Ухвала суду № 8595594, 29.07.2009, Апеляційний суд Житомирської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Романова О.В. суддів: Андрушкевича С.З., Заліщука М.С. з участю прокурора Лук'янчука Ю.М. та захисника ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали подання за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 20 липня 2008 року,

встановила:

17.07.2009 року до Богунського районного суду м.Житомира із поданням про продовженні терміну утримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 4 місяців звернувся старший слідчий з ОВС СВ ПМ ДПА в Житомирській області О.В.Попушой.

В поданні слідчого зазначалось, що мешканець с. Козин Київського району Київської області ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, впродовж 2006-2009 років організував злочинну схему, направлену на сприяння підприємствам - фактичним платникам податку на додану вартість в ухиленні від сплати даного податку до державного бюджету.

Суть злочинної схеми, за змістом подання слідчого, полягала в незаконному формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість у підприємств-платників ПДВ, шляхом документального оформлення придбання товарно-матеріальних цінностей (проведення безтоварних операцій) через ланцюг «транзитних» та «фіктивних» підприємств, які фактично фінансово-господарською діяльністю не займалися, а саме: ТОВ

Справа №10-226/09

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шелепа А.А.

Категорія ст. 165 - 3 КПК України

Доповідач Романов О.В.

«Спецбуд-Проект Україна» код ЄДР 33398195, ТОВ «Сигма-Б» код ЄДР 34663546, ТОВ «Скретч-2008», ІШ «Андор» код ЄДР 30212862, ТОВ «Міртекс-ДП» код ЄДР 34492730, ТОВ «Деко Екс» код ЄДР 34937146, ТОВ «Тіберія-Дизайн» код ЄДР 34808410, ТОВ «Меблі Декор» код ЄДР 34691971, ТОВ «Камелія-Еліт» код ЄДР 31751440, ТОВ «Вуд-Дизайн-3» код ЄДР 34046603, ТОВ «Родос-Компані» код ЄДР 35333365, ТОВ «Поліграфія 2006» код ЄДР 34729575.

За таких обставин, податкові зобов'язання по сплаті до державного бюджету податку на додану вартість від діяльності підприємств-платників ПДВ різних регіонів України, на думку слідства, незаконно перекладались на підприємства з ознаками фіктивності і до бюджету не сплачувались.

Проведеними оперативно-перевірочними заходами, як стверджувалось в поданні, було встановлено, що в період 2006-2009 років, на банківські рахунки підприємств з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «Сигма-Б» код ЄДР 34663546, ТОВ «Скретч-2008», ТОВ «Спецбуд-Проект Україна» код ЄДР 33398195, ПП «Андор» код ЄДР 30212862, ТОВ «Міртекс-ДП» код ЄДР 34492730, ТОВ «Деко Екс» код ЄДР 34937146, ТОВ «Тіберія-Дизайн» код ЄДР 34808410, ТОВ «Меблі Декор» код ЄДР 34691971, ТОВ «Камелія-Еліт» код ЄДР 31751440, ТОВ «Буд-Дизайн-3» код ЄДР 34046603, ТОВ «Родос-Компані» код ЄДР 35333365, ТОВ «Поліграфія 2006» код ЄДР 34729575, від підприємств, що в ході здійснення фінансово-господарської діяльності, були зацікавлені в отриманні готівкових коштів та в отриманні документів, що надають право на незаконне формування кредиту з податку на додану вартість, надійшли кошти в сумі понад 100 млн. грн. з ПДВ, в якості оплати за фактично не надані товари, роботи, послуги, що сприяло в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах на суму понад 1, 6 млн. грн.

27.05.2009 року відносно ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України. 29.05.2009 року його було затримано у порядку ст. 115 КПК України.

01.06.2009 року постановою Богунського районного суду м. Житомира, ОСОБА_2 було обрано міру запобіжного заходу - тримання під вартою.

10.06.2009 року ОСОБА_2 було пред'явлено обвинувачення у вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України.

Встановлений законом 2-х місячних строк тримання обвинуваченого під вартою закінчувався 29 липня 2009 року.

Мотивуючи тим, що по справі ще необхідно виконати низку слідчих дій, а підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 немає, слідчий в поданні порушував питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою до 4 місяців.

Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 20 липня 2009 року в задоволенні подання слідчого про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_2 відмовлено.

Задоволено клопотання захисника обвинуваченого про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави в сумі 100 000 грн.

ОСОБА_2 з під варти звільнено у зв'язку із внесенням застави.

ОСОБА_2 та особі, яка внесла заставу, роз'яснені обов'язки, які випливають із змісту ч. 1 ст. 148 та ст. 154-1 КПК України.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить вказану постанову суду скасувати, як незаконну, а подання слідчого направити на новий судовий розгляд у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Посилається на те, що при вирішенні питання при обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, як судом першої інстанції так і апеляційним судом були встановлені підстави для обрання саме такого виду запобіжного заходу. На даний час вказані підстави щодо тримання обвинуваченого під вартою, на думку апелянта, не змінилися, і тому слідчий обґрунтовано звернувся до суду з поданням про продовження строків. Вважає, що в матеріалах справи відсутні підстави для зміни даного запобіжного заходу. Крім того, посилається на те, що судом не дотримано вимоги ст. 165-3 КПК України, яка передбачає лише прийняття рішення про продовження строків тримання під вартою або про відмову у його продовженні. Суд, на думку апелянта, порушуючи вимоги зазначеної статті, змінив запобіжний захід на грошову заставу, при цьому не пославшись на відповідну статтю КПК України.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав доводи апеляції з вищевказаних підстав, особу, в провадженні якої перебуває кримінальна справа, думку захисника, яка вважала, що підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні, обговоривши доводи апеляції та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляція не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебував під вартою з 29 травня 2009 року. За цей час по справі були виконані першочергові слідчі дії, зокрема, допитані особи, які підозрюються у вчиненні зазначеного злочину, їх покази органами досудового слідства перевірені під час проведення ставок віч-на-віч, проведені обшуки по місцю проживання та роботи вказаних осіб, проведені виїмки документів, що мають відношення до справи, виконані інші численні слідчі дії, спрямовані на збирання та закріплення доказів.

За поясненнями особи, в провадженні якої перебуває кримінальна справа, дані, які б свідчили про намагання ОСОБА_2 вплинути на покази

свідків, знищити речові докази, або у будь-який інший незаконний спосіб перешкодити роботі органів досудового слідства, відсутні.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 раніш до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується виключно позитивно, перебуває у шлюбі, має четверо дітей, троє з яких є неповнолітніми, страждає низкою захворювань, при цьому за змістом довідки установи виконання покарань, де утримувався ОСОБА_2 вбачається, що у нього наявна низка захворювань, а стан його здоров'я під час утримання під вартою погіршився, у зв'язку з чим він з 5.07.2009 року був госпіталізований в медичну частину установи, проте відповідно до висновків лікарів потребує оперативного лікування, проведення якого в умовах медичної частини установи є неможливим.

Отже, посилання прокурора в апеляції на те, що будь-яких нових обставин, крім тих, які стали підставою для обрання 1.06.2009 року щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, за час перебування під вартою обвинуваченого не виникло, є безпідставними.

Крім того, як вбачається з довідки, наданої захисником при розгляді справи в апеляційної інстанції, після звільнення ОСОБА_2 з під варти, він був поміщений на лікування в лікувально-реабілітаційний центр, де й перебуває на даний час.

Як свідчать матеріали справи, під час проведення першочергових слідчих дій, було виявлено майно ОСОБА_2, на яке накладено арешт, вилучені його особисті документи, а родич обвинуваченого - гр. ОСОБА_13 на час розгляду в суді подання про продовження строків тримання ОСОБА_2 під вартою на депозитний рахунок ТУ ДСА в Житомирській області в якості застави вніс 100 000 грн., що значно перевищує мінімальний розмір застави, передбачений ч.2 ст. 154-1 КПК України.

Отже, з врахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 з під варти під заставу, а тому, відповідно й про відсутність підстав для продовження строку утримання ОСОБА_2 під вартою.

Що ж стосується посилань прокурора в апеляції на те, що суд, приймаючи рішення про відмову в задоволенні подання слідчого, крім того вирішив питання про обрання іншого запобіжного заходу, й тим самим нібито вийшов за межи наданих йому повноважень, то вони, на думку колегії суддів, також є безпідставними, оскільки чинним кримінально-процесуальним законом таких обмежень не передбачено, а у роз'ясненнях, що містяться в п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 року прямо зазначено, що «встановивши підстави для зміни (скасування) запобіжного заходу, суддя своєю постановою відмовляє у продовженні строку тримання під вартою і може змінити (скасувати) цей запобіжний захід».

Надуманими, на думку колегії суддів, є й доводи апеляції про те, що прийнявши рішення про відмову в продовженні строків тримання під вартою та обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави, суд не послався на відповідні норми кримінально-процесуального закону. Із змісту постанови вбачається, що вона містить посилання на відповідні статті КПК, якими врегульовані зазначені питання.

Отже підстав для зміни або скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 154-1, 165-1, 165-2, 165-3, 365, 382 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 20 липня 2008 року про відмову у продовженні строків утримання під вартою ОСОБА_2, обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави та звільнення з під варти, - без зміни.