Ухвала суду № 85816127, 19.11.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення

19 листопада 2019 р. Справа № 480/2693/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення від 17.10.2019 у адміністративній справі за позовом Головного управління ДФС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 у адміністративній справі №480/2693/19 за позовом Головного управління ДФС у Сумській області до ОСОБА_1 (далі - заявник, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу позовні вимоги було задоволено, зокрема, стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг у загальному розмірі 22 424,22коп., в т.ч. з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код податку 11011000) в сумі 5 174,82 грн. та податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код податку 11010500) в сумі 17249,40 грн. (а.с.30-33).

11.11.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила відстрочити виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 у справі № 480/2693/19 терміном на 1 (один) рік - до 01.11.2020.

Заяву мотивувала наявністю обставин, що унеможливлюють своєчасну і повну сплату податкового боргу, оскільки у заявниці відсутні кошти на будь-яких рахунках, відсутнє майно, за рахунок продажу якого можливо сплатити податковий борг. На момент отримання об`єкту оподаткування навчалася у Конотопському медичному училищі, який закінчила у 2018 році. При цьому, зазначила, що з 26.08.2019 працює в ТОВ ЛДЦ "Здравіє», отримує заробітну плату в розмірі 4137,00 гривень на місяць і за певний час має можливість сплатити податковий борг. Крім того, вказала, що частково вже сплатила податковий борг у розмірі 5500,00грн. На підтвердження зазначених обставин надала суду копію диплому молодшого спеціаліста від 27.06.2018, довідки від 04.11.2019 про працевлаштування ТОВ "Здравіє" ЛДЦ "Медітон+", довідки про доходи та квитанцій про сплату податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5000,00грн. і військового збору у розмірі 500,00грн. (а.с.37-43).

Розгляд вказаної заяви було призначено на 19.11.2019 (а.с.45).

Заявник та представник Головного управління ДФС у Сумській області в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином (а.с.46-47). ОСОБА_1 18.11.2019 надіслала клопотання про розгляд заяви про відстрочення виконання рішення суду без її участі (а.с.48).

Згідно ч.2 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У зв`язку з чим суд вважав можливим розгляд заяви здійснювати у відсутності ОСОБА_1 . та представника Головного управління ДФС у Сумській області.

Відповідно до вимог ч.13 ст.10 та ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання у справі не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи та доводи поданої заяви, суд не вбачає підстав для її задоволення, враховуючи наступне.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з частиною 4 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є виняткові обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим виконання судового рішення в адміністративній справі. Факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, обов`язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заявник в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду надала наступні документи: копію диплому молодшого спеціаліста від 27.06.2018 (а.с.39), довідки від 04.11.2019 про працевлаштування ТОВ "Здравіє" ЛДЦ "Медітон+" (а.с.41), довідки про доходи (а.с.42) та квитанцій про сплату податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5000,00грн. і військового збору у розмірі 500,00грн. (а.с.43).

Разом з тим, заявником не надано жодних переконливих доказів на підтвердження наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, як то існування будь-яких непереборних чи нездоланних обставин, що перешкоджають виконанню рішенню суду, факт дії стихійного лиха чи інших надзвичайних подій.

Водночас, суд враховує, що у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 по справі №813/8842/13-а, від 24.01.2019 по справі №813/3195/14, 24.01.2019 по справі №809/1319/16 викладено правову позиція, згідно якої питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу. Статтею 5 Податкового кодексу України, яка встановлює співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, п. 5.2 цієї статті передбачено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування. Таким чином, норми статті 100 Податкового кодексу України, які регулюють правила розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (п. 100.5 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, підстави відстрочення боргового зобов`язання судом, передбачені ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, не є вичерпними і мають застосовуватися в сукупності з нормами матеріального права.

Згідно з п.100.5 ст. 100 Податкового кодексу України підставою для відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Відповідно до п. п. 100.4, 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин (далі - Перелік №1235).

Згідно розділу ІI Переліку №1235 до обставин, що є підставою для відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу заявника є форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у частині другій статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є:

- сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);

- рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені Верховною Радою України.

Відповідно до ч.2 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" №671/97-ВР, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Заявником не зазначено та не надано доказів жодної з підстав для відстрочення виконання рішення суду, передбачених спеціальними нормами законодавства.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. Проте, заявник просить відстрочити виконання рішення суду до 01.11.2020, що перевищує строк, на який може бути відстрочено виконання рішення суду. Крім того, заявником не підтверджено наданими доказами свої доводи відносно того, що в зазначений нею строк, ОСОБА_1 зможе погасити суму податкового боргу.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до статті 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України розроблено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574, пунктом 3.1 якого передбачено, що для розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов`язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув. Підставою для розстрочення грошових зобов`язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин".

Водночас, пункт 2 розділу І Переліку №1235 відносить до обставин, крім інших, що є підставою для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу заявника, недостатність майна заявника - фізичної особи (без урахування майна, на яке відповідно до законодавства не може бути звернено стягнення) для своєчасної та у повному обсязі сплати грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі чи відсутність у заявника - фізичної особи майна.

Відтак, заявник за наявності подання відповідних доказів не позбавлена можливості у встановленому порядку звернутися, в тому числі до контролюючого органу, із заявою про розстрочення виконання рішення суду.

Таким чином, заявником не обґрунтовано наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, або які роблять його неможливим, а також не підтверджено обставин, з якими закон пов`язує можливість саме відстрочення виконання судового рішення, тому в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 74, 75, 76, 77, 248, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення від 17.10.2019 у адміністративній справі №480/2693/19 за позовом Головного управління ДФС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня прийняття ухвали.

Суддя І.Г. Шевченко