Ухвала суду № 8588997, 25.03.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" березня 2010 р.                               м. Київ                                        К-14763/07

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліна Т.М.,

при секретарі судового засідання Альошиній Г.А.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (далі –Джанкойська ОДПІ)

на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.03.2007

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.06.2007

у справі № 2-31/5428-2006

за позовом Джанкойського міжрайонного прокурора (далі –Прокурор) в інтересах держави в особі Джанкойської ОДПІ

до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний»(далі –СВК «Ізумрудний»)

про стягнення податкового боргу.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача –не з’явились,

відповідача –не з’явились,

Прокурора –Турлової К.А.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про стягнення з СВК «Ізумрудний»618966,76 грн. прибуткового податку. В подальшому Прокурор зменшив розмір позовних вимог з огляду на списання податкового боргу відповідача у сумі 286412,22грн. як безнадійного внаслідок дії форс-мажорних обставин та просив стягнути з СВК «Ізумрудний»332554,53 грн. заборгованості з податку з доходів фізичних осіб.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.03.2007, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.06.2007, позов задоволено частково; з відповідача стягнуто 262554,54 грн. названого податку, у тому числі 13819,47грн. в доход місцевого бюджету Ровенської сільської ради та 248735,07 грн. –до місцевого бюджету Ізумруденської сільської ради. Ухвалені у справі судові акти мотивовано тим, що з огляду на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»сплачена відповідачем сума податку з доходів фізичних осіб у розмірі 70000 грн. за платіжним дорученням від 31.05.2006 № 804 підлягає зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу відповідача (а не його поточних платежів), тоді як оскільки СВК «Ізумрудний»перебуває на обліку у Джанкойській ОДПІ, контроль за своєчасністю та повнотою погашення відповідачем своїх податкових зобов’язань здійснює саме позивач незалежно від того, до якого саме бюджету підлягають сплаті податкові платежі.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Джанкойська ОДПІ просить частково скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права. Так, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про сплату відповідачем за платіжним дорученням від 31.05.2006 №804 саме поточних зобов’язань з податку з доходів фізичних осіб у сумі 70000грн., що виключає можливість зменшення на цю суму податкового боргу, який є предметом даного спору.

Заслухавши суддю-доповідача по справі та присутніх у судовому засіданні представників, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що:

- СВК «Ізумрудний»зареєстрований як платник податків у Джанкойській ОДПІ; у матеріалах справи відсутні будь-які докази реєстрації структурних підрозділів відповідача в інших податкових органах;

- в ході проведення Джанкойською ОДПІ планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання СВК «Ізумрудний»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 по 30.06.2005, оформленої актом від 20.12.2005 № 891/23-1/00233709, було виявлено, зокрема, факт наявності у відповідача податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб за період з жовтня 2004 року по червень 2005 року, який станом на 01.07.2005 складав 618966,76 грн.;

- постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2006 у справі № 2-31/6080-2006А Джанкойську ОДПІ було зобов’язано списати безнадійний податковий борг СВК «Ізумрудний»з податку з доходів фізичних осіб у сумі 286412,22 грн., у тому числі за грудень 2003 року –у розмірі 58553,67 грн. та за період з квітня 2004 року по листопад 2004 року –у сумі 227858,55 грн.;

- за платіжним дорученням від 31.05.2006 № 804 СВК «Ізумрудний» перерахував до місцевого бюджету Ізумруденської сільської ради 70000 грн. податку з доходів фізичних осіб; однак при цьому відповідач не визначив у графі «призначення платежу»період, за який ним сплачується цей податок.

Причиною подання касаційної скарги стало питання щодо визначення періоду, за який було сплачено відповідачем податок з доходів фізичних осіб у розмірі 70000 грн.

Відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковий агент –це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 названого Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

За змістом підпункту 16.3.5 пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Таким чином, у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на податкового агента, яким в даному разі є СВК «Ізумрудний».

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відтак, як правильно було зазначено судовими інстанціями, з огляду на сплату відповідачем оспорюваної суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 70000 грн. за платіжним дорученням від 31.05.2006 № 804 обов’язок СВК «Ізумрудний» щодо погашення податкового боргу у цій сумі припинився, а тому значення від’ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом по податку з доходів фізичних осіб підлягає відповідному зменшенню.

Посилання скаржника на те, що зазначену оплату слід вважати погашенням поточних платежів СВК «Ізумрудний» не можуть бути взяті до уваги Вищим адміністративним судом України.

Адже оскільки згідно з вимогами пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові зобов'язання погашає саме платник, то призначення платежу (зокрема, період, за який він вноситься) визначає сам платник. Таким чином, прерогатива визначати спрямування податкового платежу, як-от погашення податкового боргу чи поточного податкового зобов’язання, належить саме платникові.

Недоліки у заповненні платником платіжного доручення під час сплати податку, а саме –незазначення ним періоду, за який вноситься відповідний податковий платіж, не можуть бути підставою для надання контролюючому органові права самостійно визначати призначення платежу та спрямовувати кошти платника податків на свій розсуд, всупереч волі такого платника, яка, як вбачається зі змісту відзиву СВК «Ізумрудний»від 03.03.2007 № 400 (а.с. 26, т.2), полягала саме в частковій оплаті податкового боргу, який є предметом даного спору (а не поточних зобов’язань зі сплати податку з доходів фізичних осіб).

Водночас варто зазначити, що лише частина суми податкового боргу СВК «Ізумрудний», яку було зобов’язано позивача списати згідно з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2006 у справі № 2-31/6080-2006А, була складовою податкової заборгованості за даним позовом. Адже, як вбачається зі змісту названого судового акта, безнадійний борг у сумі 58553,67 грн. є заборгованістю за грудень 2003 року, а борг у розмірі 227858,55 грн. –заборгованістю за період з квітня 2004 року по листопад 2004 року, тоді як предметом даного спору є борг з податку з доходів фізичних осіб, що утворився за період з жовтня 2004 року по червень 2005 року.

Однак з огляду на зменшення Прокурором позовних вимог згідно із уточненням до позовної заяви від 01.03.2007 № 654 (а.с. 25, т. 2) попередні судові інстанції розглянули дану справу в межах заявлених позовних вимог відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення, а постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.03.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.06.2007 у справі №2-31/5428-2006 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Л.І. Бившева Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко Т.М. Шипуліна