Рішення № 85960766, 27.11.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 520/8243/19

Провадження № 2-а/638/484/19

27.11.2019 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Мхітарян Л.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків адміністративний позов Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень про скасування постанови про накладення штрафу,

встановив:

Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом -позивач, ГУ ПФУ в Харківській області) звернувся до суду з позовною заявою до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якій після уточнення позовних вимог просить скасувати постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області ВП №56025504 від 19.06.2019 року про накладення штрафу в розмірі 10200 грн. за невиконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07.08.2019 року до ГУ ПФУ в Харківській області надійшла постанова державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області від 19.06.2019 року ВП №56025504 про накладення штрафу в розмірі 10200грн. за повторне невиконання рішення суду в повному обсязі. Позивач не погоджується з вказаною постановою, оскільки 12.06.2018 року в рамках ВП №56025504 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області було винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн., яку оскаржено в судовому порядку. Оскільки судом постанова від 12.06.2018 року по ВП №56025504 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. оскаржується в судовому порядку, на теперішній час рішення у справі не ухвалено, тому позивач вважає, що накладення штрафу 10200,00 грн. за повторне невиконання рішення суду є передчасним, а постанова державного виконавця підлягає скасуванню. Крім того, позивач зазначає, що рішення суду виконане не в повному обсязі через відсутність бюджетних асигнувань, що не може вважатись неповажною причиною невиконання судового рішення.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги позову підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що 19.06.2019 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області по ВП №56025504 було винесено постанову про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду, та накладено на позивача штраф на користь держави в розмірі 10200 грн.

12.06.2018 року по вказаному ВП №56025504 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області було винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення по справі №638/18966/17 від 15.03.2018 року.

Постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області від 12.06.2018 року ГУ ПФУ в Харківській області оскаржено в судовому порядку.

Позивач не погоджується з постановою від 19.06.2019 року, що і стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1-2 ст.74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У відповідності до ст. 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Частиною 2 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, з аналізу наведених вимог Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

Водночас, на час винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 19.06.2019 року, рішення суду щодо зобов`язання здійснити перерахунок пенсії було виконано позивачем, про що відповідача було повідомлено листом 03.04.2018 року.

Відповідно до листа Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області №23012/14 -20 від 05.07.2019 року до Пенсійного фонду України частину коштів у розмірі 7870,17 грн. ОСОБА_1 вже виплачено .

Також, суд зазначає, що територіальні управління Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями розпорядника коштів у частині виплати пенсії. До їх повноважень входить призначення, перерахунок та формування відомостей на виплату пенсії в порядку, визначеному отримувачем (через відділення Укрпошти або банківські установи, які пройшли конкурсний відбір). Після проведення нарахування надається бюджетний запит на виділення коштів для виплати пенсій у порядку, визначеному Пенсійним фондом України.

Постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Постанова державного виконавця про повторне накладення штрафу не містить обґрунтувань щодо реальної можливості позивача сплатити ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії та умисного невчинення цих дій.

Також, суд звертає увагу на те, що визначальною ознакою для повторного накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Верховним Судом України у своїх постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) та Верховним Судом у постанові по справі №373/436/15 від 21.11.2018 року вказано, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Крім того, суд зазначає, що постанова про накладення штрафу відповідно до ч.1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» була оскаржена до Дзержинського районного суду м. Харкова, що підтверджується ухвалою від 24.07.2018 року по справі №638/10226/18 (а.с.29) та на момент розгляду зазначеної справи рішення суду по справі №638/10226/18 не прийнято, тому суд вважає, що підстави для винесення постанови відповідно до ч.2 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження» у відповідача були відсутні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області від 19.06.2019 року по ВП № 56025504 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. за повторне невиконання рішення суду є необґрунтованою та такою що підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 5, 9, 19, 77, 241-246, 286 КАС України, суд -

ухвалив:

Адміністративний позов Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень про скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.

Постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області від 19.06.2019 року по ВП № 56025504 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. - скасувати.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ст.286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Відповідно до п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 27.11.2019 року.

Суддя