Ухвала суду № 85816128, 22.11.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"22" листопада 2019 р. Справа № 480/4129/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - А.Б. Діска, розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання протиправними рішень та повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради та просить:

1. Визнати протиправним рішення Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 02.04.2019 №1149 про відмову ОСОБА_1 у призначенні державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.

2. Визнати протиправним повідомлення-рішення Департаменту соціального захисту Сумської міської ради від 02.04.2019 № 8 про відмову ОСОБА_1 у призначенні державної соціальної допомоги.

3. Визнати протиправним рішення Департаменту соціального захисту Сумської міської ради про відмову ОСОБА_1 у призначенні тимчасової державної соціальної допомоги як непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.

4. Зобов`язати Департамент соціального захисту Сумської міської ради призначити ОСОБА_1 тимчасову державну соціальну допомогу як непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату в порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. №1098 з моменту подання заяви до Департаменту соціального захисту Сумської міської ради від 28.08.2018.

5. Зобов`язати Департамент соціального захисту Сумської міської ради призначити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як особі, яка не має права на пенсію, та особі з інвалідністю в порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 р. № 261 з моменту подання заяви до Департаменту соціального захисту Сумської міської ради від 26.02.2019.

6. Стягнути з Департаменту соціального захисту Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 18.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11.11.2019 до суду надійшов відзив відповідача на позов, в якому відповідач просить повторно розглянути питання поновлення строку для звернення до адміністративного суду, з урахуванням обставин, викладених у відзиві на позовну заяву та про вирішення питання про застосування до адвоката ОСОБА_2 , який залучений до розгляду справи в якості представника позивача, заходи, визначені Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку із зловживанням процесуальними правами на підставі обставин, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, розглянувши відзив відповідача на позов та заявлені в ньому клопотання, перевіривши матеріали справи, зазначає наступне.

Щодо клопотання про повторний розгляд питання поновлення позивачу строку для звернення до суду, суд вважає його необґрунтованим та зазначає, що під час прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі судом було вирішене дане питання, розглянуто надані позивачем пояснення та докази.

Позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду було зазначено, що оскаржувані рішення ним не отримувалися, фактично він був позбавлений права на їх оскарження, потребував тривалого лікування онкологічного захворювання, та не мав змогу отримати відомості про розгляд його заяв.

Твердження відповідача щодо обізнаності позивача про наявність оскаржених рішень не спростовує доводів позивача щодо не одержання ОСОБА_1 копій рішень належним чином, що позбавляло його можливості на їх оскарження у визначений законом строк.

На підтвердження направлення рішення від 28.08.2018 відповідач надає суду копію поштового чеку від 01.09.2018 про направлення кореспонденції ОСОБА_1 .

Разом з тим, позивач у позові зазначає, що оскаржене рішення ним не отримувалось. Відповідачем також не надано підтвердження отримання позивачем рішення від 28.08.2018 та ознайомлення його з повним текстом оскарженого рішення.

Щодо поінформованості позивача станом на 02.04.2019 про прийняте департаментом рішення від 02.04.2019 та підстави його прийняття, суд зазначає наступне.

Відповідач надав копію журналу видачі довідок та повідомлень, в якому міститься запис №226 про направлення листа від 02.04 (без зазначення року) ОСОБА_1 .

При цьому, у позові позивач зазначив, що вказаний вище лист з копією рішення від 02.04.2019 ним отримано не було, а копія рішення була отримана представником позивача 30.09.2019 у відповідь на адвокатський запит.

Позовну заяву було надіслано до суду поштою 11.10.2019, що підтверджується штампом Укрошти на конверті.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (пункт 47, заява №3236/03) суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їхня свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

У рішенні Європейського Суду з прав людини «Петриченко проти України» (набуло статусу остаточного 12.07.2016) зазначено: «…цілком проігнорувавши доводи заявника, навіть коли вони були конкретними, доречними та важливими, національні суди не дотримались свого зобов`язання за пунктом 1 статті 6 Конвенції» (п. 13).

Європейський Суд з прав людини вже звертав увагу на те, що «застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007)».

У своїх висновках Верховний суд у постанові від 11.07.2019 по справі №0640/3445/18 вказав про те, що в контексті обставин справи, суди повинні звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Таким чином, із наведених у позові обґрунтувань, враховуючи важливість вирішення питання щодо отримання позивачем державної соціальної допомоги, керуючись нормами КАС України, судом було визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновлено такий строк.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, суд повинен належним чином враховувати доводи позивача, з`ясувати, дослідити та надати правову оцінку наведеним позивачем обставинам, щоб не допустити порушення права позивача на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (в аспекті доступу до суду).

Щодо клопотання відповідача про вирішення питання про застосування до адвоката ОСОБА_2 , який залучений до розгляду справи в якості представника позивача, заходи, визначені КАС України, у зв`язку із зловживанням процесуальними правами на підставі обставин, викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Варто зазначити, що думка відповідача про те, що неповнота запитуваних документів адвокатом є зловживанням процесуальними правами в розумінні ст. 45 КАС України не відповідає дійсності та не спростовує факту неотримання позивачем копій рішень.

Із наведених у відзиві доводів судом не встановлено зловживання адвокатом Стадником Семеном Валерійовичем процесуальними правами та обов`язками, а також створення ним у даній справі протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

З огляду на викладене вище, керуючись ст.ст. 2, 5, 45, 122-123, 144-149, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотань Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради повторно розглянути питання поновлення строку для звернення до адміністративного суду, з урахуванням обставин, викладених у відзиві на позовну заяву та про вирішення питання про застосування до адвоката ОСОБА_2 , який залучений до розгляду справи в якості представника позивача, заходи, визначені Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку із зловживанням процесуальними правами на підставі обставин, викладених у відзиві на позовну заяву - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в момент постановлення і окремо не оскаржується, заперечення проти неї може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя А.Б. Діска