобов`язання з вини відповідача не породжує у останнього права на зміну правовідносин, адже на боржника покладено обов`язок виконати зобов`язання в натурі, якщо останнє передбачено умовами зобов`язання чи витікають з суті правовідносин з огляду на обов`язок передання речі, визначеної індивідуальними та родовими ознаками, що виключає інакше трактування суті зобов`язання, за умови існування реальної можливості виконання зобов`язання, що підтверджується обставинами справи та наданими доказами в підтвердження завершення будинку будівництвом, як наслідок настання обставин, обумовлених договором, для передачі нерухомого майна позивачу у власність в замін майнового права, що передбачено умовами договору, Статутом та Законом України «Про кооперацію» та є наслідком готовності будинку до введення в експлуатацію, що підтверджено Первинною технічною інвентаризацією.

Позивач в даному випадку позбавлений без примусу реалізувати свої права, оскільки відповідач свідомо чинить дії, направлені на уникнення від виконання обов`язку на умовах договору, протиправність яких доведена, як наслідок зобов`язання має бути виконано належним чином шляхом відновлення стану, що існував до порушення права, в тому числі шляхом ухвалення судового рішення про примусове виконання зобов`язання в натурі, шляхом витребування речі визначеної індивідуальними ознаками у відповідача та передачі її позивачу у відповідності до положень ст. ст. 509, 526, 530, 599, 610, 612, 620, 622 ЦК України.

За наведених обставин позивач звертається до суду з позовом, в якому просить скасувати, як неправомірне, Положення про додатковий пайовий внесок від 01.11.2016 року в ОК «ЖБК Кварталбуд-7»; скасувати, як неправомірний, наказ № 17 від 01.11.2016 року про затвердження даного Положення; скасувати, як неправомірне, рішення загальних зборів від 22.10.2018 року в частині встановлення для асоційованого члена додаткового пайового внеску в розмірі 10 % від основного паю, сплаченого за договором; скасувати, як неправомірний, наказ № 5 від 22.10.2018 року про затвердження введення додаткового пайового внеску; зобов`язати ОК «ЖБК Кварталбуд-7» виконати зобов`язання за Договором про сплату внеску № 120.01.1.041 від 13.03.2017 року шляхом примусового витребування в ОК «ЖБК Кварталбуд-7» новоствореної квартири АДРЕСА_2 та передання в закінченому будівництвом будинку новоствореного нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_3 в натурі йому у приватну власність та стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

В судове засідання 25.11.2019 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чорний А.В. не з`явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність, позовні вимоги свого довірителя підтримує та просить їх задоволити.

05.04.2019 року представником відповідача обслуговуючого кооперативу житлово – будівельний кооператив «Кварталбуд - 7» - Чорною Т.А. надіслано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому представник зазначила, що просить відмовити в позові, закривши провадження в частині позовних вимог та залишивши в частині позов без розгляду, з огляду на наступне.

У своїй позовній заяві позивач наводить загальні положення чинного законодавства, не конкретизує правові підстави кожної із позовних вимог, не доводить належними і допустимими доказами наведені обставини. При цьому всі, крім, останньої позовної вимоги, стосуються скасування індивідуальних правових актів відповідача. Підставою для визнання недійсними (скасування) судом таких актів може бути їх невідповідність нормам чинного законодавства. Однак, позивачем не визначено яким саме правовим нормам не відповідають оскаржувані індивідуальні правові акти відповідача. Переважно позивач посилається на порушення ст. 2 Закону України «Про кооперацію», однак, зазначена стаття під назвою «Визначення термінів» лише визначає терміни, для розуміння у якому значенні у цьому Законі вони вживаються. Натомість, правове регулювання правовідносин здійснюється іншими нормами статей Закону України «Про кооперацію». Фактично позивач посилається на порушення оспорюваними актами «термінів», що є необгрунтованим.

Щодо позовної вимоги про скасування, як неправомірного, Положення про додатковий пайовий внесок від 01.11.2016 року, скасування, як неправомірного, наказу №17 від 01.11.2016 року про затвердження даного положення, згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Позивач уклав договір №120.03.1.041 з відповідачем 13.03.2017 року, який згідно п. 1.2 вважається заявою учасника про вступ до асоційованих членів ЖБК, тобто хронологічно значно пізніше прийняття оскаржуваного Положення про додатковий пайовий внесок від 01.11.2016 року. Тому, права позивача прийняттям цього Положення апріорі порушені бути не могли, оскільки він ще не був асоційованим членом кооперативу. У зв`язку з відсутністю порушених прав не можуть бути задоволені і вимоги щодо їх захисту.

Із зазначеного питання є відповідна судова практика, зокрема, постанова Верховного суду від 06 березня 2019 року по справі № 404/4693/16-ц, а обов`язковість врахування правових позицій Верховного суду визначена ч.5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно ст. 16 Закону України «Про кооперацію» Виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу. У кооперативі, до складу якого входить менше ніж 10 членів, обирається лише голова кооперативу. Виконавчий орган кооперативу: здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу. Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу.

Аналогічні положення передбачені Статутом ЖБК, зокрема, його п.п.6.13, 6.14.

Посилання позивача на те, що згадане положення є установчим документом суперечить чинному законодавству, зокрема, ч. 2 ст.87 ЦК України, згідно з якою установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

На підставі ст. 16 Закону України «Про кооперацію» та статуту відповідача головою кооперативу правомірно прийнято оскаржуваний наказ № 17 від 01.11.2016 року, яким затверджено Положення «Про додатковий пайовий внесок (додатковий пай) в ОК «ЖБК «Кварталбуд-7». Крім того, те, що додатковий пай може визначатися окремими положеннями кооперативу, затвердженими головою кооперативу, передбачено п.4.4 Положення про асоційованих членів кооперативу, затвердженим протоколом № 4 від 02.02.2016 року.

Щодо позовної вимоги про скасування, як неправомірного, рішення загальних зборів відповідача від 22.10.2018 року в частині встановлення асоційованого члена додаткового пайового внеску в розмірі 10 % від основного паю, сплаченого за договором, то незрозуміло, яке рішення від 22.10.2018 року позивач просить скасувати, оскільки індивідуального правового акту з назвою «рішення від 22.10.2018 року», не існує, при цьому наявне рішення, оформлене протоколом № 5 загальних зборів від 22.10.2018 року. Позивач просить скасувати рішення в частині, а саме: встановлення для асоційованого члена додаткового пайового внеску в розмірі 10 % від основного паю, сплаченого за договором. Відповідно, позивач не заперечує щодо рішень, прийнятих на цих зборах і не оскаржує їх - про підготовку проектів додаткових угод про сплату додаткового пайового внеску ( додаткового паю) асоційованим членам та про інформування асоційованих членів кооперативу про необхідність сплати пайового внеску ( додаткового паю) протягом 15 календарних днів з моменту їх повідомлення, тому спір по цій позовній вимозі зводиться до того, що позивач вважає неправомірним введення додаткового пайового внеску ( додаткового паю ) у розмірі 10%. Однак, введення додаткового пайового внеску, і тим більше його розміру, віднесено саме до компетенції органів управління кооперативу, а не до компетенції будь-якого іншого суб`єкта.

Згідно ч.ч.1-2 ст.15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу, крім іншого, належить: прийняття рішень, що стосуються діяльності кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу. Тому, прийняття оскаржуваного рішення було в компетенції загальних зборів членів кооперативу.

Щодо порядку прийняття, повідомлення та кворуму при прийнятті оскаржуваного рішення, то відповідно до ч.ч. 5, 9-12 ст.15 Закону України «Про кооперацію» про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше, ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш, як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням. Аналогічні норми у статуті кооперативу ( п.п.6.3.,6.8, 6.9.,6.10,6.11).

Згідно з п.6.3. статуту повідомляються про дату, місце, час проведення зборів члени кооперативу, а не асоційовані члени кооперативу. Тому, посилання позивача на його неповідомлення не має значення для правомірності прийнятого акту.

Згідно із статутом кооперативу ( п.4.1) є три члена ( учасника, засновника) кооперативу. Всі з цих членів були присутні на загальних зборах членів кооперативу, відповідно були належним чином повідомлені і був наявний кворум для прийняття рішення. Всі проголосували за прийняте рішення, відповідно рішення було прийнято. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням чинного законодавства, зокрема, є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму. Однак, кворуму при прийнятті рішення, як і більшості при голосуванні, дотримано. При цьому, не порушено і інших норм чинного законодавства, позивачем не надано будь-яких доказів протилежного.

Щодо асоційованого членства позивача у кооперативі, слід зазначити, що статтею 14 Закону України «Про кооперацію» визначено, що у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю. Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу. Відповідно, нормами чинного законодавства не передбачено права асоційованого члена на участь або на голосування у загальних зборах.

Згідно п.5.6 Статуту кооперативу асоційований член кооперативу користується правом дорадчого голосу в кооперативі. Натомість, тільки член кооперативу має один голос в силу ст. 15 Закону України «Про кооперацію». Тому, присутність чи відсутність асоційованого члена не впливає на кворум присутніх на загальних зборах і не впливає на голосуванні за рішення загальних зборів. Відповідно, посилання позивача у позовній заяві на недотримання чинного законодавства у зв`язку з неповідомленням його про збори безпідставні і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення загальних зборів кооперативу.

Щодо посилання позивача на порушення оскаржуваним рішенням ст. 525 ЦК України, то крім того, що остання відноситься до зобов`язального права, відсутня одностороння відмова або одностороння зміна зобов`язань відповідачем.

Позивач просить скасувати, як неправомірний, наказ № 5 від 22.10.2018 року про затвердження введення додаткового пайового внеску, однак, знову ж таки не зазначає які норми чинного законодавства порушено прийняттям цього оскаржуваного наказу.

Щодо цієї позовної вимоги доцільно повторити норми ст.16 Закону України «Про кооперацію», згідно з якими виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу. У кооперативі, до складу якого входить менше ніж 10 членів, обирається лише голова кооперативу. Виконавчий орган кооперативу: здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу. Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу.

Аналогічні положення передбачені Статутом ЖБК, зокрема, п.п.6.13,6.14. На підставі цього головою кооперативу правомірно прийнято оскаржуваний наказ № 5 від 22.10.2018 року «Про затвердження введення додаткового пайового внеску (додаткового паю)». Посилання позивача на те, що додатковим паєм передбачено збільшення вже сплаченої позивачем вартості квартири безпідставне і спростовується, зокрема, проектом додаткової угоди, передбаченої в п.2 наказу № 5 від 22.10.2018 року. Так, у п.4 проекту додаткової угоди передбачено право позивача на нежитлове приміщення з його характеристиками. Відповідно, при сплаті додаткового паю асоційований член отримуватиме і додаткове благо. Крім того, те, що розмір додаткового паю може визначатися окремими положеннями кооперативу передбачено п.4.4 Положення про асоційованих членів кооперативу, затвердженим протоколом №4 2.02.2016.

Позовні вимоги позивача, крім останньої про зобов`язання відповідача виконати зобов`язання за договором про сплату пайового внеску, є корпоративним спором.

Згідно ч. 1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Щодо корпоративних спорів, то згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів. Тому, справа в частині позовних вимог про скасування Положення від 01.11.2016 року, наказу №17 від 01.11.2016 року, рішення загальних зборів від 22.10.2018 року, наказу № 5 від 22.10.2018 року не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і згідно п.1 ч.1 255 ЦПК України в цій частині провадження у справі підлягає закриттю.

Також, у своєму відзиві представник звертає увагу на територіальну юрисдикцію справи, оскільки позивач посилається на ч. ч. 5,6 ст. 28 ЦПК України як на підсудність даної справи за вибором позивача. Однак, на думку представника позивача, даний позов не можна віднести до позовів про захист прав споживачів, так як згідно з п.22 ч. 1 ст. 1 Закону України « Про захист прав споживачів» споживач – фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Натомість, між позивачем і відповідачем укладено договір № 120.03.1.041 від 13.03.2017 року про сплату внесків у ЖБК, на який відповідно дія Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється. Не можна даний позов віднести і до тих, які виникають зі договорів, у яких зазначено місце виконання, оскільки у договорі № 120.03.1.041 від 13.03.2017 року про сплату внесків у ЖБК цього не зазначено. При цьому, сторони по цьому договору мають багато різних зобов`язань, з яких значна кількість виконання зобов`язань не має конкретного місця виконання.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виконати зобов`язання за договором про сплату пайового внеску № 120.01.1.048 від 16.09.2016 року шляхом примусового витребування від відповідача новоствореної квартири АДРЕСА_2 та передання в закінченому будівництвом будинку новоствореного нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 в натурі у приватну власність позивача, то незважаючи на те, що позивач у позовній заяві на виконання ст.175 ЦПК запевнив суд, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, слід зазначити, що у Вінницькому районному суді Вінницької області наявний позов позивача до відповідача та 02.01.2019 року судом відкрито провадження в справі №128/3624/18 про стягнення на користь позивача з відповідача 4500 грн. штрафу та зобов`язання до повного виконання умов договору, в тому числі, але не виключно шляхом закінчення будівництва будинку по АДРЕСА_6 , виготовлення технічної документації на будинок та квартири, введення будинку в експлуатацію, розроблення технічної документації на газо, водо та електропостачання з подальшим підключенням на умовах, визначених даним договором оздоблення будинку, передбаченого п.1.6 договору, передачі у власність позивача квартири АДРЕСА_4 на 1 поверсі будинку, проектною загальною площею 67,91 кв.м. з оздобленням квартири, передбаченим п.1.6 договору. Предмети спору в цій частині по двох справах однакові щодо зобов`язання відповідача виконати зобов`язання за договором, передання нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_7 у приватну власність позивача. Тому, позов у справі в частині цих позовних вимог підлягає залишенню без розгляду, згідно п. 4 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Також, безпідставні вимоги позивача, зокрема, щодо передання йому нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_7 у приватну позивача, оскільки на даний момент такого нерухомого майна, як квартира, немає, оскільки будинок не прийнятий в експлуатацію. При цьому, згідно з ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене майно нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення) майна. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Безпідставні посилання позивача про непричетність відповідача до будівництва будинку по АДРЕСА_6 з посиланням на дані декларації про початок будівельних робіт, у якій замовником зазначено ТОВ «Технобізнес», оскільки з останнім відповідачем укладено договір про спільну забудову земельної ділянки № 1 від 01.02.2016 року.

Враховуючи зазначене, представник відповідача вважає аргументи та доводи позивача щодо задоволення його позовних вимог неспроможними та просить суд їх відхилити, врахувавши наведені доводи та пояснення у відзиві на позов.

В судове засідання 25.11.2019 року представник відповідача не з`явилася по невідомим суду причинам, судом належним чином та в установленому законом порядку повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого висновку.

Згідно Статуту Обслуговуючого кооперативу «Житлово – будівельний кооператив «Кварталбуд - 7»» (т.1 а.с. 46 - 56), ОК «ЖБК «Кварталбуд - 7»» є неприбутковою організацією, створюється і діє у відповідності до Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про кооперацію», на підставі рішення установчих зборів на добровільних засадах з метою забезпечення житлом та/або нежилими приміщеннями членів та асоційованих членів кооперативу і членів їх сімей.

Також, як встановлено по справі та не заперечується і визнається сторонами, 13.03.2017 року між ЖБК «Кварталбуд-7» в особі Голови кооперативу Олександра Олександровича Єрьоменко та ОСОБА_1 було укладено договір № 120.03.1.041 про сплату внесків у ЖБК «Кварталбуд-7» (т.1.а.с. 17 - 21). Згідно п.1.1. даного Договору, відповідач зобов`язується організувати будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 за рахунок внесків Учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК, здати його в експлуатацію, передати Учаснику квартиру в Об`єкті будівництва, обумовлену цим Договором у власність та всі документи, що підтверджують реєстрацію права власності на вказаний у Договорі Об`єкт нерухомості (квартиру) за Учасником, а Учасник зобов`язується сплатити до ЖБК внески у розмірах та в порядку, встановлених даним Договором та додатками до нього та має право отримати Об`єкт нерухомості лише за умови повної сплати внеску, встановленого даним Договором для Учасника. Пунктом 1.2. даного Договору передбачено, що Договір вважається заявою Учасника про вступ до асоційованих членів ЖБК. Після зарахування вступного та цільового внеску на рахунок ЖБК даний договір вважається рішенням голови ЖБК про прийняття Учасника до асоційованих членів ЖБК.

Згідно Додатку №1 до вказаного Договору (Порядок сплати внесків), який є невід`ємною частиною Договору, на дату підписання Порядку сплати внесків розмір внесків з врахуванням площі Об`єкту нерухомості згідно проекту та вартості будівництва одного квадратного метру становить 509325 грн. 00 коп., дата сплати – не пізніше 03.04.2017 року (т.1 а.с. 22).

Згідно довідки №67 від 10.04.2017 року позивач ОСОБА_1 є асоційованим членом Обслуговуючого кооперативу житлово – будівельного кооперативу «Кварталбуд - 7» та згідно Договору про сплату пайових внесків у ОК ЖБК «Кварталбуд -7» № 120.03.1.041 від 13.03.2017 року вніс пайовий внесок в сумі 509325 грн. 00 коп. на будівництво квартири АДРЕСА_8 , що відповідає порядку розрахунків, згідно Додатку №1 до вказаного Договору (т.1 а.с. 27).

29.03.2017 року, згідно Договору №120.03.1.041 про сплату внесків в ЖБК «Кварталбуд-7» від 13.03.2017 року, позивачем сплачено єдиний внесок в розмірі 509325 грн. 00 коп. (т.1 а.с. 26).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про кооперацію» статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Статтею 11 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом.

Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Статтею 12 Закону України «Про кооперацію» визначено основні права члена кооперативу, до яких віднесено, зокрема участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду Касаційного господарського суду від 07.06.2018 року в справі № 922/3159/17.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1 – 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі . Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Враховуючи, що позивач являється асоційованим членом ОК «ЖБК «Кварталбуд - 7»» та ним, в тому числі, оскаржуються рішення, пов`язані з діяльністю (управлінням) даної юридичної особи, а вимога щодо зобов`язання ОК «ЖБК Кварталбуд-7» виконати зобов`язання за Договором про сплату внеску № 120.01.1.041 від 13.03.2017 року шляхом примусового витребування в ОК «ЖБК Кварталбуд-7» новоствореної квартири АДРЕСА_2 та передання в закінченому будівництвом будинку новоствореного нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_3 в натурі позивачу у приватну власність є похідною від вимог про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів, положення, наказів, суд приходить до висновку, що даний спір не відноситься до категорії цивільно – правових та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відноситься до юрисдикції господарських судів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у даній справі, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 20 ГПК України, ст. 247, 255 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу житлово – будівельний кооператив «Кварталбуд - 7» про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів, положення, наказів та зобов`язання до виконання зобов`язання в натурі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.І. Бондаренко