Рішення № 85779864, 10.10.2019, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3017/19

Провадження № 2-а/488/118/19

РІШЕННЯ

Іменем України

10.10.2019 року м. Миколаїв Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі головуючої по справі судді – Чернявської Я.А.,

при секретарі судового засідання – Івановій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

18.07.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Корабельного районного суду м. Миколаєва із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ДП18 № 472219 від 11.07.2019 року, щодо накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

В обґрунтування свого позову позивач вказав, що 11.07.2019 року інспектором Управління патрульної поліції в Миколаївській області Синицьким С.С., відносно нього винесено постанову серії ДП18 № 472219 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Згідно вказаної постанови 11.07.2019 року о 13 год. 20 хвил., в м. Миколаєві по просп. Богоявленському на перехресті з вул. Чкалова, керуючи автомобілем "Рено Конго” номерний знак НОМЕР_1 , позивач порушив п. 16.8 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Позивач вважає, що зазначена постанова є незаконною та підлягає скасуванню за таких підстав.

По-перше, вказана постанова прийнята з порушенням вимог ст. 19,62, 63 Конституції України, ст.ст. 268,280,283 КУпАП. Змісту жодної із статей працівником поліції не було роз`яснено, зокрема, вимоги ст. 268 КУпАП, яка визначає права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зазначено про право на юридичну допомогу, збір та подання доказів. Таким чином з боку інспектора поліції було грубо порушено конституційне право на захист.

По-друге, позивачем було висловлено незгоду з обставинами, викладеними в оскаржуваній постанові. За таких обставин, особа, що склала оскаржувану постанову повинна була надати докази вчинення адміністративного правопорушення та долучити їх до справи, як то фото- та відеоматеріали з відеореєстраторів поліцейських, пояснення свідків, які були присутні під час конфлікту з поліцейськими, але цього зроблено не було. Нехтування з боку відповідача прав позивача, завадило інспектору поліції дійти об`єктивного висновку по суті ситуації. А видану копію постанови позивач навіть не зміг прочитати, оскільки вона заповнена почерком, що не зрозуміла сама суть порушення.

По-третє, що стосується самого правопорушення, то позивач пояснює, що він не порушував п. 16.8 ПДР України, як вказано в постанові, і пересік перехрестя просп. Богоявленський вул. Чкалова з дотриманням Правил дорожнього руху України. Тому коли до нього звернувся інспектор поліції, він попросив його пояснити, яке правопорушення він скоїв і надати докази, проте працівник поліції одразу виніс оскаржувану постанову.

Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з”явився, направив до суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив про задоволення позову.

Представник відповідача — Коваль А.В., в судове засідання не з”явився, проте направив до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав та заперечував проти задоволення позову.

Суд, взявши до уваги заяви сторін по справі, дослідивши відзив надісланий відповідачем, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом тощо.

Із матеріалів справи вбачається, що 11.07.2019 року інспектором Управління патрульної поліції в Миколаївській області Синицьким С.С., відносно нього винесено постанову серії ДП18 № 472219 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Згідно вказаної постанови 11.07.2019 року о 13 год. 20 хвил., в м. Миколаєві по просп. Богоявленському на перехресті з вул. Чкалова, керуючи автомобілем "Рено Конго” номерний знак НОМЕР_1 , позивач порушив п. 16.8 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Позивач вважає, що зазначена постанова є незаконною та підлягає скасуванню за таких підстав.

По-перше, вказана постанова прийнята з порушенням вимог ст. 19,62, 63 Конституції України, ст.ст. 268,280,283 КУпАП. Змісту жодної із статей працівником поліції не було роз`яснено, зокрема, вимоги ст. 268 КУпАП, яка визначає права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зазначено про право на юридичну допомогу, збір та подання доказів. Таким чином з боку інспектора поліції було грубо порушено конституційне право на захист.

По-друге, позивачем було висловлено незгоду з обставинами, викладеними в оскаржуваній постанові. За таких обставин, особа, що склала оскаржувану постанову повинна була надати докази вчинення адміністративного правопорушення та долучити їх до справи, як то фото- та відеоматеріали з відеореєстраторів поліцейських, пояснення свідків, які були присутні під час конфлікту з поліцейськими, але цього зроблено не було. Нехтування з боку відповідача прав позивача, завадило інспектору поліції дійти об`єктивного висновку по суті ситуації. А видану копію постанови позивач навіть не зміг прочитати, оскільки вона заповнена почерком, що не зрозуміла сама суть порушення.

По-третє, що стосується самого правопорушення, то позивач пояснює, що він не порушував п. 16.8 ПДР України, як вказано в постанові, і пересік перехрестя просп. Богоявленський вул. Чкалова з дотриманням Правил дорожнього руху України. Тому коли до нього звернувся інспектор поліції, він попросив його пояснити, яке правопорушення він скоїв і надати докази, проте працівник поліції одразу виніс оскаржувану постанову.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що відповідачем не надано належних доказів, щодо правопорушення позивача.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесеної відносно позивача постанови та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КупАП. Належних і допустимих доказів порушення позивачем ПДР відповідач суду не представив.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки доказів вчинення позивачем адмінправопорушення суб`єктом владних повноважень суду не надано в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, то оспорювана позивачем постанова не може вважатись законною та обґрунтованою, та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 5-11, 77, 286, 292 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення — задовольнити.

Скасувати постанову винесену інспектором Управління патрульної поліції в Миколаївській області Синицьким С.С., серії ДП18 № 472219 від 11.07.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КупАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.15.5 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Сторони:

Позивач — ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстрація: АДРЕСА_1 );

Відповідач - Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції ( 54056, вул. Новозаводська, 1-Б/1 м. Миколаїв, Ідентифікаційний код (ЄДРПОУ): 40108646 ).

Суддя Я.А. Чернявська