Ухвала суду № 8588904, 18.03.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

                              м. Київ                                        К-1403/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Затишшя-Хлібопродукт»

на постанову господарського суду Одеської області від 11 вересня 2006р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2006р.

у справі № 15/252-06-6770А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Затишшя-Хлібопродукт» (надалі –ТОВ «Затишшя-Хлібопродукт»)

до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області (надалі –Роздільнянська МДПІ Одеської області)          

про скасування податкових повідомлень-рішень, -           

встановив:

У червні 2006р. позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом у якому, з урахуванням змін до позовних вимог, поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень Роздільнянської МДПІ Одеської області №000072351/0 від 15.03.2006р., №000072351/1 від 10.05.2006р., №000072351/2 від 06.06.2006р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Постановою господарського суду Одеської області від 11 вересня 2006 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення Роздільнянської МДПІ Одеської області №000072351/0 від 15.03.2006р., №000072351/1 від 10.05.2006р., №000072351/2 від 06.06.2006р.; судовий збір стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2006 року, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ «Затишшя-Хлібопродукт»відмовлено.

Мотивуючи своє рішення, про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що при наявності конфлікту інтересів, який полягає в різному визначенні бази оподаткування ПДВ в період з 01.01.2005р. по 31.03.2005р., слід застосовувати п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у зв’язку з чим, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що до спірних правовідносин не можна застосовувати вимоги Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відносно конфлікту інтересів, оскільки Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»в частині спірних питань прийнято законодавцем пізніше в часі за Закон України «Про податок на додану вартість», тому до спірних правовідносин слід застосовувати саме вимоги Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, на думку колегії суду апеляційної інстанції контролюючим органом правомірно застосовано приписи ст.9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та визначено податкове зобов’язання у загальній сумі 38099,00грн.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ТОВ «Затишшя-Хлібопродукт»звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, і визнати недійсними оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено планову документальну перевірку ТОВ «Затишшя-Хлібопродукт»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р., про що складено акт №34/23-32646204 від 06.03.2006р.

Вказаною перевіркою податковим органом, зокрема, встановлено, порушення позивачем п.4.1 ст.4, п.п.7.2.2 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, занижено ПДВ у 2005р. на 28931,00грн. в т.ч. у березні 2005р. –на 25399,00грн.; у серпні 2005р. –на 3532,00грн.. При чому, згідно висновків вищевказаного акта перевірки позивачу було рекомендовано самостійно провести коригування податкової декларації з ПДВ на суму 3532,00грн. у зменшення податкового кредиту.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №000072351/0 від 15.03.2006р., яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем ПДВ по вітчизняним товарам у сумі 38099,00грн., в тому числі 25399,00грн. основного платежу та штрафні (фінансові) санкції у сумі 12700,00грн.

Позивач оскаржив в адміністративному порядку зазначене податкове повідомлення-рішення. За наслідками адміністративного оскарження податковим органом були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: №000072351/1 від 10.05.2006р., №000072351/2 від 06.06.2006р. у яких сума зобов’язання залишилась незмінною.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Затишшя-Хлібопродукт»та ТОВ «Затишнянське ХПП»був укладений договір зберігання сільськогосподарської продукції №50/08 від 01.07.2004р. (а.с.66). Станом на 01.01.2005р. було надано послуги на загальну суму 124006,05грн., в т.ч. ПДВ у сумі 20667,68грн. Витрати зберігання по даному договору віднесені позивачем до валових витрат по рядку 04.1 у декларації з податку на прибуток. Крім того, на виконання вище зазначеної угоди, позивачем у продовж січня - лютого 2005р. були отримані послуги зі зберігання товару на суму 55135,25грн., в т.ч. ПДВ у сумі 9189,21грн., які також позивач відніс до складу валових витрат по рядку 04.1 в декларації з податку на прибуток.

Також між ТОВ «Затишшя-Хлібопродукт»та ТОВ «Затишнянське ХПП»були укладені договори купівлі продажу, відповідно до яких, ТОВ «Затишнянське ХПП»відвантажило позивачу сільськогосподарську продукцію на загальну суму 1610153,82грн. в т.ч. ПДВ у сумі 268358,97грн., що підтверджується податковою накладною №02/05п від 31.03.2005р. (а.с.64) та 01/05 від 11.03.2005р. (а.с.62). За вище зазначеними угодами оплата здійснювалась у вигляді 100% передоплати відповідно до рахунків продавця на протязі 3-х банківських днів. Підприємством було отримано прибуток у розмірі 16074,65грн., однак, позивач занизив базу оподаткування податком на додану вартість (надалі –ПДВ), оскільки ним не було враховано витрати, понесені ним на придбання послуг (витрати щодо зберігання товару, який був використаний ним у власній господарській діяльності).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», у редакції що була чинна до 31.03.2005р., база оподаткування ПДВ операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), але не нижче ніж фактичні витрати на їх виготовлення (придбання), з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Отже, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновкми суду апеляційної інстанції, що податковим органом обґрунтовано визначено податкові зобов’язання позивачу за заниження зобов’язань з ПДВ у березні 2005р. у зв’язку із не віднесенням до складу фактичних витрат по придбанню сільськогосподарської продукції витрати по зберіганню цієї продукції, як то встановлено ст.9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»у відповідній редакції.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суд апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Затишшя-Хлібопродукт» –залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2006р. –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Суддя Н.Є. Маринчак