Рішення № 85927442, 27.11.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3069/19

РІШЕННЯ

іменем України

27 листопада 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Бухти Людмили Петрівни , головного спеціаліста Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Левкун Тетяни Олександрівни , головного спеціаліста Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Первак Тетяни Василівни про визнання дій та бездіяльності протиправними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до головних спеціалістів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Бухти Людмили Петрівни, Левкун Тетяни Олександрівни , Первак Тетяни Василівни , в якій просить суд:

- визнати дії та бездіяльність працівників Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницької області головних спеціалістів Бухти Л.П., Левкун Т.О. , Первак Т .В. щодо перевірки ФОП ОСОБА_6 магазина « ІНФОРМАЦІЯ_1» в АДРЕСА_1 з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів противоправними;

- зобов`язати працівників Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницької області, в найкоротший строк, повторно провести розгляд скарги в присутності заявника.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницької області розпочало перевірку ФОП ОСОБА_6 28.08.2019, тобто на 72 день після його звернення, чим порушило право на розгляд скарги в найкоротший строк, але не більше 30 календарних днів з дати отримання скарги. Про початок перевірки його не повідомили, що не дало можливості бути присутнім при розгляді скарги та брати участь у перевірці поданої скарги.

Нормативно-правові акти, на підставі яких проводилась перевірка, не надають право ФОП на 2-й категорії оподаткування не надавати покупцю розрахунковий документ на виготовлений (проданий) товар, а Закон України "Про захист прав споживачів" (ст.8 п. 11) вказує, що під час продажу товару продавець зобов`язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу. Ст.1 п.7 цього закону до розрахункових документів відносить: квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ (далі - розрахунковий документ) тому вимога про надання розрахункового документу є повністю законною та обґрунтованою.

Вимоги надати документи на виготовлений товар з вказанням гарантійного строку відповідають вимогам Закону України "Про захист прав споживачів", а обов`язок доведення відмови від отримання накладної та договору покладено на продавця (ч. 2 ст. 1209 ЦК України, ст. 8 Закону).

Позивач зазначає, що:

- протиправні дії відповідача проявились (відобразилися) в складанні неправдивого акту, в якому зазначено про відсутність виявлених правопорушень зі сторони ФОП ОСОБА_7 , розгляді скарги без його участі;

- бездіяльність відповідача проявились (відобразилися) в порушення строків розгляду скарги, неповідомлення його про початок перевірки ФОП ОСОБА_7 , незалучення його до перевірки, в ненадані припису про припинення порушення прав споживача порушнику.

Ухвалою суду від 15.10.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

04.11.2019 до суду відповідачами були подані відзиви на позов, згідно яких просять відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказують, що перевірка була проведена після отримання погодження Держпродспоживслужби. У зверненні ОСОБА_1 не зазначено, що він бажає брати участь у проведенні перевірки (однак ОСОБА_8 було здійснено телефонний дзвінок 28.08.2019 позивачу, на який він не відреагував). В ході розгляду обставин звернення на вимогу перевіряючих ФОП ОСОБА_6 були надані всі необхідні документи, що засвідчують якість товару, розрахункові документи, гарантійні зобов`язанні та письмове пояснення. При перевірці було встановлено, що гарантійний термін зазначений в письмовому договорі, який укладається зі споживачами при замовленні. Однак, споживач ОСОБА_1 відмовився від письмового договору. При перевірці ФОП ОСОБА_6 щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів порушень не встановлено, складено акт № 0081 від 28.08.2019.

07.11.2019 позивачем подано до суду відповідь на відзив. Зазначає, зокрема, що достовірних доказів щодо його відмови отримати договір та накладну матеріали справи не містять, а подані копії договору від 24.05.2019 року з додатками, копії накладної не можна рахувати належними та достовірними доказами, так як вони не підписані не тільки ним, але і ФОП ОСОБА_6 та не містять будь-яких відомостей про його відмову від їх отримання. Крім того, копія накладної не містить будь-яких даних (позначок) на дату проведеного розрахунку (отримання грошей продавцем), тому не може бути розрахунковим документом та достовірним доказом. Копія витягу з телефонної книги не може розглядатись судом як належний та достовірний доказ про завчасне повідомлення про початок перевірки підприємця (при цьому, така не відповідає на питання, зокрема, чому не направлено повідомлення в режимі СМС, і як можна у 11:19 28.09.2019 завчасно повідомити про перевірку у 13:00 28.09.2019).

Судом встановлено наступні обставини справи.

ОСОБА_1 13.06.2019 подано до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області скаргу (вх. № 197с/22/16-18), згідно якої він просив вирішити питання щодо порушення ЗУ "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 №1023-XII з боку ФОП ОСОБА_7 та зобов`язати ФОП ОСОБА_7 надати йому всі передбачені законом документи.

У скарзі зазначено, зокрема, про замовлення у травні 2019 року у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" ФОП ОСОБА_7 послуги на виготовлення товару, після виготовлення якого він мав отримати документ про виконані роботи з вказанням гарантійного строку на виготовлений товар, розрахунковий документ, який засвідчує факт оплати, видаткову накладну. 24.05.2019 електронним повідомленням отримано фото видаткової накладної, однак на усні вимоги надати оригінали документів, ФОП ОСОБА_7 тільки обіцяла їх надати. Станом на 14.06.2019 скаржник не має жодного документу, що підтверджують якість товару, його гарантійний термін, оплату за товар.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області надіслано на адресу Держпродспоживслужби України лист від 18.06.2019 №22/13-07/2862 про надання погодження на проведення позапланового заходу у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" ФОП ОСОБА_10 .

Позивача листом від 12.07.2019 було повідомлено, що у зв`язку з відсутністю погодження Держпродспоживслужби України продовжено термін розгляду звернення до 27.07.2019.

Листом від 29.07.2019 позивача було повідомлено про закінчення 45-денного терміну розгляду звернення станом на 27.07.2019. Також вказано, що управління не отримало погодження Держпродспоживслужби України, та зазначено, що в разі отримання погодження, звернення буде розглянуто, про що буде повідомлено додатково.

Погодження на проведення позапланового заходу за №3633-06/29759-03 від 18.07.2019 відповідачем отримано 12.08.2019 за вх.№674ЦОВ. При цьому у погодженні зазначено, що заходи державного нагляду (контролю) повинні здійснюватися з дотриманням вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Головними спеціалістами відділу захисту споживачів Бухтою Л.П., Левкун Т.О., Первак Т.В. 28.08.2019 на підставі звернення ОСОБА_1 , відповідно до наказу №3752 від 27.08.2019 та направлення на проведення перевірки №3520 від 27.08.2019, була проведена позапланова перевірка ФОП ОСОБА_6 , яка здійснює діяльність у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Посадовими особами (відповідачами) складено акт № 0081 від 28.08.2019, яким порушень не виявлено.

04.09.2019 на адресу ОСОБА_1 надіслано листа №22/16-14/Вих/4004-19 від 03.09.2019 за результатами звернення. Зазначено, що в ході розгляду обставин звернення, на вимогу перевіряючих, ФОП ОСОБА_6 були надані всі необхідні дозвільні документи та письмове пояснення, де зазначено, що ОСОБА_1 в травні 2019 року, завітавши до магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1", в усній формі домовленості замовив деталі на виготовлення двох комплексів та гранітної плитки. ОСОБА_1 було видано розрахунковий документ (накладну № 90-91), від якої він відмовився, аргументуючи це тим, що потрібний касовий чек (копія накладної була відправлена за допомогою Viber). При перевірці встановлено, що ФОП ОСОБА_6 на 2-й категорії оподаткування, і тому не зобов`язана мати касовий апарат з видачі касового чеку. Гарантійний термін вказується в письмовому договорі, про укладання якого ОСОБА_1 відмовився. При перевірці господарської діяльності ФОП ОСОБА_6 щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів порушень не виявлено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про звернення громадян" №393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

При цьому, згідно статті 19 Закону України "Про звернення громадян" №393/96-ВР органи державної влади зобов`язані на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Отже, право заявника бути присутнім при розгляді заяви чи скарги забезпечується обов`язком на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.

Вказані норми не визначають аналогічного права та обов`язку у випадку, коли розгляд скарги передбачає проведення перевірки, та, відповідно, участі скаржника під час такої перевірки. Однак, за аналогією закону, у спірному випадку скаржник також мав би зазначити прохання провести відповідну перевірку за його участю.

У скарзі ОСОБА_1 не зазначено, що він бажає брати участь у проведенні перевірки за його зверненням. Як наслідок, відповідачі не були зобов`язані завчасно повідомляти позивача про проведення перевірки, проводити перевірку за його участі, а лише мали обов`язок повідомити про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення.

Водночас, у відзивах вказано, що ОСОБА_8 телефонувала 28.08.2019 позивачу на номер телефону, вказаний у зверненні, щоб повідомити про розгляд звернення, однак на дзвінок позивач не відповів. На підтвердження цього надано скріншот з відображенням здійснення дзвінка 28.08.2019 о 11:19 (перевірка розпочалась того ж дня о 13:00) на номер телефону НОМЕР_1 , який вказано позивачем власним номером засобу зв`язку також у позовній заяві.

Позивач щодо цього вказує, зокрема, про ненаправлення повідомлення в режимі СМС, та незавчасне повідомлення про перевірку (дзвінок о 11:19 год. 28.09.2019, початок перевірки - 13:00 год. 28.09.2019)

Суд зазначає, що нормами законодавства (зокрема, Законом України "Про звернення громадян") не визначено правила завчасності повідомлення особи, яка виявила бажання приймати участь у розгляді свого звернення, не встановлено форми такого повідомлення та строків надсилання. Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду 19 липня 2019 року по справі №802/932/16-а.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачами строків розгляду скарги, суд зазначає наступне.

Згідно абз.1 ст.20 Закону України "Про звернення громадян" №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

У спірному випадку погодження на здійснення позапланового заходу отримано ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області після визначеного абз.1 ст.20 Закону України "Про звернення громадян" строку. Однак саме на підставі отриманого погодження видано наказ та направлення (і саме вказані документи в сукупності стали підставами для проведення відповідачами перевірки), тому доводи про порушення відповідачами абз.1 ст.20 Закону України "Про звернення громадян" №393/96-ВР є безпідставними.

Щодо невстановлення відповідачами у акті перевірки порушень, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.11 ст.8 Закону України "Про захист прав споживачів" №1023-XII під час продажу товару продавець зобов`язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

Згідно ст.1 зазначеного Закону №1023-XII підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

Отже, вказана норма не визначає виключний перелік документів, які є розрахунковими.

Відповідно до п.6 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Згідно з п.296.10 ст.296 ПК України реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

При перевірці встановлено, що ФОП ОСОБА_6 на 2-й категорії оподаткування, і тому не зобов`язана мати касовий апарат з видачі касового чеку.

Згідно п.15 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів".

Перевіркою встановлено видачу позивачу накладної №90-91 від 24.05.2019 (від якої він відмовився, вимагаючи касового чеку; накладна відправлена позивачу електронним повідомленням, що позивачем підтверджується, і саме позивачем копія такої накладної надана разом із скаргою), що, згідно вказаної норми, також відноситься до розрахункового документу.

Щодо ненадання позивачу документу із зазначенням гарантійного строку, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України "Про захист прав споживачів" №1023-XII гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції.

У спірному випадку, згідно надісланого позивачу листа № 22/16-14/Вих/4004-19 від 03.09.2019, зазначено, що гарантійний термін вказано у письмовому договорі, про укладання якого ОСОБА_1 відмовився. При цьому проект договору від 24.05.2019 (без підписів сторін) надано до перевірки.

Також ФОП ОСОБА_6 надано письмові пояснення від 28.08.2019. згідно яких ОСОБА_1 про підписання (укладання) договору відмовився; на першу вимогу ОСОБА_1 ФОП готова надати накладну та договір, в якому зазначений гарантійний термін.

Позивач вказує, що обов`язок доведення його відмови від отримання накладної та договору покладено на продавця, і правовою підставою цього вказує ч.2 ст.1209 ЦК України та п.14 ст.8 Закону України "Про захист прав споживачів" (із наведенням таких у відповіді на відзив), однак зазначені норми таких положень не містять. Законодавством не визначено обов`язку продавця складати акти чи інші документи у разі відмови покупця від отримання розрахункового документу, укладання (отримання) письмового договору.

Також позивач зазначає, що подані копії договору від 24.05.2019 та накладної не можна рахувати належними та достовірними доказами, так як вони не підписані не тільки ним, але і ФОП ОСОБА_6 . Однак, враховуючи письмові пояснення ФОП ОСОБА_6 про відмову позивача в отриманні накладної та укладенні договору, такі доводи не свідчать про недостовірність та недопустимість використання як доказів таких документів, оскільки визначальним є їх наявність на час виникнення спірних правовідносин; підписання таких, згідно матеріалів перевірки, не відбулось з вини самого позивача.

Оскільки відповідачами при перевірці ФОП ОСОБА_6 порушень не встановлено, як наслідок, не було й підстав видавати припис про усунення порушень прав споживачів.

Отже, відповідачами не було допущено протиправних дій та бездіяльності при проведенні перевірки ФОП ОСОБА_6 за скаргою ОСОБА_1 , тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідачі:Головний спеціаліст Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Бухта Людмила Петрівна (вул. Шевченка, 53, м.Хмельницький, Хмельницька область,29001 , код ЄДРПОУ - 40358308) Головний спеціаліст Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Левкун Тетяна Олександрівна (вул. Шевченка, 53, м.Хмельницький, Хмельницька область,29001 , код ЄДРПОУ - 40358308) Головний спеціаліст Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Первак Тетяна Василівна ( вул. Шевченка, 53, м.Хмельницький, Хмельницька область,29001 , код ЄДРПОУ - 40358308 )

Головуючий суддя О.О. Михайлов