Рішення № 85816631, 21.11.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.003696

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Колодій О.Р.,

позивач та представник позивача не прибули,

представника відповідача Роздіна Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Ісканін М.С. про розподіл витрат на правничу допомогу в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Личаківська виправна колонія (№ 30)» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплат грошової компенсації за неотримане речове майно,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної установи «Личаківська виправна колонія (№ 30)», в якій, згідно з заявою про уточнення позовних вимог, просить стягнути з Державної установи «Личаківська виправна колонія (№ 30)» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплат грошової компенсації за неотримане речове майно за період з 09.10.2018 по 24.09.2019 у сумі 82156,25 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 позов позов ОСОБА_1 до Державної установи “Личаківська виправна колонія (№ 30)” про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплат грошової компенсації за неотримане речове майно – задовольнити повністю та стягнуто з Державної установи «Личаківська виправна колонія (№ 30)» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплат грошової компенсації за неотримане речове майно за період з 09.10.2018 по 24.09.2019 у сумі 82156,25 грн.

18.11.2019 за вх. № 42900 представник позивача через канцелярію суду подала заяву про відшкодування судових витрат у порядку передбаченому ст. 139 КАС України.

Заява обґрунтована тим, що позов ОСОБА_1 до Державної установи «Личаківська виправна колонія (№ 30)» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплат грошової компенсації за неотримане речове майно, задоволено повністю, а відтак відповідно до вимог ч. 7 ст. 139 КАС України, клопоче про включення понесених позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 7200,00 грн до судових витрат та здійснити їх розподіл, про які позивач зробив заяву до закінчення судових дебатів.

Позивач та представник позивача в судове засідання не прибули. Представник позивача подала заяву про розгляд заяви у їх відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні заяву про розподіл витрат на правничу допомогу заперечив, з мотивів наведених у письмових запереченнях від 18.11.2019 за вх. 42872. Наголосив, що відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України, представник позивача не подавала до закінчення судових дебатів заяви, що з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, втім як і не заявляла про понесені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 7200,00 грн.

При ухваленні додаткового рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин 2, 3, 5 ст. 252 КАС заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст. 134 КАС України.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як вбачається із заяви представника позивача Ісканін ОСОБА_2 .С. про розподіл витрат на правничу допомогу, позивач клопоче про включення понесених позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 7200,00 грн до судових витрат та здійснити їх розподіл, при цьому зазначає, що представник позивача зробила таку заяву до закінчення судових дебатів.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач подає договір про надання правничої допомоги від 12.04.2019, акт приймання-передачі надання послуг від 07.11.2019, квитанцію про оплату послуг в розмірі 7200,00 грн.

Суд зазначає, що ч. 3 ст. 143 КАС України, регламентовано, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З аналізу наведеної норми вбачається, що сторона до закінчення судових дебатів у справі повинна подати заяву про відшкодування судових витрат та повідомити поважність причин не можливості до закінчення судових дебатів подати докази, що підтверджують ці судові витрати.

При цьому, суд констатує, що представником позивача до закінчення судових дебатів не було зроблено заяви про намір відшкодування судових витрат, а саме витрат понесених у зв`язку із наданням професійної правничої допомоги у розмірі 7200,00 грн, як і не було повідомлено про неможливість та причини такої неможливості подання доказів в підтвердження таких витрат до судових дебатів.

Відтак, в силу положень ч. 3 ст. 143 КАС України, такі витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7200,00 грн розподілу не підлягають.

Суд звертає увагу, що позивач в позовній заяві від 19.07.2019 за вх. № 25719 повідомляє, що розмір понесених витрат на правничу допомогу адвоката, пов`язану із підготовкою до розгляду справи, збором доказів, складання позовної заяви становить орієнтовно 3000 грн.

Однак, доказів в підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн до позовної заяви не подано, як і не було зроблено заяви до закінчення судових дебатів про намір відшкодування таких судових витрат, а саме понесених у зв`язку із наданням професійної правничої допомоги у розмірі 3000,00 грн, як і не було повідомлено про неможливість та причини такої неможливості подання доказів в підтвердження таких витрат до судових дебатів.

З наведених мотивів, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви представника позивача Ісканін ОСОБА_2 .С. про розподіл витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 252, 255, 257, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

в задоволенні заяви представника позивача Ісканін М.С. про розподіл витрат на правничу допомогу в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Личаківська виправна колонія (№ 30)» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплат грошової компенсації за неотримане речове майно, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Державна установа “Личаківська виправна колонія (№30)” (місцезнаходження: 79039, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 156; код ЄДРПОУ: 08563932).

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 22.11.2019.

Суддя Сидор Н.Т.