Ухвала суду № 8576163, 25.03.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 32/540-А Головуючий у 1-й інстанції: Хрипун О.О.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" березня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів: Бєлової Л.В. та Бараненка І.І.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва на постанову господарського суду міста Києва від 11 лютого 2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт+Електро» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю «Контакт+Електро» (товариство, ТОВ, «Контакт+Електро») звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва (ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Зазначали, що висновки ДПІ про порушення товариством Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та перевищення ліміту залишків готівки в касі підприємства не відповідають дійсності, оскільки здавання готівкових коштів до банку здійснювалось позивачем в порядку та строки, передбачені вказаним Положенням.

Посилаючись на порушення відповідачем норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637, - просили скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2004 року № 941-23-804-30002054/15468 та стягнути з ДПІ витрати по проведенню судової експертизи.

Постановою господарського суду міста Києва від 11 лютого 2009 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ДПІ посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, необґрунтованість постанови суду, просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Стверджували, що видача готівки з каси, що не підтверджена розписом одержувача у видатковому документі для виведення залишку готівки в касі не приймається.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ податковим повідомленням-рішенням № 941-23-804-30002054/15468 від 29 листопада 2004 року позивачу визначено податкове зобов’язання на суму 5203047,70 грн. Підставю став акт додаткової перевірки ТОВ «Контакт+Електро» № 620/260/26561922/Д від 23 листопада 2004 року до акту перевірки щодо контролю здійснення розрахункових операцій від 12 листопада 2004 року.

В акті перевірки вказано, що додатковою перевіркою первинних бухгалтерських документів виявлено факт видачі готівки з каси підприємства, в тому числі для здавання її до установи банку, без оформлення платіжних видаткових касових документів у період з 01 жовтня 2003 року по 18 листопада 2004 року на загальну суму 4108050,00 грн. Цим порушено пункти 2.2, 3.3, 3.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ України від 19 лютого 2001 року № 72. Зокрема, встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства у цей період на 2601523,85 грн.

За наслідками перевірки за перевищення лімітів залишку готівки в касі, відповідно пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» до ТОВ застосовані фінансові санкції у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки в розмірі 5203047,70 грн.

Твердження про перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі ґрунтуються на тому, що видача готівки з каси підприємства здійснювалось без оформлення видаткових касових документів.

Висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що за період з 01 жовтня 2003 року по 19 жовтня 2004 року та з 11 листопада 2004 року по 18 листопада 2004 з каси товариства видані грошові кошти на суму 4341750,19 грн. для таких цілей: 3818950,00 грн. – для здачі на поточний рахунок; 280690,42 грн. – з метою проведення розрахунків з кредиторами; 127744,33 грн. – для виплати заробітної плати; 2504,47 грн. – для проведення розрахунків за страхуванням; 340,00 грн. - виплачено з посиланням на бухгалтерський рахунок 791 «Фінансовий результат операційної діяльності»; 105376,78 грн. – видано під звіт.

Висновки акту додаткової перевірки ДПІ про видачу готівки з каси без оформлення видаткових касових документів підтверджується висновком експерта частково, в сумі 3818950,00 грн. – видачі готівки з каси підприємства для здавання її до установи банку.

Однак в матеріалах справи наявні квитанції Подільського відділення Ощадного банку України в м. Києві, що підтверджують здачу виручки позивачем до банківської установи.

Експертом також встановлено, що розрахунок перевищення ліміту каси та сум фінансових санкцій, складений Головним державним податковим ревізором інспектором ДПІпроведений так: залишок на кінець дня перевіркою визначався як сума залишків на кінець дня, згідно касових звітів, та суми, що здавалась товариством до банківської установи; сума перевищення ліміту визначалася як різниця між сумою залишку на кінець дня за розрахунками перевірки та встановленого ліміту.

А за результатами проведеного розрахунку перевищення ліміту ТОВ «Контакт+Електро», проведеного на підставі касових книг, в період з 01 жовтня 2003 року по 18 листопада.2004 року перевищення позивачем ліміту каси не встановлено.

Висновок акту перевірки ДПІ про перевищення ліміту на суму 2601523,85 грн. документально та нормативно не підтверджений.

Апеляційний суд погоджується із рішенням суду першої інстанції, з огляду на таке.

Ліміт залишку готівки в касі, згідно статті 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року N 72, яка діяла на час існування спірних відносин, визначався як граничний розмір готівки, що може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня.

Як передбачає підпункт 2.8. такого Положення ліміт каси встановлюється підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють операції з готівкою. Такі підприємства можуть зберігати в своїй касі готівку на кінець дня в межах затвердженого ліміту каси.

Згідно підпункту 2.9. Положення підприємства зобов'язані здавати готівкову виручку понад установлений ліміт каси в порядку і строки, визначені установою банку для зарахування на їх поточні рахунки. Якщо ліміт каси підприємству взагалі не встановлено, то вся наявна готівка в його касі на кінець дня має здаватися до банку (незалежно від причин, унаслідок яких ліміт каси не встановлено). Готівкові кошти можуть здаватися підприємствами в денні та вечірні каси установ банків, через служби інкасації, підприємствам поштового зв'язку для переказів на їх поточні рахунки в установах банків. Готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони надійшли до кас підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг (тих, що не мають домовленості з установою банку на інкасацію чи здавання готівкової виручки до вечірньої каси банку) при проведенні розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (із зафіксованим РРО часом надходження коштів) наприкінці робочого дня та були здані (у сумі, що перевищує встановлений ліміт каси) до обслуговуючих установ банків не пізніше наступного робочого дня банку (протягом операційного часу його роботи) та підприємства або були використані підприємством (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на необхідні господарські потреби.

Якщо аналогічна ситуація виникає на підприємствах, які при проведенні готівкових розрахунків використовують прибуткові касові ордери або розрахункові книжки, що містять розрахункові квитанції, і точний час надходження готівки не може бути зафіксований, то такі готівкові надходження не вважаються понадлімітними в день їх надходження не більше ніж чотири рази на місяць. У разі постійного надходження готівки до кас наприкінці робочого дня і відповідного перевищення ліміту каси такі підприємства мають звернутися до обслуговуючих установ банків щодо перегляду строків здавання готівкової виручки та ліміту каси. Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємств (тих, що не мають домовленості на інкасацію та здавання готівкової виручки до вечірньої каси банку) у вихідні та святкові дні та здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих установ банків наступного робочого дня банку (протягом операційного часу його роботи) та підприємства або були використані підприємством наступного робочого дня на необхідні господарські потреби.

За правилами підпунктів 3.1., 3.2., 3.6. Положення касові операції оформляються прибутковими та видатковими касовими ордерами, типові форми і порядок заповнення яких затверджені наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 N 51 «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій», і мають застосовуватися усіма підприємствами. Приймання готівки касами підприємств, у тому числі й одержаної з банку, проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Видача готівки з каси підприємства для здавання її до установи банку оформляється видатковим касовим ордером з відображенням цієї операції в касовій книзі. Документом, що свідчить про здавання виручки до установи банку, є квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки за підписами бухгалтера і касира установи банку, засвідчена печаткою (штампом) установи банку. Документом, що свідчить про здавання виручки інкасаторам банку, є копія супровідної відомості за підписом інкасатора, засвідчена печаткою (штампом) установи банку.

Відповідно до пінпунктів 5.4.1.та 5.4.2. Положення під час перевірки дотримання підприємством ліміту каси визначається наявність установленого банком або самостійно встановленого підприємством (у випадках, передбачених пунктами 4.8, 4.12, 4.13 Інструкції) ліміту каси, уточнюються за наказами, розпорядженнями (іншими розпорядчими документами) суми самостійно доведених підприємством лімітів кас своїм відокремленим підрозділам. Під час перевірок з'ясовують те, як підприємство дотримується встановленого банком ліміту каси, строків і порядку здавання готівкової виручки (за заявкою-розрахунком) або самостійно встановленого підприємством ліміту каси (за наказом, розпорядженням або заявкою-розрахунком) підприємства. Крім того, має враховуватися те, що кошти, одержані з каси банку або направлені з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), можуть відповідно до пункту 2.14 цього Положення протягом 3 - 5 днів зберігатися в касі підприємства понад установлений ліміт каси.

Для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за касовою книгою з установленим підприємству лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо в періоді, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то визначаються, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна сума понадлімітних залишків. Під час перевірок мають також ураховуватися особливості визначення понадлімітних залишків і порядку їх здавання до кас банків підприємствами торгівлі, громадського харчування та послуг згідно з пунктом 2.9 цього Положення.

Виявлені порушення встановленого ліміту каси відображаються у таблиці розділу III акта перевірки.

За приписами пункту 2.17. вищевказаного Положення до підприємств (підприємців) застосовуються штрафні санкції згідно з чинним законодавством України за: перевищення встановлених лімітів каси; неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки; перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів; витрачання готівки з виручки на виплати, що пов'язані з оплатою праці, за наявності податкового боргу; використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням; проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який підтверджував би сплату покупцем готівкових коштів.

За змістом статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, твердження суду першої інстанції про необґрунтованість перевищення ліміту залишків готівки у касі на відповідну суму апеляційний суд вважає правильним.

Також апеляційний суд погоджується, що Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення касової дисципліни, а застосовані оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями штрафні санкції не є податковими зобов’язаннями та не можуть стягуватися за процедурою, передбаченою Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд першої інстанції дійшов висновку про своєчасність звернення до суду позивачем і, відповідно, не знайшов підстав для відмови у позові через пропуск строку звернення до суду, тому і колегія суддів не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог на підставі пропуску строку звернення до суду.

Отже рішення господарського суду міста Києва відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості.

Таким чином суд погоджується із наявністю підстав для задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва залишити без задоволення.

Постанову господарського суду міста Києва від 11 лютого 2009 року залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлено 29 березня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: