
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2019 року Справа № 160/6475/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
10 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі (код ЄДРПОУ 40380972, 49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд.116а) сформувати і надати до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37989274, 49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 1) подання про повернення помилково (надмірно) сплаченого згідно квитанції від 06 листопада 2018 року № 0002358 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 2882,47 грн. на користь ОСОБА_1 за платіжними реквізитами: отримувач АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО банку 322001, код ЄДРПОУ банку 21133352, рахунок отримувача НОМЕР_3, для поповнення картки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , НОМЕР_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙРЕСУРС ДНІПРО» 06.11.2018 року укладено договір купівлі-продажу житлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального органу Вакуленко С.О. та зареєстрований в реєстрі за №1289. При укладенні вищевказаного договору позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 2882,47 грн. Оскільки позивачем придбано житло вперше, посилається на п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» та вважає, що сплачено такий збір безпідставно. У зв`язку із цим ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про повернення помилково зарахованих до бюджету коштів. Однак, у відповідь отримала відмову, мотивовану тим, що органи Пенсійного Фонду України не наділені повноваженнями щодо визнання дійсності правочину операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не має підстав для повернення помилково перерахованих коштів в сумі 2882,47 грн. На думку позивача, така відмова є необґрунтованою та такою, що порушує її права та інтереси. Наведене і зумовило звернення позивача до суду за судовим захистом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 року допущено в адміністративній справі №160/6475/19 заміну відповідача - Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094).
Відповідачем 30.07.2019 року отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів.
08.08.2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.
Зауважив, що відмовляючи позивачу діяв правомірно, в порядку, у спосіб та у межах визначених законодавством.
Третьою особою - Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 01.08.2019 року отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів, однак, третя особа не скористалась правом надання пояснень щодо позовної заяви.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙРЕСУРС ДНІПРО» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу житлового приміщення, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального органу Вакуленко С.О. та, відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України, право власності на квартиру зареєстровано в реєстрі за №1289.
Згідно вказаного договору позивач придбав житлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до квитанції від 06 листопада 2018 року № 0002358 позивачем з операції придбання нерухомого майна сплачено пенсійний збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 %, що становить 2882,47 грн. Як зазначає позивач в позовній заяві, вищезазначене нерухоме майно (житлове приміщення) ним придбано вперше.
15.05.2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила його сформувати і надати до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, надмірно сплачених до бюджету, а саме збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% вартості нерухомого майна в сумі 2882,47 грн згідно квитанції від 06 листопада 2018 року № 0002358.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровськійобласі листом від 13.06.2019 року №12400/05-05/26 відмовило позивачу у поверненні коштів, у зв`язку із відсутністю правових підстав для їх повернення, а також повідомило про право громадянина на звернення до суду з позовом про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що на переконання позивача вона не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до вимог п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР, оскільки придбала житло вперше, а тому збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплачений нею при укладанні договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню. Вважаючи у зв`язку із цим свої права порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР).
Відповідно до абз.1 п.9 ст.1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з п.8 ст.2 Закону №400/97-ВР об`єктом оподаткування при здійсненні операцій купівлі-продажу нерухомості є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, згідно із Законом №400/97-ВР, врегульовані Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740).
Відповідно до п.151 Порядку №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Згідно з п.153 Порядку №1740, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З аналізу наведених норм слідує, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787).
Відповідно до абз.абз.1, 2 п.5 вказаного Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Між тим, згідно з додатком до постанови Кабінету міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету», контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна» покладено на Пенсійний фонд України.
Згідно з абз.абз.5, 8 п.5 Порядку №787, подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
Згідно з п.10 Порядку №787, заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що умовою повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів є воля самого платника, яка виражається у подачі заяви про таке повернення.
Відповідно до підп.2 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФУ покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Як встановлено судом, факт придбання позивачем житлового приміщення у власність за адресою: АДРЕСА_3 , підтверджується договором купівлі-продажу житлового приміщення, посвідченим в нотаріальному порядку та зареєстрованим в реєстрі за №1289.
Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, зареєстрованим на підставі договору купівлі-продажу за позивачем об`єктом нерухомого майна є лише житлове приміщення №113 в будинку АДРЕСА_1 , за придбання якого нею сплачено спірний пенсійний збір у розмірі 2882,47 грн.
Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність можливості в органів Пенсійного фонду України встановити факт придбання житла конкретною особою вперше, оскільки відповідач не позбавлений можливості подати у встановленому законом порядку запит на отримання такої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Крім того, вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити факт придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v.Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v.The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv.Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v.Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у даних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Таким чином, посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.01.2018 (справа №819/1498/17), 31.01.2018 (справа №819/1667/17), 14.02.2018 (справа №826/23087/15), 20.02.2018 (справа №819/1730/17), 20.03.2018 (справа №819/1249/17), 19.06.2018 (справа №607/14722/16-а, 21.08.2018 (справа №819/963/17), 10.09.2018 (справа №819/1012/17), 28.11.2018 (справа №813/1126/17), 13.12.2018 (справа №813/969/17).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідачем не надано суду доказів придбання позивачем іншого житла.
Отже, судом встановлено, що позивач 06.11.2018 року вперше придбала нерухоме майно (житлове приміщення №113 за адресою: АДРЕСА_1 ) за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 2882,47 грн.
На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2882,47 грн. під час укладання договору купівлі-продажу житлового приміщення від 06.11.2018 року, а тому вказана сума коштів підлягає поверненню позивачу.
У той же час, оскільки відповідачем фактично допущено протиправну бездіяльність щодо не сформування та не подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області подання про повернення позивачу збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від договірної вартості житлового приміщення, суд з урахуванням норм ч. 2 ст. 9 КАС України задовольняє позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49033, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26) щодо не сформування та не надання до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37989274, 49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, подання про повернення помилково (надмірно) сплаченого згідно квитанції від 06 листопада 2018 року № 0002358 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 2882,47 грн. на користь ОСОБА_1 за платіжними реквізитами: отримувач АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО банку 322001, код ЄДРПОУ банку 21133352, рахунок отримувача НОМЕР_3, для поповнення картки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , НОМЕР_2 та зобов`язання відповідача сформувати і надати до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37989274, 49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, подання про повернення помилково (надмірно) сплаченого згідно квитанції від 06 листопада 2018 року № 0002358 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 2882,47 грн. на користь ОСОБА_1 за платіжними реквізитами: отримувач АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО банку 322001, код ЄДРПОУ банку 21133352, рахунок отримувача НОМЕР_3, для поповнення картки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , НОМЕР_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити дії.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49033, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26) щодо не сформування та не надання до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37989274, 49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, подання про повернення помилково (надмірно) сплаченого згідно квитанції від 06 листопада 2018 року № 0002358 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 2882,47 грн. на користь ОСОБА_1 за платіжними реквізитами: отримувач АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО банку 322001, код ЄДРПОУ банку 21133352, рахунок отримувача НОМЕР_3, для поповнення картки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , НОМЕР_2 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49033, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26) сформувати та надати до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37989274, 49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, подання про повернення помилково (надмірно) сплаченого згідно квитанції від 06 листопада 2018 року № 0002358 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 2882,47 грн. на користь ОСОБА_1 за платіжними реквізитами: отримувач АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО банку 322001, код ЄДРПОУ банку 21133352, рахунок отримувача НОМЕР_3, для поповнення картки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , НОМЕР_2 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник
Судове рішення № 85920052, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 13.09.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/6475/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: