Рішення № 8575514, 19.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2010 р. Справа № 37/02-10

вх. № 013/5-37

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Бугаєнко І.В. за довіреністю № 13-2010 від 03.03.2010 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Сіка Україна", м. Київ

до ТОВ "АСК Інвест-груп", м. Харків

про стягнення 250811,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіка Україна" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСК Інвест-груп" (відповідача) суму боргу за поставлені матеріали у розмірі 250811,79 грн.

Відповідачу господарським судом була направлена ухвала про відкладення розгляду справи на 19.03.2010 року о 10:30 та передана телефонограма. Однак, відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Крім того, відповідача було попереджено про те, що неявка його представника у призначене судове засідання не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Господарський суд, розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, вважав за необхідне в його задоволенні відмовити, оскільки позивачем не було надано до суду офіційних доказів вчинення відповідачем дій по зменшенню своїх грошових коштів у сумі 250811,79 грн. в його обґрунтування.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АСК Інвест-Груп» замовило матеріали у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіка Україна» На підтвердження прийняття замовлення до виконання ТОВ «Сіка Україна» виставило ТОВ «АСК Інвест-Груп» наступні рахунки:

1. Рахунок № 205-4/С від 25.04.2008р. на суму 178152,60грн.

2. Рахунок № 35-10/С від 02.10.2008р. на суму 272312,72грн.

3. Рахунок № 67-10/С від 07.10.2008р. на суму 128804,35грн.

4. Рахунок № 157-10/С від 14.10.2008р. на суму 20653,15грн.

Судом встановлено, що на суму вищезазначених рахунків позивачем були поставлені відповідачу матеріали, на наступні суми:

          - згідно рахунку № 205-4/С від 25.04.2008р. відповідно до видаткових накладних № 226-06/С від 27.06.2008р. та № 228-06/С від 27.06.2008р. на загальну суму 178152,60 грн.;

- згідно рахунку № 35-10/С від 02.10.2008р. відповідно до видаткових накладних № 98-12/С від 03.12.2008р. та № 262-11/С від 28.11.2008р. на загальну суму 272312,72грн.;

- згідно рахунку № 67-10/С від 07.10.2008р. відповідно до видаткової накладної № 97-12/С від 03.12.2008р. на загальну суму 128804,35грн.;

- згідно рахунку № 157-10/С від 14.10.2008р. відповідно до видаткових накладних № 151-10/С від 15.10.2008р. та № 152-10/С від 15.10.2008р. на загальну суму 20653,15грн.

Отже, ТОВ «Сіка Україна» поставило, а ТОВ «АСК Інвест Груп» прийняло матеріали на загальну суму 599922,83 грн., що підтверджується відповідними підписами та печаткою ТОВ «АСК Інвест-Груп» на видаткових накладних.

У позові позивач зазначає, що відповідач здійснив лише часткову оплату поставлених матеріалів в розмірі 382623, 85 грн. у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 217298,98 грн.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити про те, що вищевказане твердження позивача підтверджується листом відповідача вих. № 36 від 07.09.2009 р., направленого на адресу позивача (вхід. № 2092 від 28.09.2009 р.), згідно якого відповідач пропонував позивачу розглянути пропозицію про перевід боргу у сумі 217298,98 грн., у зв’язку з відсутністю у останнього грошових коштів, по договору про уступку права вимоги.

26 жовтня 2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією щодо виконання своїх зобов'язань, а саме погашення заборгованості за поставлені матеріали у розмірі 217298,98 грн. протягом 7-и календарних днів з дня отримання даної вимоги.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу вказаної заборгованості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що строк (термін) виконання відповідачем обов'язку не був встановлений між сторонами, господарський суд приходить до висновку, що відповідач повинен був сплати позивачу заборгованість у семиденний строк від дня пред'явлення позивачем претензії до відповідача.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості за поставлені матеріали у розмірі 217298,98 грн. у семиденний строк від дня пред'явлення позивачем претензії до відповідача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за поставлений товар в сумі 217298,98 грн. є обґрунтованими, доведеними суду необхідними конкретними доказами, в зв’язку чим вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних господарський суд зазначає, що розрахунки позивача 3% річних та інфляційних є вірними, у зв’язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 6656,07 грн. та інфляційних у розмірі 26856,74 грн. підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 2508,15 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 625, Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСК Інвест-груп" (юридична адреса: 61166, м. Харків, просп. Леніна, 38, приміщення 515; фактичні адреси: 61000, м. Харків, пр. Перемоги, 48, к. 224 та 61145, м. Харків, вул. Новгородська, 3/1; код ЄДРПОУ 33818145; р/р 26009170177700 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіка Україна" (03022, м. Київ, вул. Трутенка, 10, код ЄДРПОУ 33053410, п/р 26001001302979 в АТ «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528) - суму боргу за поставлені матеріали у розмірі 250811,79 грн.; 2508,15 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 22.03.2010 р.