Рішення № 85926074, 25.11.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2932/18

Провадження № 2/487/179/19

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

25.11.2019 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Карташевої Т.А.,

за участю секретаря Кожина В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Заводського району м. Миколаєва цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства "Перший Український Міжнародний банк" до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 , Заводський відділ Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про звільнення майна з під арешту,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 , Заводський ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області, в якому просив звільнити з під арешту квартиру АДРЕСА_1 номер НОМЕР_1 , яка належить ПАТ "Перший Український Міжнародний банк", накладеного 06.08.2008 року Заводським ВДВС ММУЮ на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер АА 170412, виданої 05.08.2008, у зв`язку з чим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено запис №25928949 від 06.08.2008 про накладення арешту на нерухоме майно, яке належало ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що 15.08.2007 року між Закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк", правонаступником всіх прав та зобов`язань якого є Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №5597974, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 39000 доларів США, а відповідач зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між відповідачем ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та позивачем був укладений договір іпотеки №5598929 від 15.08.2007, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К.Є., за р.№2020, відповідно до умов якого в іпотеку позивачу було передано нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_2 .

На підставі вищевказаного договору іпотеки у зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, державним реєстратором Миколаївської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Кузнецовим О.І. було прийнято рішення №40859013 про передачу вищевказаного нерухомого майна, переданого в іпотеку, у власність позивачу, і в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором здійснено запис про право власності №25928888.

Позивачу стало відомо, що 06.08.2008 року Заводським ВДВС ММУЮ на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер АА 170412, від 05.08.2008 накладено арешт на вказану нерухомість, у зв`язку з чим у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено запис №25928949 від 06.08.2008 про накладення арешту на нерухоме майно, яке належало ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що існуючий на даний час арешт перешкоджає реалізації його прав та інтересів щодо володіння та розпорядження належним йому майном.

В судовому засіданні представник позивача не був присутнім, надавши заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 неодноразово викликався в судове засідання, проте не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечень не надав.

Третя особа ОСОБА_2 , який також неодноразово викликався в судове засідання, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник Заводського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області не був присутнім в судовому засіданні, надавши письмові пояснення, відповідно до яких просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що на даний час на виконанні в Заводському ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області перебуває зведене виконавче провадження №57549189 до складу якого входять: виконавчий лист №487/675/18, виданий 30.05.2018 Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» заборгованості у розмірі 19400,76 грн.; виконавчий лист №2/142/2408/12, виданий 11.04.2013 Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості в розмірі 389449,63 грн.; виконавчий лист №2-5061, виданий 25.03.2011 Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованості у розмірі 185706,21 грн.; виконавчий лист №2-н/487/1307/14, виданий 11.10.2011 Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» заборгованості у розмірі 5643,74 грн.; виконавчий лист №2-1212, виданий 11.08.2014 Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованості у розмірі 159472,00 грн.; виконавчий лист №2-7018/2010, виданий 03.10.2011 Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованості у розмірі 910 грн.; виконавчий лист №2-7018/2010, виданий 03.10.2011 Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованості у розмірі 893354,79 грн. Державний виконавець посилається на те, що арешт на майно боржника був накладений для забезпечення реального виконання рішення, звільнення майна з під арешту призведе до порушення прав інших стягувачів.

Суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 15.08.2007 року між ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №5597974 , відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 39000,00 доларів США строком до 15.08.2022 року.

З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 15.08.2007 року передали в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .

Обтяження нерухомого майна іпотекою було зареєстровано у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та у Державному реєстрі іпотек 15.08.2007 року.

Як вбачається з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 06.08.2008 року державним реєстратором Кузнецовим О.І., Миколаївська обласна філія Комунального підприємства "Центр державної реєстрації", Миколаївська область зареєстроване обтяження квартири, розташованої в АДРЕСА_3 , вид обтяження: арешт нерухомого майна, підстава виникнення обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: НОМЕР_2 . виданий 05.08.2008, видавник: Заводський ВДВС ММУЮ/ ст. державний виконавець М.С. Суліковська.

За змістом ст. 546 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобов`язань є застава. Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.ст. 1, 3, 4 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду; іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності; зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації; обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель вправі вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч.4ст.33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов`язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 7 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку», пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Згідно зі ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя.

Чинним законодавством не передбачено заборони накладення арешту на майно, що є предметом іпотеки. Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Вказаною статтею передбачені випадки, підстави й порядок зняття арешту з майна, у тому числі відповідно до ч. 5 цієї норми у всіх інших випадках арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з правовою позицією Верховного суду України (лист від 01.02.2015 року), викладеній у Аналізі судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна, заставодержатель має право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна у разі звернення стягнення на це майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями.

Таким чином, іпотекодержатель, яким на даний час є позивач, має право задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна: квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3

Заборона на нерухоме майно, підставою виникнення якої є договір іпотеки від 15.08.2008 року має пріоритет над постановою про арешт майна боржника від 05.08.2008 року.

Зважаючи на ту обставину, що накладення арешту має своїм наслідком заборону відчуження арештованого майна, ним порушується право іпотекодержателя, яким є позивач, в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

На підставі наведеного, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» про звільнення майна з під арешту підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1762 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 546, 572, 575, 589 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства "Перший Український Міжнародний банк" до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 , Заводський відділ Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про звільнення майна з під арешту задовольнити.

Звільнити з під арешту квартиру АДРЕСА_1 номер НОМЕР_1 , яка належить ПАТ "Перший Український Міжнародний банк", накладеного на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер АА 170412, виданої 05.08.2008 року державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, у зв`язку з чим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено запис №25928949 від 06.08.2008 про накладення арешту на нерухоме майно, яке належало ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства "Перший Український Міжнародний банк" витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення суду складено 25.11.2019 року.

Позивач: Публічне Акціонерне Товариство «Перший Український Міжнародний банк», адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа: Заводський відділ державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, адреса місцезнаходження: 54029, м. Миколаїв, вул. Робоча, 1, код ЄДРПОУ 34993162.

ОСОБА_3 Т.А. Карташева